Постанова № 79321472, 22.01.2019, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа №515/86/19

Провадження №3/515/467/19

Татарбунарський районний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 січня 2019 р. Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Семенюк Л.А., при ознайомленні з матеріалами, які надійшли від Татарбунарського відділення поліції Арцизького ВП ГУНП в Одеській області відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_2,

- за ст ст.124, ст. 126 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

18 січня 2019 року до Татарбунарського районного суду Одеської області від Татарбунарського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області надійшли протоколи серії БД №399723 та серії БД № 399724 від 06 січня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 та ст. 126 ч.2 Кодексу про адміністративні правопорушення України.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням в провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є доказом у справі.

Орган (особа), яка розглядає справу, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю (ст. 252 КпАП). Процес оцінки доказів передбачає, що суб'єкт адміністративної юрисдикції повинен дослідити відносність та допустимість доказів. Відомості про факт стають доказами тільки тоді, коли відповідають вимогам закону як щодо змісту, так і процесуального оформлення. Тому відомості про факти можуть бути визнані доказами в справі лише за наявності таких властивостей: відносності та допустимості.

Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Згідно "Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції", затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року за № 1376, у разі вчинення неповнолітньою особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 121 - 127 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається стосовно цієї особи.

Однак, на стадії підготовки справи до розгляду суд встановив, що згідно відомостей, зазначених в протоколах, ОСОБА_1, якому інкримінується вчинення вищевказаних адміністративних правопорушень, на момент їх скоєння, не досяг 18 років, тобто є неповнолітнім, а тому, як при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, так і при розгляді справи в суді, обов'язково має бути присутнім законний представник неповнолітнього правопорушника.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей державними установами та судами першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно дост.24-1 КУпАПза вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть застосовуватись заходи впливу, серед яких є передача неповнолітнього під нагляд батьків.

Разом з тим, відповідно до ст.270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка є неповнолітньою, мають право представляти їх законні представники, в тому числі, батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники.

Однак, у протоколах про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1, не зазначено адреси, імена та по батькові його батьків чи інших законних представників, які б змогли представляли інтереси неповнолітньої особи в суді, та за наявності таких відомостей, суд мав би можливість застосувати вищезазначений захід впливу про передачу дитини під нагляд батьків.

Вищевказані недоліки, допущені при складенні та оформленні адміністративного матеріалу, є суттєвими, оскільки не дозволяють належно повідомити законних представників неповнолітньої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про день, час та місце розгляду справи і, як наслідок, здійснити розгляд адміністративної справи та прийняти відповідне рішення в установленому законом порядку.

Також у матеріалах справи відсутні дані, які мають враховуватись судом при прийнятті рішення по даній справі відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, а саме: характеристика на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дані про ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, тощо.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Звертаю увагу на необхідність усунути зазначені недоліки в максимально стислі строки, оскільки, відповідно до ст. 38 КУпАП, строк притягнення до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення складає три місяці з моменту його вчинення.

Керуючись ст.ст. 7, 245, 251, 254, 256, 268, 277, 277-2, 278, 280 КпАП України, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124, ст.126 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повернути на доопрацювання до Татарбунарського ВП Арцизького ВП ГУНП в Одеській області.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Л. А. Семенюк