Рішення № 79308190, 21.01.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 р. № 400/2648/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Державної установи "Арбузинська виправна колонія (№ 83)" Міністерства юстиції України, вул. Володимирська, 1, с. Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340

про:стягнення середнього заробітку в сумі 55233,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Державної установи «Арбузинська виправна колонія (№83)» Міністерства юстиції України (далі - відповідач) з вимогою стягнути з відповідача відповідно до вимог ст. 117 Кодексу законів про працю України 55233 грн. середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку (з 07.09.2017 по 17.09.2018 включно).

Ухвалою суду від 02.11.2018 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

ОСОБА_1 позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем при звільненні його у запас Збройних сил України (за скороченням штату) позивачу не було виплачено відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) виплату всіх сум, що належить йому від установи у день звільнення. В порушення вищевказаної норми позивачу виплачувалась сума при звільненні частинами, що є порушенням його позивача та на думку позивача підлягає виплаті в розмірі 55233грн. за період з 07.09.2017р. по 17.09.2018р.

Відповідач позов не визнав, надав відзив, в якому просив в задоволенні позову відмовити. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що позов є безпідставним та необґрунтованим, оскільки одноразова грошова допомога не є складовою грошового забезпечення військовослужбовців (заробітної плати), а тому норми статтей 116, 117 КЗпП України на порядок її виплати, як стверджує позивач, не розповсюджується. Отже, підстави для виплати відповідної суми, зазначеної позивачем в позові , відсутні.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 23.10.2000 року проходив надстрокову службу в оргаах та установах кримінально-виконавчої служби. Наказом начальника Державної установи «Арбузинська виправна колонія (№83)» Міністерства юстиції України від 06.09.2017 №136/0017 позивача звільнено у запас Збройних сил України з посади старшого прапорщика внутрішньої служби-заступника чергового помічника начальника установи-начальника чергової зміни відділу нагляду і безпеки Арбузинської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№83) за ст. 77 п. « 4» Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із скороченням штату). На підставі зазначеного наказу начальником відділу по роботі з персоналом державної установи «Арбузинська виправна колонія (№83)» Міністерства юстиції України в трудову книжку позивача було внесено відповідний запис.

18.10.2017 відповідачем було видано наказ №159/ОС-17 «По особовому складу» «Про внесення змін до наказу від 06.09.2017 року №136/00-17 «По особовому складу» (далі - наказ №159/00-17), пунктом 1 якого визнано недійсним п.4 ч.1 наказу від 06.09.2017 року №136/0017 «По особовому складу» та пунктом 2 цього наказу змінено підставу мого звільнення, з п. « 4» ст. 77 (у зв'язку із скороченням штату) на п « 7» ст. 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію».

На дату звільнення позивач мав вислугу років в календарному обчисленні 18 років 03 місяці 20 днів; з них в Державній кримінально-виконавчій службі 16 років 10 місяців 13 днів.

Відповідно до абзацу 3 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», зокрема військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового (у редакції від 22.12.2016р. на день звільнення) забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У даному випадку це 18 повних календарних років служби.

Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Водночас, питання проходження служби в органах Державної кримінально-виконавчої України визначено Законом України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» № 2713-ІУ від 23.06.2005, Законом України «Про Національну поліцію» №580-УІІІ від 02.07.2015.

Статтею 77 Закону України «Про Національну поліцію» врегульовано питання звільнення зі служби в поліції. Грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби врегульоване Інструкцією «Про порядок виплати грошового забезпечення особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» № 222 затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009 року, згідно з якою грошове забезпечення визначається залежно від посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо-важливих завдань під час проходження служби у розмірі.

Згідно п.п. 1.4. п. 1 Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» № 222 затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009 року, грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно п.п.17.1 п. 17 Інструкції у разі звільнення зі служби грошове забезпечення виплачується: особам рядового і начальницького складу - до дня отримання (включно) органом або установою наказу про звільнення зі служби, але не більше ніж за п'ять діб з дня отримання наказу про звільнення (з урахуванням пунктів 17.2-17.4 цієї Інструкції).

Так, 07.09.2017р. згідно платіжного доручення № 959 та «Зведеної відомості сум для зарахування на рахунки» за вересень 2017 року, на картковий рахунок в АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 були перераховані кошти, а саме розрахунок при звільненні в сумі 484,66 гривень.

Відповідно до довідки відділу по роботі з персоналом станом на 06.09.2017р. у позивача була перевикористана щорічна чергова відпустка у кількості 14 діб.

Під час звільнення позивач повинен був відшкодувати суму коштів за перевикористану відпустку, але не відшкодував.

Тому 18.09.2017р. згідно платіжного доручення № 1046 та «Зведеної відомості сум для зарахування на рахунки» за вересень 2017 року, на картковий рахунок в АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 були перераховані кошти, а саме заробітна плата за вересень в сумі 424,55 гривень з урахуванням утриманих сум за пере використану відпустку.

П.п. 8.1. п.8 вказаної Інструкції начальники (керівники) органів і установ мають право преміювати осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

Пунктом 8.2. Інструкції визначено, що преміювання здійснюється згідно із положенням про преміювання, що затверджується в кожному органі та установі, в межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менше ніж 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення з урахуванням фактичних обсягів фінансування, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, а також фінансових можливостей підприємств установ виконання покарань.

При обчисленні фонду преміювання враховується штатна чисельність осіб рядового і начальницького складу. У разі зміни штатної чисельності осіб рядового і начальницького складу в розрахунок фонду преміювання вносяться відповідні зміни.

Премія виплачується разом з виплатою грошового забезпечення в поточному місяці за результатами оперативно-службової діяльності за минулий місяць.

Розмір премій встановлюється на підставі поданих рапортів начальників структурних підрозділів щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу і затверджується начальником органу або установи (начальникам органів і установ - вищими начальниками).

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає, що на день звільнення зі служби в органах ДКВС премія позивачу не встановлювалась, оскільки це було на початку місяця, а зазвичай виплата даного додаткового виду грошового забезпечення здійснюється відповідно до рішення керівника органу та наявного фонду грошового забезпечення, про що видається наказ.

Наказу, як вказує відповідач, про встановлення позивачу на день звільнення премії видано не було.

Крім того, така премія не є постійною виплатою, та не повинна включатись до загального розрахунку грошової допомоги. Згідно платіжного доручення № 1184 23.10.2017р. та «Зведеної відомості сум для зарахування на рахунки» за вересень 2017 року, на картковий рахунок в АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 були перераховані кошти, а саме премія в сумі 471,27 гривень. 01.12.2017 року згідно платіжного доручення № 1358 на картковий рахунок в АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 були перераховані кошти, а саме грошова компенсація за предмети речового майна - 3050,76 гривень, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013р. № 578, яка також не має постійного характеру виплат.

Грошова компенсація виплачується за умови наявності коштів та в межах бюджетних асигнувань.

Дана норма наведена в п.27 постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013р. № 578 під час звільнення зі служби особам рядового і начальницького складу за їх бажанням може видаватися речове майно або виплачуватися грошова компенсація, яка не є обов'язковою виплатою та має компенсаційний характер.

Згідно п.п. 18.2 п.18 Одноразова грошова допомога особам рядового і начальницького складу, звільненим зі служби, нараховується з окладів за останніми штатними посадами, займаними перед звільненням, окладів за спеціальними званнями, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру (надбавок, доплат) та премій (обчислених як середньомісячна сума за попередні повні дванадцять календарних місяців), крім одноразових додаткових видів грошового забезпечення, що були їм нараховані в останньому повному календарному місяці служби перед звільненням.

Відповідно до п.18 Інструкції «Про порядок виплати грошового забезпечення особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» № 222 затвердженої Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009 року нарахована вихідна допомога при звільненні складає у розмірі 25% - 20868,74 гри.

Також згідно п.1.20 Інструкції, грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу, які утримуються за рахунок коштів бюджету, виплачується лише в межах фонду грошового забезпечення затверджених для бюджетних органів і установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів на рік. Згідно платіжного доручення № 1214 від 27.10.2017р. необхідна сума була перерахована на Державний ощадний банк України та 30.10.2017р. зарахована на особовий рахунок позивача. Також треба зазначити, що згідно п. 1.18.1 грошове забезпечення виплачується за поточний місяць - раз на місяць у період з 20 до 25 числа.

Згідно Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду Миколаївської області від 22.12.2017 року по справі № 814/2367/17, яке набрало законної сили, згідно платіжного доручення № 1083 від 17.09.2018 року на картковий рахунок в АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 були перераховані кошти, а саме вихідна допомога при звільненні за вересень 2018р. у розмірі 25% - 20868,74 гривень.

З аналізу наведених норм вбачається, що одноразова грошова допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення, виплата якої здійснюється відповідно до особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань, розмір якої встановлюється за рішенням керівника органу поліції та наявного фонду грошового забезпечення, про що видається відповідний наказ.

Враховуючи наведене, одноразова грошова допомога особам, які звільнені зі служби в органах ДКВС за власним бажанням, через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, має разовий характер. Право на її одержання пов'язане з наявністю 10-річної вислуги та звільненням зі служби, зокрема, з указаних підстав. Одноразова грошова допомога виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, обсяг яких доводиться Департаменту захисту економіки. Відповідач стверджує про отримання цільового фінансування на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні в лютому 2017 року, тому вона була виплачена позивачу 27.02.2017 року, тобто, в межах річного строку з дня звільнення.

Таким, чином, відповідач виплатив позивачу необхідну суму грошового забезпечення при звільненні згідно чинного законодавства.

Отже, урахуванням викладених обставин та виходячи з матеріалів справи, суд вважає,що позовні вимоги не підтверджені жодним доказом, тому є безпідставними.

Таким чином, суд дійшов висновку, про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень, довів перед судом правомірність своїх дій щодо прийнятих ним наказів та надав суду відповідні докази на підтвердження правомірності своїх дій, а саме докази щодо виплати позивачу всіх сум, що належать до виплати при звільненні.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими, тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державної установи "Арбузинська виправна колонія (№ 83)" Міністерства юстиції України (вул. Володимирська, 1, с. Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340, код ЄДРПОУ 08564038) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов