Ухвала суду № 79317988, 18.01.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 18.01.2019

Справа № 320/377/19

Провадження № 1-кс/320/368/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Горбачова Ю.В.,

з секретарем с/з - Луценко П.В.,

за участю: прокурора - Григор'єва Д.Т.,

слідчого Першого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого в м. Мелітополі - Чапали К.Г.,

підозрюваного - ОСОБА_3 та його захисника - адвоката Стоякіна Г.М.,

розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі Чапали К.Г., погоджене прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України Григор’євим Д.Т., від «14» січня 2019 року у кримінальному провадженні № 42019080370000001 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, із вищою освітою, який займає посаду в.о. начальника відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника начальника Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку Східного територіального управління Військової служби правопорядку згідно наказу начальника Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку №1 від 02 січня 2019 року, зареєстрованого за адресою:АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 18 січня 2019 року надійшло клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі Чапали К.Г., погоджене прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України Григор’євим Д.Т. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019080370000001 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовано тим, що з 1 листопада 2006 року ОСОБА_3 проходить службу в Збройних силах України.

З 1вересня 2016 року відповідно наказу начальника Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку №208 ОСОБА_3 призначений на посаду офіцера відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку Східного територіального управління Військової служби правопорядку.

Відповідно наказу начальника Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку №1 від 02 січня 2019 року ОСОБА_3 виконував обов'язки начальника відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника начальника Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку Східного територіального управління Військової служби правопорядку.

Згідно ст.ст. 24, 68 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе. Особи уповноважені на виконання функцій держави у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити заходів на запобігання проявів корупції.

Відповідно до ст. 2Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронними органами є органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» на Військової служби правопорядку у Збройних силах України покладені наступні функції:

-передавати матеріали про дисциплінарні правопорушення, вчинені військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, на розгляд відповідних командирів (начальників) військових частин;

-попереджувати,виявляти, припиняти злочини та інші правопорушення, вчинені у військових частинах, а також в інших місцях військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків;

-брати участь у проведенні профілактичної роботи серед військовослужбовців, схильних до вчинення правопорушень, сприяти військовому командуванню, органам військового управління в забезпеченні військової дисципліни серед військовослужбовців;

-вносити у межах своєї компетенції відповідним органам виконавчої влади, військовому командуванню, органам військового управління, органам місцевого самоврядування, громадським організаціям або посадовим особам підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності подання щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють;

Відповідно до функціональних обов'язків посадових осіб Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку, начальник відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень зобов'язаний:

-запобігати, виявляти, швидко і повно розкривати і припиняти злочини та інші правопорушення вчинені у військових частинах, а також в інших місцях військовослужбовцями, військовозобов'язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків;

-забезпечувати захист прав і свобод людини при виконанні завдань за призначенням;

-вести облік злочинів, скоєних військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України у зоні діяльності Відділу ВСП та проводити щоденні, щомісячні і періодичні звірки з даними військової прокуратури гарнізону;

-проводити в установленому законом порядку перевірки про кримінальні та адміністративні правопорушення, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини чи на військових об'єктах у зоні діяльності Відділу ВСП;

-координувати та здійснювати контроль за службовою діяльністю групи проведення службових розслідувань Відділу ВСП, роти ВСП Відділу ВСП та взводу забезпечення Відділу ВСП;

-вживати заходів щодо відшкодування шкоди заподіяної державі, громадянам незаконними діями осіб, які скоїли правопорушення;

-виконувати в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції доручення слідчого, прокурора, ухвали суду та постанов суддів;

-вносити у межах своєї компетенції відповідним органам виконавчої влади, військовому командуванню, органам військового управління, органам місцевого самоврядування, громадським організаціям або посадовим особам підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування і форми власності подання щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють;

-про всі правопорушення, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань та по яким розпочато досудове розслідування, негайно доповідати начальнику Відділу ВСП та начальнику штабу Відділу ВСП;

-контролювати проведення військовими частинами, установами та організаціями Міністерства оборони України та Збройних Сил України, розташованих на території Запорізької області, звірок обліку подій, кримінальних правопорушень, адміністративних корупційних правопорушень з Відділом ВСП;

Однак, всупереч наведеним вимогам, ОСОБА_3, будучи виконуючим обов'язки начальника відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника начальника Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку Східного територіального управління Військової служби правопорядку, усвідомлюючи, що його наділено службовими повноваженнями щодо проведення службових розслідувань та винесення за їх результатами подань про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців вирішив стати на шлях зловживання своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів,діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення,висунув вимогу та одержав від командира роти матеріального забезпечення 55 окремої артилерійської бригади (військова частина А1978, м. Запоріжжя) ОСОБА_6 неправомірну вигоду для себе у сумі 2000 гривень, за не проведення відносно ОСОБА_6 службового розслідування та не винесення за його результатами подання про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани з накладенням матеріального стягнення, тобто за вчинення дій, які безпосередньо входили до його службових обов'язків.

Так, з квітня по листопад 2018 року підрозділ ОСОБА_6 виконував бойові завдання за призначенням в зоні проведення Операції об'єднаних сил. 12.10.2018 відносно підлеглого ОСОБА_6 - солдата ОСОБА_7 було складено протокол про вчинення останнім дисциплінарного проступку.

Приблизно, 09.01.2019 ОСОБА_6 зателефонував офіцер ОСОБА_3 та запропонував йому прибути до Запорізького зонального відділу військової служби правопорядку для бесіди, від чого останній відмовився.

Наступного дня офіцер Запорізького зонального відділу військової служби правопорядку ОСОБА_3 прибув до військової частини А1978 та запропонував ОСОБА_6 зустрітись. Під час зустрічі ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6, що він проводить службове розслідування відносно останнього за фактом несвоєчасно проведення ним службового розслідування відносно свого підлеглого - солдата ОСОБА_7 В ході бесіди ОСОБА_3 зазначив, що за результатами проведення вищезазначеної перевірки він був зобов'язаний притягнути ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності, а саме: ініціювати винесення догани та накладення матеріального стягнення.

Далі, під час розмови ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом вимагання неправомірної вигоди, висунув ОСОБА_6 вимогу надати йому грошові кошти в розмірі 2000 грн. за не притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності за фактом несвоєчасно проведення ним службового розслідування відносно свого підлеглого - солдата ОСОБА_7 При цьому ОСОБА_3 наголосив, що у разі відмови у наданні неправомірної вигоди він вживатиме усіх необхідних заходів, направлених на притягнення ОСОБА_6 до дисциплінарної відповідальності, що негативно вплине на його подальше проходження служби у Збройних силах України.

У подальшому, 12.01.2019, ОСОБА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, зателефонував ОСОБА_6 та висунув вимогу перерахувати раніше оговорені грошові кошти в сумі 2000 грн. у якості неправомірної вигоди за не притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, на картковий рахунок, який він надасть пізніше.

13.01.2018 ОСОБА_3 зі свого мобільного телефону направив на мобільний телефон ОСОБА_6 текстове СМС-повідомлення з номером карткового рахунку ПАТ КБ «ПриватБанк» №5168757354573836.

У подальшому, 17січня 2019 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, будучи службовою особою перебуваючи на території Військової комендатури м. Маріуполя, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Грецька, 141,усвідомлюючи, що його наділено службовими повноваженнями щодо проведення службових розслідувань та винесення за їх результатами подань про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів,діючи умисно, з метою особистого незаконного збагачення,реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, шляхом перерахуванням ОСОБА_6 грошових коштів у розмірі 2000 грн. на раніше наданий ОСОБА_3 картковий рахунок ПАТ КБ «ПриватБанк» №5168757354573836, відкритий на ім'я ОСОБА_8, одержав від останнього неправомірну вигоду для себе у сумі 2000 гривень, за не проведення відносно ОСОБА_6 службового розслідування та винесення за його результатами подання про притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани з накладенням матеріального стягнення, тобто за вчинення дій, які безпосередньо входили до його службових обов'язків.

17.01.2019, о 22.42 год., на території військової комендатури м. Маріуполя, розташованої за адресою: м. Маріуполь, Донецької області, вул. Грецька, 141, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, було затримано слідчим Першого слідчого відділу слідчого управління ТУ ДБР у м. Мелітополі в порядку ст. 208 КПК України.

Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України - вимагання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища та одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

18.01.2019 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю м. Запоріжжя, одруженому, який має на утриманні малолітню дитину,із вищою освітою, зареєстрованому за адресою:АДРЕСА_1, раніше не судимому, повідомлено обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами:

- заявою про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_6;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_6 від 14.01.2019 та 17.01.2019;

- протоколом огляду від 14.01.2019;

- протоколом затримання ОСОБА_3 від 17.01.2019;

- протоколом огляду квитанції від 18.01.2019;

- протоколами обшуку від 18.01.2019;

- іншими матеріалами провадження у їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_3обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді реального позбавлення воліна строк від 5 до 10 років.

Аналізуючи поведінку підозрюваного та матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до наступних висновків:

1. ОСОБА_3, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненного ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 10 років реального позбавлення волі, у тому числі вимог статті 75 КК України, згідно якої звільнення від відбування покарання не можливе при засудженні особи за корупційний злочин, а також з урахування того, що ОСОБА_3 може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та суду.

2. Підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи на волі, використовуючи своє становище, може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо проведення службової перевірки, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п.п.2 ч.1 ст.177 КПК України, - знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3. ОСОБА_3перебуваючи на волі може впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще недопитані, експертів у цьому ж кримінальномупровадженні.

Вказана обставина свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, - незаконний вплив на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

З урахуванням вищевикладеного стороною обвинувачення встановлено достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_3 зможе незаконними засобами впливати на свідків у данному кримінальному провадженні, а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства.

Таким чином, органом досудового слідства, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п.п.1-4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальногоправопорушення;

- незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні;

- перешкоджати кримінальном упровадженню іншим чином.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є найбільш доцільним застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою.

Більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного ОСОБА_3 під вартою не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, у зв'язку з тим, що лише повна ізоляція від суспільства підозрюваного забезпечить запобігання спробам ОСОБА_3 перешкоджати досудовому розслідуванню, а також гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Разом з цим, частиною 3 зазначеної статті визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених, цим Кодексом, перелік обов'язків, визначених ст.194 КПК України та наслідки їх невиконання.

Таким чином, при обранні альтернативного запобіжного заходу у виді застави, з урахуванням обставин, вчиненого ОСОБА_3 злочину та майнового стану останнього, вважаю за можливе та доцільне визначити розмір застави, у розмірі 500 (п'ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 960500 (дев'ятсот шістдесят тисяч п'ятсот) гривень.

У даному випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків та запобігати ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

У зв'язку з наведеним, з метою забезпечення об'єктивності, всебічності розслідування у найкоротший термін є доцільним застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання особи під вартою строком на 60 днів.

Слідчий та процесуальний прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити, обравши відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 діб з можливістю внесення застави у розмірі не менше 500 (п'ятсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 960500 (дев'ятсот шістдесят тисяч п'ятсот) гривень.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник адвокат Стоякін Г.М. в судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з заставою та просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, або обрати заставу у розмірі меншому, ніж зазначено у клопотанні.

Дослідивши доводи, викладені у клопотанні та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши думку учасників, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання лише у вигляді реального позбавлення воліна строк від 5 до 10 років. Таким чином, ОСОБА_3, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненного ним кримінального правопорушення і наступного покарання у вигляді від 5 до 10 років реального позбавлення волі, у тому числи вимог статті 75 КК України, згідно якої звільнення від відбування покарання не можливе при засудженні особи за корупційний злочин, а також з урахування того, що ОСОБА_3 може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі.

Крім того, підозрюваний ОСОБА_3, перебуваючи на волі, використовуючи своє становище, може знищити або вжити заходів до знищення або переховування документів, щодо проведення службової перевірки, речей та інших доказів по кримінальному провадженню, які можуть бути використані як докази його вини.

Також ОСОБА_3, перебуваючи на волі може впливати на свідків, деякі з яких до теперішнього часу ще недопитані.

У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України неможливо, при застосуванні до нього запобіжного заходу, більш м'якого, ніж тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, який буде співрозмірним з вчиненими ним діями та забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків підозрюваного.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, в якому його підозрюють, слідчий суддя вважає доцільним визначити йому заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 96 050 (дев'яносто шість тисяч п'ятдесят) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3, такі обов'язки: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_3 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178,183,193,194, 196, 197, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі Чапали К.Г., погоджене прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України Григор’євим Д.Т., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019080370000001 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, із вищою освітою, який займає посаду в.о. начальника відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень - заступника начальника Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку Східного територіального управління Військової служби правопорядку згідно наказу начальника Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку №1 від 02 січня 2019 року, зареєстрованого за адресою:АДРЕСА_1, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в СІЗО-10 м. Запоріжжя, строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 обчислювати з 22 години 42 хвилини 17 січня 2019 року до 22 години 42 хвилин 18 березня 2019 року.

Одночасно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 96 050 (дев'яносто шість тисяч п'ятдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ГУ ДСАУ в Запорізькій області, № рахунку 37311050000607, Банк отримувача ГУ ДКСУ в Запорізькій області, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 813015, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

-утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 22 години 42 хвилини 18 березня 2019 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 21.01.2019 року.

Слідчий суддя: Ю.В. Горбачова