Рішення № 79312177, 09.01.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.01.2019Справа № 910/13401/18Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. при секретарі судового засідання Астаповій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" про визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності, за участю представників позивача - Порало Т.І., довіреність №18-0014/55889 від 18.10.2018 року, Завади Р.В., довіреність №18-0014/19787 від 06.04.2018 року, відповідача-1 - не з'явився, відповідача-2 - Сича О.Ю., ордер КС №463260 від 02.10.2018 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги (цесії) № 035 від 30.09.2015 року, укладений між відповідачаем-1 та відповідачем-2 за кредитним договором № 27/10-893А від 09.10.2007 року, а також про зобов'язання відповідача-1 повернути відповідачеві-2 документи, отримані згідно договору № 035 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного між відповідачаем-1 та відповідачем-2 за кредитним договором № 27/10-893А від 09.10.2007 року, на підставі ст. ст. 203, 215, 216, 513, 514 Цивільного кодексу України.

Позов мотивований тим, що укладенням оспорюваного договору порушено права та інтереси позивача, як вигодонабувача та органу, наділеного розпорядчими та контролюючими повноваженнями. Позивач просить визнати його недійсним з тих підстав, що активи при укладанні договору цесії реалізовані (відступлені) за значно нижчою вартістю, ніж та, що була погоджена позивачем (НБУ) та не відповідала оціночній вартості відображеній у звіті про оцінку активів. Передача активів відповідачем-1 відбулась до перерахування відповідачем-2 оплати за них, що є порушенням умов продажу визначених спірним договором. Також, позивач вказує на те, що спірний договір цесії нотаріально не посвідчений, що свідчить про його невідповідність чинному законодавству та його недійсність на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2018 року відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 31.10.2018 року.

02.11.2018 року від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він вказує на те, що вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, при вчиненні оскаржуваного договору цесії, сторонами дотримано вимоги ст. 203 Цивільного кодексу України, а права позивача жодним чином не порушено, у зв'язку з чим у задоволенні позову має бути відмовлено.

02.11.2018 року від відповідача-1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він вказує на те, що НБУ було погоджено управителю відчуження майна (активів) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», за ціною не нижчою, ніж ринкова вартість, визначена суб'єктом оціночної діяльності станом на 31.03.2015 на загальну суму 1 639 013,00 грн. (без урахування ПДВ), а саме майнові права за кредитними договорами у кількості 76 одиниць згідно з переліком майна (активів), який зазначений в інформації про майно (активи) та наданий листом відповідача-2 від 27.01.2015 року, шляхом, проведення аукціону. У разі відсутності заяв щодо придбання майна (активів) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» на аукціоні, Управителю здійснити безпосередній продаж майна (активу) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» фізичній або юридичній особі за ціною останнього аукціону. Такий актив і був реалізований за ціною останнього аукціону з уцінкою не більше ніж на 30 % у відповідності до погодження позивача.

13.11.2018 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив відповідача-1 на позовну заяву.

13.11.2018 року позивачем через канцелярію суду надано відповідь на відзив відповідача-2 на позовну заяву.

26.11.2018 року від відповідача-1 до суду надійшли письмові заперечення на відповідь позивача на відзив відповідача-1 на позовну заяву.

26.11.2018 року від відповідача-2 до суду надійшли письмові заперечення на відповідь позивача на відзив відповідача-2 на позовну заяву.

31.10.2018 року відповідачем-1 через канцелярію суду надано клопотання про вирішення питання прав та обов'язків осіб, яких стосується рішення суду, у якому він просив суд перевірити чи стосується прав та обов'язків осіб зазначених у додатку 2 до договору управління від 20.11.2013 року рішення суду щодо оскарження договору №035 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором №27/10-893А від 09.10.2007 року та у випадку, якщо дане рішення може вплинути на їхні права та обов'язки, залучити даних осіб до розгляду справи та зобов'язати позивача направити їм копії позовної заяви з додатками.

За приписами ч.ч. 1-3 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

В задоволенні зазначеного клопотання відповідача-1 судом відмовлено з тих підстав, що ним не обґрунтовано, яким чином рішення у даній справі вплине на права та обов'язки осіб зазначених у додатку 2 до договору управління від 20.11.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.12.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті

на 09.01.2018 року.

09.01.2019 року представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився.

Відповідач-1 у справі був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 02.12.2009 року Постановою правління Національного банку України №713 «Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» - прийнято рішення з 07 грудня 2009 року відкликати банківську ліцензію у АБ «Банк регіонального розвитку» та ініційовано процедуру ліквідації банку.

20.11.2013 року між Національним банком України, Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку» в особі ліквідатора Євсієнка Ігоря Савелійовича (далі - установник управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «ДЕЛЬТА М» (далі - управитель), укладено договір про управління (далі - договір про управління).

Пунктом 1.1. договору про управління визначено, що установник управління передає в управління управителеві активи, наявні на балансі установника управління на дату укладення цього договору (далі - активи), а управитель приймає в управління активи і зобов'язується вживати всіх необхідних заходів для задоволення вимог кредиторів установника управління (далі - вигодонабувачі) відповідно до переліку (реєстру) вимог кредиторів за рахунок активів. Вигодонабувачами за договором про управління є кредитори установника управління, які на дату підписання договору про управління внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів установника управління (далі - перелік вигоднабувачів) та розрахунки з якими не проведені.

Відповідно до п.п. «д» п. 2.2. ч. 2 договору управління, управитель у своїй діяльності зобов'язується дотримуватися вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Підпунктом «б» п. 2.5 ч. 2 договору управління визначено, що Національний банк України зобов'язується приймати рішення щодо погодження продажу управителем активів у двотижневий термін з дня надходження до Національного банку України відповідного звернення управителя.

Пунктом 4.1. договору про управління визначено, що продаж, відступлення права вимоги, переведення боргу щодо активів, переданих в управління за цим договором, здійснюються лише за попереднім погодженням із Національним банком.

Так, на виконання вимог зазначеного договору про управління, управителю передано в управління активи, в тому числі майнові права за кредитними договорами фізичних та юридичних осіб - боржників банку у кількості 88 договорів загальною сумою вимог у розмірі 87 731 589,17 грн.

30.09.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" (далі - управитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Гарант" (далі - новий кредитор) було укладено договір № 035 про відступлення права вимоги (цесії) за кредитним договором № 27/10-893А від 09.10.2007 року на платній основі за ціною 1 900,00 грн.

Відповідно до п. 1.6.1 зазначеного договору після підписання цього договору новий кредитор на протязі одного місця перераховує первісному кредитору грошові кошти 1 900,00 грн на накопичувальний рахунок управителя.

За змістом ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За приписами статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції від 05 серпня 2009 року), цей закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

Статтею 96 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що у разі, якщо на момент закінчення строку ліквідації залишилися непроданими активи банку і негайний продаж матиме наслідком істотну втрату їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеній Національним банком України юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходів щодо продовження погашення заборгованості кредиторів банку за рахунок отриманих активів.

Порядок ліквідації банків та передачу непроданих активів банку в управління врегульований «Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства» затвердженим Постановою правління Національного банку України № 369 від 28.08.2001 року (далі - «Положення»),

Згідно пункту 13.1 Глави 13 Положення ліквідатор у разі потреби передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації банку негайний продаж яких матиме наслідком істотну втрату їх вартості, в управління іншій юридичній особі звертається до Національного банку з відповідною пропозицією згідно зі статтею 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно п. 13.11 розділу VI Положення управитель відповідно до укладеного тристороннього договору:

- відкриває в Національному банку накопичувальний рахунок у порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку;

- набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку;

- управляє активами та може відчужувати майно за погодженням з Комісією Національного банку;

- задовольняє вимоги кредиторів банку.

10.06.2014 року відповідач-2, керуючись пунктом 2.5, 4.1 договору управління, у відповідності до пункту 13.11 глави 13 розділу VI Положення, звернувся до начальника Управління припинення діяльності банків Генерального департаменту банківського нагляду із листом-погодженням від 06.06.2014 року вих. № 06/06-2014 щодо одержання попереднього погодження на продаж активів, яким з урахуванням викладених в листі обставин, просило надати відповідачеві-2 попереднє погодження на відчуження активів, переданих в управління за договором управління, шляхом їх самостійного продажу третім особам.

Листом від 01.07.2014 року вих. № 55-013/34115 позивач у відповідь повідомив, що продаж активів банку, зокрема майнових прав за кредитними договорами фізичних та юридичних осіб здійснюється у порядку, визначеному главою 10 розділу VI Положення № 369, та повернув пакет документів наданих листом від 06.06.2014 року вих. № 06/06-2014.

Відповідач-1 звернувся до позивача із заявою 27.01.2015 року щодо уточнення кількості активів та погодження способу продажу активів, якою зокрема просило «надати погодження на продаж активів (продаж майнових прав через відступлення права вимоги по кредитним, договорам) у наступному порядку:

- здійснити продаж боргових зобов 'язань фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами у кількості 86 одиниць одним лотом, через прилюдні торги (аукціон) на Українській універсальній товарній біржі за початковою ціною 2 802 119,00 грн. (враховуючи сумарну вартість кожного кредитного договору визначену TOB «Приват-Консалтинг» у звіті про незалеоісну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов'язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» від 10.11.2014р.);

- у випадку, якщо зазначені вище торги не відбудуться провести повторний продаж боргових зобов'язань фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами у кількості 86 одиниць одним лотом через прилюдні торги (аукціон) на Українській універсальній товарній біржі за початковою ціною 1 961 483,30 грн. (враховуючи зменшення вартості кожного кредитного договору на 30 відсотків від вартості визначеної TOB «Приват-Консалтинг» у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов'язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» від 10.11.2014р.);

- у випадку, якщо і повторні торги не відбудуться надати Управителю можливість (без додаткового погодження) здійснити продаж боргових зобов'язань через відступлення прав окремо по коленому з 86 кредитних договорів юридичним та/або фізичним особам шляхом укладання окремих договорів відступлення права вимоги за кредитним договором за ціною актива визначеною на останніх публічних торгах (за ціною, що на 30 % менша від ринкової ціни визначеної TOB «Приват-Консалтинг» у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов'язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» від 10.11.2014р.)».

Позивачем понад 6 місяців не приймалось рішення про надання погодження на продаж активів АБ «Банк регіонального розвитку», термін дії звіту про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов'язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» здійснений TOB «Приват-Консалтинг» 10.11.2014 року закінчився, у зв'язку з чим TOB «Приват-Консалтинг» було проведено повторну оцінку вартості майнових прав - боргових зобов'язань фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами у кількості 86 одиниць станом на 31.03.2015 року, вартість яких склала 1 961 476,00 грн.

29.04.2015 року, у зв'язку з виготовленням нового звіту про оцінку активів, відповідач-2 звернувся до позивача із заявою від 28.04.2015 року щодо внесення змін до погодження способу продажу активів у зв'язку з проведенням нової оцінки, яким зокрема просило «надати погодження на продаж активів (продаж майнових прав через відступлення права вимоги по кредитним договорам) у наступному порядку:

- здійснити продаж боргових зобов'язань фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами у кількості 86 одиниць одним лотом через прилюдні торги (аукціон) на Українській універсальній товарній біржі за початковою ціною 1 961 476,00грн. (враховуючи сумарну вартість кожного кредитного договору визначену TOB «Приват-Консалтинг» у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов'язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» від 31.03.2015р.);

- у випадку, якщо зазначені вище торги не відбудуться провести повторний продаж боргових зобов'язань фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами у кількості 86 одиниць одним лотом через прилюдні торги (аукціон) на Українській універсальній товарній біржі за початковою ціною 1 373 033,20 грн. (враховуючи зменшення вартості коленого кредитного договору на 30 відсотків від вартості визначеної TOB «Приват-Консалтинг» у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов'язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» від 31.03.2015 року);

- у випадку, якщо і повторні торги не відбудуться надати Управителю можливість (без додаткового погодження) здійснити продаж боргових зобов'язань через відступлення прав окремо по кожному з 86 кредитних договорів юридичним та/або фізичним особам шляхом укладання окремих договорів відступлення права вимоги за кредитним договором за ціною актива визначеною на останніх публічних торгах (за ціною, що на 30 % менша від ринкової ціни визначеної ТОВ «Приват-Консалтинг» у звіті про незалежну оцінку вартості майнових прав на боргові зобов'язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» від 31.03.2015р.)».

25.05.2015 року позивачем прийнято рішення № 255 «Про відчуження ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» майна (активів) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», яким зокрема вирішено:

« 7. Погодити Управителю відчуження майна (активів) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», за ціною не нижчою, ніж ринкова вартість, визначена суб'єктом оціночної діяльності станом на 31.03.2015 на загальну суму 1 639 013,00 грн. (без урахування ПДВ), а саме майнові права за кредитними договорами у кількості 76 одиниць згідно з переліком майна (активів), який зазначений в інформації про майно (активи) та наданий листом відповідача-2 від 27.01.2015 року, шляхом, проведення аукціону. У разі відсутності заяв щодо придбання майна (активів) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» на аукціоні, Управителю здійснити безпосередній продаж майна (активу) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» фізичній або юридичній особі за ціною останнього аукціону.

Відмовити у погоджені відчуження майнових прав за кредитними договорами: ОСОБА_6 Договір від 05.12.2006 №27/10-7211, ОСОБА_7 договір від 15.12.2003 №27/10-7101, ОСОБА_8 договір від 01.11.2007 №2 7/10-912П та договір від 25.12.200 7 №2 7/10-93 0А, ОСОБА_9 договір від 29.12.2006 № 27/10-746А. ОСОБА_1 договір від 31.07.2008 №27/10-997П, ОСОБА_10 договір від 20.12.2005 № 11/02-814-КІ, ОСОБА_11 договір від 22.06.2007 № 11/03-28, ОСОБА_12 договір від 12.03.2007№ 20/Б.в., ОСОБА_13 договір від 14.12.2006№14/10-191».

Таким чином, рішенням Національного банку України № 255 від 25.05.2015 року надано відповідачеві-2 погодження на продаж 76 активів, в порядку передбаченому главою 10 розділу VI Положення, зі стартовою ціною аукціону не нижчою 1 639 013,00 грн. та у випадку не реалізації на перших торгах з можливістю провести повторний аукціон зі зменшенням вартості активів на 30%, а у випадку не продажу й на повторних торгах з можливістю продажу фізичним та юридичним особам за ціною останнього аукціону.

10.06.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агенція комплексного захисту бізнесу "Дельта М" та Українською універсальною товарною біржою укладено договір-доручення № 100 на проведення аукціону, предметом якого є продаж майна, що належить АБ «Банк регіонального розвитку», порядок продажу якого погоджений рішенням НБУ № 255 від 25.05.2015 року, а саме: «лот № 1 - майнові права на боргові зобов'язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» у кількості 76 одиниць, без урахування ПДВ».

Відповідно до п. 10.10 глави 10 розділу VI Положення - ліквідатор забезпечує здійснення рекламних заходів з метою доведення інформації про продаж активів банку до відома покупців після погодження Національним банком порядку продажу активів банку.

Ліквідатор розміщує оголошення про проведення аукціону, конкурсу принаймні в одній загальнодержавній та одній регіональній (місцевій, за місцезнаходженням банку) газеті, у якій розміщуються публікації щодо купівлі-продажу подібних активів, не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати проведення аукціону, конкурсу.

13.06.2015 року в газеті «Голос України» № 104 (6108) було опубліковано оголошення, щодо проведення 30.06.2015 року аукціону з реалізації активів АБ «Банк регіонального розвитку» за стартовою ціною лоту 1 639 013,00 грн.

12.06.2015 року в газеті «Експрес об'ява» № 22 (5079) було опубліковано оголошення, щодо проведення 30.06.2015 року аукціону з реалізації активів АБ «Банк регіонального розвитку» за стартовою ціною лоту 1 639 013,00 грн.

30 червня 2015 року Українською універсальною товарною біржою складено протокол № 1 про хід аукціону торгів які не відбулися (копія додається), згідно якого вказано, що торги по лоту № 1 не відбулись в зв'язку з відсутністю заяв про участь в аукціонних торгах.

Відповідно до п. 10.10 глави 10 розділу VI Положення - ліквідатор має право прийняти рішення про повторний продаж активу на аукціоні (за конкурсом), якщо актив не було продано на попередніх торгах, зі зменшенням його початкової ціни, але не більше ніж на 30 відсотків, без повторного погодження з Національним банком.

03.07.2015 року в газеті «Голос України» № 117 (6121) було опубліковано оголошення, щодо проведення 20.07.2015 року повторного аукціону з реалізації активів АБ «Банк регіонального розвитку» за стартовою ціною лоту 1 147 309,10 грн.

03.07.2015 року в газеті «Експрес об'ява» № 25 (5082) було опубліковано оголошення, щодо проведення 20.07.2015 року повторного аукціону з реалізації активів АБ «Банк регіонального розвитку» за стартовою ціною лоту 1 147 309,10 грн.

20 липня 2015 року Українською універсальною товарною біржою складено протокол № 1 про хід аукціону торгів які не відбулися (копія додається), згідно якого вказано, що торги по лоту № 1 не відбулись в зв'язку з відсутністю заяв про участь в аукціонних торгах.

Окрім того, 15.06.2015 року відповідач-2 звернувся до позивача з відповідною заявою від 12.06.2015 року, якою просило надати погодження, щодо продажу майна (активів) АБ «Банк регіонального розвитку» у кількості 10 одиниць, у продажу яких було відмовлено рішенням НБУ № 255 від 25.05.2015 року.

05.08.2015 року Національним банком України прийнято рішення № 414 «Про відчуження ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» майна (активів) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», яким зокрема вирішено:

« 7. Погодити Управителю відчуження майна (активів) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», за ціною не нижчою, ніж оціночна ринкова вартість, визначена суб'єктом оціночної діяльності за станом на 31.03.2015 на загальну суму 322 463,00 грн. (без урахування ПДВ), а саме майнові права за кредитними договорами у кількості 10 одиниць згідно з переліком майна (активів), який зазначений в інформації про майно (активи) та наданий листом. Управителя від 12.05.2015, шляхом, проведення аукціону.

У разі відсутності заяв щодо придбання майна (активів) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» на аукціоні, Управителю здійснити безпосередній продаж майна (активу) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» фізичній або юридичній особі за ціною останнього аукціону.

Тобто, рішенням Національного банку України № 414 від 05.08.2015 року надано погодження на продаж 10 активів, в порядку передбаченому главою 10 розділу VI Положення, зі стартовою ціною аукціону не нижчою 322 463,00 грн. та у випадку не реалізації на перших торгах з можливістю провести повторний аукціон зі зменшенням вартості активів на 30%, а у випадку не продажу й на повторних торгах з можливістю продажу фізичним та юридичним особам за ціною останнього аукціону.

12.08.2015 року між відповідачем-2 та Українською універсальною товарною біржою укладено договір-доручення № 14/1 на проведення аукціону, предметом якого є продаж майна, що належить АБ «Банк регіонального розвитку», порядок продажу якого погоджений рішенням НБУ № 414 від 05.08.2015 року, а саме: «лот № 1 - Майнові права на боргові зобов'язання фізичних та юридичних осіб за кредитними договорами Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» у кількості 10 одиниць, без урахування ПДВ».

15.08.2015 року в газеті «Голос України» № 150 (6154) було опубліковано оголошення, щодо проведення 01.09.2015 року аукціону з реалізації активів АБ «Банк регіонального розвитку» за стартовою ціною лоту 322 463,00 грн.

14.08.2015 року в газеті «Експрес об'ява» № 31 (5088) було опубліковано оголошення, щодо проведення 01.09.2015 року аукціону з реалізації активів АБ «Банк регіонального розвитку» за стартовою ціною лоту 322 463,00 грн.

01 вересня 2015 року Українською універсальною товарною біржою складено протокол № 1 про хід аукціону торгів які не відбулися (копія додається), згідно якого вказано, що торги по лоту № 1 не відбулись в зв'язку з відсутністю заяв про участь в аукціонних торгах.

05.09.2015 року в газеті «Голос України» № 164 (6168) було опубліковано оголошення, щодо проведення 21.09.2015 року повторного аукціону з реалізації активів АБ «Банк регіонального розвитку» за стартовою ціною лоту 225 724,10 грн.

04.09.2015 року в газеті «Експрес об'ява» № 34 (5091) було опубліковано оголошення, щодо проведення 21.09.2015 року повторного аукціону з реалізації активів АБ «Банк регіонального розвитку» за стартовою ціною лоту 225 724,10 грн.

21 вересня 2015 року Українською універсальною товарною біржою складено протокол № 1 про хід аукціону торгів які не відбулися, згідно якого вказано, що торги по лоту № 1 не відбулись в зв'язку з відсутністю заяв про участь в аукціонних торгах.

Рішеннями Національного банку України № 255 від 25.05.2015 року та № 414 від 05.08.2015 року «Про відчуження ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» майна (активів) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» визначено, що «у разі відсутності заяв щодо придбання майна (активів) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» на аукціоні, Управителю здійснити безпосередній продаж майна (активу) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» фізичній або юридичній особі за ціною останнього аукціону».

Оскільки, майно (активи) Банку не були реалізовані на першому та повторному (з уцінкою на 30%) аукціонах, 30.09.2015 року між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено договір цесії.

Визначення вартості активу, за договором цесії, по якій було реалізовано актив (майно) АБ «Банк регіонального розвитку», здійснювалось відповідно до рішень НБУ № 255 від 25.05.2015 року та п. 10.10 глави 10 розділу VI Положення за ціною не нижче останнього аукціону з врахуванням зниження вартості на 30%, а саме: початкова вартість відповідно до звіту про оцінку від 31.03.2015 року - 2 710,00 грн.; мінімальна вартість активу (майна) з урахуванням зниження вартості на 30 % - 1897,00 грн.; а продано актив за оспорюваним договором за ціною 1900,00 грн., що є більшою ніж мінімальна вартість активу (майна) з урахуванням зниження вартості на 30 %.

Таким чином, доводи позивача, що актив при укладанні договору цесії, з врахуванням можливої уцінки визначеної у Положенні, реалізований (відступлений) за значно нижчою вартістю, ніж та, що була погоджена Національним банком України не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи.

Окрім того, в період з 11.07.2016 року по 15.07.2016 року Національним банком України проведено планову перевірку, за результатами проведення якої складено довідку з перевірки діяльності TOB «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М», якому передано в управління непродані активи Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» за період з 01.11.2014 до 01.07.2016 року (далі - довідка).

Згідно розділу 2 довідки, комісією Національного банку України перевірено порядок продажу майна (активів) банку на аукціонах, з проведенням повторних торгів (з уцінкою на 30%), та укладання оскаржуваних договорів цесії, оскільки торги не відбулись. Перевіркою встановлено, що TOB «Саулес фабрика Україна» було відступлено майнові права по 27 кредитним договорам на суму 324 600 гривень, а відповідачу-2 відступлено майнові права по 51 кредитному договору на суму 962 800 грн., що відповідає вартості за якою проводилася реалізація активів на повторних торгах.

За результатами перевірки, будь яких порушень процедури продажу активів, визначеної Положенням, Рішень Національного банку України № 255 від 25.05.2015 року та № 414 від 05.08.2015 року комісією Національного банку України не виявлено.

З приводу доводів позивача щодо того, що оспорюваний договір цесії не містить умов визначених Рішенням Національного банку та Положенням щодо моменту переходу права вимоги за кредитним договором, слід зазначити, що рішеннями НБУ № 255 від 25.05.2015 року та № 414 від 05.08.2015 року «Про відчуження TOB «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» майна (активів) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», надано погодження на відчуження Управителем майна (активів) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку».

Вказаними рішеннями визначено виключно умову, щодо вартості продажу активу, а саме: «У разі відсутності заяв щодо придбання майна (активів) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» на аукціоні, Управителю здійснити безпосередній продаж майна (активу) Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку» фізичній або юридичній особі за ціною останнього аукціону).

Тобто, позивачем не зазначено в своїх рішеннях необхідності включення в договір цесії умови щодо моменту переходу права вимоги та не зазначення цієї умови в оспорюваному договорі не є підставою для визнання його недійсним.

Доводи позивача щодо того, що оспорюваний договір цесії не відповідає чинному законодавству, а саме ст. ст. 513, 514 Цивільного кодексу України та частині 3 ст. 24 Закону України «Про іпотеку», тому, що не посвідчений нотаріально не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 208 ЦК України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу, а також інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Як зазначалось раніше, пунктом 1, ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом

Тобто, оскільки кредитний договір, укладений в простій письмовій формі, правочин щодо відступлення прав за таким договором в силу ст. 513 ЦК України, має бути вчинений в тій самій формі, що й кредитний договір, за яким відступається право вимоги.

Таким чином, позивач без врахування вимог ст. 513 ЦК України помилково зазначає, що оскаржуваний договір відступлення права вимоги за кредитним договором має бути нотаріально посвідчений, оскільки сам кредитний договір, по якому відступлено право вимоги укладений у простій письмовій формі.

При цьому, згідно визначення термінів, що викладені у ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, а основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Статтею 24 Закону України «Про іпотеку» визначено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відтак підлягають розмежування поняття «основне зобов'язання», тобто кредитний договір, та «іпотека», тобто договір іпотеки, який укладається окремим правочином з метою забезпечення виконання основного зобов'язання.

Таким чином правочин про відступлення прав за іпотечним договором, укладається окремо (додатково) у тій формі, що й сам іпотечний договір, у зв'язку з переходом прав кредитора на підставі договору відступлення права вимоги за кредитним договором.

Враховуючи зазначене, посилання позивача, про те, що за оскаржуваним договором цесії було здійснено відступлення прав за іпотечним договором не відповідають дійсним обставинам справи та не підтверджуються належними та допустимими доказами, оскільки відступлення прав відбувалось саме за основними зобов'язанням, тобто кредитним договором.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання оспорюваного договору недійсним.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не порушено відповідачами, а тому в позові в частині визнання недійсним договору № 035 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії), укладеного між відповідачаем-1 та відповідачем-2 за кредитним договором № 27/10-893А від 09.10.2007 та похідних позовних вимогах про зобов'язання відповідача-1 повернути відповідачеві-2 документи, отримані згідно договору № 035 від 30.09.2015 про відступлення права вимоги (цесії) слід відмовити.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 21.01.2019р.

Суддя С.О. Чебикіна