Ухвала суду № 79308355, 16.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4538/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представників позивача - ОСОБА_2 (згідно Статуту), адвоката Дворнікової А.Ю. (за ордером), представника відповідача - Арнаутова М.І. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт-сервіс" до Виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продукт-сервіс" звернулось до суду з позовом до Виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області про скасування рішення Виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області №339 від 29.11.2016 року.

Вказаним рішенням затверджено комплексну схему розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності по вул.Болгарських ополченців в м.Болград (текстові та графічні матеріали), а також архітектурні типи цих тимчасових споруд.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ "Продукт-сервіс" стало відомо про винесення Виконавчим комітетом Болградської міської ради Одеської області рішення №339 від 29.11.2016 року, яке стало наслідком порушення прав та інтересів Товариства, а саме: обмеження права останнього у користуванні належним йому на праві приватної власності нерухомим майном. Позивач вказав, що ТОВ "Продукт-сервіс" 24.11.1998 року придбано у власність на підставі договору купівлі-продажу земельну ділянку площею 1591 кв.м., яка розташована на землях, які перебувають у розпорядженні Болградської міської ради та виділена для завершення будівництва комплексу магазинів. Крім того, на вказаній земельній ділянці розташований об'єкт незавершеного будівництва магазин "Промтовари", розташований за адресою вул.А.Христева, 29 в м.Болград, який придбаний позивачем за договором купівлі-продажу від 01.12.1997 року № 5417, посвідченим нотаріально.

Позивач вказав, що ТОВ "Продукт-сервіс" стало відомо про розміщення поряд з його земельною ділянкою, за адресою: вул. Болгарських ополченців (колишня вул.А.Христева), м. Болград тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, та при детальному дослідженні ТОВ "Продукт-сервіс" виявило, що тимчасові споруди частково займають межі належної йому земельної ділянки, загороджуючи при цьому в'їзд/виїзд з/на неї.

Позивач вважає, що порушення його законних прав та інтересів вбачається в недотриманні чинних будівельних норм та правил, вимог чинного законодавства України.

З наданої відповідачем ситуаційної схеми, вказує позивач у позові, вбачається, що споруди розташовані впритул до його земельної ділянки з частковим розміщенням на ній без відступу необхідної відстані для дотримання правил пожежної безпеки та встановлених законодавством України нормативів.

Ухвалою від 08.10.2018 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 07 листопада 2018 року о 10:00 год.

Ухвалою від 05.12.2018 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 18.12.2018 року до 12:00 год.

Протокольною ухвалою від 18.12.2018 року суд закрив підготовче провадження у справі та за письмовою згодою учасників справи розпочав розгляд справи по суті 18.12.2018 року одразу після закінчення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 18.12.2018 року оголошено перерву до 16.01.2019 року до 09:30 год.

У судове засідання, призначене на 16.01.2019 року на 09:30 год., з'явилися представники позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі з викладених у позові підстав.

Представник позивача проти задоволення позову заперечував, у відзиві на позовну заяву, а також у вступному слові, крім іншого, зазначив, що згідно позовної заяви позивач вважає, що внаслідок встановлення тимчасових споруд порушено його право власності на земельну ділянку та створено перешкоди у користуванні останньою, що на думку відповідача, є захистом цивільних прав й підлягає вирішенню в порядку цивільного чи господарського судочинства, в залежності від статусу відповідача, та не підсудне Одеському окружному адміністративному суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч.2 ст.4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.1998 року між Виконавчим комітетом Болградської міської ради Одеської області (Продавець) та ТОВ "Продукт-сервіс" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 1591 кв.м., яка розташована на землях, які перебувають у розпорядженні Болградської міської ради та виділена для завершення будівництва комплексу магазинів.

На вказаній земельній ділянці площею 1591 кв.м. розташовано об'єкт незавершеного будівництва магазин "Промтовари", розташований за адресою Одеська область, м.Болград, вул.А.Христева, 29, який придбано позивачем у Представництва Фонду держмайна України у Болградському районі за договором купівлі-продажу від 01.12.1997 року, посвідченим державним нотаріусом Болградської державної нотаріальної контори Кухаревою В.В., зареєстровано в реєстрі за № 5417.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування , який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Згідно ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (пункт 6 ч.1 вказаної статті).

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі Суд) від 20.07.2016 р. у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №29458/04, №29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v.Austria), заява №7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. (…) фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Оскільки спір, що виник між сторонами, фактично має приватно-правовий характер, оскільки оскаржуване рішення, виходячи з підстав позову, порушує право позивача на користування земельною ділянкою, і з метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою позивач просить скасувати оскаржуване рішення відповідача, суд дійшов висновку, що даний спір не підсудний Одеському окружному адміністративному суду, а підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Наявність спору про право також підтверджується і тим, що обидві сторони по справі на обгрунтування своїх вимог та заперечень заявляли суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, зокрема, щодо стану об'єкту незавершеного будівництва, ступеня його готовності, відповідності відстані від вказаного об'єкту до тимчасових споруд вимогам будівельних та протипожежних норм і правил.

Згідно п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України.

КА України.СНа підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.238, ст.ст.248, 256, 293 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Продукт-сервіс" до Виконавчого комітету Болградської міської ради Одеської області про скасування рішення №339 від 29.11.2016 року - закрити.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 21 січня 2019 року.

Суддя В.В. Андрухів

.