Рішення № 79326762, 16.01.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/730/18

Провадження №2/0203/95/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

27 лютого 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.07.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти, зобов’язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Відповідач не виконував свої зобов’язання за кредитним договором, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4 058,20 доларів США (а.с.а.с. 3 – 6, 41).

Представник позивача у суді підтримав заявлений позов, пояснивши, що 12.07.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 19 000,00 доларів США, зобов’язавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Відповідач в односторонньому порядку припинив виконання своїх зобов’язань.

Відповідач до суду не з’явився, був повідомлений належним чином. У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає суду підстави для застосування положень частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК).

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 12.07.2006 року між сторонами було укладено кредитний договір №DNUGGK00000102, за умовами якого позивач надав відповідачеві кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в сумі 19 000,00 доларів США за сплатою процентів за користування кредитом (1,0% на місяць) на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення – 12.07.2021 року (а.с.а.с. 23 – 26).

Відповідач неналежно виконує свої зобов’язання з повернення кредитних коштів та процентів за ними, і у нього перед позивачем за період від 18.04.2016 року по 23.01.2018 року утворилася заборгованість у виді процентів у сумі 4 058,20 доларів США відповідно до доданого позивачем розрахунку (а.с.а.с. 9 – 20).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав відповідачеві певні грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК, було укладено.

У відповідності зі статтею 610 ЦК порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов’язки з повернення кредиту, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов’язань у розумінні приведеної норми.

За правилами, встановленими частиною 1 статті 14 ЦК, цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК визначено, що зобов’язання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно пред’являються.

За змістом статті 611 ЦК у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити.

У порядку статті 141 ЦПК суд вважає за необхідне також стягнути з відповідачки компенсацію понесених позивачем судових витрат у сумі 1 762,00 грн. (а.с.а.с. 1, 2).

Керуючись статтями 5, 7, 10 – 13, 19, 23, 76 – 81, 89, 133, 141, 209, 210, 213, 223, 228, 229, 258, 259, 263 – 265, 274, 275, 279, 280 – 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (ідентифікаційний номер – 14360570; 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д) до ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_1; 49000, Україна, місто Дніпро, провулок Червонополянський, 85) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 12 липня 2006 року №DNUGGK00000102 у виді процентів у сумі 4 058,20 доларів США, а також компенсацію судових витрат у сумі 1 762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складено 18 січня 2019 року.

Суддя М.О. Католікян