Ухвала суду № 79317929, 21.01.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 21.01.2019

Справа № 320/482/19

1-кс/320/376/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Урупи І.В.

за участі:

секретаря судового засідання - Литвиненко В.Є.,

прокурора - Капліної К.О.,

підозрюваної - ОСОБА_2,

захисника підозрюваної - адвоката Стоякіна Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Куріло А.С. у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019080140000195 від 19 січня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Мелітополя, громадянки України, яка має вищу освіту, не одруженої, не працюючої, яка зареєстрована та проживає: АДРЕСА_2, раніше судимої:

-31.05.2016 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.3,15 ч.2,186 ч.2,70 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнена 31.05.2017 по відбуттю строку покарання;

- 24.10.2018 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч.1 ст. 190, ч. 1 ст. 395, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнена з іспитовим строком 3 роки,

що підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Куріло А.С. погоджене прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Капліной К.О.про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 19.01.2019 приблизно о 15 годин 00 хвилини, знаходячись в приміщені магазина, ПП "ОСОБА_7", який розташований за адресою: АДРЕСА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з каси таємно викрала належний ОСОБА_5 мобільний телефон марки "Samsung" моделі "Galaxy j6", імей1:НОМЕР_1 імей2: НОМЕР_2, у корпусі золотого кольору, вартістю 5200 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «Київстар», а/н НОМЕР_3, вартістю 25 гривень, на рахунку якої грошові кошти були відсутні, на телефоні був чохол у вигляді бамперу із зображенням «Сови», білого кольору, вартістю 200 гривень, в телефоні знаходився флеш-носій на 16 Гб., вартістю 200 гривень та захисне скло вартістю 225 гривень, своїми умисними діями ОСОБА_2 завдала потерпілій ОСОБА_5 майнових збитків на загальну суму 5850 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненого повторно, що кваліфікується як кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.

Відомості про вказане кримінальні правопорушення (злочин) 19.01.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019080140000195 за ознаками ч.2 ст.185 КК України.

Підозра ОСОБА_2 обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування:

-протоколом огляду місця події;

-допитом потерпілої ОСОБА_5;

-допитом свідка ОСОБА_6;

-копією договору застави;

-протоколом огляду предмета, а саме грошових коштів;

-постановою про визнання речовим доказом;

-протоколом огляду відеозапису.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за вчинення яких передбачене покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк, не працевлаштована, не має постійного джерела доходу, з метою ухилення від покарання за вчинений злочин може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню. ОСОБА_2 раніше неодноразово засуджена за вчинення корисливих злочинів, знаходячись на випробувальному терміні повторно підозрюється у вчинені корисливого злочину, а тому є підстави вважати, що вона може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана ОСОБА_2 може:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

2) незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному правопорушенні;

3) вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв'язку з вищевикладеним, слідчий вважає, що запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до підозрюваної ОСОБА_2 запобіжного заходу, більш м'якого, ніж тримання під вартою.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Підозрювана в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, просила застосувати до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, свою причетність до скоєння злочину не заперечувала.

Захисник підозрюваної адвокат Стоякін Г.М. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував посилаючись на відсутність доказів підтвердження ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор просив задовольнити клопотання та обрати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на обґрунтованість підозри та доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує із наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні вищезазначеного злочину.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує: вагомість наявних доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, дані про особу, на які посилався слідчий в клопотанні, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній, а також конкретні обставини кримінального правопорушення.

З наданих слідчому судді матеріалів вбачаться, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного злочину середньої тяжкості, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, що підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця події, допитом потерпілої ОСОБА_5, допитом свідка ОСОБА_6, копією договору застави, протоколом огляду грошових коштів, протоколом огляду відеозапису.

ОСОБА_2, яка характеризується задовільно, має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_2, але за вказаною адресою не проживає, тимчасово мешкає за адресою АДРЕСА_1, органами досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину під час випробувального терміну, офіційно не працевлаштована, джерел доходу не має. Вказані обставини у сукупності дають підстави вважати, що ОСОБА_2 усвідомлюючи ступінь тяжкості злочину за яким вона підозрюється та невідворотності покарання за його вчинення, з метою ухилення від кримінального покарання може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

Запобігти ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, неможливо при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу більш м'якого, ніж тримання під вартою.

Таким чином, вважаю, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрювана ОСОБА_2 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

У зв'язку з вищевикладеним, слідчий суддя вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до неї запобіжного заходу, більш м'якого, ніж тримання під вартою.

При обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту підозрювана зобов'язується не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, житла, в якому вона проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого злочину, інші наведені вище обставини, є ризик того, що ОСОБА_2 буде переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Враховуючи те, що особи, які могли б поручитися за ОСОБА_2 відсутні, обрання відносно неї запобіжного заходу у вигляді особистої поруки згідно ст. 180 КПК України також є неможливим.

Також враховуючи матеріальне становище підозрюваної, яка не працює та доходів не має, обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч. 4 ст. 183 КПК України також неможливо.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Оскільки встановлені ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, відносно підозрюваної на даний час існують слідчий суддя вважає, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Так, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до категорії злочину середньої тяжкості, в період іспитового строку, наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України встановлено в судовому засіданні, та враховані всі данні про особу підозрюваної, а тому вважаю, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконання нею процесуальних обов'язків.

Застосування тримання під вартою, незважаючи на презумпцію невинуватості, з урахуванням серйозності висунутої підозри, наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на даному етапі є адекватним превентивним заходом, а тому відносно ОСОБА_2 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваної, тяжкість правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, а саме у скоєнні умисного злочину середньої тяжкості, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 10 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрювана, обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрювану такі обов'язки: прибувати до слідчого СВ Мелітопольського відділу ГУНП в Запорізькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183,192, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Куріло А.С. у кримінальному провадженні ЄРДР № 12019080140000195 від 19 січня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в Запорізькому СІЗО.

Строк тримання під вартою обчислювати з 18 годин10 хвилин 19 січня 2019 року до 18 години10 хвилин 19 березня 2019 року.

Строк дії ухвали визначити тривалістю до 18 години10 хвилин 19 березня 2019 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 10розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 19210 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № рахунку 37319085001205 відкритий ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 820172 отримувач платежу ТУ ДСА в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, призначення: обов'язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваної.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_2наступні обов'язки: прибувати до слідчого Мелітопольського відділу ГУНП в Запорізькій області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 18 години10 хвилин 19 березня 2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя: