Вирок № 79330380, 22.01.2019, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7200/17

Номер провадження 1-кп/404/227/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого судді Бурко Р.В.,

суддів Петрова Р.І., Загреби І.В.

при секретарі Мороковій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12017120020011309 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Солдатське Новоукраїнського району, Кіровоградської області, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, заміжньої, на утриманні маючої трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, маючої право на пільги передбачені законодавством для багатодітних сімей, згідно посвідчення НОМЕР_1 від 14.03.2011 року, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Свириденко В.В.,

потерпілої ОСОБА_5,

захисника Швидкої Н.М.,

обвинуваченої ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

04.10.2017 року близько 18:15-18.30 годин, ОСОБА_1 перебувала поруч із приміщенням офісу ТОВ «Споживчий центр», розташованому у АДРЕСА_2, де у останньої виник умисел, направлений на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, поєднаний із проникненням у інше приміщення.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власної наживи, через відчинені вхідні двері проникла до вказаного приміщення офісу ТОВ «Споживчий центр» та із заздалегідь приготовленим ножом, тримаючи його в правій руці, направила його в сторону потерпілої ОСОБА_5, тим самим погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я, висловила вимогу надати їй грошові кошти, які містяться в офісі. В свою чергу, потерпіла ОСОБА_5, злякавшись за своє життя та здоров'я, розуміючи реальну загрозу з боку ОСОБА_1, передала їй грошові кошти, які знаходилися в сейфі даного офісу, в загальній сумі 12 703,00 грн.

В подальшому, ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденими грошима розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила ТОВ «Споживчий центр» майнову шкоду на суму близько 12 703,00 грн.

Таким чином ОСОБА_1 вчинила напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у інше приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 187 КК України.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, визнала повністю та пояснила, що 04.10.2017 року близько 18:15-18.30 годин, вона йшла з лікарні, де дізналась, що вона хвора та потребує операційного втручання, у зв'язку з чим їй на лікування необхідно приблизно 20000 грн., яких у неї та її рідних не було. Тому вона пішла до офісу ТОВ «Споживчий центр», що розташований у АДРЕСА_2, де вона вже отримувала в кредит гроші кошти, у зв»язку з чим мала заборгованість по кредиту. Зайшовши до приміщення зазначеного офісу, побачила ОСОБА_5 та сказала останній, що їй потрібні гроші. Однак ОСОБА_5 запропонувала їй присісти, тому вона повторила, що їй потрібні гроші, при цьому дістала ніж, який у неї був з собою та направила на останню. Після чого забравши гроші, які ОСОБА_5 витягнула із сейфу та віддала їй, вона побігла на автобус. При цьому, вона викинула куртку, в яку була одягнена. В подальшому, при затриманні її працівниками поліції, вона віддала останнім викрадені нею гроші та ніж.

У вчиненому щиро кається, повністю визнає усі обставини злочину, вказані в її обвинуваченні, просить суворо не карати.

Крім повного визнання вини обвинуваченою ОСОБА_1, її вина у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, повністю підтверджується зібраними по справі та перевіреними у судовому засіданні доказами, зокрема:

Показами допитаної у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_5, яка пояснила, що 04.10.2017 року близько 18:15-18.30 годин, вона перебувала на робочому місці, а саме в офісі ТОВ «Споживчий центр», що розташований у АДРЕСА_2. В цей час відкрились вхідні двері в приміщення та зайшла ОСОБА_1, яка була одягнена в стьогану куртку з капюшоном, темно синього кольору, на шиї висів шарф, а в руках був різнокольоровий пакет з пластиковими ручками. Вона запропонувала останній присісти, однак ОСОБА_1 її повідомила, що їй потрібні гроші, при цьому остання тримала в руках ніж. У зв'язку з чим вона хотіла нажати тривожну кнопку, однак побачивши це ОСОБА_1 направила на неї ніж та сказала, щоб вона не робила цього. Після чого ОСОБА_1 продовжуючи погрожувати їй ножем, знову повторила, що її необхідні гроші, а тому вона змушена була відчинити сейф, який був зачинений та знаходився в робочій зоні приміщення, закритої для відвідувачів їх робочими місцями, шафами та ксероксом, та віддати їй гроші в сумі 12703 грн., які там були.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, підтверджується і іншими доказами по справі:

витягом з ЄРДР, згідно якого вбачається, що 04.10.2017 року було внесено відомості відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України (Т. 1 а.п. 1);

рапортом від 04.10.2017 р., згідно якого вбачається, що о 18 год. 51 хв. 04.10.2017 р. до чергової частини Кропивницького ВП ГУ НП в Кіровоградській області по лінії «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_5 проте, що приблизно о 18 год. 30 хв. в м. Кропивницькому по вул. Соборній, 23/34 в приміщення ТОВ «Швидкогроші» зайшла жінка, яка погрожуючи ножем відкрито заволоділа коштами в сумі 10 000 грн. (Т. 1 а.п. 9);

заявою ОСОБА_5, в якій вона просить притягнути до кримінальної відповідальності невідому їй особу жіночої статті, яка 04.10.2017 року о 18 год. 30 хв. перебуваючи в приміщенні офісу ТОВ «Споживчий центр», що розташований по АДРЕСА_2 погрожуючи ножем відкрито заволоділа коштами в сумі 10 000 грн. (Т. 1 а.п. 10);

протоколом огляду місці події від 04.10.2017 року, під час якого оглянуто приміщення «Швидкогроші», що розташоване по АДРЕСА_2, в ході якого оглянуто приміщення та встановлено, що вхід до сейфу відокремлений від приміщення загального користування, а також виявлено та вилучено дві стрічки слідів рук, які упаковано до експертного пакету (Т. 1 а.п. 12-16);

актом застосування службового собаки від 04.10.2017 року, згідно якого вбачається, що по запаховому сліду від мафу «Швидкогроші» собака добре занюхав слід, вийшовши з мафу, повернув праворуч, пройшов близько тридцяти метрів, де повернув ліворуч між будинками АДРЕСА_2. Після чого пройшов ще приблизно через двісті метрів між будинками до АДРЕСА_3, де слід було втрачено. (Т. 1 а.п. 17);

протоколом пред'явлення особи до впізнання особи за фотознімками від 05.10.2017 р., проведеного з потерпілою ОСОБА_5, в ході якого вона впізнала особу зображену на фотознімку № 3 - ОСОБА_1, як особу, яка 04.10.2017 року в приміщенні офісу ТОВ «Споживчий центр», що розташований по АДРЕСА_2 погрожуючи ножем відкрито заволоділа грошовими коштами. (Т.1 а.п. 21-24);

протоколом проведення слідчого експерименту від 05.10.2017 р., в ході проведення якого потерпіла ОСОБА_5 пояснила та показала при яких обставинах в приміщенні офісу ТОВ «Споживчий центр», що розташований по АДРЕСА_2 погрожуючи ножем ОСОБА_1 відкрито заволоділа коштами в сумі 10 000 грн. (Т. 1 а.с. 26-28);

протоколом проведення слідчого експерименту від 05.10.2017 р., в ході проведення якого ОСОБА_1 пояснила та показала при яких обставинах в приміщенні офісу ТОВ «Споживчий центр», що розташований по АДРЕСА_2 вона погрожуючи ножем відкрито заволоділа коштами в сумі 10 000 грн. (Т. 1 а.с. 29-31);

актом інвентаризації наявності грошових коштів ТОВ «Споживчий центр» від 04.10.2018 року, в ході якого виявлено відсутність грошових коштів на суму 12703 грн. 00 коп. (Т. 1 а.с. 41-42);

наказом ТОВ «Споживчий центр» від 20.05.2014 року, згідно якого ОСОБА_5 прийнято на роботу на посаду касиру. (Т. 1 а.с. 44);

випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно якого ТОВ «Споживчий центр», ідентифікаційний код 37356833, зареєстровано 11.11.2010 року (Т. 1 а.с. 45);

договором суборенди від 01.03.2017 року, відповідно до якого ТОВ «Споживчий центр» та ФОП ОСОБА_7 уклали договір оренди нежитлового приміщення, що розташоване по АДРЕСА_2, яке належить орендодавцю на підставі договору оренди між ФОП ОСОБА_8 та ФОП ОСОБА_7 (Т. 1 а.с. 46-47);

протоколом огляду предмету від 09.10.2017 року, в ході якого оглянуто оптичний диск DVD-R марки «Verbatim», на якому містяться файли з відеозаписами відеспостереження на яких зафіксовані події, які відбулися 04.10.2017 року в приміщенні офісу ТОВ «Споживчий центр», що розташований по АДРЕСА_2. (Т. 1 а.с. 62-63);

постановою про визнання речовими доказами, доручення їх до кримінального провадження та передачу їх на зберігання від 06.10.2017 року, згідно якого відеозапис з камер відео спостереження на оптичному диску DVD-R марки «Verbatim», серійний номер МАР НОМЕР_2 визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження. (Т. 1 а.с. 64-66);

висновком експерта № 579 від 26.10.2017 року, згідно якого з двох слідів пальців рук, які вилучені в ході проведення ОМП від 04.10.2017 року за адресою: АДРЕСА_2, а саме: слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 22х23 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 46х73 мм та слід пальця рукиоборна, АДРЕСА_2 а саме: слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 22х23 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 46х73 мм та слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 18х32 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 60х46 мм - придатні для ідентифікації по ним особи, що їх залишила. Слід пальця руки найбільшими розмірами по вісях 18х32 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 60х46 мм залишені пальцями рук не підозрюваною ОСОБА_1, а іншою особою. (Т. 1 а.с. 76-85);

заявою ОСОБА_1 від 05.10.2017 року, згідно якої ОСОБА_1 просила долучити до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів: ніж, яким вона прогрожувала працівнику офісу під час здійснення нею нападу 04.10.2017 року та грошові кошти в сумі 7939 грн. (Т. 1 а.с. 89);

протоколом огляду предмету від 06.10.2017 року, в ході якого оглянуто добровільно видані ОСОБА_1 грошові кошти (Т. 1 а.с. 90-103);

постановою про визнання речовими доказами, долучення їх до кримінального провадження та передачу їх на зберігання від 06.10.2017 року, згідно якого грошові кошти в сумі 7939 грн. визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження. (Т. 1 а.с. 104-105);

актом прийому - передачі майна на зберігання № 18 від 31.10.2017 року, згідно якого грошові кошти в сумі 7939 грн. передано на відповідальне зберігання до ПАТ КБ «Приватбанк» (Т. 1 а.с. 106);

протоколом огляду предмету від 06.10.2017 року, в ході якого оглянуто добровільно виданий ОСОБА_1 кухонний ніж з пластмасовою рукояткою біло-рожевого кольору та лезом білого кольору з візерунком (Т. 1 а.с. 107-108);

постановою про визнання речовими доказами, долучення їх до кримінального провадження та передачу їх на зберігання від 06.10.2017 року, згідно якого кухонний ніж з пластмасовою рукояткою біло-рожевого кольору та лезом білого кольору з візерунком визнано речовим доказом, долучено до матеріалів кримінального провадження та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Кропивницького ВП ГУ НП в Кіровогадській області. (Т. 1 а.с. 109-105);

протоколом проведення слідчого експерименту від 09.11.2017 р., в ході проведення якого ОСОБА_1. пояснила та показала при яких обставинах в приміщенні офісу ТОВ «Споживчий центр», що розташований по АДРЕСА_2 погрожуючи ножем вона відкрито заволоділа коштами. (Т. 1 а.с. 135-137).

Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_1 відповідно до обвинувального акта визнається судом доведеним. Крім того, зважаючи на позицію ВСУ в постанові від 15.11.2012 року згідно якої встановлено, що виходячи з змістових зовнішніх ознак суспільно небезпечного діяння (об»єктивна сторона злочину) та інтелектуально-вольових (суб»єктивна сторона злочину), можна змоделювати (уявити ситуацію), що у тому разі, коли особа мала намір викрасти конкретне майно з торгової зали крамниці і обрали спосіб заволодіння ним, пов»язаний із формально безперешкодним входженням до приміщення зали, факт потраплення в прмміщення за таких обставин не повинен визнаватися «проникненням» у кримінально-правовому значенні. Коли ж особа задумала викрасти майно у тій же крамниці, але з відокремленої торгової секції (торгівля ювелірними виробами, електронними засобами тощо), яка облаштована в приміщенні крамниці, і потраплення до зали крамниці не було обмежено часовими рамками чи іншими засобами, то вхід у приміщення крамниці не може визнаватися кримінального краним проникненням, тоді як викрадення майна із приміщення секції, вільний доступ до якої був обмежений, у разі потраплення туди, має визнаватися незаконним проникнення. А тому заявлене стороною захисту клопотання про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ч. 3 ст. 187 КК України на ч. 1 ст. 187 КК України, а саме виключення кваліфікуючої ознаки, як проникнення задоволенню не підлягає.

У зв'язку з цим суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, кваліфікує ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки вона вчинила напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаний з проникненням у інше приміщення.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1 вчинила злочин, віднесений до категорії особливо тяжких.

Як особа ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, осудна, на обліках у лікарнях не перебуває, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судима.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої, суд визнає те, що вона щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, повністю визнала вину у вчиненні кримінального правопорушення, вчинила злочин внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин та повністю відшкодувала завдані збитки.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, відсутні.

Так, в ч. 1 Постанови N 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами Пленум Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Тобто, суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів (ч. 2 ст. 50 КК України).

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначено, що призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за конкретний злочин може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків, засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Із врахуванням всіх обставин справи, враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, до яких суд відносить щиросердечне розкаяння у вчиненому, позитивну характеристику з місця проживання обвинуваченої, наявність на утриманні у неї 3 неповнолітніх дітей, вчинила злочин внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, зокрема тяжкого матеріального становища та хвороби обвинуваченої на час вчинення нею злочину, добровільне відшкодування шкоди, повне визнання обвинуваченою вини, активне сприяння розкриттю злочину та те, що шкода здоров'ю та життю потерпілої не завдана, а також висловленим жалем, крім цього, враховуючи дані про особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває, що і підтверджує істотне зниження ступеню тяжкості вчиненого нею злочину, суд вважає за можливе, застосувавши ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_1 основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 187 КК України, на строк, необхідний для можливого виправлення обвинуваченої без конфіскації майна.

При цьому, суд, окрім наведених вище мотивів враховує, що відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи (пункти 4.1., 4.2. мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15рп/2004 «у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання)).

Закріплення в законі можливості звільнення особи від відбуття покарання з випробуванням є вираженням конституційних принципів додержання гуманізму, справедливості й законності.

Так, в даному конкретному випадку судом враховуються індивідуальні особливості вчиненого діяння, тривалість протиправної поведінки та її наслідків, повне відшкодування шкоди заподіяної злочинними діяннямита та те, що шкода здоров'ю та життю потерпілої не завдана, а також те що застосування статті 75 КК України не забороняється в даному випадку, якщо існує можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання.

Наведене в своїй сукупності є підставою для застосування до ОСОБА_1 статті 75 КК України, що буде відповідати справедливому співвідношенню між вчиненим злочином та заходом, який застосовуються до винної і зумовлені метою кримінального покарання, є необхідним і не надмірним. У зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, необхідно покласти на неї обов'язки, передбачені статтею 76 КК України.

Заявлений Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» цивільний позов, про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 матеріальної шкоди заподіяної злочином в сумі 12703 грн. 00 коп. задоволенню не підлягає, так як вказана шкода фактично сплачена, зокрема в ході досудового розслідування обвинуваченою добровільно було видано працівникам поліції грошові кошти в сумі 7933 грн. 00 коп., які будуть повернуті Товариству з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» у відповідності до ст. 100 КПК України після набрання вироком законної сили, а також обвинуваченою добровільно відшкодовано Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 4770 грн. 00 коп., що підтверджується квитанціїю (т.2 а.п. 46).

Судові витрати у справі за проведення судових експертиз у розмірі 395 грн. 48 коп. відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та призначити їй покарання з застосуванням ст.69 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 ( п»ять) років без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно зі ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на засудженого обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В задоволенні цивільного позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз у розмірі 395 грн. 48 коп.

Речові докази: сліди рук з внутрішньої сторони вхідних дверей та оптичний диск з відеозаписами - зберігати при матеріалах кримінального провадження,

грошові кошти в сумі 7933 грн., які передано на зберігання в ПАТ КБ «Приватбанк», повернути ТОВ «Споживчий центр», як власнику,

кухонний ніж, який передано на зберігання до камери зберігання речових доказів при Кропивницькому ВП ГУНП в Кіровоградській області - знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда, а обвинуваченим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Бурко Р.В. Судді: Загреба І.В. ОСОБА_9