Рішення № 79330236, 21.01.2019, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 357/11535/18

2-а/379/1/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2019 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Зінкіна В.І.,

за участю

секретаря судового засідання: Різник Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі справу за адміністративним позовом Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить звільнити управління від сплати судового збору за подання позовної заяви; скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 31.08.2018 про накладення штрафу розмірі 5100,00 грн. у ВП № 56861125 на управління щодо виконання виконавчого листа у справі № 2-3621/10; розгляд справи проводити за участі представника Білоцерківського об'єднаного УПФУ Київської області. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Таращанського районного суду Київської області від 21.09.2010 у справі № 2-3621/10р. виконане, здійснений перерахунок. В зв'язку з чим вважає, що постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн винесене передчасно, незаконно та необґрунтовано, чим самим державним виконавцем проігноровано та порушено норми та положення ст.. 63 Закону України «Про виконавче провадження», тобто, належним чином не перевіряючи виконання рішення суду, державний виконавець застосував до позивач штрафну санкцію.

Ухвалою судді від 02.01.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.01.2019.

Відповідач правом подати відзив на позов та докази, у разі заперечення позовних вимог не скористався.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, проте через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи,повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 21.09.2010 у справі № 2-3621/10р. за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі про зобов'язання провести перерахунок пенсії та доплат, залишеним ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06.09.2011 без змін, зобов'язано УПФУ у Таращанському районі провести перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком за період з 08.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року з урахуванням фактично виплачених сум. Стягнуто з УПФУ у Таращанському районі на користь ОСОБА_1 37 грн витрат, понесених ним на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду цивільних справ.

На виконання рішення суду, 14.09.2011 Таращанським районним судом Київської області було видано виконавчий лист. Виконавчий лист пред'явлений стягувачем до виконання до відділу примусового виконання рушень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київської області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України» від 21.12.2016 № 988 утворено територіальний орган Пенсійного фонду України - Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області шляхом злиття управлінь Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі, у місті Білій Церкві, Рокитнянському районі та у Таращанському районі.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області 26.07.2018 відкрито виконавче провадження № 56861125 з приводу примусового виконання виконавчого листа № 2-3621/10р., виданого 14.09.2011 Таращанським районним судом Київської області, та зобов'язано боржника - управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі м. Березань Київської області виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла на адресу позивача в серпні 2018 року.

Листом від 17.08.2018 за вих. №22194/10 позивачем було повідомлено державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Київській області про виконання виконавчого листа №2-3621/2010 та зазначено, що кошти нараховані в сумі 154 568,84 грн. та будугь виплачені відповідно до Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 440 (набрала чинності з 23.09.2014).

31.08.2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Василевич Т.М. в даному виконавчому провадженні винесено постанову про накладення штрафу, якою на боржника - управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі за невиконання рішення суду накладено штраф в розмірі 5100 грн. та зобов'язано виконати рішення протягом 10 робочих днів (а.с.9).

Як вбачається з розпорядження 108356 від 22.09.2011 та протоколу від 17.02.2014 номер о/р 108536 здійснено індивідуальний перерахунок пенсії ОСОБА_1 та за рішенням суду нараховано до виплати кошти у сумі 154568,84 грн за період з 08.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2018 року, з урахуванням фактично виплачених сум (а.с.12-14).

У вересні 2018 на адресу відповідача повторно направлено лист Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області за № 25512/10 від 21.09.2018, в якому позивач повідомляє про виконання ним рішення суду в частині нарахування до виплати пенсії у сумі 154568,84 грн. Також, в даному листі було зазначено, що згідно Порядку погашення заборгованості за рішенням суду, виконання яких гарантується державою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 року №440. нарахована сума доплати в розмірі 154568,84 грн була передана для подальшої виплати головним управлінням Державної казначейської служби України. 24.05.2018 від ГУ ПФУ у Київській області за № 4572/02-02 для проведення інвентаризації надійшла копія акту приймання-передавання рішень суду за I квартал 2016 року, що надійшла від ГУ ДКСУ (а.с.11).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII).

Статтею 1 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону № 1404-VIII).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

В свою чергу, відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону № 1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

З аналізу викладеної норми слідує, що негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають за умови його невиконання без поважних причин.

Суд звертає увагу, що за своєю природою штраф це міра адміністративної відповідальності. Штрафи представляють собою грошові стягнення, тобто є обтяженням майнового характеру для учасників виконавчого провадження. При цьому, штрафи можуть накладатися лише за винні дії чи бездіяльність.

Cудом встановлено, що Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області не виконало в повному обсязі рішення суду у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України, оскільки відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 23 Бюджетного Кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах і районах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2 основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує заходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті) у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.

Отже, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Зазначена правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 30.06.2015 та 03.11.2015, 02.02.2016 (справи №№ 21-1044а15, 21-5099а15, 825/3715/14 відповідно), Верховним Судом, у постановах від 24.01.2018 (справа № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18)) та від 13.06.2018 (справа № 757/29541/14-а (К/9901/12146/18)).

Частиною п'ятою статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувана постанова винесена передчасно, а також не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо її складення, тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов слід задовольнити в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 3, 26, 63 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241-246, 255, 287 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області від 31.08.2018 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. у виконавчому провадженні № 56861125.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Таращанський районний суд Київської області.

ГоловуючийВ. І. Зінкін