Рішення № 79309077, 17.01.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повне)

17 січня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/3858/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тихоненко О.М.,

за участю секретаря Якуш І.В.,

позивача ОСОБА_1,

та представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного військового комісаріату (далі – Чернігівський ОВК, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови позивачу у виплаті грошової компенсації за виконання службових обов’язків на посаді помічника начальника розвідки з ТЗР у 43 вихідні, неробочі та святкові дні, та у виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно відповідно до примітки 1 норми забезпечення № 1 та № 4 наказу № 232 Міністра оборони України від 29.04.2016 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» та зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні відпочинку за виконання позивачем службових обов’язків на посаді помічника начальника розвідки з ТЗР у вихідні, неробочі та святкові дні відповідно до довідки № 6374 від 23.12.2017 в/ч А1376 та грошову компенсацію за неотримане речове майно відповідно до примітки 1 норми забезпечення № 1 та № 4 наказу № 232 Міністра оборони України від 29.04.2016 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України».

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем при звільненні позивача з військової служби не проведено всіх передбачених законом виплат, а саме: грошової компенсації за виконання службових обов’язків на посаді помічника начальника розвідки з ТЗР у 43 вихідні, неробочі та святкові дні, та грошової компенсації за неотримане речове майно відповідно до примітки 1 норми забезпечення № 1 та № 4 наказу № 232 Міністра оборони України від 29.04.2016 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України».

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.11.2018 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, що підтверджується поштовим зворотнім повідомленням, причини неявки суду не повідомив.

12.12.2018 відповідачем подано відзив, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову та зазначає, що позивач залучався до роботи у вихідні, святкові та неробочі дні протягом липня-грудня 2017 року у загальній кількості 43 дні. Ті чи інші грошові виплати, які виплачуються чи передбачені до виплати військовослужбовцям здійснюється на підставі Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, однак вказаним Порядком не передбачено виплату військовослужбовцям грошової компенсації за невикористані вихідні, святкові та не робочі дні у які той чи інший військовослужбовець виконував обов’язки військової служби. Не передбачено виплату такої компенсації і іншими нормами законодавства України. Також, відповідач вказує, що 17.07.2018 позивач звернувся з рапортом на адресу військового комісара Корюківського РВК про виплату грошової компенсації вартості не отриманого речового майна. Військовий комісар Корюківського РВК в свою чергу клопотав перед військовим комісаром Чернігівського ОВК про виплату позивачу грошової компенсації вартості не отриманого речового майна. Відповідно до вказаного рапорту відділенням забезпечення Чернігівського ОВК видана довідка від 10.08.2018 № 4 про вартість речового майна, що належить до видачі позивачу, відповідно до якої розмір грошової компенсації становить 3323,32 грн. (а.с.30-32).

Заслухавши пояснення позивача та його представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно витягу з наказу військового комісара Корюківського районного військового комісаріату (по стройовій частині) від 17.03.2015 № 40 на виконання мобілізаційної директиви Генерального штабу Збройних Сил України від 04.03.2015 №322/2/715 дск та з метою підтримання готовності системи військових комісаріатів до виконання визначених завдань впродовж 2015 року, мобілізаційної директиви оперативного командування «Північ» № М33 дск вважати призначеним позивача – заступником військового комісара начальником відділення комплектування Корюківського РВК. Зараховано до списків особового складу Корюківського РВК та на всі види забезпечення. Вважати таким, що з 17.03.2015 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов’язків (а.с.61).

З 09.04.2016 позивач на підставі укладеного контракту проходив військову службу у званні майора на посаді заступника військового комісара – начальника відділення комплектування Корюківського РВК Чернігівської області (а.с.23-24).

Як вбачається з матеріалів справи під час проходження військової служби за контрактом у 2017 році позивач перебував у довгостроковому відрядженні для укомплектування в\ч А1376, де залучався до виконання завдань в районі проведення АТО та виконував службові обов’язки на посаді помічника начальника розвідки з ТЗР у вихідні, неробочі та святкові дні, що підтверджується довідкою військової частини А1376 від 23.12.2017 № 6374 (а.с.20).

В подальшому, після повернення з відрядження, позивач 17.07.2018 звернувся з рапортом до військового комісара Корюківського РВК про надання вихідних днів за виконання обов’язків у вихідні, неробочі та святкові дні в районі проведення АТО (а.с.18). також, позивач звертався з рапортом щодо виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (а.с.45).

Відповідно до витягу з наказу військового комісара Корюківського РВК (по стройовій частині) від 01.08.2018 № 118 майора ОСОБА_1, заступника військового комісара – начальника відділення комплектування Корюківського РВК звільненого наказом командувача військ оперативного командування «Північ» (по особовому складу) № 157 від 24.07.2018 з військової служби у запас відповідно до п.2 ч. п’ятої ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за підпунктом «й» вважати, що справи та посаду здав з 01.08.2018. З 01.08.2018 позивача виключено зі списків особового складу всіх видів забезпечення (а.с.46-47).

Як вбачається з матеріалів справи при звільненні з позивачем всі розрахунки не були проведені.

Згідно довідки № 4 від 10.08.2018 вартість речового майна, що належить до виплати складає 3323,32 грн (а.с.22).

В зв’язку з відмовою у задоволенні рапорту позивача від 17.07.2018 останній звернувся зі скаргою до Чернігівського зонального відділу Військової служби правопорядку, на яку 30.08.2018 № 2641/ВЗВЗ надана відповідь та зазначено, що за скаргою позивача проведено перевірку, якою встановлено, що тимчасово виконуючим обов’язки військового комісара Корюківського РВК майором ОСОБА_3, в порушення п. 3 розділу ІІ Інструкції про організацію у Збройних Силах України соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та членів їхніх сімей, працівників Збройних Сил України не надано позивача за виконання службових обов’язків у вихідні, неробочі та святкові дні в районі проведення АТО вихідних днів, у зв’язку з чим відносно даного факту посадовими особами Чернігівського ЗВ ВСП, з метою притягнення до відповідальності винних осіб та запобіганню здійснення правопорушень військовому комісару Чернігівського ОВК направлено подання від 15.08.2018 № 2501 (а.с.25-26).

02.10.2018 позивач звернувся з заявами до військового комісара Чернігівського ОВК щодо виплати грошової компенсації за 43 вихідні, святкові та неробочі дні, які не використані під час виконання завдань у зоні проведення АТО у Донецькій та Луганській областях (а.с.14) та щодо виплати грошової компенсації вартості речового майна (а.с.16).

Чернігівським ОВК 05.10.2018 надана відповідь № 3170, в якій зазначено, що задовольнити прохання позивача про виплату грошової компенсації за невикористані 43 вихідні, святкові та неробочі дні у Чернігівського ОВК немає законних підстав (а.с.30).

11.10.2018 позивачу надана відповідь № 3216, в якій зазначено, що у Чернігівського ОВК відповідно до примітки 1, норми № 1 наказу Міністра оборони України від 29.04.2016 № 232 (зі змінами) «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» немає підстав для нарахування позивачу компенсації за не отримане речове майно (а.с.15).

19.10.2018 листом № 3279 Чернігівський ОВК повідомив позивача, що грошова компенсація за вихідні, святкові та неробочі дні, які не використані під час виконання завдань у зоні проведення антитерористичної операції наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» не передбачена (а.с.21).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на наступне.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 17 ОСОБА_4 України визначено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Закон України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-ХІІ) відповідно до ОСОБА_4 України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ст. 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в ОСОБА_4 України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби та бойове чеогування, несення служби у добовому наряді здійснюється у будь-які дні тижня без обмеження загальної тривалості службового часу.

Частиною 2 статті 203 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом, які виконували службові обов’язки у вихідні, святкові та неробочі дні, відповідний час для відпочинку надається командиром (начальником), як правило, протягом наступного тижня.

Відповідно до ст. 72 Кодексу законів про працю України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Статтею 73 Кодексу законів про працю України, встановлені такі святкові дні: 1 січня - Новий рік; 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 травня - ОСОБА_4 праці; 9 травня - ОСОБА_4 перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (ОСОБА_4 перемоги); 28 червня - ОСОБА_4 України; 24 серпня - ОСОБА_4 незалежності України; 14 жовтня - ОСОБА_4 захисника України.

Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове; один день (неділя) - Пасха (Великдень); один день (неділя) - Трійця.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем протиправно відмовлено позивачу у виплаті грошової компенсації за виконання службових обов’язків на посаді помічника начальника розвідки з ТЗР у 43 вихідні, неробочі та святкові дні.

Згідно з ч. 1 ст. 9-1 Закону № 2011-ХІІ речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевказаної норми Закону наказом Міністра оборони України від 29.04.2016 № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» було затверджено:

норми забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період;

інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період.

Відповідно до примітки № 1 Норми № 1 забезпечення предметами бойового обмундирування та екіпірування військовослужбовців Збройних Сил України (бойовий єдиний комплект БЄК) за цією нормою забезпечуються військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період на період проходження служби. Зазначені військовослужбовці, а також військовослужбовці, які підписали короткострокові контракти або до закінчення особливого періоду, речовим майном за Нормою N 3 забезпечення повсякденною формою одягу генералів Збройних Сил України, Нормою N 4 забезпечення повсякденною формою одягу військовослужбовців Збройних Сил України та Нормою N 6 забезпечення речовим майном адміралів і генералів Військово-Морських Сил Збройних Сил України не забезпечуються, за винятком військовослужбовців Збройних Сил України, які проходять службу в апараті Міністерства оборони України, Генеральному штабі Збройних Сил України, органах військового управління Збройних Сил України, командуваннях видів Збройних Сил України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач проходив службу в органах військового управління Збройних Силах України.

З довідки № 4 від 10.08.2018 вбачається, що відповідачем не внесено перелік речового майна згідно норми забезпечення № 4 наказу Міністра оборони України № 232 від 29.04.2016 (а.с.22).

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Дія цього Порядку не поширюється на військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети, кафедри, відділення військової підготовки.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі:

звільнення з військової служби;

загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до п. 4 Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п. 5 Порядку).

За приписами абз. 3 п. 242 розділу ХІІ Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Отже грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі звільнення з військової служби на підставі наказу командира, у якому зазначається розмір грошової компенсації. При цьому на день звільнення зі служби та виключення зі списків особового складу військової частини особа має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням.

Таким чином, відповідач діяв в порушення вимог чинного законодавства та протиправно відмовив позивачу у виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно, оскільки відповідно до наказу Міністра оборони України від 29.04.2016 № 232 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України» позивач проходив службу в органах військового управління, а отже повинен мав бути забезпечений речовим майном за нормою № 4.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 ОСОБА_4 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_4 та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити.

Керуючись статтями 168, 227, 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Чернігівського обласного військового комісаріату щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті грошової компенсації за виконання службових обов’язків на посаді помічника начальника розвідки з ТЗР у 43 вихідні, неробочі та святкові дні, та у виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно відповідно до примітки 1 норми забезпечення № 1 та № 4 наказу № 232 Міністра оборони України від 29.04.2016 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України».

Зобов’язати Чернігівський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні відпочинку за виконання позивачем службових обов’язків на посаді помічника начальника розвідки з ТЗР у вихідні, неробочі та святкові дні відповідно до довідки № 6374 від 23.12.2017 в/ч А1376 та грошову компенсацію за неотримане речове майно відповідно до примітки 1 норми забезпечення № 1 та № 4 наказу № 232 Міністра оборони України від 29.04.2016 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України».

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (вул. Свободи, 27-а, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

Відповідач: Чернігівський обласний військовий комісаріат (вул. Гетьмана Полуботка, 68, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 08536958).

Повне судове рішення складено 22.01.2019.

Суддя О.М. Тихоненко