Рішення № 79308345, 21.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 522/15039/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в якому позивач просить:

визнати неправомірними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 08.08.2018 року ВП №56704706 про накладення штрафу в сумі 5100 грн. та від 08.08.2018 року ВП №56704706 про накладення подвійного штрафу в сумі 10 200 грн.

Позов вмотивовано наступним.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 по справі №2-а-2657/11, яка отримана головним управлінням 29.05.2017, та якою зобов'язано головне управління провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії як інваліду війни 2 групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській AEC 1 категорії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 26 червня по 31 грудня 2005 року, з 22 травня 2008 року до22 липня 2011 року та з 01 січня по 02 серпня 2014 року з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

На виконання постанови від 26.04.2017 ОСОБА_1 перерахунок пенсії проведено 01.06.2017 з урахуванням щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі, віднесеної до 1 категорії, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 26.06.2005 по 31.12.2005, з 22.05.2008 по 22.07.2011 та з 01.01.2014 по 02.08.2014.

В подальшому, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.07.2018 ВП №56704706.

Головне управління 25.07.2018 направило лист за вих. №12128/03 до відділу примусового виконання рішень про виконання рішення суду, в якому зазначено, що перерахунок пенсії проведено 01.06.2017 з урахуванням щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі, віднесеної до 1 категорії, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 26.06.2005 по 31.12.2005, з 22.05.2008 по 22.07.2011 та з 01.01.2014 по, 02.08.2014. Доплата до перерахунку за вказаний період в сумі 16602,91 грн. буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992, фінансування пенсійних виплат, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з п.п. 29 п. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України, є порушенням бюджетного законодавства.

Головному управлінню не були передбачені бюджетні призначення на виплату донарахованих сум за рішеннями суду.

Отже, головним управлінням перерахунок пенсії проведено в межах зобов'язань, покладених постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017.

Таким чином, головним управлінням вживалися всі можливі дії для виконання вимог виконавчого листа від №2-а-2657/11 та постанови про відкриття виконавчого провадження.

Стаття 75 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 визначає можливість накладення штрафу та подвійного штрафу у випадку невиконанні рішення суду без поважних причин. У даному випадку, головним управлінням рішення суду виконано, а тому підстави для накладення подвійного штрафу взагалі відсутні.

Не зважаючи на вищезазначене та на законодавчі норми, які регулюють данні питання, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень виніс постанову про накладання штрафу від 08.08.2018 ВП №56704706, надавши строк 10 робочих днів головному управлінню для виконання вимог виконавчого листа по справі.

Однак, не дочекавшись відповіді від головного управління про стан виконання рішення суду, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень в цей же день винесено постанову від 08.08.2018 ВП№ 56704706 про накладення подвійного штрафу, про яку стало відомо з автоматизованої системи виконавчих проваджень. Так дії старшого державного виконавця не узгоджуються з вимогами ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» і порушують права головного управління як сторони виконавчого провадження.

У даному випадку, наявні поважні причини невиконання рішення суду, зокрема, відсутність фінансування для виплати донарахованої за рішенням суду суми пенсії, тому головне управління вважає незаконними постанови старшого державного виконавця від 08.08.2018 ВП № 56704706 про накладання штрафів в сумі 5 100 грн. та 10 200 грн.

Отже, що головним управлінням рішення суду щодо зобов'язання провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії виконано в межах компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства про що відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області повідомлено в установленому законодавством порядку.

Ухвалою суду від 15.01.201 року справу прийнято до провадження з урахуванням особливостей, передбачених ст.287 КАСУ.

21.01.2019 р. за вхід. № ЕП/424/19 надійшов відзив на адміністративний позов.

Відзив обґрунтований наступним.

На виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 05.07.2018 перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-а-2657/11, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 24.05.2017 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії як інваліду війни 2 групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії в розмірі 75% мінімальної пенсі за віком за період з 26 червня по 31 грудня 2005 року, з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 року та з 01 січня по 02 серпня 2014 року з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, частиною другою зазначеною статті зазначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

08.08.2018 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Одеській області у розмірі 5100,00 грн.

04.09.2018 до відділу надійшов лист ПФУ щодо часткового виконання рішення суду, а саме про проведений перерахунок, однак не виплату. На виплату донараховної пенсії відсутні кошти.

ПФУ не надало підтвердження про відсутність відповідних коштів на виконання рішення суду.

Таким чином, боржником рішення суду не виконується у повному обсязі.

05.12.2018 р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження», передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії. Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

За невиконання рішення суду, до відділу поліції направлено повідомлення про вчинення злочину, та винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі пункту 11 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, пункт 72, від 19 червня 2012 року). Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу (рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України" (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine), № 68385/10 та 71378/10), від 26.09.2014 p.).

Таким чином, право на отримання пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.

А відсутність грошових коштів у Бюджеті не є підставою невиконання рішення суду, виконання чого є обов'язковим, що передбачено статтею 129-1 Конституції України. Аналогічна позиція викладена у рішення Європейського суду з прав люди у справі «Сук проти України», «Бурдов проти Росії».

Таким чином, державним виконавцем правомірно та у передбачений законодавством спосіб винесено постанову про накладення штрафу.

Позивач та відповідач (prim@od.dvs.gov.ua) по справі повідомлені засобами електронної пошти (а/с. 65-69) на адреси, що міститься на офіційному сайті Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області і Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та шляхом опублікування ухвали від 15.01.2019 року на сайті Одеського окружного адміністративного суду 15.01.2019 року (а/с. 70).

Згідно ч.1-3 ст. 268 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб - порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.12.2016 р. по справі №2-а-2657/11 позовні вимоги задоволені частково:

Визнано протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як інваліду війни 2-ї групи, в період з 26 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року в частині застосування постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року.

Визнано протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в частині застосування, в період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1, як інваліду 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в частині застосування в період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року та в частині застосування, в період з 22 травня 2008 року, статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 року.

Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням щомісячного підвищення пенсії для інвалідів війни 2-ї групи на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік з 26 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії як інваліду війни 2-ої групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, з урахуванням його права на пенсію по інвалідності у розмірі не нижче восьми мінімальних пенсій за віком та на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 26 червня 2005 року по 31 грудня 2005 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законами України на відповідний рік, та, починаючи з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком з наступними її змінами згідно законів України, з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим. В решті позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 р. апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2016 року скасовано та прийнято по справі нову постанову про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Визнано протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату в частині застосування постанови Кабміну України від 03.01.2002р. №1 при призначенні та нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії як інваліду війни 2 групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії за період з 26 червня 2005р. по 31 грудня 2005 року.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині призначення та нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії як інваліду війни 2 групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії в розмірі, меншому ніж визначено у ст.50 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 року та з 01 січня по 02 серпня 2014 року.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії як інваліду війни 2 групи та постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за період з 26 червня по 31 грудня 2005 року, з 22 травня 2008 року до 22 липня 2011 року та з 01 січня по 02 серпня 2014 року з виплатою різниці між перерахованим розміром пенсії та фактично отриманим.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеського обласного військового комісаріату в частині визнання за ним права на щомісячне підвищення пенсії у розмірі 350% мінімальної пенсії за віком та зобов'язання виплатити таке підвищення за період з 26 червня 2005р. по 31 грудня 2005 року залишено без розгляду.

04.07.2018 року до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області надійшла заява про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 щодо виконання виконавчого листа по справі №2а-2657/11.

05.07.2018 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавче провадження №56704706

10.07.2018 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавче провадження №56704706 (з ідентифікатором).

16.07.2018р. за вхід. № 8526/02 до Головного управління надійшли постанова ВП №56704706 від 05.07.2018 відділу примусового виконання рішень управління про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується штампом вхідної документації на супровідному листі.

25.07.2018 року за вих. №12128/03 направлено лист про виконання рішення, згідно якого відділ примусового виконання рішень управління ДВС повідомлено, що перерахунок пенсії проведено 01.06.2017 з урахуванням щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі, віднесеної до 1 категорії, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 26.06.2005 по 31.12.2005, з 22.05.2008 по 22.07.2011 та з 01.01.2014 по 02.08.2014. Доплата до перерахунку за вказаний період в сумі 16602,91 грн. буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», фінансування пенсійних виплат, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з п.п. 29 п. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України, є порушенням бюджетного законодавства.

Головному управлінню не були передбачені бюджетні призначення на виплату донарахованих сум за рішеннями суду.

Отже, головним управлінням перерахунок пенсії проведено в межах зобов'язань, покладених постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017.

08.08.2018 року у ВП №56704706 прийнята Постанова про накладення штрафу за невиконання рішення, яка отримана ГУ ПФУ в Одеській області 15.08.2018 року (вхід. 9796/02).

08.08.2018 року у ВП №56704706 прийнята Постанова про накладення штрафу за повторне невиконання рішення.

05.12.2018 року у ВП № 56704706 прийнята Постанова про накладення штрафу за повторне невиконання у повному обсязі рішення суду.

05.12.2018 року у ВП № 56704706 прийнята Постанова про стягнення виконавчого збору.

05.12.2018 року у ВП № 56704706 прийнята Постанова про закінчення виконавчого провадження.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».

Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ).

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 63. Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення

1. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Стаття 75. Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі

1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

ВИСНОВКИ СУДУ

Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.

Юридичний спір - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, у якому кожен з учасників правовідносин захищає свої суб'єктивні права. Правові спори виникають внаслідок порушення суб'єктивних прав у результаті протиправних дій, а також у разі невизнання або оспорювання суб'єктивних прав.

Як свідчать матеріали справи, юридичний спір між Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області та управлінням державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області виник з приводу прийняття постанов про накладення штрафу за невиконання судового рішення.

Щодо постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 08.08.2018 року ВП №56704706 про накладення штрафу в сумі 5100 грн.

Як встановлено судом, 08.08.2018 року у ВП №56704706 прийнята Постанова про накладення штрафу за невиконання рішення в сумі 5100 грн.

За твердженням позивача, після отримання 16.07.2018 року постанови про відкриття виконавчого провадження, листом від 25.07.2018 року за вих. №12128/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило, що перерахунок пенсії проведено 01.06.2017 з урахуванням щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особі, віднесеної до 1 категорії, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 26.06.2005 по 31.12.2005, з 22.05.2008 по 22.07.2011 та з 01.01.2014 по 02.08.2014. Доплата до перерахунку за вказаний період в сумі 16602,91 грн. буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», фінансування пенсійних виплат, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з п.п. 29 п. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень, або їх перевищення всупереч цьому кодексу чи Державному бюджету України, є порушенням бюджетного законодавства.

Головному управлінню не були передбачені бюджетні призначення на виплату донарахованих сум за рішеннями суду.

Отже, головним управлінням перерахунок пенсії проведено в межах зобов'язань, покладених постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2017 р.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів направлення вказаного листа на адресу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

Не підтверджено отримання цього листа і відповідачем по справі.

Отже, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем постанови від 08.08.2018 року у ВП №56704706 про накладення штрафу за невиконання рішення в сумі 5100 грн.

Щодо постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 08.08.2018 року ВП №56704706 про накладення штрафу в сумі 10 200 грн. за повторне невиконання рішення суду в повному обсязі.

Як встановлено ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Як встановлено судом, постанова за невиконання рішення суду у повному обсязі винесена 08.08.2018 року, в якій дійсно встановлена вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів.

10 робочих днів сплило 22.08.2018 року.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Отже, повторно перевірити виконання рішення відповідач повинен був 23.08.2018 року. Саме після 23.08.2018 року у відповідача виникло право застсувати штраф за повторне невиконання рішення суду.

Однак, як свідчать матеріали справи, постанова про накладення штрафу за повторне невиконання у повному обсязі рішення суду винесена 08.08.2018 року, тобто без дотримання 10 денного строку.

У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність вказаної постанови та про її скасування.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись ст. ст.2, 5, 6, 7, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295 ,297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 08.08.2018 року ВП №56704706 про накладення штрафу за повторне невиконання у повному обсязі рішення суду у сумі 10 200 грн.

В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 08.08.2018 року ВП №56704706 про накладення штрафу в сумі 5100 грн. відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області - адреса: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385, факс: 728-36-53, upr@od.pfu.gov.ua,upr@ods.pfu

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - адреса: 65000, м. Одеса, площа Бориса Дерев'янка, будинок 1, (код ЄДРПОУ 34929741), телефон: (048) 705-17-98, (048) 705-17-80, (048) 705-17-85, електронна пошта: info_prim@od.dvs.gov.ua

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

.