
Справа № 577/4826/18
Провадження № 2/577/143/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"21" січня 2019 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Кравченка В.О.
з участю секретаря Лошкарьовій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Конотопі за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Конотопської міської ради, третя особа: КП Конотопське МБТІ про припинення права власності на частку в житловому будинку та визнання права власності на квартиру,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 просить визначити, що належні їй 13/1000 частин житлового будинку, який розташований в м.Конотоп по вул.Успенсько-Троїцькій, 86, є квартирою №37 у вказаному будинку, а також припинити її право власності на 13/1000 частин житлового будинку по вул.Успенсько-Троїцькій, 86 в м.Конотопі, одночасно визнавши за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.
На обгрунтування вимог у заяві зазначено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.06.2006 року позивачу належить 13/1000 частин житлового будинку №86 по вул.Успенсько-Троїцькій в м.Конотоп, що складає квартиру №37, загальною площею 45,0 кв м, а житловою 31,3 кв. м. Дана квартира знаходиться на першому поверсі п»ятиповерхового будинку. 22.10.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Конотопської міської ради із заявою про переведення належної їй частини будинку в квартиру, але отримала відмову з посиланням на відсутність таких повноважень і пропозицією звернутися до суду.
ОСОБА_1 подала клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 міська рада просить розглядати справу без представника, при винесенні рішення покладаються на розсуд суду (а.с.27).
Третя особа КП Конотопське МБТІ правом подання письмових пояснень не скористалось, представник у судове засідання не прибув, що на переконання суду не перешкоджає винесенню рішення.
Суд, дослідивши представлені докази, приходить до такого висновку.
Згідно вимог позивач просить визначити, що належні йому 13/1000 частин житлового будинку, який розташований в м.Конотоп по вул.Успенсько-Троїцькій, 86, є квартирою №37 у вказаному будинку, а також припинити право власності на 13/1000 частин житлового будинку по вул.Успенсько-Троїцькій, 86 в м.Конотопі, одночасно визнавши за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Із представлених доказів вбачається, що 13/1000 частин вказаного житлового будинку складає квартира №37 отримана позивачем у порядку спадкування і зареєстрована в реєстрі прав власності, як частка будинку (а.с.8-10).
Згідно відповіді відділ містобудування та архітектури Конотопської міської ради відмовив ОСОБА_1 у переведенні частини житлового будинку в окремий об»єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 з підстав відсутності таких повноважень і запропонував звернутися до суду (а.с.11).
Отже, фактично мова ведеться про перереєстрацію прав власності з частки будинку на окрему квартиру з приводу чого, в порядку досудового врегулювання, позивач звернувся до некомпетентного органу на підставі відповіді якого подав позов до суду про захист права власності, яке відповідачем не оспорюється.
Відповідно до статей 316, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об?єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
За нормою ст.328 ЦК право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписом ч.2 п.2 ст.331 ЦК якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише в ст.ст. 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з решти незаборонених законом підстав, зокрема з правочинів (ст.328 ЦК). Стаття 392 ЦК, в якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача таке право, набуте раніше на законних підставах.
Підстави припинення права власності визначені у ст.346 ЦК за нормою якої право власності припиняється у разі:
1) відчуження власником свого майна;
2) відмови власника від права власності;
3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;
4) знищення майна;
5) викупу пам'яток історії та культури;
6) викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю;
7) викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене;
8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
9) реквізиції;
10) конфіскації;
11) припинення юридичної особи чи смерті власника.
Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.
У ст.2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” (далі Закон) терміни вживаються в такому значенні, зокрема державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 6 Закону визначено, що організаційну систему державної реєстрації прав становлять:
1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;
2) суб’єкти державної реєстрації прав:
виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;
акредитовані суб’єкти;
3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).
Згідно ст. 9 Закону до повноважень суб’єктів державної реєстрації прав належить:
1) забезпечення:
проведення державної реєстрації прав;
ведення Державного реєстру прав;
взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;
формування та ведення реєстраційних справ;
2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
2. Акредитовані суб’єкти можуть здійснювати визначені у частині першій цієї статті повноваження в повному обсязі або здійснювати їх виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі договору з суб’єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом.
Відповідно до ст.10 Закону державним реєстратором є:
1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;
2) нотаріус;
3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
У статті 26 Закону визначений порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.
Так, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
У разі зміни ідентифікаційних даних суб’єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб’єкта управління об’єктами державної власності, відомостей про об’єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.
У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, на відміну від раніше чинної конституційної норми про те, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Виходячи з підходу Європейського суду з прав людини про тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) таке поняття має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обгрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Керуючись: ст.ст. 316, 321, 328, 346, 357, 358 ЦК України, ст. ст. 2, 10-13, 76-81, 141, 255 ЦПК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Конотопської міської ради, третя особа: КП Конотопське МБТІ про припинення права власності на частку в житловому будинку та визнання права власності на квартиру внаслідок відсутності предмета спору.
Зобов’язати Конотопське Управління Державної казначейської служби України Сумської області повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої в ІНФОРМАЦІЯ_3, паспорт серія МА173731, виданий 07.10.1996 року Конотопським МВ УМВС України в Сумській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, сплачений нею судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп. (сімсот чотири грн. сорок коп.) за квитанцією № 0.0.1172601398.1 від 30.10.2018 року на рахунок 31214206018141, код одержувача 37784555, банк одержувача Конотопське управління Казначейства у Конотопському районі/22030101, МФО отримувача 899998, призначення платежу: *;101;1669606403; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); ОСОБА_1.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд протягом п»ятнадцяти днів з дня складання.
СуддяОСОБА_3
Судове рішення № 79321747, Конотопський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 21.01.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 577/4826/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: