Ухвала суду № 79312665, 22.01.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"22" січня 2019 р.

м. Одеса

№ 916/120/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши позовні матеріали вх. № 128/19,

за позовом: керівника Котовської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Управління комунального господарства та будівництва Подільської міської ради Одеської області

до: товариства з обмеженою відповідальністю „Березівкаагрошляхбуд”

про зобов’язання внести зміни до договору

ВСТАНОВИВ:

Керівник Котовської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до господарського суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Управління комунального господарства та будівництва Подільської міської ради Одеської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Березівкаагрошляхбуд” про зобов’язання Управління комунального господарства та будівництва Подільської міської ради Одеської області та товариства з обмеженою відповідальністю „Березівкаагрошляхбуд” внести доповнення до договору №46 від 04.05.2017р. умовою: „Гарантійний термін виконання робіт за даним договором складає 3 роки з моменту передачі предмету підряду”.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані фактом відсутності в укладеному між позивачем та відповідачем договорі №46 від 04.05.2017р. умов щодо гарантійних строків якості закінчених робіт, оскільки питання гарантійного строку у договорі сторонами взагалі врегульовано не було. За переконанням прокурора, порушення інтересів держави в даному випадку полягає в укладанні між позивачем та відповідачем договору №46 від 04.05.2017р. без включення до його умов положень щодо гарантійного терміну виконаних підрядних робіт, що має наслідком відсутність у підрядника зацікавленості у виконанні роботи належної якості, що може призвести до швидкого руйнування дорожнього покриття, а, отже, матиме наслідком понесення додаткових витрат бюджетом територіальної громади.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі за позовом прокурора, поданим в інтересах держави в особі Управління комунального господарства та будівництва Подільської міської ради Одеської області, господарський суд виходить з наступного.

Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року). Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Положеннями ст. 131-1 Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно з п. п. 1, 2 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Господарський суд вважає за необхідне першочергово зауважити, що прокурором подано позов в інтересах Управління комунального господарства та будівництва Подільської міської ради Одеської області, яке відповідно до вимог процесуального законодавства набуває статус позивача у справі. Разом з тим, заявлена прокурором позовна вимога про зобов’язання як позивача так і відповідача внести доповнення до договору фактично має наслідком подання позову всупереч інтересам позивача, оскільки процесуальним законодавством не передбачено можливості пред’явлення позовних вимог до позивача, так як позов повинен пред’являтись і інтересах позивача до відповідача.

З огляду на викладене вище, господарський суд доходить висновку, що керівником Котовської місцевої прокуратури Одеської області подано позов в інтересах держави в особі Управління комунального господарства та будівництва Подільської міської ради Одеської області із порушенням загальних положень процесуального законодавства, якими визначено поняття сторін у судовому процесі.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” від 14.10.2014р. №1697-VII (з наступними змінами та доповненнями) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Господарський суд зауважує, що прокурором у порушення вимог ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” не було надано суду доказів попереднього повідомлення Управління комунального господарства та будівництва Подільської міської ради Одеської області про звернення до суду в його інтересах, оскільки з наданого прокурором повідомлення №16-8712-18вих від 27.09.2018р. вбачається, що прокурором було повідомлено Подільську міську раду Одеської області про підготування позову в інтересах останньої до товариства з обмеженою відповідальністю „Березівкаагрошляхбуд”.

Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про недотримання прокурором вимог ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” в частині виконання прокурором обов’язку щодо попереднього повідомлення Управління комунального господарства та будівництва Подільської міської ради Одеської області про подання позову в інтересах останнього.

Верховним Судом в ухвалі від 19.07.2018р. по справі № 822/1169/17 при застосуванні приписів частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" було зауважено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд вказав, що захищати інтереси держави повинні, насамперед, відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Як зазначалось вище по тексту ухвали, приписами чинного законодавства на прокурора покладено обов’язок довести суду наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, наприклад у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Проте, керівником Котовської місцевої прокуратури Одеської області взагалі не надано господарському суду жодного доказу на підтвердження встановлення прокурором факту невжиття Управлінням комунального господарства та будівництва Подільської міської ради Одеської області заходів щодо захисту інтересів держави, оскільки з наданих прокурором документів вбачається, що останній з’ясовував питання щодо вжиття заходів безпосередньо у Подільської міської ради Одеської області, будь-якого доказу на підтвердження звернення із запитами до Управління комунального господарства та будівництва Подільської міської ради Одеської області, яке виступає самостійною юридичною особою, прокурором суду надано не було.

Приписами п. 4 ч. 5, ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки на час вирішення питання про відкриття провадження у даній справі, господарський суд дійшов висновку про подання прокурором позову із порушенням загальних положень процесуального законодавства, якими визначено поняття сторін у судовому процесі, із порушення ст. 23 Закону України „Про прокуратуру” в частині виконання прокурором обов’язку щодо попереднього повідомлення Управління комунального господарства та будівництва Подільської міської ради Одеської області про подання позову в інтересах останнього, та за відсутності підстав для представництва інтересів держави в особі Управління комунального господарства та будівництва Подільської міської ради Одеської області, господарський суд дійшов висновку про необхідність застосування до даної позовної заяви приписів п. 4 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, що має наслідком необхідність повернення позовної заяви керівнику Котовської місцевої прокуратури Одеської області.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 234 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву (вх. №128/19 від 17.01.2019р.) повернути керівнику Котовської місцевої прокуратури Одеської області.

Позовні матеріали повернути прокурору на 37 аркушах.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України. Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання відповідно до ст. 256 ГПК України.

Суддя С.П. Желєзна