Рішення № 79327563, 15.01.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/1427/18

Номер провадження № 2/194/18/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Соколової Ю.І.

при секретарі – Коркіної Т.С. ,

єдиний унікальний номер справи №194/1427/18, номер провадження №2/194/18/19,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення неустойки (пені) по аліментах, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із вищезазначеною позовною заявою, в обґрунтування якої присилається на те, що відповідно до довідки про склад сім’ї від 17 вересня 2018 року зареєстрованим місцем її проживання є м. Тернівка Дніпропетровської області, вул. Лермонтова, 16 а, кв.13. Відповідач по справі є батьком дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. За виконавчим листом у справі №2/686/2006 від 07 червня 2006 року, виданим на підставі рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2006 року з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі по 300 грн. щомісячно, починаючи з 13 лютого 2006 року та до досягнення дитиною повноліття. На даний час відповідач має постійний заробіток, оскільки зареєстрований як ФОП, відповідно до якої займається оптовою торгівлею м’ясом і м’ясними продуктами. Крім того, в Єдиному Державному реєстрі декларації є задекларований дохід відповідача у вигляді заробітної плати за 2017 рік у сумі 82536 грн., тобто щомісячний дохід за 2017 рік дорівнює – 6878,00 грн., що є майже вдвічі більшим за мінімальний розмір заробітної плати, встановлений діючим законодавством України на 2017 рік у сумі – 3200,00 грн. Враховуючи, що зараз 300,00 грн. є недостатніми коштами для нормального забезпечення дитини, а також враховуючи працездатність відповідача та можливість утримання ним дитини, тому вважає за необхідне змінити спосіб стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини – ОСОБА_4 - шляхом подання даної позовної заяви до суду. 23 серпня 2018 року відповідач сплатив їй заборгованість по аліментах за виконавчим листом у справі №2/686/2006 від 07 червня 2006 року у сумі 19800,00 грн. та 27 серпня 2018р. – у сумі 1737,00 грн. Відповідно до довідки – розрахунку від 09 серпня 2018 року №7830, наданої Широківським районним відділом ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області заборгованість відповідача по аліментам становить 20960,71 грн., яка виникла з січня 2006 року по липень 2018 року. Згідно довідки розрахунку заборгованість зі сплати аліментів настала у березні 2013 року, тобто заборгованість за березень починається з 01 квітня 2013 року та закінчується днем сплати – 23 серпня 2018 рік. У зв’язку з чим просить, змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2006 року по цивільній справі № 2/686/2006 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини; стягувати зі ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття; стягнути зі ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 20 960,71 грн.

12 грудня 2018 року на адресу Тернівського міського суду Дніпропетровської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково. Зробивши власний розрахунок пені, вважає обґрунтованою сумою, яка підлягає з нього стягненню – це 2007,00 грн.

Позивач та її представник ОСОБА_5 до суду не з’явились, представник позивача надала до суду письмову заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, відзив на позовну заяву ними отримано, вважає даний відзив необґрунтованим, посилаючись на практику Верховного суду, просить розглядати справу без їх участі.

Відповідач до суду не з’явився, надав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме: не визнає вимогу щодо стягнення з нього неустойки (пені) у розмірі 20960,71 грн.за прострочення сплати аліментів, з підстав викладених у відзиві; проти зміни порядку стягнення аліментів не заперечував; просив розглядати справу за його відсутності.

У зв’язку із неявкою в судове засідання всіх учасників судового процесу, які належним чином повідомлені про день та час розгляду справи та подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є відповідач - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданого Запорізькою сільською радою Широківського району Дніпропетровської області 22 листопада 2002 року, серії І-КИ 186595, актовий запис № 18 (а.с. 10).

Відповідно до рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, було вирішено стягувати зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі по 300 грн. щомісячно, починаючи з 13 лютого 2006 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 12). 07 червня 2006 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області видано відповідний виконавчий лист (а.с. 11).

З довідки – розрахунку № 7830 від 09 серпня 2018 року, наданої Широківським районним відділом ДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області видно, що заборгованість ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, станом на 01 серпня 2018 року, становить – 20 960,71 грн. (а.с.14 – 16).

У відповідності до копій банківських виписок з АТ КБ «Приватбанк», 23 серпня 2018 року відповідач сплатив ОСОБА_1 на картковий рахунок заборгованість по аліментах за виконавчим листом у справі №2/686/2006 від 07 червня 2006 року у сумі 19800,00 грн. (а.с. 17) та 27 серпня 2018 року – у сумі 1737,00 грн. (а.с. 18).

Згідно копії роздруківки з Єдиного Державного реєстру декларації, задекларований дохід відповідача у вигляді заробітної плати за 2017 рік складає 82 536 грн.(а.с. 19-26).

З наказу Дніпропетровської дослідної станції інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України № 50-К від 16 жовтня 2018 року свідчить, що ОСОБА_2 прийнято на роботу на посаду провідного бухгалтеру з 16 жовтня 2018 року з оплатою праці згідно штатного розпису зі строком випробування один місяць (а.с. 70).

ОСОБА_2 дійсно працює з 16 жовтня 2018 року в Дніпропетровській дослідній станції ІОБ НААН на посаді провідного бухгалтеру, з оплатою згідно штатного розпису, місячна заробітна плата становить 4811,00 грн., що підтверджується відповідною довідкою № 98 від 21 листопада 2018 року (а.с. 71).

Надаючи спірним правовідносинам правову кваліфікацію, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частина 3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

В статті 182 СК України зазначено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

За приписами частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями частини 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У відповідності до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно роз'яснень, наданих у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Чинним законодавством передбачено, що визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі та зміна способу стягнення аліментів, визначається за рішенням суду за заявою одержувача аліментів.

Як вже було зазначено в цьому рішенні, рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2006 року зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 постановлено стягувати аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 300,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

На думку позивача, такий розмір аліментів на дитину є недостатнім для її повного, всебічного розвитку та існування.

Суд погоджується з таким твердженням позивача, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII встановлено, що прожитковий мінімум дітей віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривень, з 1 грудня - 2027 гривень.

Враховуючи, що дитині сторін у 2018 році виповнилося 16 років, гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (972,00 грн., станом на дату пред'явлення позову до суду), відповідач є працездатною особою, зареєстрований як ФОП, офіційно працевлаштований, має постійний дохід, тобто майновий його стан поліпшився, тому суд, враховуючи всі вивчені та досліджені докази та обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині позову є обґрунтованими, та, виходячи з інтересів неповнолітньої дитини, враховуючи те, що відповідач не заперечує проти стягнення з нього на утримання його сина аліментів у розмірі ? частки його заробітку, то позов в цій частині підлягає задоволенню.

Саме такий розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмірі 20 960,71 грн., суд виходить з такого.

Виконавче провадження зі стягнення аліментів зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 04 травня 2006 року перебуває на виконанні у Широківському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Як вже було зазначено в цьому рішенні, згідно довідки державного виконавця Широківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області №7830 від 09 серпня 2018 року, розмір заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів ОСОБА_1 на утримання їх сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі виконавчого листа № 2/686 від 04 червня 2006 року, виданого Тернівським міським судом Дніпропетровської області, з січня 2006 року по липень 2018 рік, станом на 01 серпня 2018 рік, складає 20 960,71 грн.

Судом встановлено, що відповідач 23 серпня 2018 року та 27 серпня 2018 року сплатив позивачу заборгованість по аліментам повністю, що підтверджується копією банківської виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 (а.с. 17,18) та про що не заперечували сторони по справі.

Згідно ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

При цьому за змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені.

У постанові ОСОБА_6 Верховного Суду від 25 квітня 2018 року №572/1762/15-ц, зазначено, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?р=(А 1 х 1 %Q1 )+(А2х 1 %Q2)+ (Аnх 1 %Qn), де:

?р - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

А1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

А2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

Аn - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Зазначена правова позиція також висловлена Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 607/20765/14-ц.

У зв’язку із тим, що судом встановлений період заборгованості по сплаті відповідачем аліментів з 2006 року, фактично борг сплачений відповідачем у серпні 2018 року, відповідачем доказів поважності не сплати ним аліментів не надано, так само відповідачем не надано доказів того, що така заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, а тому суд вважає, що на платника аліментів повинна бути покладена відповідальність за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені).

Позивачем виконано розрахунок пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів (а.с. 6). Згідно розрахунку позивача, сума пені за період з листопада 2016 року по серпень 2018 року становить 22 284,00 грн. та у зв’язку із тим, що сума розрахунків пені за інші місяці 2016 року та за період з 2013 року по 2015 рік вже будуть перевищувати 100% заборгованості, то позивач просить стягнути з відповідача на її користь суму пені, що не перевищує суму основного боргу, тобто у розмірі 20 960,71 грн.

В свою чергу, відповідач, не погодившись з сумою пені по аліментам, нарахованою позивачем, зробив власний розрахунок (а.с. 58-59) та не заперечував проти стягнення з нього пені у розмірі 2007,00 грн.

Суд, перевіривши розрахунки пені сторін, дійшов висновку, що розрахунок наданий позивачем відповідає формулі, зазначеній у правових позиціях Верховного Суду.

Розрахунок відповідача суперечить останній практиці правозастосування ст. 196 СК України, тому не приймається судом до уваги.

Таким чином, розрахунок суми пені за 2018 рік:

Серпень – 300 х 1% х 22 ( 23.08 - погашення) = 66 грн.

Липень – 300 х1% х 53 (22 дні серпня + 31 день липня) = 159,00 грн.

Червень – 300 х 1% х 83 (22 дні серпня + 31день липня + 30 днів червня) = 249,00 грн.

Травень – 300 х 1% х 114 = 342,00 грн.

Квітень – 300 х 1% х 144 = 432,00 грн.

Березень – 300 х 1% х 175 = 525,00 грн.

Лютий – 300 х 1% х 203 = 609,00 грн.

Січень – 300 х 1% х 234 = 702 грн.

Тобто, сума пені за вказаний період складає 3084,00 грн.

Розрахунок суми заборгованості за 2017 рік:

Грудень – 300 х 1% х 265 = 795,00 грн.

Листопад – 300 х 1% х 295 = 885,00

Жовтень – 300 х1% х 326 = 978,00 грн.

Вересень – 300 х 1% х 356 = 1068,00 грн.

Серпень – 300 х 1% х 387 = 1161,00 грн.

Липень – 300 х 1% х 418= 1254,00 грн.

Червень – 300 х1% х 448 = 1344,00 грн.

Травень – 300 х 1% х 479 = 1437,00 грн

Квітень – 300 х 1% х 509 =1527,00 грн.

Березень – 300 х 1% х 540 = 1620,00 грн.

Лютий – 300 х1% х 568 = 1704,00 грн.

Січень – 300 х 1% х 599 = 1797,00 грн.

Тобто, сума пені за вказаний період складає – 15570,00 грн.

Розрахунок суми заборгованості за 2016 рік:

Грудень – 300 х 1% х 590 =1770,00 грн.

Листопад – 300 х 1% х 620 = 1860,00 грн.

Тобто, сума пені за вказаний період складає – 3630,00 грн.

Сума пені разом становить 22 284,00 грн.

З урахуванням вищенаведеного та не виходячи за межі позовних вимог, враховуючи приписи ч. 1 ст. 196 СК України, сума пені, яка підлягає до стягнення, становить 20 960, 71 грн.

Судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно п. 3 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час подання позову) позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи.

Таким чином, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1409,60 грн.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення неустойки (пені) по аліментах – задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2), на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з твердої грошової суми в розмірі 300 (триста) грн. 00 коп. на 1/4 частку від заробітку (доходу) ОСОБА_2, щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути зі ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою:Дніпропетровська область, Широківський район, с. Запоріжжя, вул. Першотравнева, буд. 19, мешкає АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2), неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 20960 грн. (двадцять тисяч дев’ятсот шістдесят) 71 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою:Дніпропетровська область, Широківський район, с. Запоріжжя, вул. Першотравнева, буд. 19, мешкає АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев’ять) грн. 60 коп. на користь держави на р/р 31211256026001 в ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, призначення платежу: судовий збір, код 22030106.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Тернівський міський суд Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21 січня 2019 року.

Сторони та учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Суддя Ю.І. Соколова