Рішення № 79316816, 21.01.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд.унік. № 243/11436/18

Провадження № 2/243/230/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов’янської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Слов’янської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 11.10.2017 року помер батько позивача ОСОБА_3 та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді 51/100 часток житлового будинку та земельних ділянок, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13. Позивач зазначає, що після смерті батька вона є єдиним спадкоємцем першої черги за законом на підставі чого для отримання спадщини у передбачений законом шестимісячний строк вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. За заявою ОСОБА_1 було заведено спадкову справу та після спливу шестимісячного терміну після відкриття спадщини нотаріус видав позивачу свідоцтво про право на спадщину від 04.10.2018 року на 51/100 часток житлового будинку № 13 по вул. Геннадія Тимофєєва у м. Слов’янську та земельні ділянки кадастровий номер 1414100000:01:020:0355, 1414100000:01:020:0356. Проте, постановою від 04.10.2018 року нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на 51/100 часток земельної ділянки за адресою Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13, кадастровий номер 1414100000:01:020:0359, оскільки у правовстановлюючих документах спадкодавця та у витязі з Державного земельного кадастру не зазначена частка спадкодавця.

На підставі чого для захисту своїх прав, позивач вимушена звернутися до суду та просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 11.10.2017 року на 51/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,0555 гектарів, кадастровий номер 1414100000:01:020:0359, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 до судового засідання не з’явились, надали заяви з проханням справу розглянути за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити (а.с.25, 103).

Представник Слов’янської міської ради про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до судового засідання не з’явився, надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, рішення ухвалити на розсуд суду із урахуванням наявних у справі матеріалів (а.с.102).

Відповідач ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до судового засідання не з’явилась, надала заяву, в якій вказала, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення та просила розгляд справи провести без її участі (а.с.104).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за

відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності зібрані та наявні у справі докази та письмові матеріали, надавши їм належну оцінку, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії IV-УР № 2419003 від 09.10.1964 року, виданого міським ЗАГС м. Слов’янська Донецької області, ОСОБА_5 народилась 28.09.1964 року та її батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.5).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІІ-НО № 399206 від 26.12.1981 року, виданого відділом ЗАГС Слов’янського виконавчого комітету Донецької області, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 уклали шлюб 26.12.1981 року та після укладення шлюбу ОСОБА_5 було присвоєно прізвище «Чабанюк» (а.с.6).

Рішенням виконавчого комітету Слов’янської міської ради № 751/4 від 12.12.2001 року ОСОБА_3 та ОСОБА_8 було передано у спільну власність земельні ділянки, що перебувають у їх користуванні та розташовані у м. Слов’янську для будівництва та обслуговування житлових будинків та господарських будівель (а.с.9).

Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ДН № 170921 від 12.12.2001 року, земельна ділянка загальною площею 0,0555 гектарів, що була передана у сумісну приватну власність для обслуговування житлового будинку і господарських будівель та розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. (Воровського) ОСОБА_9, 13, належить ОСОБА_3 та ОСОБА_8 (а.с.19).

14.10.2005 року ОСОБА_8 померла та після її смерті відкрилась спадщина на 49/100 часток житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будовами та спорудами № 13 по вул. Геннадія Тимофєєва у м. Слов’янську Донецької області; 49/100 часток земельної ділянки, розташованої на території Слов’янської міської ради по вул. (Воровського) ОСОБА_9, б. 13, загальною площею 0,0555 гектарів (а.с.96).

Після смерті ОСОБА_8 спадщину прийняла її донька – ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за законом від 18.05.2006 року, посвідчене державним нотаріусом Першої слов’янської державної нотаріальної контори Донецької області ОСОБА_10 (а.с.96).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.05.2006 року, ОСОБА_2 прийняла спадщину, яка складається з 49/100 часток житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будовами та спорудами № 13 по вул. Геннадія Тимофєєва у м. Слов’янську Донецької області; 49/100 часток земельної ділянки, загальною площею 0,0555 гектарів, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13 (а.с.96).

Право власності на 49/100 часток житлового будинку з відповідними господарськими та побутовими будовами та спорудами № 13 по вул. Геннадія Тимофєєва у м. Слов’янську Донецької області було зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.97).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право власності на 49/100 часток земельної ділянки, загальною площею 0,0555 гектарів, кадастровий номер 1414100000:01:020:0359, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13, зареєстровано за ОСОБА_2 (а.с.98).

11.10.2017 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії ІІ-НО № 007833 від 12.10.2017 року, виданим Слов’янським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку № 13 по вул. Геннадія Тимофєєва у м. Слов’янську та земельних ділянок кадастровий номер 1414100000:01:020:0355, 1414100000:01:020:0356, 1414100000:01:020:0359.

Згідно відповіді приватного нотаріуса Слов’янського міського нотаріального округу ОСОБА_11 від 05.12.2018 року, після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_1, про що було заведено спадкову справу. Крім ОСОБА_1 іншим спадкоємцем за законом є син померлого – ОСОБА_12, який спадщину не прийняв (а.с.30-84).

04.10.2018 року приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11 ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з 51/100 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських та побутових будівель та споруд № 13 по вул. Геннадія Тимофєєва у м. Слов’янську Донецької області (а.с.13).

04.10.2018 року приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11 ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з земельної ділянки загальною площею 0,0094 гектарів, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13, кадастровий номер 1414100000:01:020:0355 (а.с.14).

04.10.2018 року приватним нотаріусом Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11 ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з земельної ділянки загальною площею 0,0149 гектарів, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13, кадастровий номер 1414100000:01:020:0356 (а.с.15).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, 49/100 часток житлового будинку Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13 зареєстровано за ОСОБА_2; 51/100 часток житлового будинку Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13 зареєстровано за ОСОБА_1 (а.с.11-12).

Як вбачається з листа Міськрайонного управління у Слов’янському районі та м. Слов’янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 29.08.2018 року, земельну ділянку загальною площею 0,0555 гектарів, кадастровий номер 1414100000:01:020:0359, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13 було передано у спільну сумісну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_8 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.8).

Згідно постанови приватного нотаріуса Слов’янського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_11 від 04.10.2018 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13, кадастровий номер 1414100000:01:020:0359, оскільки у правовстановлюючих документах спадкодавця та у витязі з Державного земельного кадастру не зазначена частка спадкодавця (а.с.17-18).

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 31-431/0/243-18 від 12.11.2018 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1414100000:01:020:0359, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13 складає 104 682,60 гривень (а.с.16).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Як вбачається з матеріалів справи земельна ділянка загальною площею 0,0555 гектарів, кадастровий номер 1414100000:01:020:0359, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13 перебуває у спільній сумісній власності спадкодавців.

Як передбачено ч. 5 ст. 89 Земельного кодексу України, поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1297 ЦК України спадкоємець, що прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 1299 ЦК України, якщо в складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частиною другою ст. 1225 ЦК України передбачено, що до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Як слідує з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Як роз’яснено п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», з 1 січня 2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 05.11.2009 року № 1702-VI.

Згідно п. 22-1 вищевказаної постанови, відповідно до статей 1225 ЦК ( 435-15 ) і 131 ЗК ( 2768-14 ) право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, а також право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

З огляду на наведене, позовні вимоги ґрунтуються на законі та обставинах справи, що є підставою для задоволення позову та визнання за позивачем права власності у порядку спадкування за законом на 51/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,0555 гектарів, кадастровий номер 1414100000:01:020:0359, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13, що належала ОСОБА_3, померлому 11.10.2017 року.

Керуючись ст. 120 ЗК України, ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1225, 1268-1270, 1297 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 81, 263-265ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Слов’янської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 51/100 часток земельної ділянки загальною площею 0,0555 гектарів, кадастровий номер 1414100000:01:020:0359, що розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Геннадія Тимофєєва, 13 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 11.10.2017 року.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_13