Постанова № 7932684, 18.02.2010, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 2а-49/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді – Іванченко О.Ю.

при секретарі – Більченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Солоне Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентарізації» Дніпропетровької областної ради, реєстратора КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентарізації» Дніпропетровької областної ради ОСОБА_2 про визнання дій непровамірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Відповідачів з позовом про визнання дій державного реєстратора - ОСОБА_2 щодо відмови йому в реєстрації права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 131Л, на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2009 року по справі № 2-5825/09.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2009 року по справі № 2-5825/09 за ним було визнано право власності на нерухоме майно - торгівельний павільйон літ. А-1, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 131-Л, який складається з: 1- торгівельного залу площею 84,6 кв.м, 2 - кабінету площею 4 кв.м, 3 – туалету площею 1,6 кв.м, 4 – підсобної площею 24,9 кв.м, 5 – холодильної камери площею 8,3 кв.м; ганку літ. а площею 1,9 кв.м, ганку літ. а1 площею 0,8 кв.м, ганку з навісом літ. а2 площею 10,6 кв.м, мостіння І площею 149,2 кв.м, мостіння ІІ площею 14 кв.м.

19.01.2010 р. Позивач подав до Комунального підприємства „Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації” Дніпропетровської обласної ради замовлення стосовно державної реєстрації права власності на вищезазначені будівлі та споруди, на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2009 року по справі № 2-5825/09.

25 січня 2010 року реєстратор - ОСОБА_2 прийняв рішення, яким відмовив Позивачу в реєстрації права власності. Свою відмову реєстратор в рішенні обґрунтував посиланням на п. 3.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (далі - Положення), яким передбачено, що у реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: “подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства”; а також на статтю 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в якій зазначено: “ Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації"; на п. 1.6 Тимчасового положення передбачено: “...Реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку”; на Закон України “Про планування і забудову територій” від 20.04.2000 р. № 1699-ІІІ із змінами внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” від 16.09.2008 р. № 509-VI, які набрали чинності з 15.10.2009 р.; на Постанову кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 534 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923”. Додатково при відмові, Відповідач -2 послався на ст. 376 ЦК України, якою передбачено, що «...Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник КП „ДМБТІ” в судовому засіданні позовні вимоги не визав просив відмовити в задоволені позову на підставі викладенних у рішенні про відмову в реєстрації від 25.01.2010 року.

Представник КП „ДМБТІ” в судовому засіданні Реєстратор Комунального підприємства „Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації” Дніпропетровської обласної ради – ОСОБА_2 в судове засіданні не з’явився, був повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, однак, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.18 КАС України справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2009 року по справі № 2-5825/09 за позивачем було визнано право власності на нерухоме майно - торгівельний павільйон літ. А-1, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 131-Л, який складається з: 1- торгівельного залу площею 84,6 кв.м, 2 - кабінету площею 4 кв.м, 3 – туалету площею 1,6 кв.м, 4 – підсобної площею 24,9 кв.м, 5 – холодильної камери площею 8,3 кв.м; ганку літ. а площею 1,9 кв.м, ганку літ. а1 площею 0,8 кв.м, ганку з навісом літ. а2 площею 10,6 кв.м, мостіння І площею 149,2 кв.м, мостіння ІІ площею 14 кв.м.

19.01.2010 р. Позивач подав до Комунального підприємства „Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації” Дніпропетровської обласної ради замовлення стосовно державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 131Л, на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2009 року по справі № 2-5825/09.

25 січня 2010 року ОСОБА_1 отримав рішення реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровського міжміського бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради - ОСОБА_2 про відмову в реєстрації права власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 131Л, на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2009 року по справі № 2-5825/09.

Відмова була обумовлена тим, що матеріалами інвентаризаційної справи та поданими документами було встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2009 р. було визнано право власності без актів вводу в експлуатацію за ОСОБА_1 на торгівельний павільйон літ. А-1, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 131Л. В процесі ознайомлення з матеріалами реєстраційної справи було встановлено, що торгівельний павільйон літ. А-1, ганки літ. а, а1, ганок з навісом літ. а2 було самочинно побудовано в 2009 р., які згідно норм чинного законодавства підлягають введенню в експлуатацію про що виставлений відповідний штамп в технічному паспорті.

Свою відмову реєстратор в рішенні обґрунтував посиланням на п. 3.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (далі - Положення), яким передбачено, що у реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: “подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства”; а також на статтю 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в якій зазначено: “Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації"; на п. 1.6 Тимчасового положення передбачено: “...Реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку”; на Закон України “Про планування і забудову територій” від 20.04.2000 р. № 1699-ІІІ із змінами внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” від 16.09.2008 р. № 509-VI, які набрали чинності з 15.10.2009 р.; на Постанову кабінету Міністрів України від 20.05.2009 р. № 534 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923”. Додатково при відмові, Відповідач -2 послався на ст. 376 ЦК України, якою передбачено, що «Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно».

Суд вважає, що рішення від 25.01.2010 р. державного реєстратора про відмову в реєстрації права власності за позивачем на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 131Л, є неправомірними.

Відповідно до п. 4 ст. 8 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 року – державний реєстратор прав самостійний у прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та відмову в такій реєстрації і здійснює повноваження тільки відповідно до закону. Дії державного реєстратора прав щодо державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п. 5 прикінцевих положень Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 р. до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав власності у складі державного земельного кадастру, реєстрація об’єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. було визначено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, в тому числі серед яких значаться і рішення судів. Надання будь-яких інших документів до рішення суду не передбачено.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2009 року набрало законної сили.

У вищезазначеному рішенні суду встановлені обставини, які свідчать про перехід прав власності до ОСОБА_1

Витребування додаткових документів (акти вводу до експлуатації) Тимчасовим положенням не передбачено. Тому витребування та надання інших документів до рішення суду є неправомірним.

Таким чином, реєстратор не наділений повноваженнями надавати оцінку правомірності та законності рішення суду або тлумачити його. Вказаний висновок також підтверджується п. 3.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. та розділом 1 методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішень судів, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 914/5 від 26.05.2009 р.

Державний реєстратор, приймаючи рішення про відмову у проведенні державної реєстрації, самостійно надав оцінку рішенню суду.

З огляду на викладене, при наявності рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.12.2009 року по справі № 2-5825/09, яким було визнано право власності за Позивачем на нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 131Л - державний реєстратор не мав права відмовити Позивачу в реєстрації права власності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ЗУ „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 р., частиною 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р., ст.ст. 6-11, ч.1 п.3 ст. 18, 71, 161-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії реєстратора комунального підприємства „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_2 щодо відмови ОСОБА_1 в реєстрації права власності на нерухоме майно - торгівельний павільйон літ. А-1, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 131-Л, який складається з: 1- торгівельного залу площею 84,6 кв.м, 2 - кабінету площею 4 кв.м, 3 – туалету площею 1,6 кв.м, 4 – підсобної площею 24,9 кв.м, 5 – холодильної камери площею 8,3 кв.м; ганку літ. а площею 1,9 кв.м, ганку літ. а1 площею 0,8 кв.м, ганку з навісом літ. а2 площею 10,6 кв.м, мостіння І площею 149,2 кв.м, мостіння ІІ площею 14 кв.м. на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-582/09 від 24.12.2009 року - протиправними.

Зобов'язати Комунальне підприємство „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за ОСОБА_1 в Комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради (місцезнаходження: 49000, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 9, код ЄДРПОУ 03341776) право власності на нерухоме майно - торгівельний павільйон літ. А-1, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 131-Л, який складається з: 1- торгівельного залу площею 84,6 кв.м, 2 - кабінету площею 4 кв.м, 3 – туалету площею 1,6 кв.м, 4 – підсобної площею 24,9 кв.м, 5 – холодильної камери площею 8,3 кв.м; ганку літ. а площею 1,9 кв.м, ганку літ. а1 площею 0,8 кв.м, ганку з навісом літ. а2 площею 10,6 кв.м, мостіння І площею 149,2 кв.м, мостіння ІІ площею 14 кв.м. на підставі рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-582/09 від 24.12.2009 року.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви на апеляційне оскарження, чи шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.

Суддя О.Ю. Іванченко