Рішення № 79312699, 16.01.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019. Справа № 917/1394/18

м. Полтава

За позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: проспект Свободи,8, м. Кременчук, 39601

до Комунального підприємства "Теплоенерго", вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 136508,67 грн.,

Суддя Господарського суду Полтавської області Семчук О.С.

Секретар судового засідання Лепій О.В.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 05-1686 від 06.08.18.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - позивач/ ПАТ "Полтаваобленерго") звернулося з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області про стягнення з Комунального підприємства "Теплоенерго" (далі - відповідач/ КП "Теплоенерго") 136508,67 грн., в тому числі 111907,45 грн. пені за несвоєчасну оплату активної електроенергії, 13005,34 грн. пені за несвоєчасно внесену передоплату за активну електроенергію, 1701,52 грн. пені за несвоєчасно оплату реактивної електроенергії, 9745,81 грн. 3 % річних за несвоєчасну оплату спожитої активної електроенергії та 148,55 грн. 3% річних за несвоєчасно оплачену реактивну електроенергію. В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 618 від 31.07.2007.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання).

За клопотанням відповідача суд ухвалою від 09.01.2019 постановив проводити розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, сторін повідомлено, що розгляд справи відбудеться 16.01.2019.

Відповідач у відзиві позов заперечує посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. У разі прийняття рішення щодо правомірності стягнення позивачем суми нарахованої пені відповідач просить суд зменшити розмір пені на 99,9%.

В судове засідання 16.01.2019 представник позивача не з'явився, про причини неявки свого представника позивач суду не повідомив.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового розгляду справи по суті, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення. Таким чином, неявка в судове засідання позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 16.01.2019 представник відповідача проти позову заперечує та просить суд у разі прийняття рішення щодо правомірності стягнення позивачем суми нарахованої пені - зменшити її розмір на 99,9%.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 1 ст. 240 ГПК України та повідомив дату виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2007 між позивачем (постачальник за договором) та відповідачем (споживач за договором) було укладено договір про постачання електричної енергії № 618 (далі - Договір, копія договору з додатками - а.с. 16-23).

Відповідно до п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1681,2 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3.3., п. 2.3.4. Договору).

Згідно п. 2 Додатку № 2 до Договору "Порядок розрахунків" платежі за електричну енергію здійснюються споживачем платіжними дорученнями на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника у наступних обсягах та строки:

- 20% від заявленого (договірного) електроспоживання на розрахунковий період до дати початку розрахункового періоду;

- остаточний розрахунок за минулий розрахунковий період здійснюється споживачем самостійно протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунку.

Розрахунковим вважається період з 8:00 годин 25 числа попереднього місяця до 8:00 годин такого ж числа поточного місяця (п. 1 Додатку № 2).

Обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії на 2017-2018 роки погоджені сторонами у додатку № 1 до договору.

Згідно п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3., 2.3.4. Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.

Позивач стверджує, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині своєчасного здійснення передоплати 20% від заявленого (договірного) електроспоживання, а також своєчасної оплати активної та реактивної електроенергії.

В зв'язку з цим, позивач нарахував відповідачу:

- пеню за нездійснення передоплати у розмірі 20% від заявленого (договірного) електроспоживання за червень 2018 (з 25.05.2018 по 25.06.2018) та липень 2018 (з 25.06.2018 по 25.07.2018) у розмірі 13005,34 грн.;

- пеню за несвоєчасну оплату спожитої активної електроенергії за березень - червень 2018 (з 30.06.2018 по 24.07.2018) та за липень 2018 (з 01.08.2018 по 30.08.2018) з врахуванням здійснених відповідачем оплат, у розмірі 111907,45 грн.;

- 3% річних за несвоєчасну оплату спожитої активної електроенергії за березень - червень 2018 (з 30.06.2018 по 24.07.2018) та за липень 2018 (з 01.08.2018 по 30.08.2018) з врахуванням здійснених відповідачем оплат, у розмірі 9745,81 грн.;

- пеню за несвоєчасну оплату за перетоки реактивної електроенергії за вересень 2017, березень - червень 2018 (з 30.06.2018 по 15.07.2018) з врахуванням здійснених відповідачем оплат, а також за липень 2018 (з 01.08.2018 по 30.08.2018) у розмірі 1701,52 грн.;

- 3% річних за несвоєчасну оплату за перетоки реактивної електроенергії за вересень 2017, березень - червень 2018 (з 30.06.2018 по 15.07.2018) з врахуванням здійснених відповідачем оплат, а також за липень 2018 (з 01.08.2018 по 30.08.2018) у розмірі 148,55 грн.

Вказані суми пені та 3% річних позивач просить суд стягнути з відповідача.

На підтвердження обсягів спожитої електроенергії позивачем надано копії відомостей відповідача про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії за червень і липень 2018 року, копії актів про прийняття-передавання товарної продукції (про використану електричну енергію) за березень - липень 2018, рахунків за активну електроенергію за березень - липень 2018, рахунків за перетікання реактивної електроенергії за вересень 2017, березень - липень 2018.

На підтвердження дат та сум здійснених відповідачем оплат по Договору позивачем надано копії відповідних платіжних доручень.

Відповідач у відзиві позов заперечує, посилаючись на наступні обставини.

Так, відповідач стверджує, що Господарським судом Полтавської області у справі № 917/791/18 уже розглядався позов ПАТ «Полтаваобленерго» до КП «Теплоенерго» про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії № 618 від 31.07.2007 за період з серпня 2017 року по лютий 2018 рік. Окрім того, в провадженні Господарського суду Полтавської області розглядається справа № 917/1030/18 щодо стягнення штрафних санкцій за несвоєчасну оплату електричної енергії по Договору про постачання електричної енергії № 618 від 31.07.2007 за період з березня по травень 2018 року.

Враховуючи зазначені обставини на підставі ст. 226 ГПК України, позивач вважає, що позов ПАТ «Полтаваобленерго» повинен бути залишений без розгляду.

Суд, дослідивши тексти рішень по справах № 917/791/18 та № 917/1030/18, які розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановив, що предмети спорів по вказаних справах та по справі № 917/1394/18 не співпадають.

Так, дійсно у всіх цих господарських справах розглядалися вимоги позивача про стягнення пені та річних за неналежне виконання відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії № 618 від 31.07.2007, проте, у всіх трьох справах пеня та річні були нараховані за різні періоди.

Зокрема, у справі № 917/791/18, розглядався позов про стягнення пені та річних нарахованих за період з серпня 2017 року по січень 2018 року за зобов'язаннями по оплаті активної електроенергії; за період з серпня 2017 року по лютий 2018 року за зобов'язаннями по попередній оплаті електроенергії; за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року за несвоєчасну оплату реактивної електричної енергії.

В свою чергу у справі № 917/1030/18 розглядався позов про стягнення пені та річних за зобов'язаннями по оплаті активної електроенергії за березень-травень 2018 року за загальний період з 03.04.2018 по 29.06.2018; пені за зобов'язаннями березня-травня 2018 року по попередній оплаті електроенергії за загальний період з 27.02.2018 по 25.05.2018; пені та річних за зобов'язаннями березня - травня 2018 року по оплаті реактивної електроенергії за загальний період з 03.04.2018 по 29.06.2018.

В той час як у дані справі розглядаються вимоги позивача про стягнення пені за зобов'язаннями по передоплаті за червень - липень 2018 за загальний період з 25.05.2018 по по 25.07.2018; пені та річних за зобов'язаннями по оплаті спожитої активної електроенергії за березень - липень 2018 за загальний період з 30.06.2018 по 30.08.2018); пені та річних за зобов'язаннями по оплаті за перетоки реактивної електроенергії за вересень 2017, березень - липень 2018 за загальний період з 30.06.2018 по 30.08.2018.

Враховуючи викладене, вказані заперечення відповідача суд не приймає до уваги, як такі, що не відповідають дійсності.

Крім цього, відповідач зазначає, що позивачем нараховано пеню в розмірі 111907,45 грн. на зобов’язання по оплаті активної електроенергії в червні та липні 2018 року, за зобов’язаннями по попередній оплаті електроенергії в сумі 13005,34 грн. та пеню за несвоєчасну реактивну електричну енергію 1701,52 грн., які не є предметом даного позову.

Дане твердження відповідача є хибним, адже вимоги щодо стягнення вказаних сум пені заявлені позивачем у позові, тобто є предметом даного позову.

Також відповідач зазначає, що позивач неправомірно нарахував пеню і річні на суму 5462166,70 грн. (рахунок № А0618 від 25.06.2018.), оскільки відповідачем в червні місяці було фактично спожито електричної енергії на суму 681191,91 грн., тобто, позивач для нарахувань штрафних санкцій повинен був брати суму 681191,91 грн., а не загальний борг який на 25.06.2018 складав 5462166,70 грн. Дана сума боргу 5462166,70 грн. складається із сум, які належали до сплати за електричну енергію за період з березня по червень 2018 року.

На вказане заперечення відповідача суд зазначає, що згідно ст. 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3., 2.3.4. Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.

Враховуючи викладене, позивач має право нараховувати пеню та 3% річних на прострочені суми оплат по Договору до моменту виконання відповідачем зобов'язання проведеного належним чином.

Згідно наданого позивачем розрахунку, підтвердженого відповідними платіжними дорученнями, заборгованість по оплаті активної електроенергії за березень 2018 року була повністю погашена лише 17.07.2018, за квітень 2018 року - 18.07.2018, за травень 2018 року - 24.07.2018.

Таким чином позивач правомірно нарахував пеню та річні на суми боргу до моменту їх повного погашення (з врахуванням часткових проплат).

Враховуючи викладене, заперечення відповідача щодо нарахування пені і річних на суму боргу 5462166,70 грн. судом до уваги не приймається як безпідставне.

Крім цього, відповідач стверджує, що позивачем неправомірно нараховано пеню на суми передоплати. В обґрунтування вказаного заперечення відповідач посилається на п. 6.6. «Правил користування електричною енергією», затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996. за № 28 (далі - Правила).

Так, згідно абз. 3 п. 6.6. Правил суб’єкти господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, у межах наданих населенню послуг, установи та організації, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, здійснюють повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до договору про постачання або купівлю-продаж електричної енергії.

Враховуючи те, що відповідач є суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг населенню, відповідач вважає, що нарахування пені за неоплату 20% від заявленого (договірного) електроспоживання суперечить вимогам абз. 3 п. 6.6. Правил.

Позивач вказане твердження заперечує посилаючись на те, що абзацом 4 п. 6.6. Правил встановлено, що установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету, можуть здійснювати оплату вартості електричної енергії за попередньою оплатою, плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Суд вважає, що у даному випадку заперечення відповідача є обґрунтованим, оскільки абзацом 3 п. 6.6. Правил дійсно встановлено, що повна оплата вартості обсягу спожитої електричної енергії суб’єктами господарювання, предметом діяльності яких є надання житлово-комунальних послуг населенню, здійснюється один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії на початку періоду, наступного за розрахунковим.

Щодо абз. 4 п. 6.6. Правил то ним передбачено не обов'язок, а лише право споживача (установи та організації, які фінансуються з державного та/або місцевого бюджету) здійснювати передоплату вартості електроенергії.

Оскільки абз. 1 п. 2 Додатку № 2 "Порядок розрахунків", яким передбачено здійснення споживачем двох платежів (попередню оплату відповідачем 20% від заявленого (договірного) електроспоживання та остаточний розрахунок за фактично спожиту електроенергію) суперечить вимогам абз. 3 п. 6.6. Правил, то нарахування пені та річних на суми передоплати є безпідставним.

Також судом взято до уваги те, що Договір було укладено сторонами 31.07.2007, тобто до внесення до Правил абзаців 3 та 4 п. 6.6. згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 492 від 06.04.2017.

Крім цього, позивач у відповіді на відзив посилається на те, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на офіційному веб-сайті надає чіткі роз’яснення з приводу того, що для зміни порядку розрахунків необхідно внести зміни до Договору про постачання електричної енергії. Енергопостачальник не має права відмовити у внесенні таких змін. На момент виникнення спірних правовідносин ніяких змін в Порядок розрахунків за Договором не вносилося.

На вказане зауваження суд зазначає, що внесення змін до Договору може бути як з ініціативи відповідача, так і з ініціативи позивача. Позивач не надав доказів звернення до відповідача з пропозицією внести зміни у Договір для приведення його у відповідність до п. 6.6. Правил.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або суті відносин між сторонами.

Таким чином, оскільки оплата відповідачем електроенергії двома платежами (20% передоплати та остаточний розрахунок) суперечить вимогам абз. 3 п. 6.6. Правил, нарахування позивачем пені та річних на суми передоплати 20% від договірних величин електроенергії, є таким, що суперечить чинному законодавству.

Крім цього, відповідач у відзиві просить суд у разі прийняття рішення щодо правомірності стягнення позивачем суми нарахованої пені - зменшити розмір пені на 99,9%.

При вирішенні позову суд виходить з наступного.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання за договором енергопостачання.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого законом режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3., 2.3.4. Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, компенсаційні нарахування на встановлений індекс інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем на підставі п. 4.2.1. Договору та ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача:

- пеню за нездійснення передоплати у розмірі 20% від заявленого (договірного) електроспоживання за червень 2018 (з 25.05.2018 по 25.06.2018) та липень 2018 (з 25.06.2018 по 25.07.2018) у розмірі 13005,34 грн.;

- пеню за несвоєчасну оплату спожитої активної електроенергії за березень - червень 2018 (з 30.06.2018 по 24.07.2018) та за липень 2018 (з 01.08.2018 по 30.08.2018), у розмірі 111907,45 грн.;

- 3% річних за несвоєчасну оплату спожитої активної електроенергії за березень - червень 2018 (з 30.06.2018 по 24.07.2018) та за липень 2018 (з 01.08.2018 по 30.08.2018) у розмірі 9745,81 грн.;

- пеню за несвоєчасну оплату за перетоки реактивної електроенергії за вересень 2017 р., березень - червень 2018р. (з 30.06.2018. по 15.07.2018.), а також за липень 2018 р. (з 01.08.2018. по 30.08.2018.) у розмірі 1701,52 грн.;

- 3% річних за несвоєчасну оплату за перетоки реактивної електроенергії за вересень 2017, березень - червень 2018 (з 30.06.2018 по 15.07.2018), а також за липень 2018 (з 01.08.2018 по 30.08.2018) у розмірі 148,55 грн.

Вище судом встановлено, що оплата відповідачем електроенергії двома платежами (20% передоплати та остаточний розрахунок) суперечить вимогам абз. 3 п. 6.6. Правил, в зв'язку з цим нарахування позивачем пені та річних на суми передоплати 20% від договірних величин електроенергії, є таким, що суперечить чинному законодавству.

При прийнятті рішення судом враховані вимоги абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України щодо неможливості сторін в договорі відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (п.1.1. Правил).

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення пені за нездійснення передоплати у розмірі 20% від заявленого (договірного) електроспоживання за червень - липень 2018 у розмірі 13005,34 грн. є таким, що не підлягає задоволенню.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки 3% річних та встановив їхню правильність. Всього, стягненню підлягають 9894,36 грн. 3% річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за несвоєчасну оплату спожитої активної електроенергії на суму 111907,45 грн., суд встановив його правильність.

Щодо розрахунку пені за несвоєчасну оплату за перетоки реактивної електроенергії, судом встановлено, що позивач при здійсненні вказаного розрахунку не дотримався ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Врахувавши визначені в договорі строки оплати за перетоки реактивної енергії (протягом 5 операційних днів з дня виписки рахунку на оплату) та дослідивши наявну в матеріалах справи копію рахунку № Р0618 за вересень 2017 року, датованого 26.09.2017, суд встановив, що позивач безпідставно нарахував відповідачу пеню на зобов'язання по оплаті за перетоки реактивної енергії за вересень 2017 року з 30.06.2018 по 15.07.2018, адже вказані нарахування здійснені після спливу 6-місячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, стягненню підлягає пеня за несвоєчасну оплату за перетоки реактивної електроенергії за березень - липень 2018 за загальний період з 30.06.2018 по 30.08.2018 у розмірі 1627,73 грн.

Всього, стягненню підлягає 113535,18 грн. пені.

Також відповідач просив суд зменшити розмір пені на 99,9 %.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п.п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

В чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання вирішується судом оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В обґрунтування клопотання про зменшення розміру пені відповідач посилається на те, що своєчасність проведення розрахунків КП «Теплоенерго» з ПАТ «Полтаваобленерго» напряму залежить від своєчасних розрахунків населення та інших споживачів за надані послуги.

Враховуючи специфічний вид діяльності відповідача, який є суб'єктом надання комунальних послуг населенню, а також те, що на момент винесення рішення основна суму боргу відповідачем погашена, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на 50%.

Таким чином, стягненню підлягає пеня в сумі 56767,59 грн. (113535,18 грн. - 50%). В іншій частині стягнення пені позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" (вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; код ЄДРПОУ 31700972) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022; адреса для листування: проспект Свободи,8, м. Кременчук, 39601; код ЄДРПОУ 00131819) 56767 грн. 59 коп. пені, 9894 грн. 36 коп. 3% річних, 1851 грн. 44 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 21.01.2019.

Суддя О.С. Семчук