Рішення № 79312957, 08.01.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2019 року м. Черкаси справа № 925/1023/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від прокуратури: Бутар В.С.

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Заступника керівника Золотоніської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради (м. Канів, Черкаська область) до фізичної особи - підприємця Коваля Олександра Володимировича (м. Черкаси) про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю товарів за державні кошти та стягнення 16 010,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Золотоніської місцевої прокуратури заявлено позов в інтересах держави в особі відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради з вимогами про:

- визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 31.08.2017 про внесення змін до основного договору № 47 від 16.02.2017, укладеної між відділом освіти виконавчого комітету Канівської міської ради та фізичною особою - підприємцем Коваль О.М.;

- визнання недійсною додаткової угоди № 3 від 14.11.2017 про внесення змін до основного договору № 47 від 16.02.2017, укладеної між відділом освіти виконавчого комітету Канівської міської ради та фізичною особою - підприємцем Коваль О.М.;

- стягнення надміру сплачених бюджетних коштів в сумі 16 010,77 грн.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Позивач та відповідач, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, не направили своїх представників у останні засідання, відповідач заперечень проти позову суду не надіслав, висловив лише заперечення з приводу правомірності участі прокурора у справі. Такі ж заперечення подав у справу і представник позивача.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника позивача та відповідача, явка яких не визнавалася обов'язковою, за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, заслухавши доводи і пояснення представника прокуратури, суд вважає, що позов підлягає лише до часткового задоволення, виходячи з такого:

Згідно з ч. 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому особа, в чиїх інтересах прокурором подано позов, набуває статусу позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. "Інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Посилання представників позивача та відповідача на те, що прокурор, звертаючись до суду із позовом в особі відділу освіти виконкому Канівської міської ради не мав достатніх підстав на представництво інтересів цього органу, фактично обмежував законні права цього структурного підрозділу органу місцевого самоврядування, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

У відповідності до частин 3, 4 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор, звернувшись до суду із позовом у даній справі в інтересах держави в особі відділу освіти виконкому Канівської міської ради обґрунтував, що частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 з висновком про те, що правильне застосування законодавства незаперечно становить суспільний інтерес.

Прокурор вказав, а сторонами у справі не спростовано, що відділ освіти виконкому Канівської міської ради не вчинив жодних дій по визнанню недійсними спірних додаткових угод, які суперечать принципам та положенням ЗУ "Про публічні закупівлі" і по стягненню з відповідача на користь міського бюджету коштів, які зайво сплачені відповідачу за завищеними закупівельними цінами на масло, що і викликало необхідність звернення прокурора до суду із позовом.

За доводами прокурора, виконання зобов'язання за укладеними із порушенням додатковими угодами, призводить до нераціонального та неефективного використання державних коштів, що не відповідає ЗУ "Про публічні закупівлі".

Стаття 23 Закону України «Про прокуратуру» пов'язує представництво прокурором в суді законних інтересів держави із порушенням або лише із загрозою порушенням інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування, які діють на забезпечення державного інтересу дотримання в країні правового порядку і виконання вимог чинного законодавства.

Відтак, ненадання відділом освіти виконкому Канівської міської ради доказів того, що спірні додаткові угоди вже визнані недійсними, а переплачені кошти стягнуті з відповідача, чи проводиться процедура врегулювання питання повернення цих коштів, підтверджує факт неналежного виконання підрозділом органу місцевого самоврядування своїх обов'язків та існування загрози порушення економічних інтересів держави, які полягають в т.ч. у ефективному використанні бюджетних коштів.

Представник позивача позов прокурора не підтримав, однак в ході розгляду справи сам позивач подавав суду всі необхідні довідки з приводу спірних угод та витрачених на них коштів, які одержані відповідачем.

В ході розгляду справи судом встановлено, що правовідносини між сторонами врегульовано положенням Закону України "Про публічні закупівлі".

До принципів здійснення закупівель, відповідно до ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі", входять: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відділом освіти виконавчого комітету Канівської міської ради 14.01.2017 на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель "Prozzoro" опубліковано оголошення про проведення закупівлі очікуваною вартістю 422410,00 грн. через систему електронних торгів за № UA-2017-01-14-000042-b (а.с. 20) .

Протоколом № 30 розгляду тендерних пропозицій від 02.02.2017(а.с. 23) фізичну особу - підприємця Коваля Олександра Володимировича визнано переможцем.

16 лютого 2017 року між відділом освіти виконавчого комітету Канівської міської ради (далі-Замовник, позивач по справі) та фізичною особою - підприємцем Ковалем Олександром Володимировичем (далі-Учасник, відповідач по справі) було укладено договір № 47 про закупівлю товарів за державні кошти (а.с. 25-26), у відповідності до якого Учасник зобов'язався поставити у 2017 році Замовнику вершкове масло - код ДК 021:2015:15530000-2 - 2972 кг., а Замовник прийняти і оплати товар (п. 1.1., 1.2 договору).

Ціна договору становить 307 988 ( триста сім тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень) 36 коп. без ПДВ (п. 3.1. договору). Вартість одиниці товару в додатку № 1 (п. 3.1. договору) "Специфікація" становить 103,63 грн. за 1 кг.

Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. У разі коливання ціни за одиницю товару на ринку в бік зменшення, Замовник здійснює закупівлю товару по фактичній ціні згідно наданих учасником рахунків (п. 3.2. договору).

Вартість товару є фіксованою та незмінною протягом дії договору, крім випадків, визначених законодавством про державні закупівлі в Україні та умовами цього договору ( 3.3. договору).

Згідно специфікації до договору (а.с. 27) ціна вершкового масла за 1 кг становить 103,63 грн.

Відносини закупівлі товару за державні гроші регулюються Законом „Про публічні закупівлі. Так, згідно п. 5 ч. 1 вказаного Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари; учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п. 35 ст. 1 Закону); замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків (п. 9 ст. 1 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 36 Закону „Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно ч. 4 вказаної статті 36 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини п'ятої цієї статті.

Отже, п. 2) ч. 4 ст. 36 Закону встановлює випадок, коли істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися після його підписання, а саме в разі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Спору між сторонами з приводу строків поставок та якості масла, що поставляється за договором № 47 від 16.02.2017 нема.

26.04.2017 між сторонами у справі укладена додаткова угода № 1 (а.с. 29) до договору № 47 в якій п. 3.1. договору викладено в наступній редакції:

"Ціна цього договору становить 307 985 (триста сім тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять ) грн. 60 коп. з ПДВ".

В специфікації до додатку № 1 (а.с.30) вказано, предмет закупівлі: масло вершкове - Код ДК 021:2015:15530000-2 Вершкове масло 2704 кг, ціна за одиницю товару 113,90 грн.

Тобто, додатковою угодою № 1 ціна вершкового масла збільшена на 10,27 грн. за 1 кг. та зменшено кількість закупівлі на 268 кг (з 2972 на 2704).

Додатковою угодою № 2 від 31.08.2017 (а.с 32) до договору № 47 сторонами змінено ціну договору, яка становить 307 978 (триста сім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім гривень) 63 коп. без ПДВ. Вартість одиниці товару в додатку № 1 до цього договору".

В додатку № 1 до додаткової угоди № 2 "Специфікація" (а.с. 33) вказано: Предмет закупівлі: Вершкове масло - Код ДК 021:2015:15530000-2 Вершкове масло - 2704 кг" кількість 470,11 кг по 103,63 грн. за 1 кг., кількість 387,5 кг по ціні 113,90 грн. за 1 кг., кількість 1721 кг по ціні 125,00 грн. за 1 кг.

Таким чином додатковою угодою № 2 змінено ціну за одиницю товару в бік збільшення.

Додатковою угодою № 3 від 14.11.2017 (а.с. 35) до договору № 47 змінено ціну договору, яка становить 307 976 (триста сім тисяч дев'ятсот сімдесят шість гривень) 25 коп. без ПДВ.

В додатку № 1 до додаткової угоди № 3 "Специфікація" (а.с. 36) вказано: Предмет закупівлі: Вершкове масло - Код ДК 021:2015:15530000-2 Вершкове масло - 2518,36 кг" кількість 470,11 по 103,63 грн. за 1 кг., кількість 387,5 по ціні 113,90 грн. за 1 кг., кількість 555 кг по ціні 125,00 грн. за 1 кг, кількість 1121 по ціні 130,00 грн. за 1 кг.

Прокурор доводить, що всупереч інтересів держави, без достатніх підстав і доказів про коливання цін на вершкове масло, сторонами укладено спірні додаткові угоди № 2 і № 3, якими порушено норми Закону України «Про публічні закупівлі» та інтереси держави.

При цьому прокурор вказує, що лише внесення сторонами змін до договору № 47 шляхом складення додаткової угоди № 1 від 26.04.2017 відповідало положенням ЗУ "Про публічні закупівлі" щодо підстав таких змін.

Так, з наданих прокурором суду відомостей Держстату України про динаміку зміни ціни на масло вершкове по областях за період станом на 20.04 та 27.04. 2017 (а.с. 50 оборот), які судом перевірено в засіданні за відомостями на сайті Держстату України вбачається, що станом на ці дати по Черкаській області коливання ціни склало від 154,46 до 155,08 грн.

При збільшенні ціни масла зі 103,63 грн. за 1 кг по договору до 113,90 грн. за 1 кг по додатковій угоді № 1 сторони збільшили ціну масла в межах 10% (103,63 + 10% = 113,99 грн.), що відповідає положенням ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі". Тому прокурор не оскаржує незаконність додаткової угоди № 1 до договору № 47 від 16.02.2017.

Прокурор доводить, що при укладенні додаткової угоди № 2 від 31.08.2017 та №3 від 14.11.2017 до договору № 47 від 16.02.2017 не мало місце коливання цін на масло вершкове за даними Держстату України.

Так, станом на 21.08 та 30.08.2017 (а.с. 51 оборот) вартість масла по Черкаській області становила 147,71 грн., що навіть менше, ніж у квітні 2017 (20 та 24 квітня) коли укладалася попередня додаткова угода № 1 до договору № 47 (тоді коливання ціни склало 154,46 - 155,08 грн.).

Станом на 10.11 та 20.11.2017 (а.с. 52 оборот) вартість масла по Черкаській області склала від 169,90 грн. до 171,00 грн. за 1 кг.

У відповідності до затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 396/2011 ПОЛОЖЕННЯ про Державну службу статистики України -- Державна служба статистики України (Держстат України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держстат України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними процесами, екологічною ситуацією в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень (переписів, одноразових обліків, опитувань, вибіркових обстежень, у тому числі населення (домогосподарств) тощо).

Суд погоджується із доводами прокурора, що отримані відповідачем для укладення спірних додаткових угод № 2 і № 3 до договору № 47 експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати (а.с. 39-40) суперечать відомостям які Держстат України оприлюднює на своєму офіційному сайті http://www.ukrstat.gov.ua. Сторонами не доведено суду, чому в даному випадку перевагу слід надати експертним висновкам, а не офіційним відомостям Держстату України з приводу коливання цін на ринку України по областях.

Крім того, експертний висновок № О-674 про ціну масла вершкового на продуктовому ринку Черкаської області в діапазоні 122,50 до 133,40 грн. складено станом на 01.08.2017 (а.с. 39).

При цьому додаткову угоду № 2 (а.с. 148-149) укладено 31.08.2017 і цій даті більше відповідають офіційні відомості Держстату України станом на 21 і 30.08.2017, за якими коливання цін на масло на ці дати у серпні 2018 взагалі не відбулося (147,71 грн.), що навіть менше попереднього періоду у квітні 2017, коли укладалася додаткова угода № 1 до Договору.

Незважаючи на те, що при укладенні додаткової угоди № 2 від 31.08.2017 в частині збільшення ціни за партію товару 1721 кг. до 125,00 грн. сторони несуттєво вийшли за межі 10% (113,90 + 10% = 125,29), однак підстав для збільшення ціни не було через відсутність її коливання.

Другий експертний висновок № О-924 від 18.10.2017 (а.с. 40) містить відомості про коливання ціни на масло селянське від 107 до 146 грн/кг станом на 18.10.2017.

При цьому додаткову угоду № 3 про збільшення ціни до 130,00 грн. за кг на партію 1121 кг укладено сторонами 14.11.2017 (а.с. 35-36).

Станом на 10 та 20.11.2017 за даними Держстату України по Черкаській області мало місце коливання ціни на масло від 169,90 грн. до 171,00 грн.

Суд погоджується із доводами прокурора, що додаткові угоди № 2 від 31.08.2017 та № 3 від 14.11.2017, якими внесено зміни до основного договору № 47 від 16.02.2017 укладені між сторонами за результатами закупівлі за державні кошти, з порушенням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель, а тому підлягають визнанню недійсними, виходячи з такого:

Частина 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» дозволяє внесення змін до укладеного договору про закупівлю товарів за державні кошти, зокрема, у випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Як вже встановлено судом, на час укладення сторонами додаткової угоди № 2 від 31.08.2017 про збільшення ціни за одиницю товару до 125,00 грн., коливання ціни на ринку масла у серпні 2017 за даними Держстату України фактично не відбулося, а серпнева ціна навіть дорівнює рівню цін у лютому 2017 року за даними Держстату, коли укладався договрі № 47 від 16.02.2017 між сторонами.

Це доводить незаконність цієї додаткової угоди, як невідповідаючої п.2) ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі".

Якщо недійсною є додаткова угода № 2 від 31.08.2017 до договору № 47 від 16.02.2017, то додаткова угода № 3 від 14.11.2017 про збільшення ціни за масло до 130 грн. за кг. на певну партію товару теж слід визнати недійсною, оскільки ця ціна у порівнянні з ціною масла за чинною додатковою угодою № 1 (113,90 грн.) виходить за межі 10% допустимого збільшення ціни (113,90 + 10% = 125,29 грн.).

Це також доводить незаконність додаткової угоди № 3, як невідповідаючої п.2) ч. 4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі".

Додаткові угоди № 2 і № 3 до договору № 47 від 16.02.2017 слід визнати недійсними повністю з додатками, якими частково продубльовано попередні домовленості сторін в частині зміни ціни на одиницю товару за конкретну партію, а частково змінено ціну у бік збільшення на іншу партію.

Підставою недійсності правочину згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частина 3 ст. 215 ЦК України визначає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

З огляду на вказані обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання недійсними додаткових угод № 2 від 31.08.2017 та № 3 від 14.11.2017 підлягають до повного задоволення.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача необґрунтовано збільшену суму закупівлі в розмірі 16 010,77 грн., які отримано відповідачем за результатами виконання додаткових угод № 2 та № 3 до договору № 47 від 16.02.2017.

Ці вимоги підлягають лише до часткового задоволення, виходячи з такого:

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на положення ст. 1212 ЦК України і вважає, що сплачені відповідачу кошти за поставлене позивачу масло в сумі 16 010,77 грн. за умови недійсності додаткових угод № 2 та № 3 є безпідставно отриманими бюджетними коштами і мають бути повернуті позивачу.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідач не подавав суду ніяких заперечень з приводу доводів прокурора про кількість та вартість поставленого масла навчальним закладам і отриманих за нього коштів в межах виконання договору № 47 від 16.02.2017.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач в квітні 2017 року і до часу укладення додаткової угоди № 1 від 26.04.2017 поставив вершкового масла на суму 10 934,00 грн. за 96 кг по ціні 113,90 грн., при тому що чинною була ціна по договору 103,63 грн.

Переплата становить 985,52 грн. ((96кг Х 113,90) - (96 кг. Х 103,63) = 985,52).

Прокурор посилається на відомості з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів https://spending.gov.ua/edata, роздруківку трансакцій по якому подано суду, по виконанню сторонами договору № 47 від 16.02.2017 з додатковими угодами, з чого вбачається, що відповідач ФОП Коваль О.В.:

- за період з 16.02.2017 (з моменту дії основного договору № 47) по 25.04.2017 (до укладення додаткової угоди № 1 від 26.04.2017) поставив закладам освіти вершкового масла на суму 19 896,96 грн. по 103,63 грн. за кілограм та 96 кг масла на суму 10 934,4 грн. по 113,90 грн. за кілограм, а всього на загальну суму 30 831,36 грн.

- за період з 26.04.2017 (з моменту дії додаткової угоди № 1 від 26.04.2017) по 30.08.2017 (до моменту укладення додаткової угоди № 2) поставив вершкового масла на суму 62 022,07 грн. по 113,90 грн. за кілограм.

- за період з 30.08.2017 (з моменту укладення додаткової угоди № 2 ) по 14.11.2017 (до моменту укладення додаткової угоди № 3) поставив вершкового масла на суму 69 375,00 грн. по 125,00 грн. за кілограм.

- за період з 14.11.2017 (з моменту укладення додаткової угоди № 3 ) до моменту закінчення дії договору, тобто до 31.12.2017, поставив вершкового масла на суму 71 110,20 грн. по 130,00 грн. за кілограм.

Зі свого боку позивач письмовим повідомленням від 29.12.2018 № 660 також підтвердив суду, що:

За період з 16.02.2017 (з моменту дії основного договору) по 25.04.2017 (до укладення додаткової угоди № 1 від 26.04.2017) ФОП Коваль О.В. поставив вершкового масла в кількості 192 кг на суму 19 896,96 грн. по 103,63 грн. за кілограм та 96 кг масла на суму 10 934,4 грн. по 113,90 грн. за кілограм, а всього на загальну суму 30 831,36 грн.

За період з 26.04.2017 (з моменту дії додаткової угоди № 1 від 26.04.2017) по 30.08.2017 (до моменту укладення додаткової угоди № 2 ) ФОП Коваль О.В. згідно заявок відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради поставив 545 кг вершкового масла на суму 62 022,07 грн. по 113,90 грн. за кілограм.

За період з 30.08.2017 (з моменту укладення додаткової угоди № 2 ) по 14.11.2017 (до моменту укладення додаткової угоди № 3) ФОП Коваль О.В. згідно заявок відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради поставив 555 кг вершкового масла на суму 69 375,00 грн. по 125,00 грн. за кілограм.

За період з 14.11.2017 (з моменту укладення додаткової угоди № 3 ) до моменту закінчення дії договору, тобто до 31.12.2017, ФОП Коваль О.В. згідно заявок відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради поставив 547 кг вершкового масла на суму 71 110,20 грн. по 130,00 грн. за кілограм.

Відповідач не заперечив проти довідки позивача (а.с. 160) про те, що за договором № 47 від 16.02.2017 йому було перераховано 233 338,63 грн. коштів за масло.

Із врахуванням того, що судом визнаються недійсними додаткові угоди № 2 і № 3 до договору № 47 від 16.02.2017, за якими масло відповідачем на користь навчальних закладів поставлялося по завищеній ціні, необхідно стягнути з відповідача:

69 375,00 грн. (сума коштів сплачена на користь ФОП Коваль О.В. за масло поставлене у період дії Додаткової угоди № 2 за необґрунтовано збільшеною ціною масла за кілограм по 125 грн.) : 125,0 грн/кг = 555 кг закупленого масла; 555 кг х 113,9 грн/ кг (обґрунтована збільшена ціна згідно додаткової угоди № 1 ) = 63 214,5 грн.

69 375,00 - 63 214,50 грн. = 6 160,50 грн.

71 110,20 грн. /130,00 грн/кг = 547 кг х 113,9 грн./кг = 62 303,30 грн.

71 110,20 - 62 303,30 грн. = 8 806,9 грн.

6 160,50 + 8 806,9 грн. + 985,52 = 15 952,92 грн. - загальна сума, на яку необґрунтовано збільшено суму закупівлі на вершкове масло та яка підлягає до стягнення.

Саме на таку суму прокурором у справу подано підтверджуючі первинні документи та розрахунки, доказів сплати спірних коштів у добровільному порядку відповідачем не подано, а тому вказані кошти підлягають до примусового стягнення. В решті вимог в частині стягнення грошових коштів у позові слід відмовити за необгрунтованістю нарахування.

Заперечень по суті доводів та розрахунків прокурора щодо незаконності додаткових угод № 2 та № 3 і отримання за цими угодами коштів за масло по завищеній ціні відповідач суду не подав.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, враховуючи вину відповідача у виникненні спору, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір повністю у розмірі 5 286,00 грн. повністю.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 31.08.2017 про внесення змін до основного договору № 47 від 16.02.2017, укладену між відділом освіти виконавчого комітету Канівської міської ради та фізичною особою - підприємцем Коваль О.М.;

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 14.11.2017 про внесення змін до основного договору № 47 від 16.02.2017, укладену між відділом освіти виконавчого комітету Канівської міської ради та фізичною особою - підприємцем Коваль О.М.;

- стягнути з фізичної особи - підприємця Коваль Олександра Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь відділу освіти виконавчого комітету Канівської міської ради (ідентифікаційний код 04591647, Черкаська область, м. Канів, вул. Шевченка, 49) --- 15 952,92 грн. надміру сплачених бюджетних коштів.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Коваль Олександра Володимировича (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь прокуратури Черкаської області (ідентифікаційний код 02911119, м. Черкаси, бул. Шевченка, 286) - 5 286,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 19 січня 2019

Суддя Н.М. Спаських