Ухвала суду № 79327615, 17.01.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/47/19

Провадження № 4-с/206/7/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2019 Самарський районний суд м. Дніпропетровська

в складі:

головуючий суддя Маштак К.С.

за участю:

секретаря судового засідання Стахів О.О.

боржника ОСОБА_1 державного виконавця Тищенка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі скаргу боржника ОСОБА_1 на бездіяльність Головного державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, та про зобов’язання вчинити дії у виконавчому провадженні, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», –

ВСТАНОВИВ

08.01.2019 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга боржника ОСОБА_1 на бездіяльність Головного державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2, та про зобов’язання вчинити дії у виконавчому провадженні, стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ».

В обґрунтування поданої скарги боржником було зазначено, що у провадженні Головного державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 (далі – державний виконавець) знаходиться виконавче провадження за № 42909472 з виконання виконавчого листа № 436/3116/12, виданого 04.03.2013 Самарським районним судом м. Дніпропетровська, за яким з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український ОСОБА_3» була стягнута заборгованість за кредитним договором в розмірі 209 964,74 грн. та судового збору в розмірі 2099,64 грн. 11.12.2018 під час ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження, останній стало відомо, що у провадженні наявні 2 постанови державного виконавця від 05.11.2018 «Про виправлення помилки у процесуальному документі», але різні за змістом. Так, в одній постанові було внесено виправлення у постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2018, а в іншій – про відновлення виконавчого провадження від 05.11.2018. Разом із тим, в наданих для ознайомлення документах виконавчого провадження такі постанови (в які вносились виправлення) були відсутні, поштою на адресу боржника також не направлялись. Тому, 18.12.2018 боржник відповідною заявою просила державного виконавця: надати їй копії постанов, а саме: про відкриття виконавчого провадження від 05.11.2018, про відновлення виконавчого провадження від 05.11.2018; надати інформацію про дату внесення до реєстру постанов, а саме: 08.04.2014 про відкриття виконавчого провадження, від 08.04.2014 про арешт майна боржника, 13.01.2015 про заміну сторони у виконавчому провадженні, 25.06.2015 про повернення виконавчого документу; а також ознайомити боржника з датою реєстрації та вихідним номером направлення їй копії постанов від 08.04.2014 про відкриття виконавчого провадження, від 08.04.2014 про арешт майна боржника, від 13.01.2015 про заміну сторони у виконавчому провадженні, від 25.06.2015 про повернення виконавчого документу, від 02.08.2018 про відновлення виконавчого провадження, від 21.08.2018 про арешт боржника, від 28.08.2018 про звернення стягнення на заробітну плату боржника, від 05.11.2018 про відкриття виконавчого провадження, від 05.11.2018 про відновлення виконавчого провадження, від 05.11.2018 про виправлення помилок в процесуальному документі (2 шт.); ознайомити боржника з журналом реєстрації загальної вхідної кореспонденції за період з 01.04.2014 по 10.04.2014 в частині реєстрації заяви ПАТ «ПУМБ» про відкриття виконавчого провадження та надання виконавчого листа; ознайомити боржника з Журналом реєстрації вихідної кореспонденції в частині направлення на її адресу копій постанов починаючи з 08.04.2014, а також журналом обліку виконавчих проваджень державного виконавця Неопрятного В.О. Так, з моменту подання боржником заяви пройшло більше 20 днів, однак відповіді боржник так і не отримала. В зв’язку із вищевикладеним, боржник просила суд зобов’язати державного виконавця усунути порушення прав боржника у виконавчому провадженні, шляхом виконання заяви, поданої останньою 18.12.2018.

У судовому засіданні боржник ОСОБА_4 скаргу підтримала, просила задовольнити.

Головний державний виконавець Самарського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_2 заперечував проти задоволення скарги у повному обсязі, надав відзив на скаргу.

Вислухавши доводи та пояснення боржника, заперечення державного виконавця, вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.09.2018 ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження № 42909472 шляхом фотографування, що підтверджується змістом письмової заяви ОСОБА_1, поданої на ім’я начальника Самарського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с. 9).

Тієї ж дати, ОСОБА_1 особисто отримала копію постанови від 02.08.2018 про відновлення виконавчого провадження, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 436/3116/12, виданого Самарським районним судом м. Дніпропетровська 20.03.2014, вказана обставина підтверджується змістом копії супровідного листа про направлення на адресу боржника копії постанови (а.с. 10).

11.12.2018 ОСОБА_1 була ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження № 42909472 шляхом фотографування, що підтверджується змістом письмової заяви ОСОБА_1, поданої на ім’я начальника Самарського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області (а.с. 11).

В подальшому, 21.12.2018 ОСОБА_1 звернулась на ім’я начальника Самарського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області, з заявою про отримання копій постанов, прийнятих державним виконавцем, а саме: від 08.04.2014 про відкриття виконавчого провадження, від 03.06.2014 про заміну сторони, від 25.06.2015 про повернення виконавчого листа, від 02.08.2018 про відновлення виконавчого провадження, від 05.11.2018 про виправлення помилки (дві постанови). У відповідності до змісту даної заяви, ОСОБА_1 отримала вказані копії постанов, додатково боржником було отримано й копію виконавчого листа (а.с. 12).

24.12.2018 за вих. № 30473 державним виконавцем на поштову адресу ОСОБА_1 було направлено відповідь на заяву від 13.12.2018 щодо ознайомлення з журналом вихідної кореспонденції за 2014 рік. За яким боржника було повідомлено, що на виконання заяви боржника, 20.12.2018 останній було надано можливість ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження № 42909472, надано копії постанови виконавчого провадження під особистий підпис. Додатково повідомлено, що інформація стосовно винесення та направлення постанов сторонам виконавчого провадження, державним виконавцем Неопрятним В.О. на виконанні якого перебувало виконавче провадження у 2014 році у відділі відсутня, оскільки строк зберігання реєстру поштових відправлень відповідно до номенклатури справ складає один рік. У зв’язку із звільненням ОСОБА_5 у 2016 році відібрати пояснення щодо порушеного питання не виявляється можливим (а.с. 13).

Також, судом встановлено, що доказів подання заяви боржником державному виконавцю, у редакції викладеній у скарзі, суду надано не було.

Так, відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль, де сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, що відповідає приписам ст. 447 ЦПК України.

Так, боржник в своїй скарзі зазначає, що підставою для оскарження дій державного виконавця є ненадання останнім інформації та копії документів за заявою боржника від 18.12.2018.

В той же час, судом встановлено, що доказів звернення боржника до державного виконавця з відповідною заявою, а саме заявою, викладеною у редакції зазначеній у скарзі, суду надано не було.

Між тим, судом встановлено, що боржник неодноразово ознайомлювалась з матеріалами виконавчого провадження № 42909472, робила фотокопії, та отримувала особисто копії постанов, в тому числі, постанови від 02.08.2018 про відновлення виконавчого провадження, від 08.04.2014 про відкриття виконавчого провадження, від 25.06.2015 про повернення виконавчого листа, від 02.08.2018 про відновлення виконавчого провадження, від 05.11.2018 по виправлення помилки (дві постанови), інформацію про направлення яких заявник просила повідомити державного виконавця за змістом скарги.

Додатково боржника було повідомлено щодо неможливості надання інформації стосовно винесення та направлення постанов сторонам виконавчого провадження, державним виконавцем Неопрятним В.О. на виконанні якого перебувало виконавче провадження у 2014 році.

Так, абзацом 1 ч. 1 ст. ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

При цьому, статтею 8 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачається вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження, що забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується, в тому числі, надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; виготовлення документів виконавчого провадження; централізоване зберігання документів виконавчого провадження; реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження та інше.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги відсутність доказів звернення боржника до державного виконавця з письмовою заявою про надання інформації та копій документів, у редакції зазначеній у скарзі, враховуючи встановлені обставини щодо неодноразового ознайомлення боржника з матеріалами виконавчого провадження № 42909472 протягом 2018 року, отримання останньою особисто під підпис копій постанов, інформацію про направлення яких заявник просила повідомити державного виконавця за змістом скарги, з урахуванням передбаченого законодавством права сторони виконавчого провадження знайомитись з матеріалами виконавчого провадження як у письмовому вигляді так і через безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження, суд не вбачає правових підстав для задоволення скарги.

Крім вищевикладеного, суд додатково звертає увагу, що наявність рішення суду про стягнення коштів, яке було ухвалено ще у 2012 році, та яке станом на 2019 рік не виконано боржником, свідчить перед усім про тривале умисне невиконання рішення суду, що є підставою для кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 353, 447 - 451 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні скарги боржника ОСОБА_1.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне судове рішення у формі ухвали складено 22.01.2019.

Суддя К.С. Маштак