Ухвала суду № 79330531, 22.01.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/88/19

Номер провадження 1-кс/404/314/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В. з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Клюкіної К.О., слідчого Кужби А.В., захисника підозрюваного – адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у приміщенні суду в місті Кропивницькому клопотання слідчого, про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, по кримінальному провадженню 12018120020010416, стосовно:

ОСОБА_2, який народився 15.03.1994 року в м. Кіровограді, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, без утриманців, офіційно не працевлаштованого, без визначеного місця проживання, хворіє на гепатит «С», учасника АТО, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за правилами ст. 89 КК України вважається таким, що судимостей не має, стосовно якого Ленінським районним судом м. Кіровограда розглядається обвинувальний акт за ч. 3 ст. 185 КК України,

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кропивницького відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2, який підозрюється у тому, що він 17.12.2018 року о 16 год. 00 хв. з приміщення кухні в блоку № 9 гуртожитку по вул. Студентський бульвар 1-б, в місті Кропивницький, вчинив повторне таємне викрадення майна, потерпілого ОСОБА_3

Слідчий з прокурором підтримали заявлені ними вимоги.

Підозрюваний разом із захисником не заперечили проти доводів поданого слідчим клопотання про застосування стосовно підозрюваного запропонованого виду запобіжного заходу.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зміст протоколу допиту свідків, потерпілого, пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, довідкою із ломбарду «Гроші тут» у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 за ознаками ч.2 ст. 185 КК України. Суто з об’єктивних причин, у перші дні від початку цього досудового розслідування, слідчий суддя не має можливості дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перераховані обставини є завданням судового розгляду. При вирішенні заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред’явленої підозри, що виконано слідчим з прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до п’яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалась від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Так, злочин в якому пред’явлено повідомлення про підозру є: повторним, умисним, корисливим, середньої тяжкості. Посягає на суспільні інтереси - проти власності, заздалегідь підшуканими знаряддями злочину. Розмір заподіяних збитків не відшкодовано. Підозрюваний з чужим майном зник з місця події.

Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного характеризуються як заздалегідь сплановані, обдумані. Слідчий суддя взяв до уваги дані, що характеризують особу, який підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину. Так, підозрюваний соціально не адаптований, не має законного джерела одержання доходу чи/або заробітної плати, втратив соціальні зв’язки, перебуває на обліку в наркодиспансері з приводу вживання наркотичних речовин, за тотожним злочином обвинувачується в іншому кримінальному провадженні, що вирішується Ленінським районним судом м. Кіровограда. Через неявки до суду, до ОСОБА_4 застосовано примусовий привід до суду. Така процесуальна поведінка підозрюваного переконує в умисному перешкоджанні ним розгляду кримінального провадження, тобто останній зможе і в цьому кримінальному провадженні порушити умови застосованих щодо нього менш впливових запобіжних заходів. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, є підставою для початку/продовження можливого переховування від слідства та суду. За таких умов вважаю, що відносно підозрюваного не може бути застосовано більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. На виконання п.2 ч.2 ст.183 КПК України прокурор довів, що ОСОБА_2 після обставин, в яких він підозрюється, вчинив умисні дії з приховування злочину, залишив місце пригоди, тобто свідомо активно перешкоджав встановленню істини по справі, що істотно підвищує ризик невиконання покладених на нього процесуальних обов’язків, відтак щодо нього не може бути застосований менш суворий вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У разі застосування ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, вказане не зможе забезпечити на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов’язків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для впливу на потерпілого та свідків, знищенню чи перетворенню доказів, тобто ускладнить і затягне досудове розслідування. Така кваліфікуюча ознака як повторність, є проявом ігнорування принципу мирного володіння майном. Перебуваючи на волі без законного джерела доходу, при цьому маючи схильність до зловживання наркотичними засобами, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень, що стане передумовою для затягування розгляду кримінального провадження. Менш суворі види запобіжних заходів, зокрема застосування запобіжного заходу в виді тримання під домашнім арештом, не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, через конфлікт з батьками, підозрюваний не мешкає за місцем реєстраційного обліку, тобто не має визначеного місця проживання.

ОСОБА_2 підозрюється у злочинах середньої тяжкості, не пов’язаному із застосуванням насильства, тому згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2019 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п.1-3 ч. 5 ст.182 КПК України.

За правилами ст.209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_2 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю. В даному конкретному випадку, керуючись ч.2 ст.197 КПК України строк тримання під вартою ОСОБА_2 буде обчислюватися з моменту взяття під варту в залі суду після проголошення цієї ухвали, тобто з 22 січня 2019 року та не може перевищувати існуючого строку досудового розслідування строком в два місяці з моменту повідомлення про підозру, - 21 січня 2019 року.

Наявність батьків не стали для ОСОБА_2 стримуючим фактором від продовження вчинення ним дій зазначених у пред’явленій редакції підозри.

Право на лікування, буде реалізовано лікарями слідчого ізолятора, а при необхідності консультаціями профільних спеціалістів чи завдяки конвоюванню на стаціонар до медичного закладу.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на п’ятдесят дев’ять днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення цієї ухвали, тобто з 14 години 00 хвилин, 22 січня 2019 року.

Застосований запобіжний захід-тримання під вартою ОСОБА_2, припиняє свою дію о 14 години 00 хвилин, 21 березня 2019 року. Підозрюваного ОСОБА_2 негайно взяти під варту в залі суду.

Визначити ОСОБА_2 двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 38 420 грн. (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок 37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_2 по клопотанню 404/88/19; 1-кс/404/314/18, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_2 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками. Попередити підозрюваного ОСОБА_2, що в разі невиконання покладених на нього зобов'язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Часткове задоволення полягає у визначенні меншої кількості днів застосованого запобіжного заходу в порівнянні з заявленою слідчим вимогою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній