Рішення № 79311858, 17.01.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2019м. ДніпроСправа № 904/4672/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Панна С.П. за участю секретаря судового засідання Кравченко Р.В.

за позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ім. О. М. Макарова", м. Дніпро

до Державного підприємства "ДНІПРО-ВДМ", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг водопостачання та водовідведення

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. №157/1271 від 27.12.2018р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Виробниче об'єднання ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ім. О. М. Макарова" звернулося до Господарського суду з позовом до Державного підприємства "Дніпро-ВДМ" про стягнення 12 061,06 грн. - основного боргу, 911,06 грн. - 3% річних, 3 458,25 грн. - інфляційних втрат, 603,05 грн. - штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення № 1396 від 01.07.2010р.

Ухвалою суду від 19.11.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 06.12.2018р.

Ухвалою суду від 06.12.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 904/4672/18 до судового розгляду по суті в засіданні на 17.01.2019р.

Відповідач у судові засідання не з'явився, про дату, час і місце судових засідань повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

17.01.2019р. у судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010р. між Державним підприємством "Виробниче об'єднання ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ім. О. М. Макарова" (позивач, постачальник) та Державного підприємства "Дніпро-ВДМ" (відповідач, споживач) укладено договір № 1396 на надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Згідно п.1.1. договору постачальник надає споживачу послуги водопостачання: питною водою та технічною водою і водовідведення стічних вод в побутову та зливову систему каналізації постачальника в нормах, визначених Специфікаціями-заявками (№ 1,2), які узгоджуються сторонами щорічно і є невід’ємною частиною договору (додаток № 1). Об’єм водопостачання і водовідведення має відповідати лімітам споживача, затверджених місцевими органами виконавчої влади або розрахункам цих об’ємів, узгоджених з постачальником. Параметри послуг вказуються в Специфікаціях-заявках. Правильно оформлені і скріплені печатками Специфікації-заявки у 2-х примірниках направляються споживачем з підписаним договором для узгодження постачальником, але не пізніше 10 числа останнього місяця (року) періоду надання послуг, що передує.

Відповідно до п.2.1. кількість використаної споживачем води і скинутих стоків визначається за показаннями повірених та опломбованих приладів обліку споживання води і стоків, встановлених споживачем в місці, погодженому з постачальником, при умові їх роботи в діапазоні змін з нормованою похибкою.

Постачальник зобов’язаний забезпечувати надання послуг в об’ємах, які вказані в Специфікаціях-заявках. (п. 3.2.1. договору)

Споживач зобов’язаний сплачувати надані послуги постачальнику в розмірах та в строки, які вказані в даному договорі. (п. 4.2.2. договору)

Споживач зобов’язаний до 5 (п’ятого) числа місяця, наступного за звітнім оформлювати з постачальником акт приймання-передачі отриманих послуг за звітній місяць.

За умовами п. 5.1. договору розрахунки за вказані послуги здійснюються з діючим законодавством України шляхом перерахування грошових коштів на розрахункових рахунок постачальника. (п. 5.4. договору)

Відповідно до п. 8.4. договору в редакції додаткової угоди №1 від 27.12.2010р., він вступає в законну силу з моменту підписання сторонами і дії в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2010р., а в частині виконання розрахунків за виконані послуги – до повного погашення заборгованості.

Відповідно до п. 8.4. договору в редакції додаткової угоди №2 від 28.09.2011р., якщо за місяць до закінчення строку дії договору кожна зі сторін не заявить про намір внести в нього зміни, доповнення або при відмові від даного договору, він продовжує свою дію на кожен наступний рік, при умові надання Специфікацій-заявок на вживані види послуг на наступний рік для узгодження зі службами постачальника.

Згідно ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення визначається і регулюється "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190).

Пунктом 1.1. Правил №190 визначено, що ці Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до п.2.1. Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 1396 від 01.07.2010р. позивач надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 17 929,82 грн., що підтверджується актами приймання передачі енергопослуг № 12/1396 від 31.12.2015р. на суму 8 278,70 грн., № 01/1396 від 31.01.2016р. на суму 9 166,70 грн., № 02/1396 від 28.02.2018р. на суму 241,32 грн., № 03/1396 від 31.03.2018р. на суму 243,10 грн.

За фактом наданих послуг було видано відповідні платіжні вимоги-доручення № 514358 від 31.12.2015р. на суму 8 278,70 грн., № 612003 від 31.01.2016р. на суму 9 166,70 грн., № 812065 від 28.02.2018р. на суму 241,32 грн., № 812122 від 31.03.2018р. на суму 243,10 грн.

Споживач за 5 днів до початку розрахункового місяця вносить 100%-ву передоплату заявленої кількості послуг. (п. 5.5. договору)

Підставою для остаточного розрахунку за звітній місяць споживача з постачальником є акт приймання-передачі наданих послуг. (п. 5.5. договору)

У разі перевищення фактично спожитого об’єму послуг над заявленим, кінцевий розрахунок споживач здійснює до 10-го числа місяця, наступного за звітним. (п. 5.6.1. договору)

За ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначив позивач, відповідачем було сплачено суму 5 868,76 грн. за платіжною вимогою-дорученням № 514358 від 31.12.2015р.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач повну оплату наданих послуг з водопостачання та водовідведення не здійснив. Отже несплаченими залишаються послуги на суму 12 061,06 грн.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Станом на момент розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення за договором на суму 12 061,06 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 12 061,06 грн. підлягає задоволенню.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 6.1. договору за необґрунтовану відмову від оплати наданих послуг споживач сплачує штраф в розмірі 5% суми, від сплати якої він відмовився або ухилився.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 603,05 грн. за несплату наданих послуг на суму 12 061,06 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, господарський суд встановив, що він здійснений правильно, у зв’язку із чим позовна вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 911,06 грн.:

- по акту приймання передачі енергопослуг № 12/1396 від 31.12.2015р. за період з 11.01.2016р. по 11.09.2018р. (на заборгованість у розмірі 2 409,94 грн.) у сумі 193,13 грн.;

- по акту приймання передачі енергопослуг № 01/1396 від 31.01.2016р. за період з 11.02.2016р. по 11.09.2018р. (на заборгованість у розмірі 9 166,70 грн.) у сумі 711,18 грн.;

- по акту приймання передачі енергопослуг № 02/1396 від 28.02.2018р. за період з 11.03.2018р. по 11.09.2018р. (на заборгованість у розмірі 241,32 грн.) у сумі 3,67 грн.;

- по акту приймання передачі енергопослуг № 03/1396 від 31.03.2018р. за період з 11.04.2018р. по 11.09.2018р. (на заборгованість у розмірі 243,10 грн.) у сумі 3,08 грн.

Перевіривши розрахунки 3% річних згідно пошукової системи «Законодавство», господарський суд встановив, що вони здійснені частково правильно та підлягають перерахунку. У зв’язку з цим з відповідача за зустрічним позовом підлягає до стягнення 3% річних у сумі 910,25 грн.:

- по акту приймання передачі енергопослуг № 12/1396 від 31.12.2015р. за період з 11.01.2016р. по 11.09.2018р. (на заборгованість у розмірі 2 409,94 грн.) у сумі 192,93 грн.;

- по акту приймання передачі енергопослуг № 01/1396 від 31.01.2016р. за період з 11.02.2016р. по 11.09.2018р. (на заборгованість у розмірі 9 166,70 грн.) у сумі 710,57 грн.;

- по акту приймання передачі енергопослуг № 02/1396 від 28.02.2018р. за період з 11.03.2018р. по 11.09.2018р. (на заборгованість у розмірі 241,32 грн.) у сумі 3,67 грн.;

- по акту приймання передачі енергопослуг № 03/1396 від 31.03.2018р. за період з 11.04.2018р. по 11.09.2018р. (на заборгованість у розмірі 243,10 грн.) у сумі 3,08 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 3 458,25 грн.

Порядок нарахування інфляції передбачений ОСОБА_1 Верховного суду України від 03.04.97 № 62-97 «Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ». Відповідно до даного листа, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Відповідно п.3.2 Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 року розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 62-97.

Таким чином, при розрахунку інфляційних втрат має застосовуватись сукупний індекс інфляції, помноженої на суму боргу, що відповідає як методиці, викладеній у ОСОБА_1 Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97, так і роз'ясненням, викладеним у постанові пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013р.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат згідно пошукової системи «Законодавство», господарський суд встановив, що вони здійснені частково правильно та підлягають перерахунку.

По акту приймання передачі енергопослуг № 12/1396 від 31.12.2015р. за період з лютого 2016р. по серпень 2018р. (на заборгованість у розмірі 2 409,94 грн.) інфляція складає 751,55 грн.

По акту приймання передачі енергопослуг № 01/1396 від 31.01.2016р. за період з березня 2016р. по серпень 2018р. (на заборгованість у розмірі 9 166,70 грн.) інфляція складає 2 906,96 грн.

По акту приймання передачі енергопослуг № 02/1396 від 28.02.2018р. за період з квітня 2018р. по серпень 2018р. (на заборгованість у розмірі 241,32 грн.) інфляція складає 0,23 грн.

За розрахунками суду іфляційні втрати складають 3 602,62 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Стягнення втрати від інфляції у розмірі 3 602,62 грн. призведе до виходу суду за межі позовних вимог, тому до стягнення підлягає заявлена сума 3 458,25 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "ДНІПРО-ВДМ" (49000, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 1; код ЄДРПОУ 24433063) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ім. О. М. Макарова" (49008, м. Дніпро, вул. Криворізька, буд. 1; код ЄДРПОУ 14308368) 12 061,06 грн. - основного боргу, 910,25 грн. - 3% річних, 3 458,25 грн. - інфляційних втрат, 603,05 грн. - штрафу, 1 761,92 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 22.01.2019

Суддя ОСОБА_2