Рішення № 79311965, 10.01.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.01.2019 Справа № 905/2042/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

при секретарі судового засідання Нарожна М.С.,

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” (84313, вул. Південна, 1, м. Краматорськ, Донецької області, код ЄДРПОУ 03361075) Слов’янське управління по газопостачанню та газифікації (84122, вул. Чубаря, 28-Б, м. Слов’янськ, Донецької області, код ЄДРПОУ 20316969)

до відповідача ОСОБА_1 комітету Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області (84182, Площа Енергетиків, 2/14, м. Миколаївка Слов’янського району, Донецька область, код ЄДРПОУ 26480670)

про стягнення 90 265, 70 грн., -

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

В провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/2042/18 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” Слов’янське управління по газопостачанню та газифікації до відповідача ОСОБА_1 комітету Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області про стягнення 90 265,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №1113 від 01.01.2017 на постачання природного газу в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати товару, у зв’язку з чим утворився борг в сумі 63983,20грн., що стало підставою для нарахування пені в сумі 18470,84грн., суми 3% річних 2878,87грн., та суми інфляційних втрат 4932,79грн.

Представник позивача у судове засідання 10.01.2019р. не з’явився, в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримував в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.01.2019р. не з’явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. В заяві №5323/03-10-14-1 від 03.12.2018р. відповідач повідомив суд, що з позовними вимогами позивача погоджується та просить суд їх задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд встановив наступне.

01.01.2017 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” Слов’янським управлінням по газопостачанню та газифікації м.Слов’янськ, та ОСОБА_1 комітетом Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області м.Миколаївка був підписаний типовий договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №1113 за приписами п.п.1.1, 1.2 якого постачальник постачає природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором на забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість прийнятого природного газу у розмірах, строках, та порядку, передбачених договором. Передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об’єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів газу та газоспоживаючого обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору.

Відповідно до п.п.4.1, 4.3, 4.4 договору, розрахунки за поставлений споживачеві природний газ здійснюється за вільними цінами, які визначаються у первинних документах до цього договору. На дату укладення договору ціна за 1000 куб.м. складає 7669,40 грн., крім того ПДВ 20%, усього з ПДВ – 9203,28 грн.

Згідно додаткової угоди від 01.01.2017р. пункт 4.3 Договору викладений в іншій редакції, за якою до сплати за природний газ з 01.01.2017р. за 1000м.куб. належить 7542,60 грн. (з ПДВ – 9051,12 грн.).

Згідно додаткової угоди від 01.02.2017р. пункт 4.3 Договору викладений в іншій редакції, за якою до сплати за природний газ з 01.02.2017р. за 1000м.куб. належить 8542,60 грн. (з ПДВ – 10251,12 грн.).

Згідно додаткової угоди від 01.03.2017р. пункт 4.3 Договору викладений в іншій редакції, за якою до сплати за природний газ з 01.03.2017р. за 1000м.куб. належить 7264,70 грн. (з ПДВ – 8717,64 грн.).

Згідно додаткової угоди від 01.04.2017р. пункт 4.3 Договору викладений в іншій редакції, за якою до сплати за природний газ з 01.04.2017р. за 1000м.куб. належить 6710,10 грн. (з ПДВ – 8052,12 грн.).

Згідно додаткової угоди від 01.12.2017р. пункт 4.3 Договору викладений в іншій редакції, за якою до сплати за природний газ з 01.12.2017р. за 1000м.куб. належить 10119,12грн. з ПДВ.

Пунктами 4.4., 4.5. Договору встановлено, що постачальник зобов’язується розміщувати інформацію про ціну газу на своєму офіційному веб сайті http://oblgaz.donetsk.ua/. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, є обовязковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість постачання газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання передачі газу та розрахунках за газ, згідно з умовами договору.

У п. 4.6. договору встановлено, що розрахунковий період за договором становить один календарний місяць. Місячна вартість постачання газу визначається як добуток ціни газу, визначеної відповідно до п.п. 4.1. та 4.2. даного договору, на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору.

Згідно з умовами п. 4.7. договору оплата вартості постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу відповідно до додатку 2 до договору до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання.

У разі збільшення підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду, Споживач здійснює оплату додатково заявлених обсягів газу в п’ятиденний строк, після збільшення цього обсягу в установленому Договором порядку. Датою оплати рахунка (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об’єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, споживач має компенсувати постачальнику вартість різниці між підтвердженим обсягом природного газу та фактичним об’ємом (обсягом) споживання природного газу за ціною вартості природного газу, визначеною договором постачання природного газу. Крім цього, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об’єму (обсягу) природного газу, які розраховуються відповідно до пункту 1 розділу VI Правил постачання.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період, та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати, Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

Оскільки постачання носить безпреривний/ритмічний характер, Постачальник виписує Споживачеві зведені податкові накладні останнім календарним днем місяця на весь поставлений за поточний місяць обсяг.

У випадку недоплати вартості постачання газу за розрахунковий період, Споживач проводи-остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі переплати за фактично спожитий газ, сума переплати зараховується Постачальником рахунок оплати поставленого газу в наступному розрахунковому періоді.

За змістом п.5.3.3. Договору споживач зобов’язався забезпечувати своєчасну та повну оплату постачальнику вартості природного газу, на умовах та в обсягах, визначених Договором.

Відповідно до п.6.3.2. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За змістом п.10.1. договору, договір набирає чинності з 01.01.2017 року і діє до 31.12.2017р.

Договір підписаний представниками сторін, скріплений печатками.

У додатку 2 до договору визначені договірні обсяги постачання природного газу на 2017 рік.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст.12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.4 ч.1, п.2 ч.2 ст.13 Закону України “Про ринок природного газу” споживач має право на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів; споживач зобов’язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

За змістом п.п.3.6-3.8 договору, постачання газу підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється на підставі акта про фактичний обсяг спожитого (транспортованого) газу за розрахунковий період, складеного споживачем та газорозподільним /гпзотранспортним підприємством відповідно до п.25 розділу ІІ договору. Постачальник до 5 числа наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов’язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати у письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п.3.9 договору поставки газу).

Як свідчать матеріали справи, між сторонами були підписані аким прийому-передачі природного газу:

- №71 за січень 2017 року обсягом 8,403 тис.куб.м,

- №71 за лютий 2017 року обсягом 7,723 тис.куб.м,

- №71 за березень 2017 року обсягом 6,415 тис.куб.м,

- №71 за квітень 2017 року обсягом 0,555 тис.куб.м,

- №71 за грудень 2017 року обсягом 6,323 тис.куб.м.

Також, позивачем відповідачу були виставлені, наступні акти-рахунки постачання природного газу:

- за січень 2017 року на суму 76056,55 грн.;

- за лютий 2017 року на суму 79169,40 грн.;

- за березень 2017 року на суму 55923,66 грн.;

- за квітень 2017 року на суму 4468,93 грн.;

- за грудень 2017 року на суму 63983,20 грн.;

Вказані акти підписані сторонами без будь-яких зауважень і заперечень та засвідчені їх печатками.

Відповідач встановлений договором обов’язок по оплаті отриманих послуг з розподілу природного газу у повному обсязі та у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством “По газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” в особі відокремленого підрозділу Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації заявлено вимоги, зокрема, про стягнення основного боргу у розмірі 63983,20 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів п.4.7. договору, у випадку недоплати вартості постачання газу за розрахунковий період, Споживач проводи-остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відтак, зобов’язання з оплати газу, мали бути виконані наступним чином:

- за поставкою січня 2017 року на суму 76056,55 грн. – 11.02.2017 включно,

- за поставкою лютого 2017 року на суму 79169,40 грн. – 11.03.2017 включно,

- за поставкою березня 2017 року на суму 55923,66 грн. – 11.04.2017 включно,

- за поставкою квітня 2017 року на суму 4468,93 грн. – 11.05.2017 включно,

- за поставкою грудня 2017 на суму 63983,20 грн. – 11.01.2018 включно.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були виставлені акти-рахунки на загальну суму 279601,74 грн.

Згідно із поясненнями позивача відповідачем сплачено заборгованість у загальному розмірі 215618,54 грн., з яких: 211149,61грн. - 16.05.2017р., 4468,93грн. - 24.05.2017р.

Доводів, які б спростовували правильність визначення позивачем обсягу поставленого природного газу та його вартості відповідачем не наведено, а судом не встановлено, внаслідок чого суд приймає зазначені вище розрахунки позивача як достовірні.

Проте, за твердженнями позивача, всупереч умовам укладеного договору і положенням ст.ст. 526, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, відповідач за спожитий природний газ у встановлені спірним правочином строки та у повному обсязі не розрахувався.

Приймаючи до уваги, що позивач зобов’язання за договором на постачання природного газу виконав належним чином, зауважень щодо кількості та якості спожитого енергоносія від відповідача не надходило, враховуючи, що відповідачем порушені взяті на себе за спірним договором обов’язки в частині строку їх виконання та у повному обсязі, з огляду на всі представлені позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу за спожитий у грудні 2017 року природний газ у розмірі 63983,20 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищенаведене, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в розмірі 2878,87 грн., з яких:

- в сумі 581,36грн., за період з 11.02.2017 по 15.05.2017 від простроченої суми за зобов’язання січня 2017 року (76056,55грн.);

- в сумі 422,96грн., за період з 11.03.2017 по 15.05.2017 від простроченої суми за зобов’язання лютого 2017 року (79169,40грн.);

- в сумі 381,51грн., за період з 11.04.2017 по 15.05.2017 від простроченої суми за зобов’язання березня 2017 року (55923,66грн.);

- в сумі 4,78грн., за період з 11.05.2017 по 23.05.2017 від простроченої суми за зобов’язання квітня 2017 року (4468,93грн.);

- в сумі 1488,27грн., за період з 11.01.2018 по 22.10.2018 від простроченої суми за зобов’язання грудня 2017 року (63983,20грн.).

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є арифметично невірним, та за розрахунком суду 3% річних за вказані періоди складає:

- в сумі 587,61грн., за період з 11.02.2017 по 15.05.2017 від простроченої суми за зобов’язання січня 2017 року (76056,55грн.);

- в сумі 429,47грн., за період з 11.03.2017 по 15.05.2017 від простроченої суми за зобов’язання лютого 2017 року (79169,40грн.);

- в сумі 160,88грн., за період з 11.04.2017 по 15.05.2017 від простроченої суми за зобов’язання березня 2017 року (55923,66грн.);

- в сумі 4,78грн., за період з 11.05.2017 по 23.05.2017 від простроченої суми за зобов’язання квітня 2017 року (4468,93грн.);

- в сумі 1498,78грн., за період з 11.01.2018 по 22.10.2018 від простроченої суми за зобов’язання грудня 2017 року (63983,20грн.).

Суд зауважує, що сума 3% річних нарахована на зобов’язання січня 2017 року, лютого 2017 року, грудня 2017 року, є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на визначені позивачем суми.

Таким чином, загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача складає 2658,25грн.

Крім того, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 4932,79грн. з яких:

- в сумі 1673,25грн., за період з 01.03.17р. по 30.04.2017 від простроченої суми за зобов’язання січня 2017 року (76056,55грн.);

- в сумі 1029,20грн., за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 від простроченої суми за зобов’язання лютого 2017 року (79169,40грн.);

- в сумі 727,01грн., за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 від простроченої суми за зобов’язання березня 2017 року (55923,66грн.);

- в сумі 1503,34грн., за період з 01.02.2018 по 30.09.2018 від простроченої суми за зобов’язання грудня 2017 року (63983,20грн.).

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що він є арифметично невірним, та за розрахунком суду інфляційна складова боргу за вказані періоди складає:

- в сумі 2065,85грн. за період з 01.03.17р. по 30.04.2017 від простроченої суми за зобов’язання січня 2017 року (76056,55грн.);

- в сумі 712,52грн., за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 від простроченої суми за зобов’язання лютого 2017 року (79169,40грн.);

- в сумі 2588,90грн., за період з 11.02.2018 по 30.09.2018 від простроченої суми за зобов’язання грудня 2017 року (63983,20грн.).

Суд зауважує, що заявлені позивачем інфляційні втрати в сумі 727,01грн. (нараховані за період з 01.04.2017 по 30.04.2017 на суму зобов’язання березня 2017 року), з огляду на положення, п.3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”, нарахуванню не підлягають, що зумовлює відмову в їх задоволенні.

Сума інфляційних втрат нарахована на зобов’язання січня 2017 року, грудня 2017 року, є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на визначені позивачем суми.

Таким чином, загальна сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню складає 3889,11грн.

Відповідно до п.6.3.2 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Керуючись вимогами п.6.3.2 договору, позивачем нараховано пеню за зобов’язаннями січень-квітень 2017р., та за зобов’язаннями грудня 2017р., в загальному розмірі 18470,84грн., з яких:

4951,28грн., за період з 11.02.2017р. по 15.05.2017р., нарахована на суму 76056,55грн. (зобов’язання за січень 2017р.),

65,07грн., за період з 11.03.2017р. по 15.05.2017р., нарахована на суму 79169,40грн. (зобов’язання за лютий 2017р.),

3249,16грн., за період з 11.04.2017р. по 15.05.2017р., нарахована на суму 55923,66грн. (зобов’язання за березень 2017р.),

37,54грн., за період з 11.05.2017р. по 23.05.2017р., нарахована на суму 4468,93грн. (зобов’язання за квітень 2017р.),

10167,79грн., за період з 11.01.2018р. по 09.07.2018р., нарахована на суму 63983,20грн. (зобов’язання за грудень 2017р.),

Перевіривши наданий суду розрахунок пені, суд встановив, що він є арифметично невірним, а сума пені за визначені позивачем періоди становить:

5351,05грн., за період з 11.02.2017р. по 15.05.2017р., нарахована на суму 76056,55грн. (зобов’язання за січень 2017р.),

3869,54грн., за період з 11.03.2017р. по 15.05.2017р., нарахована на суму 79169,40грн. (зобов’язання за лютий 2017р.),

1403,45грн., за період з 11.04.2017р. по 15.05.2017р., нарахована на суму 55923,66грн. (зобов’язання за березень 2017р.),

41,38грн., за період з 11.05.2017р. по 23.05.2017р., нарахована на суму 4468,93грн. (зобов’язання за квітень 2017р.),

10473,96грн., за період з 11.01.2018р. по 09.07.2018р., нарахована на суму 63983,20грн. (зобов’язання за грудень 2017р.).

Суд зауважує, що сума пені нарахована на зобов’язання за січень 2017р., за лютий 2017р., за квітень 2017р., за грудень 2017р., є фактично більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення. Проте, враховуючи, що суд обмежений обсягом вимог позивача та не може їх змінити на власний розсуд чи спонукати до їх уточнення, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на визначені позивачем суми.

Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню складає 16625,13грн.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 42, 73, 86, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” Слов’янське управління по газопостачанню та газифікації до відповідача ОСОБА_1 комітету Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області про стягнення: основного боргу в розмірі 63983,20грн. задовольнити повністю; пені в розмірі 18470,84грн. задовольнити частково – в сумі 16625,13грн.; 3% річних в розмірі 2878,87грн. задовольнити частково – в сумі 2658,25грн.; інфляційних втрат в розмірі 4932,79грн. задовольнити частково – в сумі 3889,11грн.

Стягнути з ОСОБА_1 комітету Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та азифікації “Донецькоблгаз” в особі Слов’янского управління по газопостачанню та газифікації заборгованість у розмірі 87155,69 грн., з яких: 63983,20грн. - основного боргу; 16625,13грн. - пені; 2658,25грн. - 3% річних; 3889,11грн. - інфляційних втрат; витрати по сплаті судового збору у розмірі 1701,29грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 10.01.2019р. підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2019р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз” (84313, вул. Південна, 1, м.Краматорськ, Донецької області, код ЄДРПОУ 03361075) в особі Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації (84122, Донецька область, м.Слов’янськ, вул.Чубаря, буд.28-Б, код ЄДРПОУ 20316969).

Відповідач: ОСОБА_1 комітет Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області (84182, Площа Енергетиків, 2/14, м. Миколаївка Слов’янського району, Донецька область, код ЄДРПОУ 26480670).

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя О.М. Сковородіна