Рішення № 7931916, 27.01.2010, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 2-183/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Франчук О.Д.

при секретарі - Філіпповій Ю.І., Коршак О.В.

за участю прокурора - Свінтковської В.В., Кравченка К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Южноукраїнська справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позовні вимоги мотивує тим, що з 22 червня 2005 року відповідно до рішення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області № 363 вона являється опікуном неповнолітнього онука ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Мати онука ОСОБА_4 померла 13.08.2004 року, а його батько ОСОБА_2 відбуває покарання в Слов’яносербській виправній колонії № 60 за скоєне умисне вбивство. Онук постійно проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Відповідач не приймає участі в фізичному та духовному вихованні сина, матеріальної допомоги не надає. Вважає, що в даній ситуації утворилися умови, які шкодять інтересам дитини. Тому вона звернулась до суду з позовною заявою про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги та пояснила, що її онук ОСОБА_3 проживає з нею так, як його мати ОСОБА_4 померла 13.08.2004 року, а його батько ОСОБА_2 відбуває покарання в Слов’яносербській виправній колонії № 60 за скоєне умисне вбивство. Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради вона призначена опікуном неповнолітнього онука. Відповідач про фізичний та духовний розвиток дитини не піклується, підготовкою дитини до самостійного життя не займається, не забезпечує дитині належне харчування та медичний догляд, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, що свідчить про його самоусунення від участі в вихованні дитини. Вона займається вихованням дитини, піклуються та турбуються про стан його здоров’я, матеріально забезпечує, створюючи всі належні умови для нормального розвитку та навчання дитини. Вважає, що в інтересах дитини, доцільно позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_5.

Представник позивачки в судовому засіданні підтримала доводи своєї довірительки та просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання не з’явився так, як відбуває покарання в Слов’яносербській виправній колонії № 60 УДДУ ПВП у Луганській області. Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2, він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 (а.с. 25).

Прокурор м. Южноукраїнська в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради Миколаївської області підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 суду пояснив, що він проживає разом зі своєю бабусею ОСОБА_1, яка займається його вихованням та утриманням. Його батько ОСОБА_2 відбуває покарання у виправній колонії, участі у його вихованні та утриманні не приймає, не цікавиться ним.

Суд вислухавши пояснення позивачки, її представника, думку прокурора, представника органа опіки та піклування Южноукраїнської міської ради, неповнолітнього ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позбавлення батьківських прав – це не тільки спосіб захисту прав та інтересів дитини, а й тягне за собою негативні наслідки для батьків, позбавлених батьківських прав.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6), його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Відповідно до свідоцтва (а.с. 7), ОСОБА_4 померла 13 серпня 2004 року.

Як встановлено в судовому засіданні в 2005 році ОСОБА_2 був засуджений за умисне вбивство та наданий час відбуває покарання в Слов’яносербській виправній колонії № 60 УДДУ ПВП у Луганській області.

Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 22.06.2005 року № 363 ОСОБА_1 призначено опікуном над малолітнім онуком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).

Висновком органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради, підтверджується та обставина, що ОСОБА_3 проживає разом із бабусею ОСОБА_1, яка надає йому всі необхідні умови для проживання (а.с. 29), а ОСОБА_2 відбуває покарання в місцях позбавлення волі та до відбуття покарання ухилявся від виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини, не займався утриманням та вихованням, не піклувався про стан здоров’я сина.

Ст. 150 СК України передбачає обов’язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

На обсяг батьківських прав та обов’язків не впливає та обставина, що один із батьків або навіть обоє проживають окремо від дитини.

Та обставина, що відповідач цих обов’язків не виконує, знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 дійсно ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини, так як в судовому засіданні встановлено, що останній відбуває покарання в місцях позбавлення волі, не приймає участі у вихованні, не піклується про стан його здоров’я та не проявляє до сина щонайменшої батьківської турботи, не надає матеріальної допомоги на його утримання, тобто самоусунувся від виконання батьківських обов’язків..

Представник органу опіки та піклування Южноукраїнської міської ради також дійшов висновку, про те, що відповідача має бути позбавлено батьківських прав відносно його сина ОСОБА_3.

Суд погоджується з висновком органу опіки та піклування, так, як вважає його достатньо обґрунтованим та таким, що у даному випадку не суперечить інтересам дитини.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає сплата державного мита в розмірі 8 грн. 50 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 164 СК України, ст. ст. 60, 209, 213, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, позбавити батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 8 грн. 50 коп. (ГУДКУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/р 31115095700010, код ЄДРПОУ 22433165).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Южноукраїнським міським судом в сумі 120 грн. (ГУДКУ у Миколаївській області МФО 826013 р/р 31218259700010, код ЄДРПОУ 22433165).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подачею після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до Апеляційного суду Миколаївської області або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України

Суддя Южноукраїнського

міського суду ОСОБА_6