Рішення № 79317589, 10.01.2019, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3730/18

Провадження №: 2/332/104/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого - судді: Федоренко О.І.

при секретарі: Івановій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1, який діє в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1 в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Запорізькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев. В обгрунтування позову посилався на те, що ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 31.01.2016 року на території 45 кварталу виділу 2 Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» здійснили пошкодження лісової смуги шляхом самовільного порубу 14 сироростучих дерев породи акація біла. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено видалення (порубка) дерев загальною кількістю 14 одиниць за відсутності спеціального дозволу та в порушення вимог ст.ст. 69, 105 Лісового кодексу України, ст. 40 Закону України «Про рослинний світ».

Внаслідок самовільного видалення (порубки) дерев без спеціального дозволу природним ресурсам на території Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство» заподіяна шкода, яка визначена згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 та становить 87 659, 71 грн.

Старшим Державним інспектором з охорони навколишнього середовища Запорізької області 10.04.2018 року складено протокол за №006985 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 65 КУпАП України.

Постановою від 11.04.2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136 грн. Зазначена постанова набрала законної сили 21.04.2018.

13.04.2018 року старшим Державним інспектором з охорони навколишнього середовища Запорізької області складено протокол за № 006601 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ст. 65 КУпАП України.

Постановою від 16.04.2018 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. Зазначена постанова набрала законної сили 26.04.2018.

Листом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 27.04.2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запропоновано відшкодувати шкоду завдану адміністративним правопорушенням у добровільному порядку.

Однак, станом на теперішній час завдана шкода у розмірі 87659,71 грн. залишається не відшкодованою. В зв’язку із цим позивач просить стягнути солідарно з відповідачів завдану шкоду в розмірі 876859,71 грн. та понесені судові витрати у вигляді судового збору по 881 грн. з кожного.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з посиланням на викладені в позові доводи та обґрунтування, просить позовні вимоги задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник третьої особи позов підтримав в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явились без повідомлення причин неявки, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому суд прийшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності.

На підставі наявних у справі доказів, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Вислухавши пояснення, перевіривши докази по справі, судом встановлені певні юридичні факти, та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_3 31.01.2016 року на території 45 кварталу виділу 2 Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» здійснили пошкодження лісової смуги шляхом самовільного порубу 14 сироростучих дерев породи акація біла. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено видалення (порубка) дерев загальною кількістю 14 одиниць за відсутності спеціального дозволу та в порушення вимог ст.ст. 69, 105 Лісового кодексу України, ст. 40 Закону України «Про рослинний світ».

Внаслідок самовільного видалення (порубки) дерев без спеціального дозволу природним ресурсам на території Державного підприємства «Запорізьке лісомисливське господарство» заподіяна шкода, яка визначена згідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 та становить 87 659, 71 грн.

Старшим Державним інспектором з охорони навколишнього середовища Запорізької області 10.04.2018 року складено протокол за №006985 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за ст. 65 КУпАП України.

Постановою від 11.04.2018 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136 грн. Зазначена постанова набрала законної сили 21.04.2018.

13.04.2018 року старшим Державним інспектором з охорони навколишнього середовища Запорізької області складено протокол за № 006601 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ст. 65 КУпАП України.

Постановою від 16.04.2018 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. Зазначена постанова набрала законної сили 26.04.2018.

Листом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області від 27.04.2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 запропоновано відшкодувати шкоду завдану адміністративним правопорушенням у добровільному порядку.

Однак, станом на теперішній час завдана шкода у розмірі 87659,71 грн. залишається не відшкодованою.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов’язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Статтею 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Згідно із ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Статтею 40 Закону України «Про рослинний світ» передбачено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.

Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об’єктів рослинного світу.

Статтею 105 Лісового Кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Держекоінспекція у Запорізькій області з метою відшкодування шкоди за вирубку дерев на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направлено претензію про необхідність сплати розрахованої суми збитків, але наданий час сума збитків заподіяна відповідачами не відшкодована.

При вищевикладених обставинах, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, які свідчать про наявність підстав для задоволення позовної заяви, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у сумі 1 762 грн., сплачений позивачем за подання позовної заяви підлягає відшкодуванню за рахунок відповідачів по 881,00 грн. з кожного.

Керуючисьст.66 Конституції України, ст.ст.13, 76, 89, 141, 235, 247, 258, 259, 263-265, 268, 271-273, 354-355 ЦПК України,ст.1166 ЦК України, ст.68,69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.10,40 ЗУ «Про рослинний світ», суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_1, який діє в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Запорізькій області до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої незаконною порубкою дерев задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2 на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Запорізькій області (розрахунковий рахунок № 33119331700004, код ЄДРПОУ 38025372, МФО № 813015, код бюджетної класифікації 24062100, одержувач управління Державної казначейської служби України у Заводському районі Запорізької області), як заподіяну природним ресурсам самовільним видаленням (порубкою) дерев шкоду в розмірі 87659,71 грн. (вісімдесят сім тисяч шістсот п’ятдесят дев’ять гривень сімдесят одна копійка).

Стягнути з ОСОБА_2 та з ОСОБА_3 на користь прокуратури Запорізької області в особі Запорізької місцевої прокуратури №1 (код ЄДРПОУ 02909973, вул. Залізнична, 17, м.Запоріжжя, розрахунковий рахунок №35217095000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір по 881,00 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п. 15 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя О.І. Федоренко