Рішення № 79308681, 17.01.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 р. Справа № 480/4725/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1), у якій просить суд:

- скасувати рішення відповідача № 83 від 28.11.2018 про відмову у призначення пенсії за вислугу років;

- зобов'язати відповідача призначити пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.11.2018 позивач звільнений зі служби на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням). Вислуга у календарному обчисленні - 22 роки 00 місяців 19 днів; у пільговому обчисленні - 28 років 10 місяців 27 днів.

Північно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань та пробації Міністерства юстиції України було подано до Головного управління Пенсійного фонду України документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років.

Листом №12377/03.2-04 від 11.12.2018 відповідач повідомив, що Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №83 від 28.11.2018 ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідної для призначення вислуги 24 роки і більше, передбаченої п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які звільнені у період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року.

Позивач не погоджується з рішенням відповідача, вважає його протиправним, а тому, просить скасувати.

У судовому засіданні представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.33). Причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, в період з 28.06.1995 по 24.12.1996 ОСОБА_2 проходив службу у Збройних Силах України (а.с.18).

З 17.04.1998 по 09.11.2018 проходив службу на різних посадах в Державній кримінально-виконавчій службі України (а.с.8-19).

Наказом Державної установи "Роменська виправна колонія (№56)" Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, капітан внутрішньої служби ОСОБА_2, старший інспектор відділу інтендантського та господарського забезпечення, 09.11.2018 звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України згідно пп.7 п.1 ст.77 Закону України "Про національну поліцію" (за власним бажанням). Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні: 22 роки 00 місяці 19 днів; у пільговому обчисленні: 28 років 10 місяців 27 днів (а.с.8).

В подальшому, Північним-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області надано документи для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років.

Рішенням ГУПФУ від 28.11.2018 №83 позивачу відмовлено у призначенні (перерахунку) пенсії у зв'язку з відсутністю необхідної для призначення пенсії календарної вислуги 24 роки і більше, що передбачено п."а" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", для осіб начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби, які звільнені у період з 1 жовтня 2018 по 30 вересня 2019 року (а.с.22).

Визначаючись з правовою позицією у даній справі суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно з п.«а» ст.12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям: надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема: з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону (військова служба у збройних силах).

Відповідно до ст.17-1 Закону, порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст.17-2 Закону обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено «Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі по тексту - Порядок №393).

Згідне п.3 Порядку №393, до вислуги років для призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, зараховується на пільгових умовах:

в) один місяць служби за півтора місяця:

- час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції;

г) один місяць служби за сорок днів:

- особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально - виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальні жах для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерстерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням служби безпеки, Міністерством оборони;

- час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби;

- час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 №780 встановлено, що вислуга років осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яка була обчислена до прийняття цієї постанови, перегляду не підлягає.

Керуючись вищезазначеними нормами чинного законодавства, періоди служби позивача, визначені послужним списком, повинні бути зараховані позивачу до вислуги років на пільгових умовах відповідно до п.п. «в», «г» п. З Порядку №393.

Відповідно до послужного списку та трудової книжки, розрахунку вислуги років, позивач у період з 28.06.1995 по 24.12.1996 проходив службу в збройних силах (а.с.12,18), з 17.04.1998 по 09.11.2018 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі на різних посадах (в тому числі і керівних) (а.с.12-19).

При виході на пенсію посадовими особами Державної установи «Роменська виправна колонія (№56)» Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України згідно послужного списку позивача, військового квітка, трудової книжки, розрахунку вислуги років та відповідно до вимог Порядку №393 було розрахована вислуга років позивача на день його звільнення: у календарному обчисленні: 22 роки 00 місяців 19 днів та у пільговому обчисленні: 28 років 10 місяців 27 днів, що підтверджується Наказом №159/ОС-18, послужним списком, розрахунком вислуги років (а.с.8,11-19).

Крім того, реалізація права працівниками на обчислення пільгової вислуги років, передбаченої постановою КМУ від 17.07.1992 №393, здійснюється з моменту їх вступу на службу до моменту скасування такої пільги (правова позиція висловлена ВАСУ в ухвалі від 03.03.2015 у справі №К/800/10030/13).

Відмовляючи позивачу у задоволенні вимог про призначення пенсії згідно п. «а» ст.12 Закону, ГУ ПФУ в Сумській області посилається на те, що при призначенні пенсії за вислугою повинна враховуватись лише календарна вислуга, без включення вислуги в пільговому обрахуванні. Тому, оскільки позивач на дату звернення із заявою мав календарну вислугу меншу, ніж 24 роки і більше, то він "нібито" не має права на призначення такої пенсії в розумінні п. «а» ст. 12 Закону.

Так, ГУ ПФУ в Сумській області буквально трактує ст.12 Закону в частині існування в ній словосполучення «календарних років». При цьому не звертаючи увагу на те, що вказана стаття Закону має назву «умови призначення пенсій за вислугу років», тобто містить норми, які є загальними при застосуванні до спірних правовідносин, що склалися між ним та позивачем.

Відповідач не застосовує до спірних правовідносин відсилочну норму, що міститься в ст.17-1 Закону, яка передбачає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок щодо обчислення вислуги років при призначенні пенсії особам, звільненим з військової служби регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

Таким чином, норми ст.17-1 Закону та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393 є спеціальними при застосуванні до спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був застосувати до спірних правовідносин, з урахуванням обставин справи, відповідні норми чинного законодавства.

Відповідач порушив права та інтереси позивача не призначивши йому пенсію за вислугу років з урахуванням вислуги років 28 років 10 місяців 27 днів.

Крім того, нормами вказаних нормативно-правових актів не встановлено виключень з того, що роки вислуги в пільговому обрахуванні не можуть зараховуватись до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії, а впливають лише на розмір пенсії.

Дана правова позиція висловлена в постанові Вищого адміністративного суду України від 05.11.2015 у справі К/800/46432/14, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.03.2017у справі К/800/8083/17.

Відповідно до вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі по тексту - Порядок), заяви про призначення пенсії за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та інші, у яких вказані особи проходили службу.

Відповідно до пункту 17 Порядку, право приймати рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії, покладено на орган, що призначає пенсію (Пенсійний фонд України).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій держави, зокрема, гарантій соціального захисту. До них, насамперед, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратурі, охороні державного кордону України, податковій міліції, Управлінні державної охорони України, державній пожежній охороні, Державному департаменті України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від б липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій). Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення трава на її призначення.

Отже, після надходження відповідних документів з Північно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про призначення пенсії позивачу, відповідач зобов'язаний був призначити останньому пенсію за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 Закону, оскільки, як вище вказано, позивач має більше 28 років вислуги, в той час, як достатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.«а» ст.12 Закону є вислуга 24 роки і більше.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив відповідачу щодо призначення йому пенсії за вислугою років згідно п.«а» ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», оскільки зі змісту Закону від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України від її липня 1992 р. №393 вбачається, що приписи останніх не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності виключно календарної вислуги.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що на час розгляду справи відповідачем не надано відзиву на позовну заяву.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, правомірними та, відповідно, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області №83 від 28.11.2018 про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії ОСОБА_2 за вислугу років.

Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Стягнути на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Пушкіна, 1, м.Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) судові витрати в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 22.01.2019 року.

Суддя О.М. Кунець