Ухвала суду № 79309266, 21.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

21 січня 2019 року м. Київ № 640/817/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вовк П.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Інтербанк» (03056, місто Київ, вулиця В.Гетьмана, будинок 27)

до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (03151, місто Київ, вулиця Смілянська, будинок 6)

про зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Інтербанк» (далі також – ПАТ КБ «Інтербанк», позивач, банк) до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також – ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), в якому позивач просить суд зобов’язати відповідача скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про повернення суми надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 252 399, 00 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 890, 51 грн. на накопичувальний рахунок позивача.

Згідно з п. 3 ч. 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» (далі також – Закон) встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Водночас, згідно з ч. 2 статті 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 статті 4 Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2019 року у розмірі 1921 гривень.

Таким чином, звернена до суду вимога про зобов’язання вчинити певні дії є немайновою, відтак у позивача виник обов’язок сплатити судовий у розмірі 1 921, 00 грн. або надати суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В своєму позові позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, з урахуванням того, що банк знаходиться на завершальній процедурі припинення і на накопичувальному рахунку в НБУ у нього лише 3 008, 04 грн., а також наявна заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 108 174, 53 грн.

Вирішуючи зазначене клопотання позивача, з урахуванням наданих на його обґрунтування доказів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1 та 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України), встановлено, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Разом з тим, згідно з ч. 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище правових норм, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки ПАТ КБ «Інтербанк» зазначеним вимогам закону не відповідає.

Більш того, згідно з ч. 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 статті 122 КАС України).

При цьому, відповідно до п. 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (далі також – ПК України), з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Пунктом 102.1 статті 102 ПК України встановлено, що Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За правилами ч. 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 листопада 2014 року позивачем було направлено до ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві лист з вимогою щодо повернення коштів з авансових внесків з податку на прибуток банківських організацій.

Відповідач, листом від 20 листопада 2014 року № 25797/10/26-58-20-04-10 повідомив банк про те, що його лист залишено без виконання враховуючи положення п. 1 статті 43 ПК України, згідно яких помилково та/або надмірно сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Водночас, з даним адміністративним позовом ПАТ КБ «Інтербанк» звернулось до суду лише 15 січня 2019 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

При цьому, позивачем в порушення процесуальних норм не додано до позову окремої заяви про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.

Відповідно до чч. 1-2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом: надання документу про сплату судового збору за подання даної позовної заяви у розмірі 1 921, 00 грн., сплачений на рахунок для сплати судового збору Окружного адміністративного суду міста Києва (отримувач коштів – УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897; Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) – 899998; рахунок отримувача – 34310206084021; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу: *;101; код ЄДРПОУ платника; Судовий збір за позовом_____, Окружний адміністративний суд міста Києва) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 2 статті 173 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 173, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити публічному акціонерного товариства Комерційний банк «Інтербанк» в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Залишити позовну заяву публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Інтербанк» без руху.

3. Встановити позивачу десятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

4. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви вона буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України.

Ухвала суду, відповідно до ч. 2 статті 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя П.В. Вовк