Рішення № 79308457, 21.01.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м.ПолтаваСправа № 440/4132/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

21 листопада 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 листопада 2018 року №0003784002.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05 листопада 2018 року №0003784002 прийнято не у спосіб та порядок встановлений чинним законодавством України. Наполягав на тому, що в наказі на перевірку від 24 жовтня 2018 року №2760 господарська одиниця ФОП ОСОБА_1 в переліку суб'єктів господарювання, де повинні були б проведені фактичні перевірки, не значиться. Додаток до цього наказу, який є невід'ємною його частиною, відсутній, а тому фактична перевірка проведена працівниками ГУ ДФС невмотивовано, з порушенням вимог, передбачених статтею 80 Податкового кодексу України. Стверджував, що оскільки постанова Кабінету Міністрів України №748 опублікована 22 вересня 2018 року та набрала чинності з 02 жовтня 2018 року, відповідальність за порушення встановлене в ході перевірки може наступати лише з 03 жовтня 2018 року. Крім того позивачем самостійно, після проведення перевірки, скасовано помилково проведену через РРО суму, що підтверджується видатковим чеком №0004 і №0003 від 13 листопада 2018 року.

05 грудня 2018 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУ ДФС у Полтавській області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на правомірність оскаржуваного рішення, прийнятого на підставі висновків перевірки. Зазначив, що перевірка проводилася на підставі наказу ГУ ДФС у Полтавській області, у присутності позивача. Наполягав на тому, що в ході перевірки позивач не висловлював заперечень стосовно її проведення, а за результатами такої перевірки підписав акт та надав власноручно написані пояснення. Стверджував, що в постанові Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №748 "Про внесення змін у Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957" зазначено, що остання набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування. Так як вищевказану постанову опубліковано 22 вересня 2018 року в газеті "Урядовий кур'єр", нові ціни на алкоголь дійсні з 02 жовтня 2018 року.

10 січня 2018 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача наполягав на відсутності законодавчих підстав для призначення та проведення фактичної перевірки. Зазначив, що згідно інформації бази ДФС України, на сервери якої надходять електронні копії розрахункових документів реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого за ФОП ОСОБА_1, встановлено, що 02 жовтня 2018 року реалізовані напої за ціною: пляшка горілки "Перцова", місткістю 0,5 л. по 80,50 грн. та горілка на розлив місткістю 0,200 л. за 32,70 грн. Однак, вказана інформація не містить посилань на наявність критеріїв алкогольних напоїв, які використовуються під час розрахунку роздрібної ціни код виробів згідно УКТЗЕД. Також представник позивача наполягав на тому, що в порушення Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2003 року №790 податковим органом замість рішення про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання за порушення норм Закону складено податкове повідомлення-рішення.

18 січня 2019 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без участі та зазначено, що на позовних вимогах позивач та представник наполягають в повному обсязі з підстав протиправності винесення оскаржуваного рішення (а.с. 67-68).

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 66).

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2018 року працівниками ГУ ДФС у Полтавській області проведено фактичну перевірку кафетерію "На околиці", за адресою: Чутівський район, смт.Скороходове (Артемівка), вул. Ломоносова 21, де здійснює свою діяльність ФОП ОСОБА_1, що не заперечується сторонами.

За результатами вищевказаних заходів 25 жовтня 2018 року працівниками ГУ ДФС у Полтавській області складено Акт №148/16/31/40/30400217 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами (а.с. 26-27).

Згідно висновків Акту №148/16/31/40/30400217 на момент перевірки встановлено , що здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами. Згідно контрольної стрічки за 02 жовтня 2018 року встановлено факт реалізації: 02 жовтня 2018 року однієї пляшки горілки "Перцева", місткістю 0,5 літра по ціні 80,50 грн., що підтверджується фіскальним чеком №6 від 02 жовтня 2018 року; 02 жовтня 2018 року горілка на розлив місткістю 0,200 літра за ціною 32,70 грн., що підтверджується фіскальним чеком №2 від 02 жовтня 2018 року. По даному факту надано пояснення ФОП ОСОБА_1 від 25 жовтня 2018 року. Таким чином порушено постанову КМУ №957 від 30 жовтня 2008 року (зі змінами та доповненнями).

На підставі висновків Акту №148/16/31/40/30400217 ГУ ДФС у Полтавській області 05 листопада 2018 року складено податкове повідомлення-рішення №0003784002, яким до ФОП ОСОБА_1, згідно пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і абзацу чотирнадцятого частини другої статті 17 розділу 5 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (зі змінами та доповненнями) застосовано штраф в розмірі 10000 гривень (а.с. 14).

Не погоджуючись із таким рішенням, ФОП ОСОБА_1 оскаржила його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, судом встановлено наступне.

Регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року, зі змінами та доповненями.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактично вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1 у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3 письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4 неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

80.2.6 у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7 у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2018 року начальником ГУ ДФС у Полтавській області С.Садовим, на підставі пункту 20.1.4 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пункту 80.2.5 статті 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481-ВР "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами та доповненнями), з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, наявності ліцензій, свідоцтв, винесено наказ №2760 "Про проведення фактичної перевірки" (а.с. 31).

Згідно вказаного наказу 25 жовтня 2018 року начальника управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Бондаренко С.В. зобов'язано забезпечити організацію проведення фактичної перевірки тривалістю 10 діб платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: кафетерій "На околиці", що знаходиться за адресою "Чутівський район, смт. Скороходово, вул. Ломоновсова, 21, за період з 01 січня 2017 року по дату закінчення перевірки у порядку встановленому Податковим кодексом України.

На підтвердження наявності інформації, яка стала передумовою для винесення вищевказаного наказу, контролюючим органом надано копії скрінштонів з інформаційної бази ДФС України в якій знаходяться електронні копії розрахункових документів РРО ФОП ОСОБА_1 (а.с. 32-33).

Згідно із пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як випливає із матеріалів справи наказ ГУ ДФС у Полтавській області від 24 жовтня 2018 року №2760 підписаний начальником управління та скріплений печаткою.

Направлення на перевірку від 24 жовтня 2018 року №3640 та №3641 підписані заступником начальника ГУ ДФС у Полтавській області, скріплені печаткою контролюючого органу (а.с. 29-30).

Варто також зазначити, що перед початком проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 пред'явлено службове посвідчення та направлення, а також вручено наказ на перевірку, що підтверджується підписом позивача у направленнях.

Посилання представника позивача на те, що вказані документи підписані не позивачем, а підроблені, суд вважає безпідставними, оскільки за результатами вручення таких направлень інспектори безперешкодно приступили до перевірки кафетерію "На околиці", крім того позивачем до суду не надано доказів встановлення підроблення підписів, чи то заяв до правоохоронних органів за вищевказаними фактами.

Відповідно до пункту 86.1. статті 86 результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

25 жовтня 2018 року о 10:30 год. головним державним ревізором Циганенко Є.В. та начальником відділу Горскін Р.Л. складено Акт №148/16/31/40/30400217 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами.

Згідно висновків перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 вимог постанови КМУ №957 від 30 жовтня 2008 року (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 86.5. статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Судом встановлено, що Акт №148/16/31/40/30400217 підписаний ОСОБА_1 та зазначено, що зауважень до акта перевірки позивач не має (а.с. 27 зворотній бік).

При цьому посилання представника позивача, що ФОП ОСОБА_1 вищевказаний акт не підписувала, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

25 жовтня 2018 року ФОП ОСОБА_1 надано письмові пояснення стосовно того, що 02 жовтня 2018 року в кафетерії "На околиці" було реалізовано пляшку горілки та 200 гр. по ціні нижче встановленої на дану дату, а саме 80,50 грн. та на суму 32,70 грн.. Реалізація по старій ціні відбулася із-за неуважності продавця (а.с. 28).

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями) надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

30 жовтня 2008 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №748 внесено зміни у Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957.

Згідно пункту 2 вищевказаної постанови, остання набирає чинності через 10 днів з дня її опублікування.

22 вересня 2018 року у газеті "Урядовий кур'єр" 2018, №178 опубліковано постанову Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року №748.

Таким чином постанова КМУ №178 набрала чинності 02 жовтня 2018 року.

Виходячи із вищевикладеного, суд приходить до висновку, що починаючи із 02 жовтня 2018 року виросла мінімальна роздрібна ціна на горілку та лікеро-горілчані вироби виходячи із розрахунку за 1 літр 100-відсоткового спирту (447 грн. замість 397,76 грн.).

Стосовно тверджень представника позивача, що в ході перевірки не встановлено код реалізованого товару згідно УКТ ЗЕД, на підставі якого визначається мінімальна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту та міцність напою, що виключає можливість точного визначення мінімальної вартості продукту, суд зазначає, що після проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 склала Акт від 13 листопада 2018 року про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунків по фіскальному чеку №2 від 02 жовтня 2018 року на суму 32,70 грн. та фіскальному чеку №6 від 02 жовтня 2018 року на суму 80,50 грн., при цьому згідно видаткових чеків №0004 і 0003 від 13 листопада 2018 року товаром вказано саме - "водка" (а.с. 15-16).

Згідно Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року №748) вказано код виробів згідно УКТ ЗЕД по опису товару - "горілка та лікеро-горілчані вироби" (2208 60, 2208 70, 2208 90) та зазначено мінімальну роздрібну ціну за 1 літр 100-відсоткового спирту (447 грн.), виходячи із якої визначається мінімальна ціна на горілку та лікеро-горілчані вироби.

З вищевикладеного випливає, що в Додатку постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957 такий товар, як горілка - виокремлено в окрему групу, а тому посилання представника позивача на неможливість визначення точної мінімальної вартості реалізованої продукції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями).

Згідно із абзацом 14 частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що у ГУ ДФС у Полтавській області виникли правові підстави для прийняття 05 листопада 2018 року податкового повідомлення-рішення №0003784002, яким застосовано до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій у розмірі 10000 грн.

Варто також зазначити, що обираючи розмір фінансової санкції за порушення ФОП ОСОБА_1 Закону №481/95-ВР, відповідач застосував штраф, який є найнижчим із можливих.

Щодо посилань представника позивача на порушення ГУ ДФС у Полтавській області Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2003 року №790, а саме винесення податкового повідомлення-рішення замість рішення про застосування фінансових санкцій, суд звертає увагу сторін на наступне.

Частиною четвертою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Приписи статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Такі норми містить Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790. Зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Разом із тим відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.

Зазначене стосується також і норм, які регулюють повноваження контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України.

У свою чергу згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.

Визначений аналізованою законодавчою нормою обов'язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.

Водночас статтею 113 Податкового кодексу України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Таким чином, обов'язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи.

Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.

При цьому відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведеного визначення випливає, що поняття грошового зобов'язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Зазначена норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі статті 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

При цьому в пункті 58.1 статті 58 Податкового кодексу України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Зазначене цілком стосується органів Державної фіскальної служби України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Варто зауважити, що розглядувана законодавча норма є імперативною.

З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Тому прийняття будь-яких інших рішень контролюючим органом у розумінні Податкового кодексу України в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, суперечитиме Податковому кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При розгляді даної справи ГУ ДФС у Полтавській області довело правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 05 листопада 2018 року №0003784002, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1) до Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639, юридична адреса: вул. Європейська, 4, м.Полтава, 38014) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Суддя С.О. Удовіченко