Рішення № 79323088, 12.12.2018, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/6029/18

Номер провадження 2/676/2524/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2018 р. м. Кам'янець-Подільський

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Швець О.Д.

з участю секретаря Чекашкіної О.Л.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янець-Подільському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Кам’янець-Подільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулися з позовом до Кам’янець-Подільської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно. В обґрунтування вимог вказують, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 року є донькою ОСОБА_5 та ОСОБА_6. 2 листопада 1996 року органом привтаизації житла цукрового заводу було видано свідоцтво про право власності на житло за № НОМЕР_3 на квартиру АДРЕСА_9. ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер батько ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 року померла мати ОСОБА_6. Після смерті батьків звернулшась до ноатріуса із заявою про оформлення спадщини, однак виявилось, що відстунє свідоцтво про право власності на квартиру у зв'язку з чим нотаріус роз'яснив процедуру вирішення данного питання в суді. Відсутність оригіналу правовстановлюючого документи створює їй та ОСОБА_3 перешкоди у реєстрації права власності на квартиру в реєстрі речових прав. Просить визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_1, після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_2.

В суді позивач ОСОБА_1 та її представник позов підтримали, просять задовольнити.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відстуності, позов підтримує, просить задовольнити.

Представник Кам'янець - Подільської міської радив судове засідання не з'явився, подала заяву про слухання справи у його відсутності, проти задоволення позову не заперечує..

Заслухавши позивача та її предстанвика, дослідивши матеріали цивільної справи в повному обсязі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, виданим 16.06.2014 р

Після смерті ОСОБА_5. відкрилась спадщина яка складається з частки в квартирі АДРЕСА_3, яка належить на праві спіьної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право власності на житло від 22 листопада 1996 року, виданного органом привтаизації житла цукрового заводу.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 від 27.07.1962 р. батьками ОСОБА_1 записані ОСОБА_5, ОСОБА_6.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 54443203 від 11.12.2018 р. спадкова справа до майна померлого ОСОБА_5 не заводилась.

Позивачі зареєстровані і проживають на даний час і на час відкриття спадщини в квартирі АДРЕСА_4, що підтверджується записами в домовій книзі, довідкою КП «Управлінська компанія «Південь» № 835 від 04.12.2018 р..

На підставі ст. 549 ЦК Української РСР позивач вважається такою яка фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.

Згідно ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не

змінено заповітом.

Згідно ст. 525 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21

цього Кодексу.

Згідно ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Частина перша статті 1297 ЦК передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповіднодо статті 67 Закону України «Про нотаріат»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (пункт 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу ОСОБА_7 . із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька.

Приватний нотаріус ОСОБА_7 роз'яснила позивачу, що для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5 на його частку в квартирі не надано оригіналів документів, що підтверджують право власності померлого на неї, тому необхідно звернутися до суду для визнання права власності на вищезазначене спадкове майно за ОСОБА_1, що підтверджується листом № 183/01-16 від 04.12.2018 р.

В газеті «Подолянин» від 12.10.2018 р розміщено оголощення про визнання свідоцтва про право власності на житло за адресою АДРЕСА_5, видане 22.11.1996 р за № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 вважати недійсним.

Відсутність оригіналу правовстановлюючого документу створює перешкоди позивачам як співвласникам квартири та ОСОБА_1 як спадкоємцеві майна ОСОБА_5 в прав володіння та розпорядження належним майном.

Частина 3 ст. 355 ЦК України передбачає, що право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. При цьому спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (ч. 4 ст. 355 ЦК України).

Згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» в осіб, які приватизували житло, виникає право спільної власності.

Згідно з ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.

За ч. 1 ст. 357 ЦК України частки у праві спільної власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. У разі ж спільної сумісної власності, частки взагалі не визначаються (ч. 1 ст. 368 ЦК України), але при виділі частки з майна, що є у спільній сумісній власності, кимсь із співвласників, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду (ч. 2 ст. 370 ЦК України).

Отже, і в тому і в іншому варіанті співвласники житла опиняються в рівному становищі, якщо інше не передбачено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ч.2 ст. 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 1296 ЦК України, якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

За наявності презумпції рівності часток у спільній власності, і в разі, коли свідоцтво видано співвласникам, які мають право спільної сумісної власності на приватизовану квартиру, й один з яких помер, то при оформленні його спадкоємцями права на спадщину враховується рівність часток співвласників цієї приватизованої квартири.

В п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (частина друга статті 370, частина друга статті 372 ЦК). Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду. Для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно технічного паспорту на квартиру квартира АДРЕСА_6 житловою площею 29,4 кв. м., загальною площею 71,5 кв. м., складається з двох кімнат, в тому числі кімнати площею 14,6 кв. м., кімнати площею 14,8 кв. м., кухні площею 6,2 кв м, ванни-туалет площею 2,5 кв м, коридор площею 5,0 кв м, веранда площею 17, 6 кв м, 10,1 кв м. як

Позивач ОСОБА_1 належить до кола спадкоємців першої черги після смерті батька ОСОБА_8, інших спадкоємців не час відкриття спадщини і на час оформлення немає, прийняла спадщину і від спадщини не відмовлялася, у видачі свідоцтва позивачу відмовлено, тобто порушено її цивільне право на отримання спадщини, яке згідно до ст. 16 ЦК України підлягає судовому захисту шляхом визнання права на спадкове майно.

Оцінюючи зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на позивачів.

На підставі ст.ст. 16 , 355, 357, 370, 392 ЦК України, ст. 524 - 526, 529, 548, 549 ЦК Української РСР, керуючись ст.258-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_3 до Кам’янець-Подільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_3, житловою площею 29,4 кв. м., загальною площею 71,5 кв. м., яка складається з двох кімнат, в тому числі кімнати площею 14,6 кв. м., кімнати площею 14,8 кв. м., кухні площею 6,2 кв м, ванни-туалет площею 2,5 кв м, коридор площею 5,0 кв м, веранда площею 17, 6 кв м, 10,1 кв м. яка належала ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22 листопада 1996 року, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року в м. Кам'янці-Подільському.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_7, житловою площею 29,4 кв. м., загальною площею 71,5 кв. м., яка складається з двох кімнат, в тому числі кімнати площею 14,6 кв. м., кімнати площею 14,8 кв. м., кухні площею 6,2 кв м, ванни-туалет площею 2,5 кв м, коридор площею 5,0 кв м, веранда площею 17, 6 кв м, 10,1 кв м.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_8, житловою площею 29,4 кв. м., загальною площею 71,5 кв. м., яка складається з двох кімнат, в тому числі кімнати площею 14,6 кв. м., кімнати площею 14,8 кв. м., кухні площею 6,2 кв м, ванни-туалет площею 2,5 кв м, коридор площею 5,0 кв м, веранда площею 17, 6 кв м, 10,1 кв м.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання АДРЕСА_2.

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання АДРЕСА_2.

Відповідач Кам’янець-Подільська міська рада ЄДРПОУ 26571846, юридична адреса майдан Відродження, 1, м. Кам'янець-Подільський.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Швець О.Д