Ухвала суду № 79330074, 21.01.2019, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/1611/18

2/379/172/19

УХВАЛА

21.01.2019 року м.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін В.І., розглядаючи матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості частки та припинення права на частку у спільній сумісній власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом.

16.01.2019 від органу реєстрації надійшли відомості щодо реєстрації місця проживання відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п.п. 5, 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

Проте, дана позовна заява не в повній мірі відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

Так, позивачка у позовній заяві не зазначає дати укладення шлюбу з ОСОБА_2 та дати розірвання шлюбу, не наведено посилань на докази на підтвердження факту придбання оспорюваного будинку за кошти, які були отримані від продажу квартири в м. Б.Церква та що спірний будинок є неподільним.

Також позивачкою не наведено посилань на докази щодо обставин, передбачених у ч.1 ст. 365 ЦК України, а саме, що частка відповідача в оспорюваному будинку є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

В супереч частини другої вказаної статті позивачем не виконано обов'язок попереднього внесення співвласником-позивачем вартості частки на депозитний рахунок суду. Процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання однією стороною у справі своїх зобов'язань перед іншою.

Така ж позиція закріплена у пункті 25 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» Пленум Верховного суду України роз’яснив, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої, п’ятої статті 71 СК України щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Крім того, позовні вимоги позивача є неконкретними, а саме в прохальній частині позову позивачем не зазначено яку суму слід присудити на користь відповідача в якості компенсації за належну йому частину житлового будинку.

В зв’язку з викладеним позивачці необхідно привести свою позовну заяву у відповідність з вимогами ЦПК України, усунувши вказані недоліки.

Оскільки, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості часки та припинення права на частку у спільній сумісній власності подружжя не відповідає встановленим вимогам закону, приходжу до висновку про необхідність залишення її без руху, надавши позивачці строк для усунення виявлених недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

У зв’язку з великим навантаженням на суддю, а саме великої кількості справ, які перебувають в його провадженні та при наявності двох фактично працюючих суддів, коли за штатною чисельністю їх передбачено чотири, розгляд матеріалів позовної заяви проводиться в межах розумного строку.

Керуючись статтями 4, 95, 175, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації вартості частки та припинення права на частку у спільній сумісній власності подружжя залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз’яснити позивачу, що в разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб - адресою сторінки на офіційному веб - порталі судової влади України http://tr.ko.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяОСОБА_3