Ухвала суду № 79319655, 22.01.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3254/18

Провадження № 2/487/199/19

УХВАЛА

22.01.2019 року м. Миколаїв

Суддя Заводського районного суду м. Миколаїва Карташева Т.А., розглянувши цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “АРТЕМ-БАНК” до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемного правочину та витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Заводського районного суду м. Миколаєва Нікітіна Д.Г. перебувала цивільна справа за позовом ПАТ “АРТЕМ-БАНК” до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемного правочину та витребування майна.

Ухвалою судді від 15.06.2018 р. було відкрито провадження у справі та призначений її розгляд у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2019 р. визначено нового суддю — ОСОБА_2

Відповідно до ст. 33 ЦПК України вважаю необхідним прийняти зазначену цивільну справу до свого провадження.

Крім того, до позовної заяви додане клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судового рішення, мотивоване тим, що 15.12.2016 р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладу фізичних осіб прийнято рішення №2857 “Про початок процедури ліквідації АТ “АРТЕМ-БАНК” та делегування повноважень ліквідатору банку”, згідно з яким з 16.12.2016 року запроваджено процедуру ліквідації АТ “АРТЕМ-БАНК”. Витрати на проведення процедури ліквідації банку здійснюються за рахунок грошових надходжень від продажу ліквідаційної маси банку в межах затвердженого Фондом кошторису, а відповідно до ст. 49 Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” грошові надходження від продажу ліквідаційної маси направляються на задоволення вимог кредиторів і на оплату позачергових витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, до яких, на думку позивача, не відноситься сплата судового збору за подання позовної заяви. Сума судового збору є для банку значною. Крім того, позивач вказує, що на час подання позовної заяви він не володіє відомостями про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-відповідача, що може бути підставою для повернення позовної заяви, тому повернення сплаченої суми судового збору вимагатиме значного часу, що зумовить неможливість звернення з цим же позовом за підсудністю до належного суду.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавствомсправляється судовий збір.

Відповідно до ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

Частиною першою ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Як вбачається з наведених норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони. Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Жодного доказу, які б обґрунтовували об'єктивні причини, що обумовлюють неможливість оплати судового збору, позивачем не надано. Посилання позивача на неможливості розпоряджатися грошовими надходженями від продажу ліквідаційної маси банку, які направляються на задоволення вимог кредиторів і на оплату позачергових витрат, пов*язаних із здійсненням ліквідації, до яких не відноситься сплата судового збору, як на підставу для відстрочення сплати судового збору є неспроможними. Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 2 ч ст. 20 Закону України “Про систему гарнтування вкладів фізичних осіб” покриття витрат, пов'язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, забезпечення поточної діяльності Фонду, утримання його апарату, розвитку його матеріально-технічної бази здійснюється за рахунок коштів, що передбачені у кошторисі на зазначені цілі, що затверджений адміністративною радою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не за рахунок коштів, передбачених для виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами.

Відповідно до п. 3.5 глави 3 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №2 від 05.07.2012, Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) здійснює витрати на ліквідацію неплатоспроможного банку за рахунок коштів банку в межах кошторису витрат банку на здійснення ліквідації (далі - кошторис), затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.

Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) забезпечує правильність складання проекту кошторису і виконання затвердженого виконавчою дирекцією Фонду кошторису (пункт 3.6 глави 3 розділу V Положення).

Відповідно до пункту 3.7 глави 3 розділу V Положення Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) зобов'язана, зокрема, уключати до кошторису окремими статтями всі витрати, необхідні для забезпечення процедури ліквідації банку.

Згідно з пунктами 3.8., 3.9. глави 3 розділу V Положення у разі необхідності Фонд або уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй відповідних повноважень) має право запропонувати внесення змін до кошторису. Зміни до кошторису вносяться не пізніше дати закінчення кварталу, на який затверджено кошторис, за наявності обґрунтованого клопотання уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку. У разі необхідності уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку може запропонувати внесення змін до кошторису до закінчення відповідного кварталу.

Крім того, позивач не відноситься до переліку осіб, визначених ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, яким надається можливість для відстрочення сплати судового збору.

Згідно з ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позов надійшов до суду у травні 2018 року. За змістом ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - встановлений у розмірі 1762 грн. Відтак, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 16026, 68 грн. на рахунок: отримувач — УК у м. Миколаїв, Заводський район 220300101, код отримувача 37992781, банк отримувача (ГУДКСУ) — Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО ГУДКСУ) — 899998, номер рахунку — 31215206014003, код класифікації доходів бюджету — 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету — судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Суду надати оригінал документа про сплату судового збору.

Враховуючи наведене, позовна заява ПАТ “АРТЕМ-БАНК” до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемного правочину та витребування майна підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. ст. 33, 187 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Прийняти цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства “АРТЕМ-БАНК” до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемного правочину та витребування майна до свого провадження.

Відмовити в задоволенні клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “АРТЕМ-БАНК” про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви Публічного акціонерного товариства “АРТЕМ-БАНК” до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемного правочину та витребування майна.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства “АРТЕМ-БАНК” до ОСОБА_1 про застосування наслідків нікчемного правочину та витребування майна залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п*яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Роз*яснити, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.А. Карташева