Вирок № 79320554, 22.01.2019, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2086/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2019 м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання - Скрипкіної А.Ю.

прокурора - Порущенко Є.В.

потерпілої - ОСОБА_1

захисника - Реу Р.В.

обвинуваченої - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань

за № 12018160150001799 від 13.07.2018 р. відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Кілія Кілійського району Одеської області, українки, громадянки України, заміжньої, з вищою базовою освітою, працюючої на посаді медичної сестри в ДНЗ «Сонечко», перебуваючої у відпустці по догляду за дитиною, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_4 за наступних обставин.

12.07.2018 р. приблизно об 11:30 ОСОБА_3 на підставі посвідчення водія відповідної категорії та маючи при собі реєстраційний документ на відповідний транспортний засіб, керуючи зі швидкістю не менше 64,6 - 67,5 км/год технічно справим легковим автомобілем НОМЕР_1 на 12 км + 300 м автошляху Т-16-30 Струмок-Шевченкове-Кілія, в порушення Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 / з наступними змінами/, а саме:

- п. 1.5, відповідно до якого: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян»;

- п. 2.3 (б), відповідно до якого: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п. 12.1, відповідно до якого: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, що мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

- п. 14.2 (в), відповідно до якого: «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані»,

- діючи необережно, не переконалася в тому, що смуга, на яку вона має намір перестроїтися, вільна від інших учасників дорожнього руху, для яких може бути створена небезпека на достатню для обгону відстань, не обрала безпечну і допустиму швидкість руху, не врахувала дорожню обстановку та свої практичні навички керування транспортними засобами, а також особливості завантаження і стан свого автомобіля, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, почала здійснювати обгін невстановленого в ході досудового розслідування і судового розгляду вантажного автомобіля, незважаючи на те, що під час обгону на зустрічній смузі в її напрямку рухався легковий автомобіль «Opel Zafira», реєстраційний номер НОМЕР_5, продовжила рух із зазначеною швидкістю, однак після виконання маневру обгону не впоралася з керуванням свого автомобіля, втратила контроль над його керуванням і допустила його виїзд за межі проїжджої частина на ліве узбіччя та в кювет, де відбулось його перекидання, в результаті чого пасажиру вказаного автомобіля ОСОБА_4 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітини у вигляді множинних переломів правих та лівих ребер, грудини, переломів 4-8-го грудних хребців, крововиливи під плевру воріт легень; переломи кісток тазу, лівої гомілки, лівого передпліччя, синець тулуба, садна верхніх та нижніх кінцівок, голови; рана правої гомілки. Смерть ОСОБА_4 знаходиться у причинному зв'язку з травмою, утвореною при дорожньо-транспортній пригоді - закритих множинних переломів ребер, грудини, тазу, кінцівок. Безпосередньою причиною смерті є жирова емболія.

Допитана в ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю та дала показання, відповідно до яких у день, коли відбулися відповідні події, вона приблизно об 11:30 разом зі свої сином виїхала на автомобілі «RENAULT» з села Дмитрівка Кілійського району до м. Кілія для того, щоб придбати запасні частини для велосипеда. На виїзді з села її зупинила колишня вчителька ОСОБА_4, яка попросила підвезти її до міста. ОСОБА_3 погодилась та власноруч відчинила задні двері свого автомобіля, після чого ОСОБА_5 розмістилася у салоні автомобіля на задньому сидінні прямо за сидінням водія. ОСОБА_3 та її син були пристебнуті ременями безпеки, а місце для сидіння заднього пасажира таким ременем обладнано не було. Коли вона виїхала з села, то побачила, що по її смузі руху повільно рухалась якась машина. Попереду на значній відстані на зустрічній смузі руху також рухався автомобіль. Коли ОСОБА_3 почала здійснювати обгін автомобіля, рухаючись приблизно зі швидкістю 50-60 км/год, автомобіль, що рухався на зустрічній смузі, почав подавати світловий сигнал фарами. Після цього ОСОБА_3 закінчила маневр обгону, але одразу її транспортний засіб потягло в лівий бік, внаслідок чого він виїхав на ліве узбіччя, де зіткнувся з деревом, пысля чого перевернувся. Після цього ОСОБА_3 відстебнула ремінь безпеки та разом з сином через водійські двері вибралася назовні. Потім вона побачила, що ОСОБА_4 лежить притиснута автомобілем на землі головою в сторону села. ОСОБА_3 разом з сином почали піднімати одну сторону автомобіля, для того щоб можливо було витягти потерпілу. Після ДТП приїхала машина «швидкої допомоги» та їх забрали до лікарні. Вона шкодує, що з її вини настала смерть її колишньої вчительки, пояснюючи, що ДТП сталося з необережності та просить у потерпілої вибачення.

Крім визнання своєї вини обвинуваченою, її вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами:

-Даними з показань потерпілої ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_4 доводилась їй матір'ю. В день, коли відбулися відповідні події, її мати збиралася приїхати до неї у гості в м. Кілія та її чоловік мав намір привезти матір додому на своєму автомобілі. Але мати зателефонувала та повідомила, що вона сіла на попутний транспорт і добереться сама. Через декілька хвилин їй зателефонував брат та повідомив, що мати потрапила в аварію. Матір доставили до лікарні м. Кілія та вона повідомила їй, що на неї в ході аварії впали сидіння і як вона опинилась під автомобілем, вона не пам'ятає. В неї були подряпини та порізи на лівій половині обличчя та вздовж всієї лівої частини тіла. В подальшому на автомобілі вони доправили матір до м. Одеси в реанімацію, однак лікарі повідомили родині, що матір не виживе. У реанімаційному відділенні мати скаржилась на біль, а лікарі не наважувалися проводити операцію через значні травми. 22 числа їй зателефонував лікар, який повідомив, що мати померла. ОСОБА_3 була в лікарні, пропонувала свою допомогу та сплатила всі витрати, понесені родиною потерпілої на лікування та похорон. Претензій до обвинуваченої потерпіла не має та просить не позбавляти її волі, звільнивши від відбування покарання.

-Даними з показань свідка ОСОБА_6 про те, що потерпілу та обвинувачену він знає як мешканців с. Дмитрівка Кілійського району, де сам проживає. В той день близько 11-ї години дня він на своєму автомобілі ВАЗ-2115 виїхав з села в напрямку с. Шевченкове. Він побачив, що автомобіль, який рухався на відстані близько 600 метрів перед ним у попутному напрямку, розпочав обгін іншого автомобіля. Потім він побачив, що на зустрічній смузі руху автомобіль подає автомобілю, що обганяє, сигнал вмиканням світла фар. Далі автомобіль, який здійснював до цього маневр обгону, різко почав зміщуватися вліво та виїхав на ліве узбіччя, де врізався в дерево, після чого перекинувся, повернувшись своєю передньою частиною в сторону с. Дмитрівка. ОСОБА_6 під'їхав та побачив, що ОСОБА_3 з сином тримають автомобіль, щоб він не давив на жінку, яка лежала під ним. В цей час свідок відтягнув вказану жінку з-під автомобіля. У перекинутому автомобілі лобове скло було ціле. Далі вони стали чекати приїзду співробітників поліції.

-Даними з рапортів чергового Кілійського ВП від 12.07.2018 р. та витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 13.07.2018 р. до ЄРДР внесено відомості про кримінальне провадження № 12018160150001799 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі повідомлення про те, що 12.07.2018 р. об 11:30 на автодорозі Т-16-30 Струмок-Шевченкове-Кілія на 12 км + 300 м в південному напрямку в сторону м. Кілія ОСОБА_3 рухалась на автомобілі НОМЕР_1, здійснювала обгін вантажного автомобіля, не впоралась з керуванням, з'їхала з дороги та автомобіль перекинувся, в результаті чого пасажир автомобіля ОСОБА_4 отримала ЗЧМТ та перелом стегна /а.с. 77-80/.

-Даними з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12.07.2018 р., складеного слідчим за наслідками огляду місця ДТП. В ході проведення відповідної слідчої дії встановлено наступне: 1/ Місцем ДТП є суха пряма без пошкоджень асфальтобетонна ділянка автодороги Т-16-30 12 км+300 м; 2/ Дорожнє покриття двох напрямків шириною 6,2 м, по одній смузі для руху у кожному напрямку, ширина лівого узбіччя 3 м, лінії розмітки переривчасті, дорожні знаки відсутні; 3/ Загальна видимість дороги при денному освітленні 1000 м; 4/ З місця ДТП вилучено автомобіль НОМЕР_1 з пошкодженнями лівої частини, даху та передньої частини, який згідно фототаблиці, доданої до вказаного протоколу, знаходився на лівому узбіччі у перевернутому положенні з відчиненими дверцятами водія /а.с. 81-90/.

-Даними з полісу № АМ/2657247 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_7 21.11.2017 р. строком до 20.11.2018 р. включно застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану третім особам внаслідок ДТП за участю транспортного засобу «RENAULT» моделі «FCT» реєстраційний номер НОМЕР_1 /а.с. 91/;

-Даними з посвідчення водія НОМЕР_6 від 23.03.2016 р., згідно якого ОСОБА_3 дозволено право керування транспортними засобами категорії «В» та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7, виданого РЕВ 10-го МРВ УДАІ ГУ МВС України в Одеській обл. 19.07.2011 р., відповідно до якого транспортний засіб «RENAULT» моделі «FCT» реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_8 /а.с. 93 /;

Даними з висновку експерта № 59 (471), складеного за наслідками проведення з 11.10.2018 р. по 18.10.2018 р. судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_4, 1951 р.н., відповідно до яких: « 1. На трупі ОСОБА_4 маються наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітини у вигляді множинних переломів правих та лівих ребер, грудини, переломів 4-8-го грудних хребців, крововиливи під плевру воріт легень; переломи кісток тазу, лівої гомілки, лівого передпліччя, синець тулуба, садна верхніх та нижніх кінцівок, голови; рана правої гомілки. Множинність, сочетанність, поліморфізм і локалізація ушкоджень у ОСОБА_4 свідчать про те, що вони могли утворитися в результаті транспортної травми, зокрема, в салоні автомобіля під час його перекидання. Дані ушкодження заподіяні від ударів тупих предметів у відносно короткий проміжок часу, у своїй сукупності містять у собі ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Смерть ОСОБА_4 знаходиться у причинному зв'язку з травмою, утвореною при дорожньо-транспортній пригоді - закритих множинних переломів ребер, грудини, тазу, кінцівок. Безпосередньою причиною смерті є жирова емболія /а.с. 97-102/.

-Даними з висновку експерта № 1043-А, складеного 18.10.2018 р. за наслідками проведеної судової автотехнічної експертизи, відповідно до якої: «Рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля «RENAULT», номерний знак НОМЕР_1 но момент виникненні події цієї пригоди знаходилися в працездатному стані і дозволяли водію автомобіля змінювати напрямок та характер руху залежно від ситуації, що складається на дорозі» /а.с. 104-108/.

- Даними з висновку експерта № 1136-А, складеного 19.10.2018 р. за наслідками проведення автотехнічної експертизи, відповідно до яких: «1. Швидкість руху автомобіля НОМЕР_1 виходячи за слідової інформації, зафіксованої на місці ДТП, становила не менше 64,6…67,5 км/год. 2. У даній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3, повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України /а.с. 110-114/.

Положеннями ст. 17 КПК України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Згідно положень ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Оцінюючи наведені у мотивувальній частині вироку суду докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, суд застосовуючи встановлений в ч. 2 ст. 17 КПК України критерій приходить до висновку, що вина обвинуваченої у вчиненні злочину доведена поза розумним сумнівом, оскільки беззаперечно підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для підтвердження наявності у діях обвинуваченої ознак складу злочину, передбаченого КК України.

Вищенаведені докази узгоджуються між собою та дають можливість дійти до категоричного висновку, що сукупність встановлених ними фактів дають підстави для визнання ОСОБА_3 винуватою у вчиненні злочину.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки вона керуючи транспортним засобом допустила порушення правил безпеки дорожнього руху, зокрема: п. 1.5, п. 2.3 (б), п. 12.1, п. 14.2 (в) Правил дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілої ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання обвинуваченій суд враховує:

Відсутність обставин, які обтяжують покарання /ст. 67 КК України/.

В якості обставини, що пом'якшують покарання/ст. 66 КК України/ суд враховує: щире каяття обвинуваченої, що вбачається з висловленого ним в ході судового розгляду осуду своєї поведінки, жалю з приводу її наслідків та принесення вибачення потерпілій, а також активне сприяння розкриттю злочину.

Крім цього, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою злочину, який згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, обставини скоєння злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченої, зокрема, її позитивну характеристику, те, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась та має на утриманні двох неповнолітніх дітей, а також її активну позитивну посткримінальну поведінку, яка виразилась у відшкодуванні родині потерпілої понесених витрат на її лікування та поховання /а.с. 122/.

З урахуванням сукупності наведених даних суд приходить до висновку, що обвинуваченій слід призначити покарання в мінімальній межі, визначеній санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, а саме - 3 роки позбавлення волі з призначенням додаткового покарання у виді 2 років позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки саме таке покарання за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів.

Враховуючи тяжкість злочину та те, що він відноситься до необережних злочинів, особу винної, наявність кількох обставин, які пом'якшують покарання та досудову доповідь органу пробації, згідно якої він у зв'язку низьким ризиком небезпеки обвинуваченої для суспільства та низьким ризиком вчинення нею повторного кримінального правопорушення вважає за можливе виправлення її без позбавлення волі /а.с. 54-55/, з урахуванням позиції потерпілої, яка в ході судового розгляду заявила про відсутність будь-яких претензій з її боку до обвинуваченої та просила суд не застосувати до неї реальне покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без відбування покарання, в зв'язку з чим приймає рішення про її звільнення від відбування основного покарання з випробуванням, відповідно до положень ст. ст. 75, 76 КК України.

У зв'язку з ухваленням обвинувального вироку суд на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

У відповідності до положень ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання, якщо вона на протязі 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк обвинуваченій відраховувати з дня проголошення вироку.

Відповідно до положень ст. 100 КПК України речові докази, на які в ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді від 14.07.2018 р. було накладено арешт /а.с. 94-96/, а саме: автомобіль НОМЕР_1 - повернути власнику ОСОБА_8 (його представнику - ОСОБА_7);

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4, - на користь держави 3003 гривні витрат на залучення експерта за реквізитами УК в м. Одесі/Малиновський р-н/24060300, р/р 31118115015007, код ЄДРПОУ 38016923, банк Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» по Одеській області.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя О. А. Маслеников