Рішення № 79308502, 22.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4586/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання відмови незаконною, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

20.12.2018 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1. позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі - Кременчуцьке ОУПФУ Полтавської області, відповідач), в якій просить:

- визнати незаконною відмову Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області від 23.11.2018 №352 щодо переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-ІІІ з її перерахунком з 01.06.2018;

- зобов'язати Кременчуцьке ОУПФУ Полтавської області прийняти рішення про переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-ІІІ з одночасним її перерахунком з 01.06.2018 в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів місцевого самоврядування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №363 та на підставі довідки про заробітну плату Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 19.07.2018 №32 на загальну суму 22826,53 грн. із застосуванням під час перерахунку пенсії відсотку її обчислення на рівні 80% заробітної плати без обмеження граничним розміром пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з 24.01.2011 їй призначена пенсія за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Відповідачем з 01.10.2017 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до умов Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 23.11.2018 позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про переведення з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком згідно Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" з одночасним її перерахуванням згідно довідки про заробітну плату від 19.07.2018 №32. Однак, відповідач рішенням від 23.11.2018 №352 відмовив в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" з використанням довідки про заробітну плату від 19.07.2018 №32. Вважаючи таку відмову протиправною ОСОБА_1 звернулася до суду.

11.01.2019 до суду надійшов відзив Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області на позов (а.с.33-34), у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. При цьому зазначив, що перехід на пенсію за віком згідно Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" не є доцільним, оскільки розмір пенсії за документами пенсійної справи складатиме 2256,02 грн, а в даний час розмір пенсії складає 4419,45 грн. Крім того, перерахунок пенсії за довідкою про заробіток від 19.07.2018 №32 законодавством не передбачений.

Відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у порядку письмового провадження, у зв'язку з чим на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Позивачу з 24.01.2011 призначено пенсію на умовах Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", що підтверджується розпорядженням від 10.03.2011 №3095 (а.с.11).

З розпорядження відповідача від 26.10.2017 №810487 слідує, що ОСОБА_1 з 01.10.2017 переведено на пенсію за віком відповідно до умов Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.12).

19.07.2018 виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради на ім'я ОСОБА_1 видано довідку №32 про заробітну плату державним службовцям, які на момент перерахунку працюють на посадах, з яких призначено (перераховано) пенсію, за змістом якої ОСОБА_1 дійсно працює у виконавчому комітеті Кременчуцької міської ради на посаді начальника управління бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера, заробітна плата останньої для перерахунку пенсії з червня 2018 року становить 22826,53 грн (а.с.93).

23.10.2018 ОСОБА_1 звернулась до Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області із заявою про переведення з пенсії згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію згідно Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" з одночасним її перерахуванням згідно довідки про заробітну плату від 19.07.2018 №32 (а.с.13).

Рішенням Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області від 23.11.2018 №352 позивачу відмовлено в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" з використанням довідки про заробітну плату від 19.07.2018 №32.

Зі спірного рішення відповідача від 23.11.2018 №352 слідує, що підставою для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 є те, що: згідно статті 371 Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XІІ, що діяв до 01.05.2016, умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначались Кабінетом Міністрів України. З 01.05.2016, відповідно до п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ від 10.12.2015, втратив чинність Закон України "Про державну службу" №3727-ХІІ від 16.12.1993, крім статті 37, якого передбачено право на призначення пенсій державним службовцям. постановою КМУ від 09.122.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" скасовано пункт 4 постанови КМУ від 31.05.2000 №865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу".

Крім того, в якості відмови зазначено, що аналіз поданих документів свідчить, що перехід на пенсію за віком згідно Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" не є доцільним, тому що розмір пенсії за документами пенсійної справи складатиме 2256,02 грн. В даний час розмір пенсії складає 4419,45 грн.

Зазначене рішення суб'єкта владних повноважень позивач вважає протиправним, у зв'язку з чим звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з такого.

Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 10.07.2003 №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до частини сьомої статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-III /у редакції на час призначення пенсії/ пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу. Пенсія в частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з частиною другою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ /у редакції на час призначення пенсії/ на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Статтею 371 Закону України "Про державну службу" визначено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) було визначено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України (для службовців Національного банку України у розмірах, установлених його Правлінням) на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.

За бажанням осіб, під час перерахунку пенсій виплати, отримані на час призначення (перерахунку) пенсії (крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), визначаються у порядку, передбаченому абзацами першим - п'ятим пункту 1 та пунктом 2 цієї постанови.

Відповідно до пункту 5 названої Постанови, перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

У разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником.

Таким чином, чинним на момент призначення позивачу пенсії за віком законодавством було передбачено право на перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб", якою затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.

Пунктом 1 згаданого порядку визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Водночас системний аналіз положень даного нормативно-правового акта є підставою для висновку, що ним унормовано порядок призначення пенсії державним службовцям вперше та він не поширюється на осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622.

Суд зазначає. що оскільки на момент призначення позивачу пенсії у відповідності до вимог статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" статтею 371 цього Закону було передбачено обов'язковість здійснення перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, суд, керуючись наведеними вище приписами статті 22 Конституції України, дійшов висновку про наявність у позивача права на перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та права на перерахунок пенсії.

Крім того, суд зазначає, що з прийняттям Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" змінилися істотні умови праці державних службовців, зокрема, були встановлені нові категорії посад державної служби, тому норми нового Закону не можуть розповсюджуватися на державних службовців, які набули стажу державної служби та права на пенсію державного службовця під час дії Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу".

За таких обставин, суд відхиляє як необґрунтовані твердження відповідача про те, що з набранням чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII позивач втратила право на перерахунок пенсії.

Суд не сприймає твердження пенсійного органу, щодо недоцільності переведення на пенсію за віком згідно Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", оскільки розмір пенсії знизиться. Так, в матеріалах справи міститься лист Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.12.2018 №16333/01-24, яким на запит позивача повідомлено, що відповідно до довідки про заробітну плату від 19.07.2018 №32, виданої Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, розмір пенсії ОСОБА_1 складе 18261,22 грн (а.с.17).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність відмови відповідача у переведені ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-ІІІ з її перерахунком з 01.06.2018, у зв'язку з чим вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького ОУПФУ Полтавської області від 23.11.2018 №352 та зобов'язати Кременчуцьке ОУПФУ Полтавської області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-ІІІ з одночасним її перерахунком з 01.06.2018 в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів місцевого самоврядування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №363 та на підставі довідки про заробітну плату Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 19.07.2018 №32 на загальну суму 22826,53 грн. із застосуванням під час перерахунку пенсії відсотку її обчислення на рівні 80% заробітної плати без обмеження граничним розміром пенсії.

Стосовно клопотання про встановлення судового контролю суд дійшов наступних висновків.

Частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, даною нормою передбачено право, а не обов'язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

На даний час у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не виконуватиме чи ухилятиметься від виконання судового рішення у даній справі.

Крім того, позивачем не аргументовано підстави застосування судового контролю у цій справі.

Отже, клопотання позивача про встановлення судового контролю задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування, не довів правомірності власних дій, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, буд. 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) про визнання відмови незаконною, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 23.11.2018 №352 про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" з використанням довідки про заробітну плату від 19.07.2018 №32.

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-ІІІ з одночасним її перерахунком з 01.06.2018 в зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників органів місцевого самоврядування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №363 та на підставі довідки про заробітну плату Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 19.07.2018 №32 на загальну суму 22826,53 грн. із застосуванням під час перерахунку пенсії відсотку її обчислення на рівні 80% заробітної плати без обмеження граничним розміром пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (ідентифікаційний код 40367050) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 704,80 (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко