Рішення № 79309092, 28.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2018 року м. Київ №826/18070/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Пуб-лічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (далі - Уповноважена особа), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про виз-нання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2016р. позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи та Фонду, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи щодо не включення даних про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду;

- зобов'язати Уповноважену особу включити дані про рахунок позивача до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду у розмірі 200000 грн.;

- зобов'язати Фонд внести зміни та доповнення до загального реєстру вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, щодо позивача та гарантованої суми виплати у розмірі 200000 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є вкладником ПАТ "Банк Михайлівський" і на нього поширюються передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізич-них осіб" гарантії відшкодування коштів у розмірі 200000 грн., що 20.05.2016 надійшли на його банківський рахунок НОМЕР_2 згідно з платіжним дорученням №5033088.

Уповноважена особа подала заперечення, в яких просить відмовити в позові з тих під-став, що строк перевірки правочинів ПАТ "Банк Михайлівський" спливає через шість місяців з дня початку процедури ліквідації банку, тобто 13.01.2017, у зв'язку з чим звернення позивача із цим позовом є передчасним до прийняття рішення про виявлення факту нікчемності правочину (договору).

Фонд подав до суду письмові заперечення, в яких просить відмовити в позові з тих під-став, що до нього не надходили відомості про включення позивача до реєстру вкладників.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддя-ми вищевказана адміністративна справа передана на розгляд судді Костенку Д.А. Згідно з пп. 10 п. 1 Перехідних положень КАС України справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Під час розгляду справи представник позивача ОСОБА_3 підтримав позов з наведе-них у позовній заяві підстав.

Відповідачі явку своїх представників до судового засідання не забезпечили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, причин неприбуття не суду пові-домили, у зв'язку з чим та згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) суд продовжив розгляд справи у письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

20 травня 2015р. між ПАТ "Банк Михайлівський" та позивачем (Вкладник) укладено договір №980-052-000242731 банківського вкладу (депозиту) "Перше знайомство", відповідно до якого позивач вносить, а Банк приймає грошові кошти у сумі 200000 грн. та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_2 у гривні, зобов'язується виплачувати суму Вкладу та проценти на неї за ставкою 5% річних. Вклад розміщується з дати укладення Договору - 20.05.2016 по 03.06.2016 строком на 14 днів. Сума вкладу з процентами повер-тається банком позивачу на відкритий за вказаним договором рахунок НОМЕР_2.

Згідно з платіжним дорученням від 20.05.2016 №5033088, копія якого наявна у справі (а.с. 13), позивачем на рахунок НОМЕР_2 перераховано кошти в сумі 200000 грн. з призначенням платежу "залучення коштів згідно договору 980-052-000242731", що також підтверджується доданою до позовної заяви копією виписки по особовим рахункам за період з 01.05.2016 по 23.05.2013 (а.с 14).

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 №4/БТ "Про відне-сення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних, виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 23.05.2016 №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку". Уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" призначено ОСОБА_5

Наказом Уповноваженої особи від 24.05.2016 №27/1 створено Комісію по перевірці правочинів (у т.ч. договорів) на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними (а.с. 42).

13 червня 2016р. виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконав-чою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12.07.2016 №1213 "Про початок процедури лікві-дації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно, призначено Уповно-важену особу та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" ОСОБА_5 з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно.

Рішенням від 01.09.2016 №1702 виконавча дирекція Фонду змінила Уповноважену особу, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" з 05.09.2016, на ОСОБА_2

Рішенням від 24.01.2017 №265 виконавча дирекція Фонду делегувала окремі повнова-ження ліквідатора ОСОБА_2 з 25.01.2017 та призначила Уповноваженою особою ОСОБА_6 з 25.01.2017, делегувавши йому також окремі повноваження ліквідатора.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 08.02.2018 №383 відкликано повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", делеговані ОСОБА_7, та призначено уповнова-женою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" провідного юрисконсульта відділу розслідування протиправних діянь департаменту розслідування протиправних діянь ОСОБА_4, якому з 09.02.2018 делеговано повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівсь-кий", визначені п.п. 4, 5, 6 та 8 ч. 2 ст. 37, п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме:

- організація правової роботи, зокрема, юридичного супроводження діяльності банку та представництва інтересів банку в органах судової влади, органах прокуратури, право-охоронних органах та органах виконавчої служби України;

- проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз діяльності банку;

- представництва банку в органах державної влади в межах повноважень, визначених вищезазначеним рішенням.

На час розгляду справи Уповноваженими особами Фонду є ОСОБА_2. і ОСОБА_4

Як стверджує позивач, з 15.07.2016, коли почались виплати гарантованої суми вкладни-кам, його не було включено до переліку осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з чим позивач вважає протиправ-ною бездіяльність Уповноваженої особи щодо невключення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Спірні правовідносини виникли у сфері функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб і відшкодування за вкладами та стосуються правомірності невключення пози-вача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування Фондом коштів за вкладом.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України від 23.02.2012 №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452) (у редакції, чинній на час введення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський") Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшко-дування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи від-сотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Згідно з ч. 2 ст. 26 цього Закону вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розмі-ру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Як визначено у ч. 1 ст. 2 Закону №4452 (у редакції, чинній на час введення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський"):

вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах дого-вору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти (п. 3);

вкладник - фізична особа (у т.ч. фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4).

Як встановлено судом, позивачем відкрито у ПАТ "Банк Михайлівський" банківський рахунок, на який позивач вніс кошти у сумі 200000 грн., у подальшому ці кошти були зараховані Банком на рахунок позивача.

Передбачені Законом №4452 гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають пра-вовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні положень ст. 2 цього Закону). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, в т.ч. на умовах договору банківського вкладу (депозиту), у зв'язку з чим та з огляду на встановлені судом обставини справи суд дійшов висновку про належність позивача до вкладників ПАТ "Банк Михайлівський".

Згідно з абз. 4 ч. 1 ст. 26 цього Закону гарантії Фонду не поширюються на відшко-дування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Такі випадки визначені у ч. 4 ст. 26 цього Закону, однак про їх наявність ніхто з учасників справи не стверджував і доказів не надав, а судом таких обставин, з огляду на наявні у справі докази, не встановлено.

Положеннями ч. 2 ст. 38 Закону №4452 встановлено, що протягом дії тимчасової адмі-ністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, визна-чених частиною третьою цієї статті.

Підстави нікчемності правочинів (у т.ч. договорів) неплатоспроможного банку визначені у ч. 3 ст. 38 Закону №4452, а також у ч. 3 ст. 36 цього Закону.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону №4452 Фонд:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторо-ни за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 38 Закону №4452 у разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

При вирішенні справи суд враховує висновки Вищого адміністративного суду України, який неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що право уповноваженої особи Фонду здійс-нювати перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину, тобто саме по собі твердження про нікчемність право-чину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно нівелюється протилежним твер-дженням вкладника про дійсність вкладу.

Також, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 №826/1476/15 про те, що перелік передбачених ч. 3 ст. 38 Закону №4452 підстав, за яких правочини (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення ст. 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розши-рення переліку підстав нікчемності, визначених у ч. 3 ст. 38 Закону №4452 (п. 42). Здійсню-ючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 №492, та договорами з відповідними клієнтами. Банку (п. 45). Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то ст. 38 Закону №4452 не може бути засто-сована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нік-чемного правочину на підставі ст. 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією ста-ттею (п. 46). При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчем-ним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону №4452) незалежно від того, чи була проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину (п. 48).

Враховуючи відсутність доказів того, що на вклад позивача не поширюються гарантії на відшкодування коштів, передбачені у ч. 4 ст. 26 Закону №4452, а також відсутність доказів нікчемності договору банківського вкладу (депозиту) від 20.05.2015 №980-052-000242731 та/або зарахування коштів у сумі 200000 грн. чи нарахування процентів з підстав, передба-чених ч. 3 ст. 36, ч. 3 ст. 38 Закону №4452, суд дійшов висновку про відсутність підстав для не включення інформації про позивача до Переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону №4452 Уповноважена особа складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 2 ст. 27 цього Закону Уповноважена особа протягом трьох днів з дня отри-мання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Пунктом 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14, передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інфор-мацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхід-но здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вклад-ника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Доказів того, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та лікві-дацію Банку і отримання цього рішення Фондом, відповідач включив позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування Фондом коштів за вкладом, у частині відшкодування 200000 грн., або подання до Фонду додаткової інформації про позивача, відповідачем до суду не надано, про наявність таких доказів - не зазначено.

Водночас, як стверджує позивач і проти чого інші учасники не висловили жодних заперечень, його не включено до вказаного переліку.

Таким чином, враховуючи, що згідно із ст. 26 Закону №4452 позивач набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду, але не був включений відповідачем до переліку владників з причин, правомірність яких не доведена перед судом, суд дійшов висновку про допущення відповідачем бездіяльності, яка порушила право позивача на одержання гарантованої суми відшкодування.

За цих обставин суд вважає обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк Михайлівський", які мають право на відшко-дування коштів за рахунок Фонду.

З огляду на встановлення судом протиправної бездіяльності відповідача та з метою захисту і поновлення порушеного права позивача, суд вважає обґрунтованою вимогу про зобо-в'язання Уповноваженої особи подати Фонду додаткову інформацію про рахунок НОМЕР_2, відкритий позивачем у ПАТ "Банк Михайлівський", за яким він має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду у сумі 200000 грн.

Однак не підлягає задоволенню вимога позивача до Фонду, оскільки позивачем не доведено порушення цим відповідачем його прав та інтересів.

Так, відповідно до вимог Закону №4452 Фонд формує загальний реєстр вкладників на підставі переліку вкладників або додаткової інформації, отриманих від Уповноваженої особи. Проте, як було встановлено судом, Уповноваженою особою не надавалася до Фонду інфор-мація щодо включення позивача до переліку вкладників, у зв'язку з чим у Фонду були відсутні правові підстави для включення позивача до Загального реєстру.

За цих обставин Фондом не було допущено порушення прав та інтересів позивача, тому вимогу до Фонду суд вважає необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 1102,42 грн. згідно з наявними у справі квитанціями від 28.11.2016 №910 на суму 551,21 грн. та №911 на суму 551,21 грн. (а.с. 17а, 17б).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як визначено у п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону №4452, уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 16 Закону №4452 позови, подані проти працівників Фонду, вважаються позовами, поданими проти Фонду.

З огляду на часткове задоволення позову та згідно із ст. 139 КАС України судовий збір у сумі 734,95 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Фонду пропорційно розміру задоволених позовних вимог до Уповноваженої особи.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 139, 241-246, пп. 10 п. 1 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівсь-кий" Волкова Олександра Юрійовича щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про рахунок НОМЕР_2, відкритий у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михай-лівський", за яким ОСОБА_1 має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у сумі 200000 грн.

4. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 734,95 грн. (сімсот тридцять чотири 95 коп.) з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позивач: ОСОБА_1;

АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідачі:

Уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публіч-ного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович;

01032, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 35.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-298 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.А. Костенко