Рішення № 79309163, 21.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 січня 2019 року № 826/11152/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги - Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги - Києво-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області, з урахуванням заяв про зміну позовних вимог, про: визнання протиправною бездіяльності щодо вжиття заходів з актуалізації інформації в АІС «Податковий блок»; визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття передбачених ст. 43 Податкового кодексу України заходів спрямованих на повернення позивачу помилково та надмірно сплачених коштів; зобов'язання скласти та подати висновок до органу держказначейства про повернення помилково та надмірно сплачених коштів; стягнення з Державного бюджету України на користь позивача помилково сплачені кошти в сумі 189 577,45 грн та надмірно сплачені кошти в сумі 172 546,64 грн., зобов'язання у дванадцятиденний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили подати строк про виконання такого судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення ст. 43 Податкового кодексу України відповідачами допущено бездіяльність щодо повернення позивачу помилково та надмірно сплачених коштів.

Ухвалою від 08.09.2017 року відкрито провадження та справу №826/11152/17 призначено до вирішення в судовому засіданні на 23.11.2017 року, в якому оголошено перерву для надання позивачу часу на уточнення позовних вимог.

Відповідно до протоколу судового засіданні від 01.03.2018 року в судовому засіданні ухвалено про вирішення справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві заперечував проти задоволення позову та зазначив, що справа №2а/957/11/1070 в АІС «Податковий блок» від Головного управління ДФС у Київській області до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві не передана, що унеможливлює вирішення питання щодо повернення позивачу коштів.

Представник Головного управління ДФС у Київській області заперечував проти задоволення позову та зазначив, що оскільки позивачем змінено місце реєстрації справу позивача передано до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління ДФС у м. Києві, отже позов до Головного управління ДФС у Київській області є безпідставним.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, дійшов наступних висновків.

Обставини встановлені судом.

Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 15.02.2011 року №0000021702/0 на суму 7965,3 грн та №0000031702/0 на суму 228 316,25 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року по справі №2а-957/11/1070 задоволено частково позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.02.2011 року №0000021702/0 та відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року по справі №2а-957/11/1070 залишено без змін.

Позивач 05.07.2014 року перейшов на облік з Києва-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідно до квитанції №4 від 27.02.2015 року позивачем сплачено 9 132,65 грн за платежем податкове повідомлення-рішення від 15.02.2011 року №0000031702/0.

Також, платіжними дорученнями від 02.10.2015 року №3 сплачено 233 036 грн в рахунок погашення податкового боргу та від 05.10.2015 року №4 сплачено 211 896,26 грн в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову та справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 року по справі №2а/957/11/1070, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року, задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.02.2011 року №0000031702/0 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 140 602 грн за основним платежем та 35 150,05 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

28.11.2016 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві з заявою про повернення помилково та надміру сплачених коштів.

12.01.2017 позивач повторно звернувся до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві з заявою про повернення помилково та надміру сплачених коштів.

Оскільки станом на 16.02.2017 року Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві не вирішено заяви позивача щодо повернення надмірно та помилково сплачених коштів, останній звернувся із скаргою до Головного управління ДФС у місті Києві.

Відповідно до листа Головного управління ДФС у Київській області від 07.07.2017 року №1837/ФОП/10-36-10-03 останнім жито заходів щодо актуалізації інформації в ІС «Податковий блок» щодо результатів оскарження податкового повідомлення-рішення від 15.02.2011 року №0000031702/0 та здійснено передачу судової справи №2а-957/11/1070 до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві для подальшого опрацювання в ІС «Податковий блок».

Листом від 04.08.2017 року Головне управління ДФС у місті Києві повідомило позивача про відсутність правових підстав для повернення надмірно та помилково сплачених коштів, оскільки станом на 03.08.2017 року в особових рахунках позивача відсутні суми переплат, заявлені до повернення.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань визначені положеннями ст. 43 ПК України, відповідно до п. 43.1 якої, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з п.п. 43.3, 43.4 ст. 43 ПК України, обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Як визначено п. 43.5 ст. 43 ПК України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Отже, з аналізу наведених норм випливає, що умовою повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, окрім відсутності податкового боргу у платника податку незалежно від виду боргу, є воля самого платника податків, яка виражається у подачі до відповідного контролюючого органу заяви про таке повернення.

На виконання положень ПК України наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. № 787, затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 закріплено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України, (далі - органи ДФС), подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 року № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 року за № 1679/28124, (далі - Порядок № 1146).

Пунктом 1 Порядку №1146 визначено, що цей Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів ДФС з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень ст.ст. 43, 102 ПК України, ч. 2 ст. 45 та ч. 2 ст. 78 Бюджетного кодексу України.

Аналогічно положенням ПК України, у п. 5 Порядку №1146 закріплено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Судом встановлено, що вказаними вище платіжними дорученнями від 02.10.2015 року №3, від 05.10.2015 року №4 та квитанцією №4 від 27.02.2015 року позивачем сплачено кошти на рахунки визначені Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві, отже щодо вирішення питання про повернення коштів позивачу належить саме Головному управлінню ДФС у місті Києві.

Згідно з п. 8 Порядку №1146, за платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства. За платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, орган ДФС у строк не пізніше ніж за дев'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, для погодження відповідному місцевому фінансовому органу.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що законодавством регламентовано чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених податкових платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: 1) звернення суб'єкта господарювання до податкового органу із відповідною заявою; 2) встановлення податковим органом наявності факту переплати; 3) складання ним відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення заявнику надміру сплачених коштів або винесення обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду України від 24.03.2015 року у справі № 21-3а15к, який відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить зазначені норми права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав вимоги ПК України (ст. 43), що необхідні для виникнення у нього права на повернення з бюджету надміру сплачених сум грошового зобов'язання, а саме: переплати з податку з податку на додану вартість в сумі 175 752,05 грн (відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2016 року по справі №2а/957/11/1070, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 року), переплати в сумі 13 852,4 грн (242 168,65 грн (сплачені позивачем в рахунок погашення боргу) - 228 316,25 (визначені податковим повідомленням-рішенням), 172 546 грн (пеня нарахована на суму грошового зобов'язання визначені податковими повідомленнями-рішеннями); позивач у визначений ПК України строк подав відповідачу письмову заяву, в якій просив повернути переплату та зазначив реквізити для перерахування коштів (на поточний рахунок позивача в установі банку).

Оскільки сплата позивачем коштів у вказаних вище сумах підтверджено копіями платіжних доручень від 02.10.2015 року №3, від 05.10.2015 року №4 та квитанції №4 від 27.02.2015 року, отже наявність у позивача переплати на думку суду підтверджено належними доказами, Разом з цим відповідачі не виконали обов'язок визначений частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України та не надали доказів щодо відсутності у позивача переплат у казаних вище сумах.

З матеріалів справи вбачається, що на день подання заяви у позивача був відсутній податковий борг.

Вищенаведене свідчить, що Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві повинна була підготувати висновок про повернення позивачу переплати у вказаній вище сумі з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові державного казначейства.

Проте, матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві дій визначених ст. 43 ПК України та Порядку №1146 не вчинено отже позов в частині визнання протиправною бездіяльності щодо невжиття передбачених ст. 43 Податкового кодексу України заходів спрямованих на повернення позивачу помилково та надмірно сплачених коштів підлягає задоволенню.

В даному випадку належним способом захисту порушених прав та інтересів позивача є зобов'язання Державну податкову інспекцію в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення позивачу відповідних сум коштів із відповідного бюджету. За переконанням суду, вказаний спосіб відновлення порушеного права позивача відповідає способам захисту порушених прав та інтересів, що визначені у ст. 162 КАС України та узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 01.03.2016 р. у справі № 21-3669а.

При цьому суд зазначає, оскільки підставою для повернення органом казначейства помилково та надмірно сплачених коштів є відповідний висновок, в даному випадку Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у місті Києві, отже позов в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача помилково сплачені кошти в сумі 189 577,45 грн та надмірно сплачені кошти в сумі 172 546,64 грн не підлягає задоволенню.

Також, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДФС у Київській області щодо вжиття заходів з актуалізації інформації в АІС «Податковий блок» та подання звіту про виконання рішення у суду у вказаній частині, оскільки матеріалами справи, а саме листом 07.07.2017 року №1837/ФОП/10-36-10-03 підтверджено актуалізацію Головним управлінням ДФС у Київській області інформації в АІС «Податковий блок» щодо позивача та передачу справ позивача до Державної податкової інспекції в Оболонському районі.

Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», отже в даному випадку відсутні підстави для розподілу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) до Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (04213, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, 58, код ЄДР 26088825), Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДР 39393260), третя особа: Києва-Святошинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Ломоносова, 34) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (04213, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, 58, код ЄДР 26088825) щодо невжиття передбачених ст. 43 Податкового кодексу України заходів спрямованих на повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) помилково та надмірно сплачених коштів.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві (04213, м. Київ, вул. Героїв Сталінграду, 58, код ЄДР 26088825) скласти та подати висновок до органу держказначейства про повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) помилково сплачені кошти в сумі 189 577,45 грн та надмірно сплачених коштів в сумі 172 546,64 грн.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя В.І. Келеберда