Рішення № 79311924, 15.01.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.2019 Справа № 905/2021/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання (помічника суддя за доручення) Бондаренко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління комунальної власності Слов'янської міської ради до Фізичної особи-підприємця Міми Світлани Ігорівни про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 9534,01грн., розірвання договору оренди нерухомого майна,-

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідача - не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління комунальної власності Слов'янської міської ради звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Міми Світлани Ігорівни про:

- стягнення з фізичної особи-підприємця Міми Світлани Ігорівни на користь міського бюджету м.Слов'янська заборгованість у загальному розмірі 9534,01 грн., з яких: заборгованість з орендної плати - 6805,22 грн., пеня - 1881,94 грн., 3% річних - 184,38 грн., інфляційні збитки - 662,44 грн.

- розірвання договору оренди нерухомого майно (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська №10/16 від 10.03.2016 укладеного між управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради та фізичною -особою підприємцем Мімою Світланою Ігорівною.

В обґрунтування позовних вимог Управління комунальної власності Слов'янської міської ради посилається на неналежне виконання грошових зобов'язань ФОП Міма С.І. за договором оренди нерухомого майно №10/16 від 10.03.2016.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.11.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/2021/18, підготовче судове засідання призначено на 03.12.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2018 відкладено підготовче засідання на 18.12.2018.

Відповідач позовні вимоги Управління комунальної власності Слов'янської міської ради визнав, надав платіжні доручення від 12.12.2018. які підтверджують перерахування позивачу суми заборгованості у розмірі 9534,01грн.

18.12.2018 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Управління комунальної власності Слов'янської міської ради.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.12.2018 закрито підготовче провадження у справі №905/2021/18 та призначено розгляд справи по суті на 15.01.2019 року.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2016 між управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради та фізичною особою - підприємцем Мімою Світланою Ігорівною був укладений договір оренди №10/16 зі змінами та доповненнями (додаткова угода від 27.04.2016) на нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 35,9 м.кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Об'єкт передається в оренду з метою використання під офіс (п.1.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що за користування об'єктом оренди Орендар перераховує 100% орендної плати фінансовому управлінню Слов'янської міської ради.

Розрахунок орендної плати здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади, затвердженої рішенням виконавчого комітету Слов'янської міської ради.

Орендна плата сплачується орендарем починаючи з моменту підписання акту приймання-передачі до моменту фактичного повернення займаного об'єкту оренди по акту Орендодавцеві (п.3.3 Договору).

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що орендна плата у грошовій формі сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця.

Орендар зобов'язаний використовувати об'єкт оренди тільки по його прямому призначенню, визначеному цим договором, запобігати його пошкодженню, псуванню (п. 5.1.1 Договору).

Орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату (п. 5.1.2 Договору).

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні збитки з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу.

Договір підписаний начальником управління комунальної власності Слов'янської міської ради ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем Мімою С.І., засвідчений печатками Сторін Договору.

Про факт передачі об'єкту оренди в користування орендарю свідчить Акт приймання-передачі від 10.03.2016. підписаний орендодавцем та орендарем (Додаток №2 до договору оренди №10/16).

За доводами позивача, починаючи з січня 2017 Орендар перестав сплачувати орендну плату за використання комунального майна за Договором №10/16.

Внаслідок наявності порушень з боку орендаря, позивач направив на його адресу претензію №03-20-248 від 16.05.2017 з вимогою у строк до 15.06.2017 погасити заборгованість з орендної плати у сумі 1320,43 грн. та пеню у сумі 71,60 грн.

18.07.2017 від управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради Фізичній особі-підприємцю Мімі С.І. поштою була направлена Претензія №03-20-578 з вимогою у строк до 15.08.2017 погасити заборгованість з орендної плати у сумі 2019,84 грн. та пеню у сумі 134,26 грн.

09.02.2018 представниками управління комунальної власності Слов'янської міської ради була здійснена перевірка використання майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська - нежитлового вбудованого приміщення площею 35,9 кв.м., що знаходиться у житловому будинку по вул. Батюка,12 та складений акт перевірки, який направлено на адресу Міми С.І. поштою, про що свідчить копія фіскального чеку від 19.02.2018 ФН 3000033827.

В ході перевірки було встановлено, що ФОП Міма С.І. приміщення, орендоване згідно Договору №10/16 від 10.03.2016, у своїй господарській діяльності не використовує.

21.02.2018 управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради на адресу ФОП Міми С.І. поштою була направлена Претензія №03-20-127 від 20.02.2018 з вимогою у строк до 15.03.2018 погасити заборгованість з орендної плати у сумі 3567,45 грн. та пеню у сумі 586,14 грн., про що свідчить фіскальний чек ФН 3000077851.

14.09.2018 представниками управління комунальної власності Слов'янської міської ради була повторно проведена перевірка використання майна комунальної власності, переданого ФОП Мімі С.І. по договору №10/16, про що було складено акт перевірки використання майна комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська, в ході якої було встановлено, що на момент перевірки приміщення орендарем не використовується, двері в приміщення відчинені, приміщення пусте.

Внаслідок неналежного виконання грошових зобов'язань по Договору оренди №10/16 від 10.03.2016, за орендарем ФОП Мімі С.І. перед управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради обліковується заборгованість з орендної плати з січня 2017 по серпень 2018 у загальній сумі 6805,22 грн.

Пунктом 7.3 Договору за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні збитки з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу.

Розмір пені за договором №10/16 від 10.03.2016 станом на 16.09.2018 становить 1881,94 грн.

02.10.2018 управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради на адресу ФОП Міми С.І. поштою була направлена Претензія №03-20-542 від 02.10.2018 з вимогою у строк до 16.10.2018 погасити заборгованість з орендної плати у сумі 6805,22 грн. та пеню у сумі 1881,94 грн., про що свідчить фіскальний чек ФН 3000418752.

Зазначені претензії залишені ФОП Міми С.І. без відповіді, борг без оплати.

У зв'язку з наявністю порушень умов договору ФОП Міми С.І., позивач звернувся з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст. ст. 1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами договору оренди.

Договір оренди №10/16 від 10.03.2016 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська від 10.03.2016 за своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) і підпадає під правове регулювання норм статей 759-786 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з вимогами статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням, у свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Разом з тим, ст.530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.5 Договору встановлено, що орендна плата у грошовій формі сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що за користування об'єктом оренди Орендар перераховує 100% орендної плати фінансовому управлінню Слов'янської міської ради.

Наразі, доказів виконання ФОП Міми С.І. зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати орендної плати за період з січня 2017 по серпень 2018 матеріали справи не містять, у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви до суду за останнім утворилась заборгованість в розмірі 6805,22 грн.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідачем не надано доказів сплати заборгованості у розмірі 6805,22 грн., ФОП Міми С.І. допущено порушення вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України щодо належного виконання договірних зобов'язань, тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу зі сплати орендної плати у розмірі 6805,22 грн. підлягають задоволенню, як правомірні та обґрунтовані.

У зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати орендної плати, позивачем нарахована пеня у розмірі 1881,94 грн. на підставі п.7.3 Договору.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.3 Договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, інфляційні збитки з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу.

Згідно розрахунку позивача розмір пені за договором №10/16 від 10.03.2016 станом на 16.09.2018 (за загальний період з 16.10.2017 по 16.09.2018) становить 1881,94 грн.,

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд вважає його арифметично вірним, отже вимоги позивача про стягнення з ФОП Міми С.І. пені у сумі 1881,94 грн. підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Крім суми основного боргу та пені позивач просить стягнути з ФОП Міми С.І. інфляційні втрати та три проценти річних.

Частиною ч.2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно розрахунків позивача розмір інфляційних втрат за договором № 10/16 від 10.03.2016 станом на 16.09.2018 (за період з березня 2016 по серпень 2018) становить 662,47 грн.; розмір 3 % річних станом на 16.09.2018 (за період з 16.04.2016 по 16.09.2018) становить 184,38 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 у справу №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений відповідною Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Перевіривши розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних, суд вважає їх арифметично та методологічно вірними.

03.01.2019 до суду надійшов відзив ФОП Міма С.І. яким вона визнала позовні вимоги у повному обсязі та надала платіжні доручення, які підтверджують сплату заборгованості за Договором оренди 310/16 від 10.03.2016 на загальну суму 9534,01 грн., зокрема:

- заборгованість з орендної плати в сумі 6805 грн. 22 коп. за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Слов'янська № 10/16 від 10.03.2016 сплачена 12.12.2018 платіжним дорученням №81;

- пеня в сумі 1881 грн. 94 коп. сплачена 12.12.2018 платіжним дорученням №82;

- 3% річних в сумі 184 грн. 38 коп. сплачено 12.12.2018 платіжним дорученням №83;

- інфляційні збитки в сумі 662 грн. 47 коп. сплачені 12.12.2018 платіжним дорученням № 84.

Пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Матеріали справи не містять доказів, які дають підстави вважати, що заява ФОП Міма С.І. про визнання позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб.

У відповідності п.2 ч.1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч.4).

За змістом пункту 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Стосовно позовних вимог щодо розірвання договору оренди комунального майна №10/16 від 10.03.2016, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 Цивільного кодексу України, передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена наведеною статтею можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно п.11.6 Договору №10/16 на вимогу Орендодавця Договір може бути достроково розірваний в односторонньому порядку при несплаті Орендарем орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення терміни платежу.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.610 ЦКУ несплата боржником суми боргу вважається порушенням зобов'язання, а в разі його порушення настають правові наслідки, передбачені договором або законом.

Станом на 16.09.2018 загальна сума заборгованості складає 9534 грн. 01 коп., в т.ч. заборгованість з орендної плати - 6805,22 грн., пеня - 1881,94 грн., 3% річних - 184,38 грн., інфляційні збитки - 662,47 грн.

Порушення Відповідачем умов договору оренди нерухомого майна щодо несплати протягом тривалого періоду платежів за користування орендованим нерухомим майном, як це передбачено Договором, є істотним, оскільки значною мірою позбавляє Позивача того, на що вони розраховували при укладенні Договору.

Кошти, які належать до сплати сплатити Орендарем за даним договором, є одним із джерел поповнення місцевого бюджету. Несплата орендних платежів призводить до неповного поповнення доходної частини місцевого бюджету та неповного фінансування державних та місцевих програм, чим спричинений збиток економічним інтересам територіальної громади.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як не внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором стосовно здійснення повної та своєчасної оплати протягом двадцяти місяців (з січня 2017 по серпень 2018), вимоги позивача про розірвання договору оренди №10/16 від 10.03.2016 є правомірним та обґрунтованими., тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У відповідності до ч.2 ст.177 Господарського процесуального кодексу підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Приймаючи до уваги, що предмет спору існував на дату звернення Управління комунальної власності Слов'янської міської ради з позовом до господарського суду (02.11.2018) та припинив існування до початку розгляду справи по суді, а саме 12.12.2018 суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, у зв'язку з тим, що відповідач визнав позов та сплатив борг після звернення позивача з позовною заявою до суду, 50% судового збору у розмірі 1762,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Порядок та правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюється Законом України «Про судовий збір» із змінами та доповненнями.

Частиною 1 ст.4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст.4 зазначеного Закону визначений розмір ставок судового збору, що справляється за подання позовних заяв до господарського суду, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017, № 2246-VIII, з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 1762 гривень.

Позивачем заявлена вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 9534,01 грн. - майновий характер та про розірвання договору оренди нерухомого майно (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська №10/16 від 10.03.2016 - немайновий характер.

Таким чином, за подання даної позовної заяви підлягало сплаті судовий збір у загальному розмірі 3524,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем до позовної заяви було додано документи, як підтверджують сплату судового збору у розмірі 3682,00 грн. Таким чином, позивачем переплачено судовий збір на суму 158, 00 грн.

На підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, питання щодо повернення позивачу 50% судового збору в розмірі 1762,00 грн. сплаченого Управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради за звернення до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Міми Світлани Ігорівни та сума надмірно сплаченого судового збору в розмірі 158,00 грн. буде вирішено відповідною ухвалою суду після звернення позивача з клопотанням.

Керуючись статтями 129, 130, 191, 231, 234, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог Управління комунальної власності Слов'янської міської ради до Фізичної особи-підприємця Міми Світлани Ігорівни про стягнення з фізичної особи-підприємця Міми Світлани Ігорівни на користь міського бюджету м.Слов'янська заборгованість у загальному розмірі 9534,01 грн., з яких: заборгованість з орендної плати - 6805,22 грн., пеня - 1881,94 грн., 3% річних - 184,38 грн., інфляційні збитки - 662,44 грн. - у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Роз'яснити сторонам, що згідно ч.3 ст.231 Господарського процессуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Позовні вимоги Управління комунальної власності Слов'янської міської ради до Фізичної особи-підприємця Міми Світлани Ігорівни про розірвання договору оренди нерухомого майно (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська №10/16 від 10.03.2016 укладеного між управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради та фізичною -особою підприємцем Мімою Світланою Ігорівною - задовольнити повністю.

Розірвати Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м.Слов'янська №10/16 від 10.03.2016 укладеного між управлінням комунальної власності Слов'янської міської ради та фізичною - особою підприємцем Мімою Світланою Ігорівною.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Міми Світлани Ігорівни (ідентифікаційний код НОМЕР_4, адреса: АДРЕСА_2) на користь Слов'янське УК/м.Слов'янська ЄДРПОУ 37803368, р/р 31419544005075 ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 899998, банк отримувача: казначейство України (ЕАП) судовий збір в розмірі 1762,00 грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 15.01.2019.

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2019.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов