Рішення № 79328924, 22.01.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/17020/18

Провадження № 2/344/1777/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

22 січня 2019 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Шамотайла О.В.,

секретаря - Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати шлюб та стягнути з нього аліменти на утримання неповнолітньої дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісячно. В обґрунтування позову зазначила, що перебуває з відповідачем у шлюбі, який зареєстровано 21.08.2012, від шлюбу мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні. Подружнє життя не склалося, вони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, а тому подальше збереження шлюбу є недоцільним. Також відповідач не надає у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини.

В судове засідання позивач не з'явилась, надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позов підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся в установленому законом порядку.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, який укладений 21.08.2012р. у Виконкомі Тисменичанської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис №7 ( Свідоцтво про шлюб, серія 1-НМ №111436 виданий 21.08.2012р. ( а.с. 5)), від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, 28.07.2013р.н. (Свідоцтво про народження Серія І-НМ №240458 від 30.07.2013р.), яка проживає з позивачем та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен має право припинити шлюбні відносини.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи те, що сторони припинили шлюбні відносини та ведуть окреме господарство, суд доходить висновку, що подальше збереження шлюбу не відповідає їх інтересам.

Зазначені обставини в сукупності є підставою для розірвання шлюбу.

За приписами ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач в заяві зазначила, що після розірвання шлюбу хоче надалі іменуватися цим прізвищем, просила на дошлюбне не змінювати.

Що стосується вимоги позову щодо визначення проживання малолітньої дитини, то відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Згідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

То з цього приводу слід вказати таке.

Зважаючи на те, що між батьками досягнуто згоди щодо визначення місця проживання неповнолітньої доньки – ОСОБА_3, 28.07.2013р.н., оскільки позивач у своїй заяві підтримав свої позовні вимоги та просить залишити дитину проживати з нею, від відповідача з цього приводу заперечень не поступало, то ця вимога позову в частині визначення місця проживання дитини з позивачкою підлягає до задоволення.

Крім того, угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у судовому порядку.

Приписами ст.182 Сімейного кодексу України, встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, а відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно до ст.184 СК України суд погоджується зі способом визначення аліментів у твердій грошовій сумі, обраним позивачем.

При визначенні величини аліментного платежу суд, враховуючи матеріальне становище платника аліментів, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, а також положення ст.180 СК України про те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері так і батька.

Враховуючи, що відповідач, являючись батьком неповнолітньої доньки зобов'язаний утримувати її до повноліття, перебуває в працездатному віці, інших утриманців не має та інші обставини, що мають істотне значення, суд вважає за необхідне стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання їх неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову та до досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає, що визначений розмір аліментів у твердій грошовій сумі щомісячно на дитину є достатнім та не буде порушувати майнові права дитини.

Відповідно до положень ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при поданні позову до суду про стягнення аліментів, то суд на підставі ч. 2 ст.133, ч. 1,2,6 ст. 141 ЦПК України, стягує ці витрати з відповідача.

А тому з відповідача слід стягнути в користь держави 704,60 грн. судового збору.

Крім того, слід зазначити, що позивачем заявлено дві позовних вимоги, а саме про розірвання шлюбу і про визначення місця проживання неповнолітньої дитини, однак оплачено судовим збором в розмірі 704,8 грн. лише одна заявлена вимога, при цьому позивач в позовній заяві ставить питання про відшкодування судових витрат. Відтак, з відповідача слід ще стягнути 1409,6 грн. судового збору, з яких 704,8 грн. підлягають стягненню на користь позивача, а ще 704,8 грн. судового збору повинні бути сплачені за позовну вимогу немайнового характеру (визначення місця проживання неповнолітньої дитини ) .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 265, 273, 280-283, 354 ЦПК України, ст.ст. 105 п. 3, 110 - 112, 180-183, 191 СК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 01.01.1991р.н. (РНОКПП –НОМЕР_1, жителькою м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 260/38) та ОСОБА_2 (РНОКПП - не встановлено, жителем ІНФОРМАЦІЯ_2), який укладений 21.08.2012р. у Виконкомі Тисменичанської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, актовий запис №7.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача " Бандура" не змінювати на дошлюбне.

Неповнолітню дитину: доньку –ОСОБА_3, 28.07.2013року народження, залишити проживати з матір’ю -ОСОБА_1 01.01.1991р.н. (РНОКПП –НОМЕР_1, жителькою м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 260/38).

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - не встановлено, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2), на користь ОСОБА_1 01.01.1991р.н. (РНОКПП –НОМЕР_1, жительки м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 260/38) аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, 28.07.2013р.н., у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., щомісячно, починаючи з 19.10.2018 та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - не встановлено, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2), на користь ОСОБА_1 01.01.1991р.н. (РНОКПП –НОМЕР_1, жительки м. Івано-Франківськ, вул. Євгена Коновальця, 260/38) судові витрати у розмірі 704,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП - не встановлено, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь держави - отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО):899998 , рахунок отримувача: 31211256026001 код класифікації доходів бюджету: 22030106 судовий збір в розмірі в розмірі 1409 грн. 60 коп. .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Шамотайло О.В.