Ухвала суду № 79308543, 22.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

22 січня 2019 року

м. Полтава

Справа № 440/4686/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

27 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2018 №0012471401, №0012491401, №0012461401.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року позовну заяву залишено без руху у зв’язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту - КАС України), встановлено позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в розмірі 93 252,56 грн. за такими реквізитами: отримувач: УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 38019510, Банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Розрахунковий рахунок: 34319206084011, КЕКД: 22030101 Призначення платежу: Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд.

Також ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 роз'яснено позивачу, що в разі, якщо він не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява буде йому повернута.

17.01.2019 від представника ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" надійшло клопотання, де зазначено, що на виконання ухвали суду від 28.12.2018 направляють клопотання про відстрочення виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 28.12.2018 про усунення недоліків позовної заяви та продовження терміну сплати судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення рішення по справі №440/4686/18. та клопотання про відкрити провадження у справі №440/4686/18.

В обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору представник ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" посилається на тяжке економічне становище підприємства. Також до клопотання додано довідки АТ "Таскомбанк" та АТ "Полтава-банк" на підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору.

Вказане клопотання розцінено судом як клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення по справі №440/4686/18.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до таких висновків.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З викладеного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію зокрема висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 у справі №809/1045/16, від 10.01.2018 у справі № 242/3169/17.

Отже, позивач є суб'єктом господарювання, фінансове становище якого не може слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору.

При цьому додані до клопотання про відстрочення сплати судового збору довідки АТ "Таскомбанк" та АТ "Полтава-банк" про відсутність коштів на рахунках ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" у вказаних банках не можуть бути підтвердженням незадовільного майнового стану позивача за відсутності інших документів, що свідчать про скрутний фінансовий стан позивача та відсутність (недостатність) коштів для сплати суми судового збору (зокрема, довідки про усі відкриті розрахункові рахунки позивача, довідок (виписок) інших банківських установ, що обслуговують позивача, щодо наявності коштів на рахунках, документів, що свідчать про наявність готівкових коштів (касової книги тощо), виписок по рахункам бухгалтерського обліку (зокрема, по рахункам 30 "Готівка", 31 "Рахунки в банках", 79 "Фінансові результати" тощо), фінансової звітності позивача тощо).

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Виходячи з наведеного, право на доступ до суду не є абсолютним, а вимога процесуального закону про сплату судового збору не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В свою чергу частиною третьою статті 9 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" про відстрочення сплати судового збору.

На виконання вимог ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 про залишення позовної заяви без руху документів про сплату судового збору в сумі 93 252,56 грн. не надано, вимоги ухвали не в цій частині не виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи вищенаведені норми, суд дійшов висновку, що ТОВ "Міжрегіональне якісне постачання" не виконано вимоги ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 про залишення позовної заяви без руху у спосіб, визначений судом, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись статтями 169, 243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" про відстрочення виконання ухвали Полтавського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 28.12.2018 про усунення недоліків позовної заяви та продовження терміну сплати судового збору за подання адміністративного позову відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне якісне постачання" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути позивачеві.

Роз’яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва