Рішення № 79308685, 11.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2019 р. № 2040/7670/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кікояна Г.О.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в порядку загального провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 2040/7670/18 за позовом приватного підприємства "СПС" до Сумської митниці ДФС про скасування рішень та карток відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "СПС" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA805180/2018/000014/1 від 21.03.2018, №UA805180/2018/000017/1 від 27.03.2018, № UA805180/2018/000021/2 від 05.04.2018, № UA 805180/2018/000022/2 від 05.04.2018;

- скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС №UА805180/2018/00025;№UА805180/2018/00030;№UА805180/2018/00033;№UA805180/2018/00034;

- зобов'язати Сумську митницю ДФС підготувати висновок про повернення ПП "СПС" помилково та/або надміру сплачених митних платежів у розмірі 63 733,10 грн (12 256,36 грн мита та 51476,74 грн ПДВ) за митними деклараціями № UA805180/2018/005246 від 21.03.2018; № UA805180/2018/005649 від 27.03.2018; № UA805180/2018/006348 від 05.04.2018 та № UA805180/2018/006340 від 05.04.2018 на п/р 26007035924700 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані рішення митного органу є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України, у зв’язку з чим просить суд їх скасувати.

Представник позивача в судове засідання прибув, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечував, зазначивши, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є законними та обґрунтованими, складеними відповідно до чинного законодавства. У зв'язку із чим, просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

01 серпня 2017 року між ПП "СПС", резидентом України, (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Приправка.Ру", резидентом Російської Федерації, (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт № 53 від 01.08.2017 (далі - Контракт).

Відповідно до п.1.1. Конракту постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити зерно гірчиці в кількості 1500 тон, за ціною 490 доларів США, на загальну суму 735000,00 доларів США на умовах контракту.

Розділами 2, 3, 4 Контракту визначено, що ціна на товар включає в себе вартість упаковки, маркування та встановлюється в доларах США. В ціну Товару включена вартість тари, пакування, маркування та транспортування. Постачальник поставляє покупцю товар на умовах, зазначених в специфікаціях до даного контракту, які оформлюються перед відвантаженням товару. Платежі здійснюються покупцем шляхом банківського переказу на умовах 100% передплати до 30.09.2017. Оплата може здійснюватися частками.

01 серпня 2017 року між вказаними сторонами укладено додаток № 1 до Контракту – Специфікацію № 1 від 01.08.2017, відповідно до якої, постачальник зобов’язався поставити покупцеві гірчицю жовту у кількості 1500 тон, за ціною 490 доларів США, на загальну суму 735000,00 доларів США. На виконання погоджених сторонами умов специфікації ПП "СПС" здійснено часткову передоплату товару у сумі 195000 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 832 від 21 серпня 2017 року.

Також, додатковими угодами від 29 вересня 2017 року, 10 жовтня 2017 року, 30 грудня 2017 року до контракту поставки № 53 від 01.01.2017 сторони змінили умови оплати та умови постачання товару: домовились виключити додаток № 1 від 01.08.2017 (специфікація) до контракту № 53 від 01.08.2017, Бєлгород, Росія, від 01.08.2017; наступні поставки товару здійснюються сторонами згідно з Розділом 3 Контракту за окремо оформленими специфікаціями, з урахуванням підписаних додаткових угод до Контракту; сума передоплати здійснена покупцем на підставі додатку № 1 від 01.08.2017 року (специфікація) до контракту № 53 від 01.08.2017, Бєлгород, Росія, від 01.08.2017, поверненню не підлягає, та зараховується в рахунок оплати наступних поставок товару за окремо оформленими специфікаціями до Контракту; платежі за цим Контрактом здійснюються покупцем в доларах США шляхом банківського переказу на умовах 100% передоплати, якщо інше не погоджено сторонами додатково. Оплата може здійснюватися частково. Строк поставки Товару – до 30.12.2018 року, якщо інше не погоджено сторонами.

Матеріалами справи встановлено, що згідно інвойсу № 11 від 16.03.2018 до Контракту на умовах FCA: Курська область, с. Глушкове, Росія (Інкотермс 2010) на адресу позивача поставлено товар, а саме: зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, неподрібнене, для промислової переробки, 21000 тонна за ціною 540,00 доларів США за 1 тону, загальною вартістю 11340,00 доларів США.

16 березня 2018 року ПП "СПС" та ТОВ "Приправка.Ру" підписали додаткову угоду, якою погодили інші, ніж передбачено Контрактом, умови оплати товару за специфікацією № 18 від 16.03.2018, а саме: платежі за цією специфікацією здійснюються покупцем у доларах США, шляхом банківського переказу, на умовах відстрочення платежу, оплата за товар має бути проведена не пізніше 90 календарних днів від моменту поставки товару.

20 березня 2018 року позивачем до митного поста "Суми - центральний" Сумської митниці ДФС подана митна декларація № UA805180/2018/005122, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, а саме: ціна товару – 11340, доларів США, митна вартість – 306784,74 грн.

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 53 від 01.08.2017, додаткову угоду від 10.10.2017, додаткову угода від 30.12.2017, комерційний інвойс (рахунок –фактура) № 11 від 16.03.2018, платіжне доручення в іноземній валюті № 832 від 21.08.2017, документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати від 16.03.2018), пакувальний лист № 11 від 16.03.2018, автомобільну накладну № 160318 від 16.03.2018, додаток № 18 до контракту від 16.03.2018 – специфікацію 18, сертифікат якості № 1734541 от 16.03.2018, протокол випробувань № 157 від 16.03.2018, митну декларацію країни відправлення № 10102030/160318/0004050 від 16.03.2018.

Проте, в електронному повідомленні від 20.03.2018 відповідачем зазначено, про можливе заниження митної вартості та про необхідність надати додаткові документи по митній вартості відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс -листи) виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вказане електронне повідомлення підприємство надало митному органу наступні додаткові документи: висновок про проведення аналізу відповідності цінових умов контракту № 53 від 01.08.2017, виданий ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" за № 489 від 05.03.2018, сертифікат походження № НОМЕР_1 від 16.03.2018, специфікацію № 1 до контракту № 53 від 01.08.2018, прайс-лист ТОВ "Приправка.Ру" за 01.02.2018, комерційну пропозицію ТОВ "Приправка.Ру" до ПП "СПС", пояснення представника (митного брокера) – ТОВ "Реал 73".

Проте, відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації №UA805180/2018/005122 від 20.03.2018 та застосовано другорядний (за ціною договору щодо ідентичних товарів) метод визначення митної вартості товарів, у зв’язку з чим, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2018/00025 від 20.03.2018 та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA805180/2018/000014/1 від 21.03.2018, відповідно до якого, митна вартість товару склала: зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, неподрібнене, для промислової переробки, 13914,60 доларів США із розрахунку 0,6626 доларів США за 1 тону (проти заявленої декларантом ціни товару 11340 доларів США: 540,00 доларів США за 1 тону).

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2018/00025 від 20.03.2018, позивачу запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості № UA805180/2018/000014/1 від 21.03.2018 та роз’яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп. 4 п.4 ст.54 Митного кодексу України.

Судовим розглядом встановлено, що позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, однак, митний брокер, ТОВ "Реал 73", здійснив сплату митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною відповідачем, та подав нову митну декларацію № UA805180/2018/005246 від 21.03.2018.

Вказане вище коригування Сумської митниці ДФС призвело до збільшення митної вартості товару та в свою чергу до збільшення митних платежів на суму 15388,05 грн (мита – 2959,24 грн, ПДВ – 12428,81 грн).

Також, на умовах контракту № 53 від 01.08.2017 згідно комерційного інвойсу № 14 від 21.03.2018 до контракту на умовах FCA: Курська область, с. Глушкове, Росія (Інкотермс 2010) на адресу позивача поставлено товар: зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, неподрібнене, для промислової переробки,21000 тони за ціною 540,00 доларів США за 1 тону, загальною вартістю 11340,00 доларів США.

21 березня 2018 року ПП "СПС" та ТОВ "Приправка.Ру" підписали додаткову угоду, якою погодили інші, ніж передбачено Контрактом, умови оплати товару за специфікацією № 21 від 21.03.2018, а саме: встановили, що платежі за цією специфікацією здійснюються покупцем у USD, шляхом банківського переказу на умовах відстрочення платежу. Оплата за товар має бути проведена не пізніше 90 (дев’яносто) календарних днів від моменту поставки товару.

27 березня 2018 року підприємством до митного поста "Суми - центральний" Сумської митниці ДФС подано митну декларацію № UA805180/2018/005589, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, а саме: ціна товару – 11340,00 доларів США, митна вартість – 304291,78 грн.

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано: зовнішньоекономічний контракт № 53 від 01.08.2017, додаткову угоду від 10.10.2017, додаткову угоду від 30.12.2017, комерційний інвойс (рахунок –фактура) № 14 від 21.03.2018, платіжне доручення в іноземній валюті № 832 від 21.08.2017, документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати від 26.03.2018 року), пакувальний лист № 14 від 21.03.2018, міжнародну автомобільну накладну (CMR) №230318 від 21.03.2018; додаток № 21 до контракту від 16.03.2018 – специфікацію № 21, сертифікат якості № 1734541 от 16.03.2018, протокол випробувань № 157 від 16.03.2018, митну декларацію країни відправлення 10102030/230318/0004426 від 23.03.2018.

Проте, електронним повідомленням від 20.03.2018 відповідач декларанту вказав на необхідність надати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 5) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 6) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

На виконання вимог вказаного електронного повідомлення позивач надав відповідачу наступні додаткові документи: висновок про проведення аналізу відповідності цінових умов контракту № 53 від 01.08.2017, виданий ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" за № 489 від 05.03.2018; специфікацію № 1 до контракту № 53 від 01.08.2018; прайс-лист ТОВ "Приправка.Ру" від 01.02.2018.; лист-звернення ТОВ "Приправка.Ру" до ПП "СПС"; пояснення представника – ТОВ "Реал 73" №27/03 від 27.03.2018.

Однак, відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № UA805180/2018/005589 від 27.03.2018 та застосовано другорядний (за ціною договору щодо ідентичних товарів) метод визначення митної вартості товарів, у зв’язку з чим складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2018/00030 від 27.03.2018 та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA805180/2018/000017/1 від 27.03.2018, відповідно до якого, митна вартість товару склала: зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, неподрібнене, для промислової переробки - 13914,60 доларів США із розрахунку 0,6626 доларів США за 1 тону (проти заявленої декларантом ціни товару 11340 доларів США: 540,00 доларів США за 1 тону).

Згідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2018/00030 від 27.03.2018, позивачу запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості № UA805180/2018/000017/1 від 27.03.2018 та роз’яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп. 4 п.4 ст.54 Митного кодексу України.

Судовим розглядом встановлено, що позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, проте, митний брокер здійснив сплату митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною відповідачем, та подав нову митну декларацію № UA805180/2018/005649 від 27.03.2018.

Вказане коригування митного органу призвело до збільшення митної вартості товару та в свою чергу до збільшення митних платежів на суму 16048,05 грн (мита – 3086,16 грн, ПДВ – 12961,89 грн).

Окрім того, відповідно до укладеного Контракту та згідно комерційного інвойсу № 15 від 02.04.2018 року до контракту на умовах FCA: Курська область, с. Глушкове, Росія (Інкотермс 2010) на адресу позивача поставлено товар: зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, неподрібнене, для промислової переробки, 21000 тонна за ціною 540,00 доларів США за 1 тону, загальною вартістю 11340,00 доларів США.

02 квітня 2018 року ПП "СПС" та ТОВ "Приправка.Ру" підписали додаткову угоду, якою погодили інші, ніж передбачено Контрактом, умови оплати товару за специфікацією № 22 від 02.04.2018, а саме: встановили, що платежі за цією специфікацією здійснюються покупцем у USD, шляхом банківського переказу на умовах відстрочення платежу. Оплата за товар має бути проведена не пізніше 90 (дев’яносто) календарних днів від моменту поставки товару.

05 квітня 2018 року позивачем до митного поста "Суми - центральний" Сумської митниці ДФС подано митну декларацію № UA805180/2018/006293, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, а саме: ціна товару – 11340,00 доларів США, митна вартість – 303823,07 грн.

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 53 від 01.08.2017, додаткову угоду від 10.10.2017, додаткову угоду від 30.12.2017, комерційний інвойс (рахунок –фактура) № 15 від 02.04.2018, платіжне доручення в іноземній валюті № 832 від 21.08.2017, документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати від 26.03.2018 року, пакувальний лист № 15 від 02.04.2018, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 020418 від 02.04.2018, додаток № 22 до контракту від 02.04.2018 року – специфікацію № 22; сертифікат якості № 173486 від 02.04.2018; протокол випробувань № 170 від 02.04.2018, митну декларація країни відправлення 10102030/030418/0005013 від 03.04.2018.

Проте, в електронному повідомленні декларанту від 05.04.2018 відповідачем зазначено, що відповідно до ст.53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості, необхідно надати: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 5) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 6) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Враховуючи зміст вказаного повідомлення, підприємство надало митному органу наступні додаткові документи: висновок про проведення аналізу відповідності цінових умов контракту № 53 від 01.08.2018, виданий ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" за № 489 від 05.03.2018, специфікацію № 1 до контракту № 53 від 01.08.2018, прайс-лист ТОВ "Приправка.Ру" від 01.02.2018, лист-звернення ТОВ "Приправка.Ру" до ПП "СПС" (комерційна пропозиція), пояснення представника (митного брокера) – ТОВ "Реал 73".

Однак, Сумською митницею ДФС відмовлено у прийнятті митної декларації № UA805180/2018/006293 від 05.04.2018 та застосовано другорядний (за ціною договору щодо ідентичних товарів) метод визначення митної вартості товарів, у зв’язку з чим складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2018/00034 від 05.04.2018 та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA805180/2018/000022/2 від 05.04.2018, відповідно до якого, митна вартість товару склала: зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, неподрібнене, для промислової переробки - 13952,40 доларів США із розрахунку 0,6644 доларів США за 1 тону (проти заявленої декларантом ціни товару 11340 доларів США: 540,00 доларів США за 1 тону).

З картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2018/00034 від 05.04.2018 вбачається, що позивачу запропоновано подати нову митну декларацію з урахуванням відомостей, наведених у рішенні про коригування митної вартості № UA805180/2018/000022/1 від 05.04.2018 та роз’яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп. 4 п.4 ст.54 Митного кодексу України.

Судовим розглядом встановлено, що позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, однак, митний брокер здійснив сплату митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною відповідачем, та подав нову митну декларацію № UA805180/2018/006348 від 05.04.2018.

Вищенаведене коригування призвело до збільшення митної вартості товару та в свою чергу до збільшення митних платежів на суму 16018,50 грн (мита – 3080,48 грн, ПДВ – 12938,02 грн).

Також, відповідно до умов контракту та згідно комерційного інвойсу № 16 від 02.04.2018 до Контракту на умовах FCA: Курська область, с. Глушкове, Росія (Інкотермс 2010) на адресу позивача поставлено товар: зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, неподрібнене, для промислової переробки, 21 000 тонна за ціною 540,00 доларів США за 1 тону, загальною вартістю 11340,00 доларів США.

02 квітня 2018 року ПП "СПС" та ТОВ "Приправка.Ру" підписали додаткову угоду, якою на підставі погодили інші, ніж передбачено Контрактом, умови оплати товару за специфікацією № 22 від 02.04.2018, а саме: встановили, що платежі за цією специфікацією здійснюються покупцем у USD, шляхом банківського переказу на умовах відстрочення платежу. Оплата за товар має бути проведена не пізніше 90 (дев’яносто) календарних днів від моменту поставки товару.

05 квітня 2018 року позивачем до митного поста "Суми - центральний" Сумської митниці ДФС подано митну декларацію № UA805180/2018/006300, в якій заявлена митна вартість за основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, а саме: ціна товару – 11340, 00 доларів США, митна вартість – 304823,07 грн.

Разом з митною декларацією позивачем для підтвердження митної вартості товару подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт № 53 від 01.08.2017, додаткову угоду від 10.10.2017, додаткову угоду від 30.12.2017, комерційний інвойс (рахунок –фактура) № 16 від 02.04.2018, платіжне доручення в іноземній валюті № 832 від 21.08.2017, документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка про транспортні витрати від 03.04.2018), пакувальний лист № 16 від 02.04.2018 року, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 030418 від 02.04.2018, додаток № 22 до контракту від 02.04.2018 – специфікацію № 22, сертифікат якості № 173486 від 02.04.2018, протокол випробувань № 171 від 02.04.2018, митну декларацію країни відправлення № 10102030/030418/0005013 від 03.04.2018.

Проте, в електронному повідомленні від 05.04.2018 декларанту зазначено про необхідність надання додаткових документів по митній вартості до ч.3. ст. 53 МКУ: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, Тобто, виходячи з правового аналізу електронного повідомлення, відповідач зазначив підстави сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості товару та витребування додаткових документів, зокрема: документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На вказане електронне повідомлення, підприємство надало відповідачу: висновок про проведення аналізу відповідності цінових умов контракту № 53 від 01.08.2017, виданий ДП "УКРПРОМЗОВНІШЕКСПЕРТИЗА" за № 489 від 05.03.2018; специфікація № 1 до контракту № 53 від 01.08.2018, прайс-лист ТОВ "Приправка.Ру" за 01.02.2018; лист-звернення ТОВ "Приправка.Ру" до ПП "СПС" (комерційна пропозиція), пояснення представника – ТОВ "Реал 73".

Однак, Сумською митницею ДФС відмовлено у прийнятті митної декларації №UA805180/2018/006300 від 05.04.2018 та застосовано другорядний (за ціною договору щодо ідентичних товарів) метод визначення митної вартості товарів, у зв’язку з чим, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2018/00033 від 05.04.2018 та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA805180/2018/000021/2 від 05.04.2018, відповідно до якого митна вартість товару склала: зерно гірчиці білої (Sinapis alba), 2 ґатунку, неподрібнене, для промислової переробки - 13952,40 доларів США із розрахунку 0,6644 доларів США за 1 тону (проти заявленої декларантом ціни товару 11340 доларів США: 540,00 доларів США за 1 тону).

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2018/00033 від 05.04.2018, позивачу запропоновано подання нової митної декларації з урахуванням відомостей наведених у рішенні про коригування митної вартості № UA805180/2018/000021/2 від 05.04.2018 року та роз’яснено можливість випуску товарів у вільний обіг згідно пп. 4 п.4 ст.54 Митного кодексу України.

Судовим розглядом встановлено, що позивач не погодився з митною вартістю товару, визначеною відповідачем, однак, митний брокер здійснив сплату митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною відповідачем, та подав нову митну декларацію №UA805180/2018/006340 від 05.04.2018.

Вищенаведене коригування призвело до збільшення митної вартості товару та в свою чергу до збільшення митних платежів на суму 16278,50 грн (мита – 3130,48 грн, ПДВ – 13148,02 грн).

Щодо правового регулювання спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Виходячи з п. 2 Положення про митні декларації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450, товари декларуються шляхом подання митному органу, зокрема, митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Відповідно до п 2.1. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року №631, для здійснення митного оформлення товарів Декларант подає до підрозділу митного оформлення митного органу митну декларацію на бланку єдиного адміністративного документа, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію (у разі подання митної декларації на паперовому носії), рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Митним кодексом України, декларацію митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 263 Митного кодексу України митна декларація подається органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених Митним кодексом України, виходячи з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо органом доходів і зборів виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів, та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Як вбачається із вищевказаних рішень, підставою для визначення митної вартості слугувала цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС ДФС України: МД UA805180/2018/005120 від 20.03.2018 року.

Суд звертає увагу на те, що прийняті органом доходів і зборів письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Проте, в порушення вказаної норми відповідачем в оскаржуваному рішенні не обґрунтувано причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Суд зазначає, що за правилами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

Суд зазначає, що з аналізу положень Митного кодексу України вбачається, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Верховний Суд України у постанові від 30 червня 2015 року (справа 21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації, водночас.

Проте, Сумською митницею ДФС не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, а також, не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових та в результаті чого, при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості відповідачем порушено порядок (механізм) застосування методу визначення митної вартості.

Суд вважає посилання представника митного органу на ту обставину, що оскільки банківський платіжний документ № 832 від 21.08.2017 підтверджує передоплату згідно специфікації № 1 від 01.08.2017, предметом якої є "гірчиця жовта", а не той товар, який заявлений декларантом в поданих в митних деклараціях "гірчиця біла", як на підставу правомірності винесення спірних рішень, необґрунтованими, оскільки, вказані розбіжності в документах не впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Щодо ненадання позивачем до відповідача платіжних доручень, суд вказує на наступне.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, подаються декларантом на підтвердження митної вартості товару виключно у разі, якщо рахунок сплачено, або якщо вони є у наявності.

Поряд з цим, суд звертає увагу на те, що враховуючи положення контракту поставки № 53 від 01.08.2017 та додаткових угод до нього від 29 вересня 2017 року, 10 жовтня 2017 року, 30 грудня 2017 року та 16 березня 2018 року, на дату митного оформлення товару строк оплати рахунків-фактур і специфікаціями не настав, а тому, в силу вказаних вище вимог Митного кодексу України подання платіжних та/або бухгалтерських документів для підтвердження митної вартості товару у такому випадку не є обов’язковим.

Крім того, суд зазначає, що відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно обрано основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору та надано всі необхідні документи, передбачені чинним законодавством України, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів. При цьому, відповідачем не наведено жодних обставин та не надано до суду будь-яких доказів про те, що ТОВ "СПС" в митних деклараціях зазначило не всі документи для підтвердження митної вартості або вніс до декларації недостовірні чи неточні відомості.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що прийняті Сумською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів № UA805180/2018/000014/1 від 21.03.2018, № UA805180/2018/000017/1 від 27.03.2018, № UA805180/2018/000021/2 від 05.04.2018, № UA 805180/2018/000022/2 від 05.04.2018 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС №UА805180/2018/00025; № UА805180/2018/00030; № UА805180/2018/00033; № UA805180/2018/00034 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання Сумської митниці ДФС підготувати висновок про повернення ПП "СПС" помилково та/або надміру сплачених митних платежів у розмірі 63 733,10 грн (12 256,36 грн мита та 51476,74 грн ПДВ) за митними деклараціями № UA805180/2018/005246 від 21.03.2018; № UA805180/2018/005649 від 27.03.2018; № UA805180/2018/006348 від 05.04.2018 та № UA805180/2018/006340 від 05.04.2018 на п/р 26007035924700 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, суд зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що вказані вище коригування митної вартості товару зі сторони відповідача, призвели до збільшення митної вартості товарів та у свою чергу до збільшення митних платежів на загальну суму 63733,10 грн. (мита – 12256,36 грн., ПДВ – 51476,74 грн.).

Відповідно до статті 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643 визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі - ДФС) при поверненні суб’єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені (далі - Порядок № 643).

Порядком № 643 передбачено, що орган ДФС зобов'язаний підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету згідно форми, визначеної у Додатку №1 до Порядку № 634 та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Розділу ІІІ Порядку № 643 обов’язковим документом, без якого не може бути подана заява, є рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів .

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про неправомірність винесення спірних рішень митного органу, суд вважає, що позовна вимога в частині зобов'язання Сумської митниці ДФС підготувати висновок про повернення ПП "СПС" помилково та/або надміру сплачених митних платежів у розмірі 63 733,10 грн (12 256,36 грн мита та 51476,74 грн ПДВ) за митними деклараціями № UA805180/2018/005246 від 21.03.2018; № UA805180/2018/005649 від 27.03.2018; № UA805180/2018/006348 від 05.04.2018 та № UA805180/2018/006340 від 05.04.2018 на п/р 26007035924700 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005 підлягає задоволенню.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнана джерелом права.

Згідно п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Бендерський проти України (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Згідно статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набув чинності для України 11.09.1997 року) Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права....

Вирішуючи питання стосовно застосування ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Україна Тюмень проти України (N 22603/02 §55) зазначено, … що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи ... Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

В даному випадку, корегування митної вартості товарів створило ситуацію, в якій позивач, без жодних правових на те підстав, змушений зазнавати фінансового тиску на свою господарську діяльність, що є недопустимим.

Відповідно до статтті19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, під час судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності оскаржуваних рішень.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги приватного підприємства "СПС" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов приватного підприємства "СПС" (місцезнаходження - просп. Любові Малої, буд. 93, м. Харків, 61020, ідентифікаційний код - 34589850) до Сумської митниці ДФС (місцезнаходження - вул. Юрія Вєтрова, буд. 24, м. Суми, Сумська область, 40020, ідентифікаційний код - 39420037) про скасування рішень та карток відмови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA805180/2018/000014/1 від 21.03.2018, № UA805180/2018/000017/1 від 27.03.2018, № UA805180/2018/000021/2 від 05.04.2018, № UA 805180/2018/000022/2 від 05.04.2018.

Скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Сумської митниці ДФС №UА805180/2018/00025;№UА805180/2018/00030;№UА805180/2018/00033;№UA805180/2018/00034.

Зобов'язати Сумську митницю ДФС підготувати висновок про повернення приватному підприємству "СПС" помилково та/або надміру сплачених митних платежів у розмірі 63733 (шістдесят три тисячі сімсот тридцять три) грн 10 коп. за митними деклараціями № UA805180/2018/005246 від 21.03.2018; № UA805180/2018/005649 від 27.03.2018; № UA805180/2018/006348 від 05.04.2018 та № UA805180/2018/006340 від 05.04.2018 на п/р 26007035924700 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005.

Стягнути на користь приватного підприємства "СПС" (ідентифікаційний код - 34589850) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (ідентифікаційний код - 39420037) судовий збір у розмірі 10572 (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21 січня 2019 року.

Суддя А.С. Мороко