Ухвала суду № 79318153, 21.01.2019, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1169/18

Провадження № 1-кс/324/100/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді Кацаренко І.О.

за участю секретаря судового засідання Басараб А.О.,

за участю:

прокурора Худзій Є.А.,

старшого слідчого Колісника Є.О.,

захисника ОСОБА_1,

законного представника ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пологи клопотання старшого слідчого СВ Пологівського ВП ГУ НП в Запорізькій області області майора поліції ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключає його небезпечну поведінку, у кримінальному провадженні №12018080320000584 від 05 липня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, відносно ОСОБА_5, який народився 17 травня 1973 року у м.Пологи Запорізької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, розлученого, не працюючого, особа з інвалідністю 2 групи, на утриманні неповнолітніх дітей та інших осіб не має, раніше не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

В С Т А Н О В И В :

21 січня 2019 року до Пологівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Пологівського ВП ГУ НП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури молодшим радником юстиції ОСОБА_6, про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключає його небезпечну поведінку, а саме до ДЗ «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом» МОЗ України, який розташований за адресою: 49006, місто Дніпро, вулиця Чичеріна,101-А, на строк досудового розслідування, а саме до 26 січня 2019 року.

Старший слідчий зазначає у клопотанні, що в ході досудового розслідування по кримінальному провадженню встановлено, що 27 червня 2018 року приблизно о 20.00 годині ОСОБА_3 разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 на легковому автомобілі «ЗАЗ 1102 червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебував у користуванні останнього, приїхав на територію частково зруйнованого домоволодіння, розташованого за адресою: Запорізька область, Пологівський район, с.К.Роздори, вул.Медова,7. Під час перебування на території вказаного домоволодіння у період часу приблизно з 20.00 години до 22.00 години ОСОБА_3, маючи раптово виниклий умисел, направлений на умисне вбивство, з мотивів помсти за раніше спричинені проблеми зі здоров’ям, за допомогою гвинтівки моделі ТОЗ-8, яку мав із собою, здійснив два постріли в ліву частину голови ОСОБА_7, спричинивши останньому тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №180 від 10 серпня 2018 року причиною смерті ОСОБА_7 стали вогнепальні проникаючі сліпі поранення голови моноснарядами з ушкодженнями кісток склепіння черепу.

Після вчиненого ОСОБА_3 з метою приховання скоєного злочину на автомобілі «ЗАЗ 1102» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, який перебував у користуванні потерпілого ОСОБА_7, привіз на місце скоєння злочину неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, за допомогою якого перемістив труп ОСОБА_7 до ями, яка розташована у дворі частково зруйнованого домоволодіння за адресою: Запорізька область, Пологівський район, с.К.Роздори, вул.Медова, 7, та закопав ОСОБА_7

Таким чином, зазначає старший слідчий у клопотанні, ОСОБА_3 скоїв умисне вбивство ОСОБА_7

Своїми умисними діями, які виразилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.

13 липня 2018 року ОСОБА_3 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

В обґрунтування клопотання старший слідчий серед іншого зазначив, що хоча підозрюваний ОСОБА_3 відмовився від дачі показань, його вина у скоєнні злочину повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 04 липня 2018 року;

- протоколом додаткового огляду місця події від 05 липня 2018 року;

- висновком СМЕ №180 від 10 серпня 2018 року;

- протоколом огляду трупу ОСОБА_7 від 05 липня 2018 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 05 липня 2018 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 05 липня 2018 року;

- протоколом обшуку домоволодіння ОСОБА_2 по вул.Мічуріна,84 у м.Пологи Запорізької області;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 08 листопада 2018 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 08 липня 2018 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 07 липня 2018 року;

- протоколами допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_8 від 05 липня 2018 року і 12 липня 2018 року;

- протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 від 06 липня 2018 року;

- протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 12 липня 2018 року;

- протоколом огляду від 12 липня 2018 року;

- висновком судово-імунологічної експертизи №1603 від 14 серпня 2018 року;

- висновком судово-імунологічної експертизи №1602 від 14 серпня 2018 року;

- висновком судово-балістичної експертизи №2-557 від 05 вересня 2018 року;

- висновком первинної амбулаторної судово-психіатричної експертизи №415 від 05 вересня 2018 року;

- висновком стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи №1 від 03 січня 2019 року.

Старший слідчий зазначив у клопотанні, що 08 листопада 2018 року винесено постанову про зміну порядку досудового розслідування по кримінальному провадженню за підозрою ОСОБА_3 і продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України про застосування примусових заходів медичного характеру.

Старший слідчий зазначив на обґрунтування свого клопотання, що підозрюваний ОСОБА_3 зазіхнув на невід'ємне право будь-якої людини - право на життя, закріплене в ст.ст.3, 27 Конституції України, скоїв особливо тяжкий злочин, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років. У період інкримінованого йому діяння ОСОБА_3 страждав і на даний час страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизоафективного розладу, маніакальний тип, яке позбавляло його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, за своїм психічним станом у даний час також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Знаходячись на свободі, ОСОБА_3 зможе вплинути на обставини, які згідно ст.91 КПК України підлягають доказуванню, а саме встановлення мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, шляхом незаконного впливу на свідків, а саме ОСОБА_2, яка є його сестрою та ОСОБА_11, який є співмешканцем його сестри, з якими він сумісно проживає. Вказане свідчить про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, ігнорування якого може вплинути на повне, об’єктивне та швидке проведення досудового розслідування.

Окрім того, перебуваючи на волі за своїм психічним станом, не усвідомлюючи своїх дій та не керуючи ними, підозрюваний може залишити своє місце проживання, що також являється ризиком, передбаченим п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

ОСОБА_12 того, зазначає старший слідчий у клопотанні, підозрюваний ОСОБА_3 страждає на хронічне психічне захворювання, вчинив особливо тяжкий злочин, не усвідомлюючи своїх дій та не керуючи ними, на теперішній час також не може усвідомлювати свої дії та керувати ними, що свідчить про можливість вчинення ним нових злочинів, що є ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Аналізуючи показання свідків, отримані в ході досудового розслідування, досудове слідство дійшло до об’єктивного та логічного висновку, що більш м’який запобіжний захід, ніж поміщення ОСОБА_3 до психіатричного закладу в умовах, що виключають небезпечну поведінку, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, оскільки передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім’ї з обов’язковим лікарським наглядом не можливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, так як він не зможе виконувати покладені на нього обов’язки, та через свій психічний стан може становити суспільну небезпеку для себе чи оточення.

У зв’язку з зазначеним старший слідчий стверджує, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, захисту прав та інтересів підозрюваного ОСОБА_3, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України і наявності вказаних ризиків, наразі виникла необхідність в обранні підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді поміщення його до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку.

Згідно до ч.1 ст.107 КПК України судом здійснювалася фіксація процесуальної дії за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні прокурор Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури юрист 1 класу ОСОБА_13, який згідно постанови першого заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури від 21 січня 2019 року входить до групи прокурорів у кримінальному провадженні №12018080320000584 від 05 липня 2018 року, підтримав подане старшим слідчим клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив клопотання задовольнити та пояснив, що тільки такий запобіжний захід може запобігти ризику, передбаченому пунктами 1,3 і 5 ч.1 ст.177 КПК України, так як підозрюваний не усвідомлює значення своїх дій та не здатен керувати своїми діями.

Підозрюваний, його захисник та законний представник заперечували проти застосування до ОСОБА_3 такого запобіжного заходу.

Захисник посилалася на те, що ОСОБА_3 пройшов лікування у психіатричному закладі, наразі він не є агресивним. Сторона обвинувачення не довела, що саме ОСОБА_3 вчинив вбивство ОСОБА_7, а також суспільну небезпеку підозрюваного, а тому необхідно відмовити в задоволенні клопотання, підозрюваного ОСОБА_3 передати на піклування його рідній сестрі ОСОБА_2, з якою ОСОБА_3 наразі проживає, і яка є законним представником підозрюваного у кримінальному провадженні.

Законний представник підозрюваного ОСОБА_2 просила суд відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого, передати їй на піклування ОСОБА_3, оскільки він веде себе адекватно, пролікувався, вона дозволяє брату спілкуватися з її дітьми.

Підозрюваний ОСОБА_3 просив відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого, оскільки після лікування в психіатричному закладі він вилікувався, не є небезпечним для оточуючих, він ОСОБА_7 не вбивав.

Свідок ОСОБА_3, який судом був допитаний у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту, суду повідомив, що його рідний брат ОСОБА_3 пройшов лікування у психіатричному закладі, після чого веде себе спокійно. ОСОБА_3 спілкується з його, свідка, і його рідної сестри ОСОБА_2 дітьми, а тому не є небезпечним для себе і оточуючих його людей. Йому, свідку, нічого не відомо про вбивство ОСОБА_7 ОСОБА_3 пересувається дуже важко без сторонньої допомоги, використовуючи ціпок.

Вислухав сторони кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно ст.29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Старшим слідчим ставиться питання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді поміщення його до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, що передбачено ст.508 КПК України.

Відповідно до ст.508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи: 1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом; 2) поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку. Вказані запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби і застосування цих запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно ст.503 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що: 1) особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності; 2) особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

Згідно п.9 ч.1 ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно загальних правил КПК України на стадії досудового розслідування запобіжні заходи обираються слідчим суддею.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 05 липня 2018 року було розпочате досудове слідство у кримінальному провадженні №12018080320000584 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, відносно ОСОБА_5, яке наразі триває.

13 липня 2018 року ОСОБА_3 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Постановою старшого слідчого СВ Пологівського ВП ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_4 від 08 листопада 2018 року на підставі ст.ст.110,503 КПК України змінено порядок досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018080320000584 від 05 липня 2018 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Згідно висновку первинної стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи №1 від 03 січня 2019 року, ОСОБА_5 у період інкримінованого йому діяння страждав і в даний час страждає на хронічне психічне захворювання у формі шизоафективного розладу, маніакальний тип. Зазначене хронічне психічне захворювання позбавляло іспитованого можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння. За своїм психічним станом іспитований у даний час також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними. Потребує застосування до нього примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.

19 січня 2019 року ОСОБА_3 вручене письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст.17 Закону України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ОСОБА_9 як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику ОСОБА_9.

Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Тому, з урахуванням досліджених доказів слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою, навіть і без показів підозрюваного.

Серед іншого суд зазначає, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя не вирішує питання винуватості підозрюваного, достатності та допустимості доказів його вини тощо, а лише встановлює наявність обгрунтованої підозри.

При цьому, розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, суд враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

За таких обставин, враховуючи конкретні обставини справи, всі докази в своїй сукупності, наявність висновків первинної амбулаторної судово-психіатричної експертизи №415 від 05 вересня 2018 року і стаціонарної комплексної психолого-психіатричної експертизи №1 від 03 січня 2019 року, суд вважає, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню, а менш суворий запобіжний захід, а саме передання на піклування близьким родичам з обов'язковим лікарським наглядом не здатен запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1,3 і 5 ч.1 ст.177 КПК України, а інших запобіжних заходів чинний КПК України до осіб, щодо яких планується застосування примусових заходів медичного характеру, не передбачає.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення особою, щодо якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, що може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді госпіталізації до психіатричного стаціонару з суворим наглядом, а потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні старшого слідчого, та може бути виконане завдання, для виконання якого старший слідчий звернувся із клопотанням, є доцільним обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді поміщення його до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Керуючись ст.ст.177,309,395,503,508 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Задовольнити клопотання старшого слідчого СВ Пологівського ВП ГУ НП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_4, погоджене прокурором Пологівського відділу Токмацької місцевої прокуратури молодшим радником юстиції ОСОБА_6, про обрання запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключає його небезпечну поведінку, у кримінальному провадженні №12018080320000584 від 05 липня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, відносно ОСОБА_5.

Обрати відносно ОСОБА_5, який народився 17 травня 1973 року у м.Пологи Запорізької області, громадянина України, запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.

Помістити ОСОБА_5, який народився 17 травня 1973 року у м.Пологи Запорізької області, громадянина України, до ДЗ «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом» МОЗ України, який розташований за адресою: 49006, місто Дніпро, вулиця Чичеріна, 101-А, на строк досудового розслідування, до 26 січня 2019 року.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному, його захиснику, законному представнику, старшому слідчому, прокурору та направити до ДЗ «Українська психіатрична лікарня з суворим наглядом» МОЗ України, який розташований за адресою: 49006, місто Дніпро, вулиця Чичеріна,101-А для виконання.

Слідчий суддя: Кацаренко І.О.