Рішення № 79329689, 21.12.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4479/18

Провадження № 2/362/2143/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2018 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

з участю секретаря – Шаблій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Василькові Київської області цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, -

в с т а н о в и в:

Позивач МТСБ України звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.08.2016 р. о 22 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Здолбунівській, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3 Постановою Дарницького районного суду міста Києва, від 09.09.2016 року, у справі № 753/15658/16-п, водія ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, – відповідача у справі, визнано виним в скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. В результаті даної ДТП, що сталась з вини водія ОСОБА_1, був пошкоджений автомобіль НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4, цивільна-правова відповідальність якої була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант», на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №АЕ/6777952, терміном дії з 23.12.2015 року по 22.12.2016 року. На час данного ДТП вказаним автомобілем керував водій ОСОБА_3. Згідно звіту № PZU/МТСБУ/35453, від 03.09.2016 року, по оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, встановлено, що вартість матеріального збитку складає 53941,41 грн. Власник пошкодженого автомобвля - ОСОБА_4, з метою отримання страхового відшкодування, звернулась 24.10.2016 року до позивача з відповідною заявою. На час скоєння даної ДТП, водій ОСОБА_1 не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів. Позивачем було прийнято рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих та виплачено ОСОБА_4, грошові кошти в розмірі 53579, 04 грн., що підтверджується платіжним дорученням. Крім того, МТСБУ було сплачено ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за послуги аварійного комісару (за огляд авто та збір документів) у розмірі 1300,00 грн., що підтверджується платіжним орученням. Посилаючись на те, що позивач здійснив виплату відшкодування потерпілій особі, а винним в ДТП визнано відповідача, але він не бажає добровільно відшкодувати завдану шкоду, у позивача виникло право зворотньої вимоги саме до відповідача, як до винної особи, тому позивач звертається до суду з даним позовом, та просить стягнути з відповідача суму понесених витрат в розмірі 54879,04 грн., оскільки відповідач на момент ДТП не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, та витрати по сплаті судового збору.

10.09.2018 р. суд відкрив провадження у цій справі та з урахуванням ч. 6 ст. 19 ЦПК України вирішив її розглянути у порядку спрощеного провадження. Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про призначення судового засідання у спрощеному провадженні.

Представник позивача подав до суду клопотання, в якому просить проводити розгляд справи у його відсутності, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та проти винесення судом заочного рішення у справі не заперечив.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття спрощеного позовного провадження, в судове засідання не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив, відзив на позов не подав.

На підставі статті 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечив проти такого вирішення справи.

Зважаючи на вищевикладене, суд ухвалив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, ухваливши заочне рішення на підставі наявних матеріалів справи.

Крім того, враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з’явились, відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимогст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

В силу вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 13.08.2016 р. о 22 год. 30 хв. в м. Києві по вул. Здолбунівській, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 та автомобіля НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, в результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.7).

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1, що підтверджується постановою Дарницького районного суду міста Києва, від 09.09.2016 року, у справі № 753/15658/16-п про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України (а.с. 11).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, була застрахована в ТДВ СК «Альфа-Гарант», на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №АЕ/6777952, терміном дії з 23.12.2015 року по 22.12.2016 року з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну - 50 000, 00 грн.(а.с. 10).

16.08.2016 р. ОСОБА_4 було подано до позивача повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 7), а 24.10.2016 р. заяву про здійснення страхового відшкодування (а.с. 22).

Договірних зобов'язань між МТСБ України, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Згідно звіту № PZU/МТСБУ/35453, від 03.09.2016 року, по оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, складеного ФОП « Мотрич Степан Юрійович», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda», д.н.з. НОМЕР_4, становить 59869,19 грн., вартість матеріального збитку , заподіяного власнику транспортного засобу складає 53941,41 грн. (а.с. 14-17).

Згідно довідки Моторно (транспортного) страхового бюро України № 1 від 30.11.2016 р. розмір відшкодування шкоди становить 53579,04 грн. (а.с. 23 зворот).

На підставі вищевказаної довідки позивачем було видано наказ № 9746 від 07.12.2016 р. про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_4 в сумі 53579,04 грн. (а.с. 23).

Згідно платіжного доручення № 9746рв від 08.12.2016 р. позивачем було виплачено ОСОБА_4 страхове відшкодування згідно наказу № 9746 від 07.12.2016 р. в сумі 53579,04 грн. (а.с. 24).

Згідно платіжного доручення № 3545рв від 07.12.2016 р. позивачем було виплачено ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» за послуги з врегулювання згідно рахунку № 35453 від 04.11.2016 р. (а.с. 24).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою добровільної сплати страхового відшкодування від 07.12.2016 №3/1-05/32215 (а.с. 25, 26), однак остання залишилась без виконання, що й стало передумовою звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до пп. "а" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, в разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення закріплено у ст. 27 Закону України «Про страхування», за змістом якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В силу вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Будь-яких заперечень зазначених обставин, а також доказів відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, суду надано не було.

Враховуючи, що на підставі зібраних по справі доказів встановлено те, що ДТП, в якій пошкоджено автомобіль НОМЕР_2, належний ОСОБА_4. сталася з вини відповідача ОСОБА_1, позивач виплатив потерпілому страхове відшкодування, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача понесені ним витрати, як з особи відповідальної за заподіяння шкоди в межах суми виплаченого страхового відшкодування 53579,04 грн.

Що стосується вимоги про стягнення 1300,00 грн. витрат за послуги аварійного комісара, то вона до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 22.1.ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі – Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з положеннями ст. 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, чинним законодавством не передбачено право страховика вимагати відшкодування вартості витрат за послуги аварійного комісара, у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду, а тому суд не убачає підстав для відшкодування за рахунок відповідача вартості витрат за послуги аварійного комісара в сумі 1300,00 грн., а тому відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору в розмірі 1720,24 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 266, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Михайлівська, буд. 5)на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131, р/р 2600202284871 в ПАТ Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313) грошові кошти в розмірі понесених витрат пов’язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 53579 (п’ятдесят три тисячі п’ятсот сімдесят дев’ять) гривень 04 (чотири) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Михайлівська, буд. 5)на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (місцезнаходження: 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, код ЄДРПОУ 21647131, р/р 2600202284871 в ПАТ Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313) судові витрати в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) гривень 24 (двадцять чотири) копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення його повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, якщо такі не було подано.

Повний текст рішення виготовлено 26.12.2018 р.

Суддя Л.М.Кравченко