Рішення № 79308981, 26.12.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/845/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.

за участю секретаря судового засідання Сулими М.П.

сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - Бурлаки Д.В. Гроссу Д.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області

про визнання протиправним та скасування рішень, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області "Про покарання" від 02.08.2018 р. №439;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області "По особовому складу" від 02.08.2018 р. №126 о/с;

- поновити його, ОСОБА_1, на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Сторожинецького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області з 02.08.2018 р.;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції України в Чернівецькій області виплатити йому, ОСОБА_1, середній заробіток з розрахунку по 421,46 грн за кожен день вимушеного прогулу, починаючи з 03.08.2018 р. і до дня фактичного поновлення на роботі.

В обґрунтування адміністративного позову позивач вказував, що його звільнення є незаконним, а накази від 02.08.2018 р. №439 та від 02.08.2018 р. №126 о/с протиправними, оскільки службове розслідування проведено формально, необ'єктивно та з порушенням вимог чинного законодавства. Так, причиною його звільнення стала відсутність на роботі 30.07.2018 р. Однак, Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області не врахувала те, що на роботі він був відсутній з поважних причин, а саме за станом здоров'я, про що надав відповідну довідку.

Крім того, у супереч ст. 14 Дисциплінарного статуту ОВС, службове розслідування проведено всього за два дні. Так, наказом від 31.07.2018 р. №726 призначено службове розслідування, і вже 02.08.2018 р. затверджено висновок про його результати. Ні комісією з службового розслідування, ані Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області не враховано обставини, які відповідно до чинного законодавства враховуються при обранні виду стягнення, а саме не враховано попередню службу, характеристику та висновки атестаційної комісії.

Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - відповідач, ГУНП в Чернівецькій області) подало до суду відзив на адміністративний позов відповідно до якого вказало, що розслідування відповідачем здійснено відповідно до чинного законодавства та в межах повноважень. Надана позивачем довідка довільної форми суперечить Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян та містить відомості тільки про те, що 30.07.2018 р. позивач звернувся на прийом до лікаря зі скаргою на зубний біль, а не про визнання позивача непрацездатним. Крім того, зазначена обставина, підтверджується також листом ДУ "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" від 01.08.2018 р. №33/46-459 в якому зазначено, що позивач звернувся за медичною допомогою зі скаргою на зубний біль і йому призначено лікування, проте при цьому лікарняний лист не видавався.

Крім того, відповідач у відзиві на адміністративний позов зазначив, що про звернення до закладу охорони здоров'я позивач нікого з керівництва не повідомив, що свідчить про надуманість позивачем поважності причин прогулу з метою уникнення відповідальності.

Як зазначив відповідач, заслуговують на особливої уваги також подальші дії позивача в день прогулу, а саме перебування його на весіллі. Зазначені дії позивача суперечать наявному у нього хворобливого стану, внаслідок якого він не зміг з'явитися на роботу 30.07.2018 р. та виконувати функціональні обов'язки протягом дня.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини справи відповідач вважає, що наказ ГУНП в Чернівецькій області від 02.08.2018 р. №126 о/с в частині звільнення позивача зі служби є правомірним, а правові підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Під час розгляду справи по суті судом здійснено допит свідків, зокрема: начальника сектору ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_6, заступника начальника сектору ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_7, начальника сектору ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8, лікара-стоматолога Державної установи територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області ОСОБА_9, з питань, які стосуються предмету доказування.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.12.2018 р. позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представники відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 26.12.2018 р., заперечували проти задоволення адміністративного позову з підстав зазначених у відзиві на адміністративний позов та просили в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши вступне слово учасників справи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) з 07.08.2017 р. проходив службу в органах Національної поліції України, а з 03.05.2018 р. прийнятий на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 11, 121).

30.07.2018 р. комісією у складі: начальника Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області підполковника поліції Шалара І.В., заступника начальника Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції Галіщук Є.О., начальника сектору кадрового забезпечення Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 складено акт по факту порушення службової дисципліни лейтенантом поліції ОСОБА_1 В акті зафіксовано, що дільничний офіцер поліції сектору превенції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_1 30.07.2018 р. не вийшов на службу без поважних причин, у зв`язку з чим вчинив прогул (а.с. 75).

30.07.2018 р. начальник Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції Шалар І.В. подав на ім`я т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції Ратушенка С.М. доповідну записку про те, що 30.07.2018 р. о 09 год. 00 хв. дільничний офіцер поліції сектору превенції Сторожинецького ВПГУ НП в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_1 не вийшов на службу, про причини своєї відсутності нікого не повідомив та до Сторожинецького відділу поліції не прибув. У зв`язку з вищенаведеним, просив призначити за вказаним фактом службове розслідування (а.с. 61).

З матеріалів справи видно, що на підставі наказу Національної поліції України від 13.07.2018 р. № 640 о/с на період відпустки начальника ГУНП в Чернівецькій області з 26.07.2018 р. по 10.08.2018 р., виконання обов'язків начальника ГУНП в Чернівецькій області тимчасово покладено на полковника поліції Ратушенка С.М. (а.с. 110).

На підставі доповідної записки, 31.07.2018 р. т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції Ратушенком С.М. видано наказ №726 "Про призначення та проведення службового розслідування", яким призначено службове розслідування по факту невиходу на роботу 30.07.2018 р. дільничного офіцера поліції сектору превенції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1

Проведення службового розслідування доручено комісії у складі: т.в.о. начальника УКЗ ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції Горбан М.К. - голова комісії та членів комісії: інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області майора поліції Ткаченко В.О.; заступника начальника Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції Галіщук Є.О. (а.с. 60).

За результатами проведеного службового розслідування, 02.08.2018 р. комісією складено висновок, який затверджено т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції Ратушенком С.М. (а.с. 62-66).

Враховуючи висновки службового розслідування, 02.08.2018 р. т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції Ратушенком С.М. видано наказ №439 "Про покарання", яким за порушення службової дисципліни, що виразилося у недотриманні Присяги працівника поліції, п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про національну поліцію", ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на дільничного офіцера поліції сектору превенції Сторожинецького відділу УНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с. 114-115).

На підставі наказу про покарання, 02.08.2018 р. т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції Ратушенком С.М. видано наказ №126 о/с "По особовому складу", яким відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0104415) дільничного офіцера сектору превенції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області звільнено з поліції з 03.08.2018 р. Стаж служби в поліції на день звільнення: 00 років 11 місяців 26 днів (а.с. 113).

Вважаючи звільнення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово учасників справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, заслухавши показання свідка, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з таких міркувань.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).

У відповідності до ч. 1 ст. 8 цього Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

В силу вимог ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ст. 19 Закону № 580-VIII).

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 -VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Водночас, згідно з п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 р. №901-VIII до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 р. № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Вказаним Дисциплінарний статутом визначається сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Так, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби.

Стаття 2 Дисциплінарного статуту визначає, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.

Вимогами ст. 7 вищевказаного Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна України базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Аналізуючи наведені положення Дисциплінарного статуту, суд приходить до висновку, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту визначено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Вимогами ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України (ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 р. №230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013 р. за №541/23073 (далі - Інструкція, чинна на час проведення службового розслідування).

Пунктом 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

Відповідно до п. 5.1 Інструкції службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Пунктом 5.2, 5.3 передбачено, що початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

Якщо вину особи РНС повністю доведено, начальник приймає рішення про її притягнення до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено (п. 5.4 Інструкції).

Згідно п. 6.3 Інструкції забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення. Небажання особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України, відносно якої проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

З матеріалів справи видно, що створеною відповідачем комісією по факту невиходу на роботу 30.07.2018 р. позивача, 02.08.2018 р. складено висновок службового розслідування, який затверджено т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області полковником поліції Ратушенком С.М. 02.08.2018 р. (а.с. 62-66).

У висновку службового розслідування зазначено, що до відділу УКЗ ГУНП в Чернівецькій області зі Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області надійшла доповідна записка начальника Сторожинецького відділу поліції підполковника поліції Шаларя І.В. про те, що 30.07.2018 р. дільничний офіцер сектору превенції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_1, освіта вища юридична, в національній поліції з 07.08.2017 р., на займаній посаді з 03.05.2018 р., за період проходження служби не заохочувався та до дисциплінарної відповідальності не притягувався, о 09 год. не вийшов на роботу, про причини своєї відсутності нікого не повідомив.

В ході проведення службового розслідування відповідачем опитано позивача, начальника сектору кадрового забезпечення Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8, заступника начальника сектору превенції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 та начальника сектору превенції Сторожинецького ВП ОСОБА_6, а також отримано інформацію з ДУ "ТМО МВС України по Чернівецькій області" щодо звернення позивача за медичною допомогою.

У відповідності до листа ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Чернівецькій області" від 01.08.2018 р. №2025/41/29/01-2018, позивач 30.07.2018 р. звернувся за медичною допомогою до лікаря-стоматолога зі скаргою на гострий зубний біль. З даного приводу йому було призначено лікування, однак лікарняний лист не видавався.

За результатами проведеного службового розслідування, відповідач прийшов до висновку, що позивач 30.07.2018 р. у період часу з 09 год. до 18 год., був відсутній без поважних причин на службі, що згідно п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), необхідно кваліфікувати як прогул без поважних причин.

Відповідно до змісту висновку службового розслідування, зазначені вище дії позивача свідчать також про порушення ним вимог ст. ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, вимог п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", що вказує на наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, за вчинення якого, він згідно ст. 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.

У висновку службового розслідування також зазначено, що обставини, які пом`якшують відповідальність позивача - визнання вини, а обставини, що обтяжують відповідальність позивача - умисні дії порушника.

Пропонуючи вид дисциплінарного стягнення, враховуючи характер вчиненого дисциплінарного проступку, ступінь вини порушника, його особу поведінку, рівень кваліфікації, тяжкість вчиненого проступку за порушення службової дисципліни, що виразилося у недотриманні Присяги працівника поліції, п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 7 Дисциплінарно статуту органів внутрішніх справ України, комісією у висновку службового розслідування запропоновано на дільничного офіцера поліції сектору превенції Сторожинецького відділу ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1 накласти стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

З огляду на вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем було дотримано порядок та строки проведення службового розслідування за результатами якого прийнято висновок.

Як зазначено вище, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Статтею 139 КЗпП України визначено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно ст. 140 КЗпП України трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно ст. 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.

Відповідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Згідно ст. 147-1 КЗпП України з дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Відповідно ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно ст. 152 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

Пункт 24 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 р. №9 визначає прогул як відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Відповідно до п. 22 згаданої постанови, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 п.1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147 (1), 148, 149 КЗпП України, правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Так, матеріалами службового розслідування встановлено, що 30.07.2018 р. у період часу з 09 год. до 18 год. позивач був відсутній без поважних причин на службі, що згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Дослідженням відібраних під час службового засідання письмових пояснень позивача від 31.07.2018 р. встановлено, що позивач 30.07.2018 р. приблизно о 10 год. 00 хв. звернувся в лікарню "ДУ МВС" по причині того, що його болів зуб. Приблизно до 12 год. 00 хв. він знаходився у лікарні з метою отримання консультації у лікаря. Після чого, лікар виписав йому ліки, видав довідку про обстеження. Про даний факт позивач нікого з Сторожинецького ВП не повідомив і пішов додому. Після огляду стоматолога він поїхав до себе додому, а на службу 30.07.2018 р. не виходив. Про дану обставину та причини не виходу на службу позивач ні керівництво Сторожинецького ВП, ні колег по роботі не повідомив. На запитання інспектора відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області майора поліції Ткаченка В.О. про те, чи усвідомлює те, що допустив 30.07.2018 р. прогул без поважних причин, позивач надав відповідь: - "Так, я усвідомлюю, що я допустив прогул". Вину свою визнав, просив суворо не карати (а.с. 70-71 ).

В судовому засіданні позивач не заперечував, що він не вийшов на службу 30.07.2018 р., однак вказував, що його погане самопочуття, а саме гострий зубний біль, який він відчував, є поважною причиною невиходу на роботу.

Будучи опитаний в ході проведення службового розслідування заступник начальника сектору превенції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області майор поліції ОСОБА_7 пояснив, що 30.07.2018 р. о 08 год. 30 хв, він зателефонував на мобільний телефон позивача, для того, щоб дізнатися про місце його знаходження та узгодження плану роботи. У ході телефонної розмови позивач повідомив йому про те, що він направляється у село Дубово Сторожинецького району Чернівецької області для виконання матеріалів ЄО №4378. О 17 год. 40 хв. до ОСОБА_7 надійшла усна вказівка начальника Сторожинецького ВП Шаларя І.В. про збір поліцейських сектору кримінальної поліції та сектору превенції, після чого ОСОБА_7 в телефонному режимі повідомив позивача. У свою чергу, позив повідомив, що перебуває на закріпленій за ним дільниці, звідки направляється до Сторожинецького ВП. Однак, о 18 год. 30 хв. позивач до поліції не прибув.

У зв`язку з тим, що позивач не прибув на збір у визначений час, йому на мобільний телефон зателефонував начальник сектору превенції Сторожинецького ВП майор поліції ОСОБА_6

Під час телефонної розмови, як пояснив ОСОБА_6, позивач повідомив йому, що він вже доїжджає до Сторожинецького ВП. Оскільки, станом на 20 год. позивач до Сторожинецького ВП так не прибув, ОСОБА_6 знову зателефонував йому на мобільний телефон. Позивач повідомив, що він знаходиться за межами Сторожинецького району на весіллі.

Крім того, як видно з письмових пояснень заступник начальника сектору превенції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_7 зазначив, що під час спілкування з ОСОБА_1 в телефонному режимі 30.07.2018 р. останній останній жодних скарг з приводу поганого почуття не виказував та не повідомляв. Чому позивач не вийшов на службу 30.07.2018 р., а також чому збрехав про те, що він знаходиться в селі Дубово по службовому завданню та де він перебував йому не відомо (а.с. 73).

Аналогічні показання надав ОСОБА_7 будучи допитаний як свідок під час судового розгляду даної справи.

Будучи опитаний в ході проведення службового розслідування начальник сектору превенції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 пояснив, що улітку 30.07.2018 р. вийшов з відпустки та приступив до виконання свої функціональних обовязків. Одразу заступник начальника сектору превенції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 доповів йому по особовому складу де хто із дільничних офіцерів поліції знаходиться і чим займається.

На збір о 18 год. 30 хв. дільничний офіцер поліції ОСОБА_1 не з`явився. У звязку з наведеним, він разом із заступником начальника СПД Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 з'ясовували чим займався позивач. Встановлено, що протягом дня позивач доповідав ОСОБА_7, що перебуває на дільниці у с. Кам`яна, с. Михальча, але сказати у кого саме він був пояснити не зміг. Вподальшому, близько 20 год. 30.07.2018 р. дільничний офіцер так і не з`явився до Сторожинецького ВП, вході телефонної розмови останній повідомив, що не був на роботі, оскільки перебував на весіллі. Про вказану подію повідомлено начальника Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області Шалара І.В. Крім того, ОСОБА_6 зазначив, що про причини свого не прибуття на службу позивач його не повідомив та не пояснив (а.с. 74).

Аналогічні показання надав ОСОБА_6 будучи допитаний як свідок під час судового розгляду надої справи.

Відповідно до наданих інспектору відділу ІОС УКЗ ГУНП в Чернівецькій області майору поліції Ткаченко В.О. письмових пояснень начальника СКЗ Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 встановлено, що 30.07.2018 р. о 17 год 45 хв. черговий зателефонував йому на мобільний телефон і повідомив, що дільничних офіцерів поліції та поліцейських СКП про збір о 18 год. 30 хв. у Строжинецькому ВП.

Під час вказаного збору встановлено, що станом на 18 год. 30 хв. 30.07.2018 р. дільничний офіцер поліції ОСОБА_1 на збір не прибув, хоча належним чином про збір був повідомлений. Під час неодноразових дзвінків позивачу начальником СП Сторожинецького відділення поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_6 та заступником начальника СП Сторожинецького відділення поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_7 позивач повідомив, що він доїжджає до Сторожинецького ВП з села Дубово, де знаходився протягом дня по службовій необхідності, а саме збору матеріалів.

Станом на 19 год. 20 хв. позивач до Сторожинецького ВП так і не прибув. Як стало йому пізніше відомо, позивач в телефонному режимі повідомив про те, що він 30.07.2018 р. на службу не виходив, оскільки перебував на весіллі. Про причини не виходу на службу 30.07.2018 р. позивач його не повідомив. Про факт невиходу на службу позивача 30.07.2018 р. був зафіксований актом. На службу позивач прибув лише 31.07.2018 р. (а.с. 72).

Аналогічні показання надав ОСОБА_8 будучи допитаний як свідок під час судового розгляду надої справи.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що наказом ГУНП в Чернівецькій області №855 від 10.08.2016 р. "Про затвердження внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державної службовців та працівників ГУНП в Чернівецькій області" затверджено внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників ГУНП в Чернівецькій області (а.с. 23).

Відповідно до внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців та працівників ГУНП в Чернівецькій області встановлено, що початок робочого дня - о 09 год. 00 хв. Обідня перерва - 45 хв.: з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв. Закінчення робочого дня: у понеділок, вівторок, середу, четвер - о 18 год. 00 хв. у п`ятницю - о 16 год. 45 хв.; напередодні святкових днів - у понеділок, вівторок, середу, четвер - о 17 год. 00 хв., у п`ятницю 15 год. 45 хв. Вихідні дні - субота і неділя. Рекомендоване завчасне прибуття на робоче місце о 08 год. 45 хв. (а.с. 24).

Крім того, судом досліджено посадову інструкцію дільничного офіцера поліції сектору превенції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, затверджену начальником Сторожинецького ВП ГУНП в Черніве6цькій області підполковником поліції Шалар І.В.

Так, відповідно до п. 1 посадової інструкції дільничний офіцер поліції сектору превенції Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області зобов`язаний дотримуватися правил особистої безпеки та внутрішнього трудового розпорядку, забезпечує збереження державних таємниць та дотримання режиму секретності у роботі (а.с. 80-81).

З вказаною посадовою інструкцією позивач ознайомився 31.05.2018 р., що підтверджується його підписом.

Беручи до уваги вищенаведені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивач 30.07.2018 р. у період часу з 12 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. (більше трьох годин протягом робочого дня) був відсутній без поважних причин на службі, що згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України кваліфікується, як прогул без поважних причин.

У адміністративному позові, а також у судовому засіданні позивач та його представник вказували, що в матеріалах службового розслідування наявні докази поважності відсутності позивача на роботі, а саме довідка лікувальної установи від 30.07.2018 р. б/н та лист "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" від 01.08.2018 р. №33/46-659, які підтверджують, що у позивача 30.07.2018 р. дійсно був гострий зубний біль і він звернувся за медичною допомогою, а отже був відсутній на роботі з поважних причин. Разом з тим, ні при складанні висновку службового розслідування, ані при накладенні дисциплінарного стягнення відповідач не врахував вказану обставину, як поважну причину відсутності на службі та як пом'якшуючу відповідальність обставину. З даного приводу суд зазначає наступне.

Згідно п. 1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 455 від 13.11.2001 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 р. за № 1005/6196 (далі - Інструкція №455), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Пунктом 1.3.1 Інструкції № 455 передбачено, що листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.

Тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров'я (п.2.22 Інструкції №455).

Наказом Міністерства внутрішніх справ №201 від 23.03.2016 р. "Про затвердження форми довідки про тимчасову працездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2016 р. за № 535/28665 затверджено довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця національної гвардії України.

Пунктом 2.7 Інструкції №455 передбачено, що особам, не визнаним тимчасово непрацездатними, лікарем лікувально-профілактичного закладу видається довідка довільної форми з позначкою про час звернення до лікувально-профілактичного закладу, а у випадку, коли працівник звертався в здоровпункт в нічну зміну, видається листок непрацездатності з часу звернення у здоровпункт до закінчення робочої зміни.

Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 р №532/274/136-ос/1406, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 р. за № 1456/10055 (далі - Інструкція №532), листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Судом встановлено, що позивач на підтвердження звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю 30.07.2018 р. надав довідку лікувальної установи від 30.07.2018 р. №б/н та лист "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" від 01.08.2018 р. №33/46-659.

Дослідженням довідки №б/н від 30.07.2018 р. виданої лікарем-стоматологом ДУ "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" ОСОБА_9 встановлено, що вказана довідка видана ОСОБА_1, 1995 року народження, в тому що він був на прийомі у лікаря-стоматолога з діагнозом: "загострення хронічного парадонтозу 36 різця". Вказана довідка довільної форми та написана від руки (а.с. 21).

Дослідженням листа державної установи "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" від 01.08.2018 р. №33/46-659 судом встановлено, що дільничний офіцер поліції сектору превенції Сторожинецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_1, 1995 року народження, звернувся до за медичною допомогою в лікарню ДУ "ТМО МВС України по Чернівецькій області" до лікаря-стоматолога зі скаргами на гострий зубний біль. Призначено лікування. Лікарняний лист не видавався (а.с. 22).

Крім того, під час судового розгляду представника позивача надано лист державною установою "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" від 16.08.2018 р. №33/46-693.

Відповідно до змісту листа наданого "Територіальним медичним об`єднанням Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області" від 16.08.2018 р. №33/46-693 вказано, що дільничний Сторожинецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, лейтенант поліції ОСОБА_1,1995 року народження, 30.07.2018 р. звернувся до лікаря стоматолога ДУ "ТМО МВС України по Чернівецькій області" зі скаргами на стан здоров`я. Було проведено медичне обстеження та виставлено діагноз: загострення хронічного переодонтиту 36 зуба, переостит. Призначено лікування: гіпертонічний розчин, антибіотико-терапія та призначено з`явитися на повторний огляд 03.08.2018 р. Однак, ОСОБА_1 на повторний огляд до лікаря-стоматолога не з`явився. Від виконання службових обов`язків не звільнявся (а.с. 90).

Будучи допитаний лікар-стоматолог Державної установи територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області ОСОБА_9 дав показання, якими підтвердив діагноз зазначений ним у довідці. Також зазначив, що ним було надано медичну допомогу позивачу, проведено розтин, встановлено дренаж. Рекомендовано полоскання, призначено антибіотика та рекомендовано прийти на повторний огляд через три дні. На повторний огляд позивач не з`явився.

Лікар-стоматолог ОСОБА_9 підтвердив звернення позивача за медичною допомогою близько обіду та вказав, що показань для видачі лікарняного листа не було. Після проведення лікування позивач міг виконувати свої службові обов`язків.

З огляду на вищенаведені обставини справи, а також вимоги, які ставляться до форми довідки про тимчасову працездатність, яка видається поліцейським, суд приходить до переконання, що надана позивачем довідка не підтверджує тимчасову непрацездатність позивача.

Крім того, посилання позивача на непрацездатність та неможливість виконання службових обов`язків спростовуються показами лікаря-стоматолога Державної установи територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області ОСОБА_9 наданими під час судового розгляду справи.

Суд також зазначає, що протягом усього дня 30.07.2018 р. позивач жодним чином, враховуючи неодноразові дзвінки безпосередніх керівників позивача не повідомив нікого про погане самопочуття та ввів в оману щодо місця свого перебування та виконання заходів щодо збору матеріалів.

У адміністративному позові позивач зазначав, що зранку 30.07.2018 р. у нього почався зубний біль, він прийняв знеболювальне та поїхав на службу в село Дубово Сторожинецького району для збору матеріалів по ЖЕО №4378, що була в його провадженні. Приблизно о 08 год. 30 хв. йому зателефонував заступник сектору превенції Сторожинецького відділу поліції ОСОБА_7, якому він доповів про своє місцезнаходження.

Дослідження матеріалів справи ЖЄО № 4379 за зверненням громадянки ОСОБА_17, судом встановлено, що позивач не збирав 30.07.2018 р. жодних матеріалів по ЖЕО №4378 (а.с. 116-125).

З огляду на вищенаведені обставини, суд приходить до переконання, що при визначенні позивачу виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких скоєно проступок позивачем, попередня поведінка позивача, а також шкода завдана авторитету органів поліції.

До того ж, обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є виключно правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення.

Суд не бере до уваги посилання позивача, як на підставу протиправності остаржуваного наказу ГУНП в Чернівецькій області "Про покарання" від 02.08.2018 р. №439 те, що з вказаним наказом він ознайомився тільки після отримання його на адвокатський запит, оскільки згідно чинного законодавства відповідач не зобов'язаний з ним ознайомлювати позивача.

Інші доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних наказів суд відхиляє, оскільки вони спростовуються встановленими у справі обставинами.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність оскаржуваних наказів прийнятих відносно позивача.

Стосовно розподілу судових витрат.

Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, у задоволенні позову позивачу, який звільнений від сплати судового збору відмовлено повністю та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішень, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст.ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.01.2019 р. протягом десяти робочих днів (враховуючи час перебування судді у відпустці).

Суддя В.К. Левицький