Рішення № 79321725, 21.01.2019, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1506/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої - судді Губіш О.А.

при секретарі - Окулянко У.Г.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, до Мельнице - Подільської селищної ради, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_7, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої окрім іншого входить 2/4 частини будинковолодіння АДРЕСА_1. Поряд з тим зазначила, що на спадщину після смерті ОСОБА_7 претендує як спадкоємець за заповітом, оскільки ще за життя померла зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого усе своє майно заповіла їй.

Проте, через відсутність правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, свої спадкові права оформити не може.

А тому, просила суд визнати за нею право власності на 2/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, як за спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_7.

В судове засідання сторони не з'явилися. Представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій просив справу слухати у його відсутності, позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача Мельнице - Подільської селищної ради - селищний голова ОСОБА_8 подав до суду заяву, у якій просив справу слухати у відсутності представника селищної ради, при цьому зазначив що позов визнає.

Треті особи ОСОБА_9, ОСОБА_6 подали до суду заяви, у яких просили справу слухати у їх відсутності.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_3 року в АДРЕСА_1 померла ОСОБА_10, що стверджено повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00020008959 від 23 квітня 2018 року.

Після смерті ОСОБА_10, її дочка ОСОБА_7 прийняла спадщину, вступивши в оперативне управління її спадковим майном, однак спадкових прав на себе не оформила. Наведене підтверджується довідкою Мельнице - Подільської селищної ради №811 від 12 червня 2018 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року в АДРЕСА_1 померла ОСОБА_7, що стверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 21 грудня 2010 року Кудринецькою сільською радою Борщівського району Тернопільської області.

Поряд з тим, встановлено, що за життя померла ОСОБА_7 зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого, належний їй земельний пай площею 0, 95 га згідно державного акта на право приватної власності на землю серія НОМЕР_3, заповіла ОСОБА_9.

Зазначене сторонами не оспорювалось, крім того, стверджено заповітом від 07 травня 2009 року, посвідченого секретарем виконкому Кудринецької сільської ради Борщівського району, зареєстрованого в реєстрі за № 91.

Крім того встановлено, що померла ОСОБА_7 також зробила заповітне розпорядження, відповідно до якого належні їй грошові вклади, які зберігаються в філії Борщівського відділення Ощадбанку України №6353 по рахунку НОМЕР_4, заповіла ОСОБА_6, а все інше майно, яке буде належати їй на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповіла ОСОБА_1.

Зазначене сторонами не оспорювалось, крім того, стверджено заповітом від 05 лютого 2008 року, посвідченого секретарем виконкому Кудринецької сільської ради Борщівського району, зареєстрованого в реєстрі за № 124.

Після смерті ОСОБА_7, позивач ОСОБА_1 та третя особа по справі ОСОБА_5 як спадкоємці за заповітом подали до приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Г.М. заяви про прийняття спадщини та видачу їм свідоцтв про право на спадщину за заповітом, однак у цьому їм було відмовлено у зв'язку з тим, що вони пропустили строк для подачі заяви про прийняття спадщини та було рекомендовано звернутися до суду для визначення такого. Рішеннями Борщівського районного суду від 21 грудня 2016 року та від 13 січня 2017 року ОСОБА_9 та ОСОБА_1 визначено додатковий строк 2 місяці для подання до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини. У визначений рішеннями суду строк, позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_9 звернулися до приватного нотаріуса Пікуль Г.М. із заявами про прийняття спадщини, на підставі яких до майна померлої відкрито спадкову справу за №325/2016, а також видано ОСОБА_9 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку.

Крім того, до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7, входить 2/4 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в с.Кудринці по вул.Незалежності, 65 та по питанню оформлення якої позивач звернулася 23 квітня 2018 року до приватного нотаріуса Пікуль Г.М., а саме просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказане майно, однак у цьому їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на дане майно.

Наведене вбачається з листа приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Г.М. №245/02-31 від 23.04.2018 року, та матеріалів спадкової справи №325/2016, відкритої до майна померлої ОСОБА_7.

Поряд з тим, встановлено, що спірне будинковолодіння АДРЕСА_1, відносилося до колгоспного двору, і станом на 15 квітня 1991 року (тобто на момент набрання законної сили Законом України "Про власність") померлі ОСОБА_10, ОСОБА_7 та треті особи по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були його членами, що стверджено довідкою Мельнице - Подільської селищної ради №803 від 07.06.2018 року, а також випискою із по господарської книги №6 за 1991-1995 роки.

Відповідно до норм статтей 120, 123 Цивільного кодексу (в редакції 1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві спільної власності, розмір долі члена двору встановлювався виходячи з рівності долей всіх членів двору.

Відповідно до п.6 а) постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включаються перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

А отже, померлі ОСОБА_10, ОСОБА_7 та треті особи по справі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на відповідній правовій основі набули право, кожен зокрема, на 1/4 частину будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1. Однак, у визначеному законом порядку, померлі за життя, не оформили своє право власності на належну їм частину будинковолодіння. Окрім того встановлено, що після смерті ОСОБА_10 її дочка ОСОБА_7, яка прийняла спадщину, фактично набула право власності на 2/4 частини спірного будинковолодіння.

Згідно архівного витягу з рішення №140 14 сесії 22 скликання Кудринецької сільської ради, наданого Мельнице - Подільською селищною радою 11.06.2018 року за №274, ОСОБА_7, передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0, 60 га, з них 0, 25 га для обслуговування житлового будинку та 0, 35 га для ведення особистого підсобного господарства.

Судом встановлено, що окрім позивача, інші особи щодо своїх прав на майно померлої, закрема на 2/4 частини спірного будинковолодіння не заявляли. Зазначене випливає з листа приватного нотаріуса Борщівського районного нотаріального округу Пікуль Г.М. №245/02-31 від 23.04.2018 року, та матеріалів спадкової справи №325/2016, відкритої до майна померлої ОСОБА_7

Згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд від 06 листопада 2017 року, виготовленого СПД ФОП ОСОБА_12, інвентаризаційна вартість будинковолодіння № АДРЕСА_1 становить 66465 грн.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем заперечень щодо задоволення позову надано не було, позов ним визнано, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, підставними, грунтуються на вимогах закону, а тому, підлягають задоволенню в повному об'ємі.

На підставі ст.ст.328, 392, 1217, 1218, 1220, 1223, 1261, 1268 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителькою АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на 2/4 частини житлового будинку з такою ж часткою надвірних будівель та споруд, по АДРЕСА_1, як за спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року в АДРЕСА_1.

Судові витрати по справі покласти на сторони в тих межах, в яких вони їх понесли.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі такої скарги до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд Тернопільської області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуюча: