Рішення № 79308340, 21.01.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5867/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративною позовною заявою Приватного підприємства «Ідеал» (65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, 12) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

13 листопада 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Ідеал», в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС В Одеській області від 25.06.2018 року №0014324003.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ ДФС в Одеській області податковим повідомленням рішенням від 25.06.2018 року №0014324003 застосувало до Приватного підприємства «Ідеал» штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 6800 грн. Посилаючись на положення Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою КМУ від 02.06.2003 р. №790, представник позивача зазначив, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, застосовано неналежний нормативний акт, і як наслідок форму та порядок застосування фінансових санкцій, оскільки замість рішення про застосування фінансових санкцій, ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно фізичної особи. З огляду на зазначене, представник позивача вважає протиправним податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 25.06.2018 року №0014324003.

Ухвалою суду від 19.11.2018 року відкрито провадження у справі №420/5867/18. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено перше судове засідання на 13.12.2018 року.

06 грудня 2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№37853/18), в якому заперечуючи про задоволення адміністративного позову ПП «Ідеал», посилаючись на положення п.п. 1.1, 1.3 ст. 1, п. 3.1 ст. 3, пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, представник відповідача зазначив, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 25.06.2018 року №0014324003 про сплату штрафу за порушення законодавства у сфері виробництва та обліку алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 6800 грн. є правомірним та прийнятим у відповідності з вимогами чинного законодавства.

14 грудня 2018 року від представника відповідача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№39119/18), де представник позивача зазначив, що у відзиві на позовну заяву не наведено жодного аргументу на спростування позиції позивача. Посилаючись на лист Державної податкової адміністрації від 14.04.2004 року №6505/7/21-0817, представника зазначив, що для стягнення санкцій за Законом №481/95-ВР податковий орган має застосовувати Постанову КМУ від 02.06.2003 року №790.

Судове засідання, призначене на 13.12.2018 року, було перенесено на 16.01.2019 року, у зв’язку з знаходженням судді Аракелян М.М. на лікарняному.

16 січня 2019 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (вх.№1509/19).

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи, не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками справи докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 25.06.2018 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення рішення №0014324003 про застосування до Приватного підприємства «Ідеал» штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 6800 грн.

З матеріалів справи та змісту податкового повідомлення рішення вбачається, що воно прийняте на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 20.02.2018 року №ГП262960 та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Відповідно до статті 16 вказаного Закону контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 15-3 цього ж Закону продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

У частині 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР зазначено, що за порушення вимог статті 15-3 цього ж Закону до суб'єкта господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

Системний аналіз зазначених правових норм дає суду підстави для висновку щодо запровадження в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років, а у разі її порушення, наявність підстав для накладення фінансових санкцій саме на суб'єкта господарювання.

Відповідно до п.п 2, 3 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. До суб’єктів господарювання, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Відповідно до пункту 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок № 790), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали адміністративного провадження можуть бути підставою для прийняття рішення про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій, визначених частиною 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР.

Згідно з п. 6 рядку №790 рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Пунктом 8 Порядку №790 встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій до суб’єкта господарювання за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку. Питання про застосування фінансових санкцій може розглядатися за участю представника суб’єкта господарювання на його вимогу або на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій.

Відповідно до п.9 Порядку №790 рішення про застосування фінансових санкцій складається у трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - надсилається у триденний строк після його прийняття суб’єкту господарювання або видається його уповноваженому представникові; третій - надсилається до територіального органу ДФС за місцем реєстрації суб’єкта господарювання для здійснення контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу у разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту або за місцем вчинення порушення для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів суми сплаченого штрафу в разі порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів.

Однак, в порушення вищезазначених вимог, податковим органом 25.06.2018 року на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 20.02.2018 року №ГП262960, складеного стосовно касира ПП «Ідеал» ОСОБА_1 за порушення ч.2 ст. 156 КУпАП прийнято податкове повідомлення-рішення №0014324003, яким застосовано відносно Приватного підприємства «Ідеал» штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 6800 грн., за формою «С», встановленою додатком 10 до Порядку надіслання контролюючим органами податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204.

Отже, замість рішення про застосування фінансових санкцій за формою та у порядку, встановленими Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення.

З оскаржуваного податкового повідомленні-рішення вбачається, що воно прийняте, зокрема, на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Суд погоджується з доводами представника позивача щодо застосування відповідачем неналежного нормативного акту, і як наслідок форми та порядку застосування фінансових санкцій відносно ПП «Ідеал».

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в даному випадку для застосування санкцій, передбачених Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженим Постановою КМУ від 02.06.2003 р. №79, відповідач мав керуватись положеннями Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 та прийняти рішення про застосування фінансових санкцій у відповідній законодавчо встановленій формі.

Тобто, оскаржуване рішення суб’єкта владних повноважень прийняте не у спосіб та не в порядку, встановленим чинним законодавством України, що регулює спірні правовідносини.

Водночас, статтею 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар).

У свою чергу, відповідно до статті 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення органом, який уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення визначені статтею 156 КУпАП є адміністративні комісії при виконавчих комітетах міських рад.

Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення. Протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення (стаття 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Відповідно до статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Судом встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 28.08.2018 року по справі №496/1290/18 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1, скасовано рішення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Нерубайської сільської ради №4-03/2018 від 27.03.2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Тобто, вина та склад адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 не встановлена та до адміністративної відповідальності касира ПП «Ідеал» не притягнуто.

З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.06.2018 року №0014324003 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.06.2018 року та жодним чином не спростовано доводи позивача по суті його аргументів.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні в матеріалах докази, встановивши їх належність, допустимість та достовірність, їх достатність і взаємопов’язаність, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, на підставі чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн. відповідно до платіжного доручення №75929 від 12.11.2018 року, який згідно з ч.1 ст.139 КАС України підлягає стягненню на його користь з ГУДФС в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 139, 205, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Ідеал» (65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, 12) до Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС В Одеській області від 25.06.2018 року №0014324003.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ:39398646) на користь Приватного підприємства «Ідеал» (65101, м. Одеса, вул. Космонавта Комарова, 12; код ЄДРПОУ:31681667) судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00коп. за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення складено та підписано 21.01.2019р. у зв’язку із перебуванням судді у відпустці 18.01.2019р.

Суддя М.М. Аракелян

.