Ухвала суду № 79329381, 21.01.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/956/18

21 січня 2019 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засіданння: ОСОБА_1

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області до ОСОБА_3 про стягнення збиоків у розмірі 14845 грн. 32 коп.-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення збитків у розмірі 14845 грн. 32 коп.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідача ОСОБА_3 прийнято на службу до Національної поліції України інженером головного пункту централізованого спостереження Центру технічної охорони ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області.

19.05.2017 року між ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області, Вінницьким Вищим професійним училищем Департаменту поліції охорони та поліцейським, якого вперше прийнято на службу до поліції в ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 укладено договір № 504 про навчання поліцейського за кошти поліції охорони.

Наказом від 08.11.2017 року № 157 о/с ОСОБА_3 на підставі рапорта звільнено з посади інженера головного пункту централізованого спостереження Центру технічної охорони ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області відповідно до пункту 9 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до умов Договору (п. 2.4.) та платіжних доручень №№ 417, 652, 1154, 1170 згідно рахунків, виставлених Навчальним закладом, на навчання відповідача витрачено 16954,02 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості по договору, час проходження служби ОСОБА_3 в ОСОБА_2 охорони поліції в Івано-Франківській області склав 04 місяці 11 днів.

Враховуючи суму коштів, витрачених на навчання відповідача та кількість часу, фактично ним відпрацьованого, сума невідшкодованих збитків складає 14845,32 грн. та відповідає 02 роки 07 місяців 19 днів невідпрацьованого часу за умовами договору.

Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_3 не виконав вимоги, визначені пунктом 1.4.,4.4. Договору № 504 про навчання поліцейського за кошти поліції охорони, так як не відпрацював установлений строк не менше 3 (трьох) років з дня завершення навчання, передбаченого цим Договором, що спричинило настання наслідків у вигляді необхідності відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, згідно з пунктів 4.5 і 4.6 Договору.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак подав клопотання, в якому просить розглядати цивільну справу за відсутності позивача, позов підтримує в повному обсязі, вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Відповідач повторно не з’явився в судове засідання з невідомих суду причин, про час та місцю розгляду справи повідомлявся завчасно належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обгрунтування і заперечення своїх позовних вимог та, з'ясувавши фактичні обставини, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судом встановлено, що згідно наказу від 17.01.2017 року № 4 о/с відповідача ОСОБА_3 прийнято по заяві на службу до Національної поліції України інженером головного пункту централізованого спостереження Центру технічної охорони ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області (а.с. 8).

19.05.2017 року між ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області, Вінницьким Вищим професійним училищем Департаменту поліції охорони та поліцейським, якого вперше прийнято на службу до поліції в ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області, ОСОБА_3) укладено договір № 504 про навчання поліцейського за кошти поліції охорони) (а.с. 5-7).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Підрозділ (Позивач) доручає, Навчальний заклад приймає на себе обов'язок за заявкою Підрозділу здійснити проходження Поліцейським первинної професійної підготовки (далі - навчання) за професією 5169 «Охоронник» і кваліфікацією 3-го розряду, а Підрозділ зобов'язується оплатити вартість такого навчання (а.с. 5).

Відповідно до пункту 4.4. Договору, Відповідач зобов'язався прибути після закінчення Навчального закладу на службу до ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області, 29.05.2017 року і відпрацювати в підрозділах УПО Івано-Франківської області не менше 3 (трьох) років (а.с. 6).

Згідно пунктів 4.5 і 4.6 Договору у разі неприбуття за призначенням або відмови стати до роботи у підрозділі, відрахування з навчання або звільнення зі служби в поліції протягом 3 (трьох) років після закінчення навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський відшкодовує підрозділу витрати, пов'язані з його навчанням та витрати, які здійснив підрозділ у зв'язку з виплатою йому грошового утримання за час навчання. У разі відмови поліцейського від добровільного відшкодування підрозділу витрат, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку відповідно до чинного законодавства (а.с. 6).

Наказом ОСОБА_2 охорони поліції в Івано-Франківській області від 08.11.2017 року № 157 о/с ОСОБА_3 на підставі рапорта звільнено з посади інженера головного пункту централізованого спостереження Центру технічної охорони ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області відповідно до пункту 9 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію".(а.с. 9-10).

Відповідно до умов Договору (п. 2.4) та платіжних доручень №№ 417, 652, 1154, 1170 згідно рахунків, виставлених Навчальним закладом, ОСОБА_2 охорони поліції в Івано-Франківській області на навчання ОСОБА_3 витрачено 16954,02 грн. (а.с. 12-26).

Відповідно до розрахунку заборгованості по договору, час проходження служби ОСОБА_3 склав 04 місяців 11 днів (а.с. 11).

Враховуючи суму коштів, витрачених на навчання та кількість часу, фактично відпрацьованого, сума невідшкодованих збитків складає 14845,32 грн. та відповідає 02 роки 07 місяців 19 днів невідпрацьованого часу за умовами договору (а.с. 11).

Позивач вважає, що оскільки ОСОБА_2 охорони поліції в Івано-Франківській області понесені витрати перед Вінницьким вищим професійним училищем ДПО, відповідач ОСОБА_3 повинен відшкодувати їх згідно умов пункту 4.6. Договору, так як не відпрацював установлений строк, не виконавши умов цивільно-правової угоди.

Вирішуючи спір суд виходить з таких правових позицій:

Згідно Положення про ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області, затвердженого наказом Національної поліції України від 06.11.2015 р. № 53 (у редакції наказу Національної поліції від 26.06.2017 р. № 618) є юридичною особою.

Відповідно до пункту 3 статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» поліція охорони входить до складу Національної поліції, основними повноваженнями поліції охорони є забезпечення публічної безпеки і порядку, реагування на правопорушення в межах постів і маршрутів.

Згідно ст. 1,13 Закону України «Про Національну поліцію»-. Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. У складі поліції функціонують: 4) поліція охорони;

Відповідно працівник поліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.

Згідно ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський відшкодовує підрозділу витрати, пов'язані з його навчанням та витрати, які здійснив підрозділ у зв'язку з виплатою йому грошового утримання за час навчання. У разі відмови поліцейського від добровільного відшкодування підрозділу витрат, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

У відповідності до пункту 17 частини першої статті 4 КАС публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З наведених норм вбачається, що відповідач ОСОБА_3, перебуваючи на посаді, що відноситься до публічної служби, звільнився, не відпрацювавши три роки, як це було визначено умовами договору від 19.05.2017 р. за № 504 про навчання поліцейського за кошти поліції охорони.

Згідно із частиною другою статті 5 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 4 статті 5 КАС передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Таким чином суд прийшов до висновку, що даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такий, що пов'язаний з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Водночас слід зазначити, що у рамках цивільного процесу суд не може досліджувати та встановлювати правомірність дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця, оскільки така можливість передбачена лише в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.

Вище наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 12.12.2018 р. по справі № 804/285/16 (№ в ЄДРСР 78977494), де з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень ОСОБА_4 Верховного Суду відступає від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року в справі № 461/5577/15-ц, 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15, оскільки указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що провадження за позовом ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області до ОСОБА_3 про стягнення збитків у розмірі 14845 грн. 32 коп. слід закрити, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а позивачу слід звернутись до відповідного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно ч. 2 ст. Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Оскільки провадження у справі закрито в зв’язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 1762 грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення № 1065 (#117396410) від 25.05.2018 р. підлягає поверненню.

На підставі на веденого, відповідно до ст.ст. 1, 13 Закону України "Про Національну поліцію", ст.ст. 4, 5, 19 КАС України, ст. 7 Закону України "Про судовий збір",керуючись ст.ст. 255, 258, 260, 261, 263 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження за позовом ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області до ОСОБА_3 про стягнення збитків у розмірі 14845 грн. 32 коп.

Зобов'язати ОСОБА_2 Державної казначейської служби України у Надвірнянському районі Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 37904033, юридична адреса: м. Надвірна, майдан Шевченка 3, Івано-Франківської області) повернути позивачу ОСОБА_2 поліції охорони в Івано-Франківській області (код ЄДР 40108892, р/р 26000300971892 у Філії Івано-Франківське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 336503, ІПН 401088909156, юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Млинарська 2), сплачений судовий збір в сумі 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні) згідно платіжного доручення № 1065 (#117396410) від 25.05.2018 р.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Міськевич О.Я.