Рішення № 79308507, 22.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/3880/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 7.02.18 №Ф-5000-17/110-У.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю нарахування єдиного соціального внеску ФОП ОСОБА_1 За твердженням позивача, з вересня 2015 року, у зв'язку з проведенням на території Луганської області антитерористичної операції, з огляду на загрозу життю та здоров'ю, вона виїхала з місця постійного проживання АДРЕСА_2 до АДРЕСА_1. У зв'язку з цим та з огляду на приписи пункту 94 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", позивач стверджувала про те, що її звільнено від виконання обов'язку з обчислення, нарахування та сплати єдиного соціального внеску на період з 14.04.14 до закінчення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 53-55/. При цьому зауважив, що ФОП ОСОБА_1 13.05.16 взято на облік як платника податків у Горішньоплавнівському відділенні Кременчуцької ОДПІ, а з 1.06.16 позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Станом на дату формування спірної вимоги в інтегрованій картці платника було відображено недоїмку зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 7627,03 грн.

Інші заяви по суті справи від сторін до суду не надходили.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.18 поновлено ФОП ОСОБА_1 строк звернення до суду, відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрована як фізична особа - підприємець з 26.08.08. У період з 1.01.12 по 20.04.15 позивач перебувала на обліку як платник податків у Алчевській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області /а.с. 20-23/.

Довідкою Північного відділення Луганської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області від 15.06.18 вих. №ФОП/180/12-36, копію якої залучено до матеріалів справи /а.с. 26-27/, підтверджено, що на момент зняття ФОП ОСОБА_1 з обліку у Луганській ОДПІ згідно АС "Податковий блок" обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 7541,45 грн та заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за найманих працівників (код платежу 71010000) у розмірі 909,48 грн.

20.04.15 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №23840060005005537 про припинення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності за власним рішенням /а.с. 22 - зворот/.

Натомість, 13.05.16 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №25840000000006030 про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 /а.с. 21/.

З 13.05.16 позивач перебуває на обліку як платник податків у Горішньоплавнівському відділенні Кременчуцької ОДПІ /а.с. 21/ та є платником єдиного податку першої групи, що підтверджено копією витягу з Реєстру платників єдиного податку /а.с. 24/.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області 7.02.18 сформовано податкову вимогу №Ф-5000-17/110, якою повідомлено ФОП ОСОБА_1 про наявну станом на 31.01.18 недоїмку зі сплати єдиного внеску у розмірі 7627,03 грн /а.с. 58/.

Зазначену вимогу 14.02.18 надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак поштове відправлення повернуто із зазначенням причин невручення "за закінченням терміну зберігання", що підтверджено копіями рекомендованого повідомлення та поштового конверта /а.с. 59/.

Не погодившись зі спірною вимогою, позивач оскаржила її до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА /у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин/.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України від 8.07.10 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №2464-VI).

Згідно з абзацом третім пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

А відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За приписами пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У відповідності до абзацу першого частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

За змістом абзацу третього частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI (у редакції Закону України від 28.12.14 №77-VIII) платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Разом з цим, Указом Президента України від 14.04.14 №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.14 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон від 2.09.14 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", яким, крім іншого, внесені зміни до Закону №2464-VI та доповнено його розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" пунктом 93, яким передбачено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Законом України від 2.03.15 №219-VIII "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" визначено, що пункт 93 Закону №2464-VI в редакції Закону України від 2.09.14 №1669-VII необхідно вважати пунктом 94.

ОЦІНКА СУДОМ ДОВОДІВ СТОРІН

Системно проаналізувавши наведені вище положення чинного на момент виникнення спірних відносин законодавства, суд дійшов висновку про те, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція.

Розпорядженням від 30.10.14 №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" Кабінет Міністрів України затвердив перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до вказаного Розпорядження до зазначених населених пунктів належить у тому числі і м. Алчевськ (Алчевська міська рада) Луганської області.

Крім того, згідно з додатком до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2.12.15 №1275-р, м. Алчевськ (Алчевська міська рада) Луганської області віднесено до населених пунктів де здійснювалася антитерористична операція.

Таким чином, саме факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників, зокрема заходів впливу за порушення Закону №2464-VІ, якою є спірна вимога.

При цьому, згідно з положеннями Закону №1669-VII, достатньою підставою, зокрема, для звільнення від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо вчасної сплати єдиного внеску є встановлення факту знаходження платника на обліку в податкових органах, розміщених на території проведення АТО.

Аналогічний висновок щодо застосування вищенаведених норм права викладено у постанові Верховного Суду від 20.12.18 у справі №805/86/16-а, що враховується судом з огляду на приписи частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 7627,03 грн складається з суми єдиного внеску, нарахованого роботодавцем (ФОП ОСОБА_1) на суми заробітної плати найманим працівникам, у розмірі 909,48 грн та єдиного внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у розмірі 6717,55 грн /а.с. 9/.

При цьому, як встановлено судом зі змісту довідки Північного відділення Луганської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області від 15.06.18 вих. №ФОП/180/12-36, на момент зняття ФОП ОСОБА_1 з обліку у Луганській ОДПІ згідно АС "Податковий блок" за позивачем обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 7541,45 грн, що виникла по термінам сплати за період з 21.07.14 по 19.10.15, а також заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за найманих працівників (код платежу 71010000) у розмірі 909,48 грн, що виникла по термінам сплати 20.06.14 та 21.07.14 /а.с. 26-27/.

Суд враховує, що на момент виникнення відповідної недоїмки ФОП ОСОБА_1 перебувала на обліку як платник єдиного внеску у Алчевській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області, що підтверджено відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань /а.с. 22/.

Наданим відповідачем разом з відзивом на позов витягом з інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 підтверджено, що станом на 31.12.17 за платежем 71010000 "Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми заробітної плати, винагороди за договорами цивільно-правового характеру, допомоги по тимчасовій не працездатності" обліковувалась недоїмка у розмірі 909,48 грн /а.с. 60/, що відповідає сумі, вказаній у довідці Північного відділення Луганської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області від 15.06.18 вих. №ФОП/180/12-36 /а.с. 27/.

Крім того, витягами з інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1 за платежем 71040000 "Єдиний внесок для фізичних осіб - підприємців, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність" підтверджено, що станом на 31.01.18 за ФОП ОСОБА_1 обліковувалась недоїмка у розмірі 6717,55 грн /а.с. 66/.

Разом з цим, суд враховує, що станом на 31.12.16 за ФОП ОСОБА_1 обліковувалась недоїмка у розмірі 7541,45 грн /а.с. 61/, що відповідає сумі, вказаній у довідці Північного відділення Луганської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області від 15.06.18 вих. №ФОП/180/12-36 /а.с. 26 - зворот/.

Водночас суд звертає увагу на те, що упродовж 2017 року ФОП ОСОБА_1 загалом нараховано єдиного внеску до сплати у розмірі 7326,00 грн, а фактично сплачено - 7392,00 грн /а.с. 64/. Станом на 31.12.17 за позивачем обліковувалась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 6480,61 грн /а.с. 66/. У січні 2018 року позивачем нараховано 1056,00 грн, а фактично сплачено 819,06 грн /а.с. 66/.

З урахуванням наведеного, суд, проаналізувавши дані інтегрованої картки ФОП ОСОБА_1, дійшов висновку, що заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 6717,55 грн та 909,48 грн є недоїмкою, що виникла станом на момент перебування позивача на обліку у Алчевській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області.

А відтак, позивач звільнена від виконання обов'язку зі сплати відповідних сум єдиного внеску з огляду на приписи пункту 94 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI.

При цьому суд зауважує, що заяву про звільнення від сплати єдиного внеску позивачем може бути подано до податкового органу за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

На момент формування спірної вимоги (7 лютого 2018 року) відповідні обставини не настали.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, як визначено частинною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у ході судового розгляду справи не надав належних та достатніх доказів, що свідчили б про наявність у ФОП ОСОБА_1 обов'язку зі сплати єдиного внеску у загальному розмірі 7627,03 грн, тобто, не довів правомірність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 7.02.18 №Ф-5000-17/110-У.

Натомість, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що спірна недоїмка виникла у період перебування позивача на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території проведення антитерористичної операції (Алчевській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області), у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 вважається звільненою від виконання обов'язку зі сплати відповідної суми недоїмки у відповідності до пункту 94 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ФОП ОСОБА_1

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн /а.с. 5/, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 6/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, судовий збір на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-262, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 7 лютого 2018 року №Ф-5000-17/110-У про сплату боргу (недоїмки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) судові витрати у розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.О. Кукоба