
Справа № 347/1311/18
Провадження № 2/347/46/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2019 року м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючої- судді: Крилюк М.І.,
секретаря: Терлюжак Н.П.,
адвокатів: Бабака А.В., Михайлишина Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа без заявлення самостійних вимог: Пістинська сільська рада про визнання особи такою, що втратила право на житло, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, третя особа без заявлення самостійних вимог: Пістинська сільська рада про визнання особи такою, що втратила право на житло.
В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та пояснили, що ОСОБА_3 являється власником житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1. До даного житлового будинку, окрім неї, зареєстрований її син ОСОБА_5 та її бувша невістка ОСОБА_4 між якими на підставі рішення Косівського районного суду від 12.10.2015р. шлюб розірвано. З 2009 року відповідачка виселилася із належного позивачці будинку і перейшла проживати в інший будинок. Реєстрація відповідачки до її житлового будинку позбавляє можливості оформити субсидію, а також належним чином привести в порядок інші документи. А тому, вважають, що відповідачку слід визнати такою, що втратила право на житло (користування житловим приміщенням) у будинку АДРЕСА_1 та зобов»язати Пістиньску сільську раду Косівського району, Івано-Франківської області зняти її з реєстрації проживання в даному будинку. Просять позов задоволити.
Відповідачка та її представник позов не визнали та пояснили, що отримання субсидії позивачкою не є поважною причиною для виселення ОСОБА_4 із житла. Також відповідачка ствердила, що на даний час вона проживає у своєї племінниці, оскільки у житловому будинку, який вони побудували спільно із ОСОБА_5 та проживали там 8 років позивачка та її колишній чоловік перешкоджають проживати та ввести даний житловий будинок в експлуатацію. У колишньої свекрухи вона тільки зареєстрована, але там не проживала. Просять в позові відмовити.
Представник Пістинської сільської ради Косівського району у поданій до суду заяві просить справу розглядати у його відсутності, у задоволенні позову не заперечує.
Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги підставними, доведеними в судовому засіданні та такими, що підлягають до задоволення із наступних підстав.
Згідно ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Як встановлено в судовому засіданні житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_3, що стверджується копією свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 16.05.1989р., виданого на підставі рішення виконкому Косівської районної ради народних депутатів №61 від 12.04.1989р.
Згідно довідки виданої Пістинською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області від 04.07.2018р. №1464 видно, що колишня АДРЕСА_1 в даний час перейменована на АДРЕСА_1.
Відповідно до відомості про забезпеченість житловою площею Пістинської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 23.05.2018р. №1117 вбачається, що в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані власник житлового будинку -ОСОБА_3, син-ОСОБА_5, колишня дружина сина -ОСОБА_4
Згідно рішення Косівського районного суду від 12.10.2015р. шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 розірвано.
Як вбачається із акту обстеження матеріально-побутових умов сім»ї виданого Пістинською сільською радою Косівського району Івано-Франківської області від 04.07.2018р. ОСОБА_4 зареєстрована в господарстві ОСОБА_3, але фактично не проживає там з 2015року, місце проживання її не відоме.
У відповідності до вимог ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 статті 321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.322 ЦК України).
Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. А згідно вимог ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що його колишня дружина ОСОБА_4 була зареєстрована до маминого житлового будинку та не проживає там близько 10 років. Добровільно виписатися із даного житлового будинку відповідачка відмовляється, її особистих речей в будинку немає, а зняття із реєстрації проживання у будинку потрібне позивачці для оформлення відповідних документів.
Згідно ч.2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як встановлено в судовому засіданні, про що ствердила і сама відповідачка ОСОБА_4, вона у колишньої свекрухи тільки зареєстрована, а там ніколи не проживала, оскільки проживала у іншому житловому будинку та на даний час у ОСОБА_3 також не проживає.
Статтею 107 ЖК передбачено, що у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що відповідачку слід визнати такою, що втратила право на житло (користування житловим приміщенням) у будинку АДРЕСА_1 та зобов»язати Пістиньску сільську раду Косівського району, Івано-Франківської області зняти її з реєстрації проживання в даному будинку.
На підставі ст. ст. 71- 72, 107 Житлового Кодексу України, ст.ст. 317, 319, 321, 386, 391, 405 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 такою, що втратила право на житло (користування житловим приміщенням) у будинку АДРЕСА_1 та зобов»язати Пістиньску сільську раду Косівського району, Івано-Франківської області зняти її з реєстрації проживання в АДРЕСА_1.
Стягнути із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, жительки АДРЕСА_1 понесені судові витрати в розмірі 705 (сімсот п»ять) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: М.І.Крилюк
Судове рішення № 79329100, Косівський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 17.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 347/1311/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: