Вирок № 79318116, 22.01.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 22.01.2019

Справа № 320/6835/18

Провадження № 1-кп/320/291/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22» січня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Фоміна В.А.

за участю секретаря - Панченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12018080140002392 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мелітополя Запорізької області, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

-16 серпня 2012 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України. На підставі ст. 9 КПК України застосовано заходи виховного характеру,

-18 грудня 2018 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 190 КК України до 100 годин громадських робіт,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю прокурора - Чарушиної Є.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2018 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_1, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном, вчиненому повторно, шляхом зловживання довірою, знаючи, що повертати його не буде, для здійснення телефонного дзвінка заволодів майном, яким користується син потерпілої ОСОБА_2, а саме: мобільним телефоном марки «Хіаоmі Rеdmі 5 Рlus», 1МЕ1 1: НОМЕР_1, ІМЕІ 2: НОМЕР_2, в корпусі чорного кольору, вартістю 5000 гривень, після чого розпорядився викраденим мобільним телефоном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 5000 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнав повністю та пояснив, що 22 липня 2018 року у вечірній час він попросив у неповнолітнього сина потерпілої ОСОБА_2 телефон, щоб зателефонувати, і не повернув йому. Потім обвинувачений дав цей телефон своєму знайомому, який і продав телефон.Розкаюється у вчиненому.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого йому органами досудового розслідування при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення. Таким чином, дослідивши зібранні по справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого злочину повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном (шахрайство), шляхом зловживання довірою, вчиненому повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, згідно із вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, його правдиві і послідовні покази, які сприяли встановленню обставин в кримінальному проваджені. Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного у відповідності до вимог ч. 2 ст. 66 КК України суд визнає, те що він на диспансерному обліку у лікаря-психіатра не перебуває, також з урахуванням його відношення до скоєного. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Разом з тим, призначаючи покарання ОСОБА_1, суд враховує той факт, що він раніше судимий, незадовільно характеризується за місцем проживання.

З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що єдино вірним для нього покаранням, яке сприятиме його виправленню і запобігатиме вчиненню ним нових злочинів, може бути покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік із застосуванням ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч.1 п.п. 1,2 ст. 76 КК України.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1(один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до п.1, п.2 ч. 1 ст. 76 КК України впродовж іспитового строку на обвинуваченого ОСОБА_1 покласти обов'язки:

1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду: В.А. Фомін