Рішення № 79307970, 22.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2019 року № 320/6114/18

Київський окружний адміністративний суд розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1доГоловного управління ДФС у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична-особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.08.2018 №0008274001.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач зазначає, що контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про порушення нею законодавства, що регулює обіг алкогольних напоїв та порядок їх реалізації.

Позивач стверджує, що у магазині, де нею провадиться господарська діяльність, не здійснюється продаж слабоалкогольних напоїв. Банка слабоалкогольного напою, яку виявив контролюючий орган, знаходилась у технічному приміщенні, не була призначена для продажу та очікувала повернення постачальнику як така, що була доставлена до магазину помилково.

З урахуванням викладеного позивач вважає, що контролюючий орган не мав правових підстав для застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов зазначив, що під час перевірки контролюючим органом був виявлений факт реалізації ФОП ОСОБА_1 банки слабоалкогольного енергетичного сильно газованого напою «Рево», об'ємом 0,5 л, міцністю 8,5 % об., виробництва ТОВ «Напої Плюс» по ціні 35,00 грн.

При цьому ліцензія, яка б давала право на роздрібну торгівлю вказаним алкогольним напоєм у позивача відсутня, у зв'язку з чим контролюючий орган вважає, що обґрунтовано застосував штрафні санкції.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2018 відкрите спрощене позовне провадження у справі №320/6114/18 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Судові засідання, призначені на 11.12.2018, 18.12.2018, 14.01.2019, відкладались за клопотаннями учасників справи.

У судове засідання, призначене на 21.01.2019 учасники справи не з'явились, хоча про дату час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно.

Про причини неявки сторони суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд вирішив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

ОСОБА_1 28.01.2016 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9-10).

Позивач взята на податковий облік та перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, з 01.02.2016 є платником єдиного податку другої групи, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку від 14.05.2018 №1810273401370 (а.с. 15).

У квітні 2018 року Головним управління ДФС у Київській області позивачеві видано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (пивом) серії АА №032530, терміном дії з 04.05.2018 по 03.05.2019 (а.с. 17).

27 червня 2018 року Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято наказ за №1348, яким вирішено організувати проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання, перелік яких визначений у додатку №1.

Як вбачається з додатку №1 до вказаного наказу, 25.07.2018 контролюючим органом заплановано провести фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 тривалістю 10 діб з підстав, визначених у підпункті 80.2.5 пункті 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

25 липня 2018 року Головним управлінням ДФС у Київській області ГДРІ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були видані направлення за №685 та №686 на фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 (а.с. 38-41).

Власним підписом на зворотній частині направлень від 25.07.2018 №685 та №686 ФОП ОСОБА_1 підтвердила, що їй були пред'явлені службові посвідчення ГДРІ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та направлення на проведення перевірки (а.с. 39, 41).

О 13:45 год. 25 липня 2018 року посадові особи Головного управління ДФС у Київській області почали фактичну перевірку магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, господарську діяльність в якому провадить ФОП ОСОБА_1

Результати перевірки оформлені актом про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 26.07.2018 №332/10-36-40/НОМЕР_1, у якому міститься висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Як вбачається з описової частини Акта перевірки, виявлене порушення статті 15 вказаного закону посадові особи контролюючий органу пов'язують з встановленням факту реалізації ФОП ОСОБА_1 банки слабоалкогольного енергетичного сильногазованого напою «Рево», об'ємом 0,5 л, міцністю 8,5 % об., виробництва ТОВ «Напої Плюс» по ціні 35,00 грн.

Після завершення перевірки ГДРІ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склали акти про відмову від підписання та отримання акта перевірки (а.с. 46-47).

Розглянувши матеріали перевірки, оформлені актом від 26.07.2018 №332/10-36-40/НОМЕР_1, Головним управлінням ДФС у Київській області було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 15.08.2018 №0008274001, яким на позивача на підставі абзацу 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с. 50).

V. Норми права, які застосував суд

Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВРвизначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України (далі - Закон № 481/95-ВР).

Для цілей застосування цього Закону алкогольними напоями слід вважати продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (стаття 1 Закону № 481/95-ВР).

Слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць та екстрактивних речовин не більш як 14,0 г на 100 куб. см, виготовлені на основі водно-спиртової суміші з використанням інгредієнтів, напівфабрикатів та консервантів, насичені чи ненасичені діоксидом вуглецю (стаття 1 Закону № 481/95-ВР).

Роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування (стаття 1 Закону № 481/95-ВР).

Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, мають право продавати сидр та перрі (без додання спирту) без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями.

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Положеннями підпункту 3 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

VI. Оцінка суду

Роздрібна торгівля алкогольними напоями, у тому числі пивом, здійснюється суб'єктами господарювання виключно після отримання ними ліцензії у порядку, визначеному статтею 15 Закону № 481/95-ВР.

Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкоголем є документом, який засвідчує право суб'єкта господарювання реалізовувати громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, незалежно від форми розрахунків, усі види алкогольних напоїв, у тому числі слабоалкогольні напої, пиво, перрі та сидр без отримання окремої ліцензії на кожен вид.

Суб'єкти господарювання - фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування, реалізують своє право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями у загальному порядку, тобто у спосіб, визначений статтею 15 Закону № 481/95-ВР, але враховуючи особливості, що обумовлені обраною ними за власною ініціативою системою оподаткування.

Особливістю спрощеної системи оподаткування є те, що для суб'єкта господарювання сплата податку на прибуток підприємства або податку на доходи фізичних осіб, ПДВ, податку на майно та деяких інших замінюється на сплату єдиного податку з фіксованою ставкою, що розраховується залежно від виконання певних вимог, як-то обсяг доходу, наявність чи відсутність найманих працівників або їх кількість.

Зокрема, до третьої групи платників єдиного податку відносяться фізичної особи, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України встановлений перелік видів діяльності та/або їх ознак, провадження яких не сумісне із метою, засадами та механізмами спрощеної системи оподаткування.

Так, виходячи з обмежень, встановлених підпунктом 5 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої групи фізичні особи, які здійснюються діяльність з продажу підакцизних товарів, за виключеннями пива та столових вин.

Отже, фізичні особи, які перебувають на спрощеній системі оподаткування і отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями можуть здійснювати продаж алкогольних напоїв з урахуванням обмежень, передбачених для платників єдиного податку.

Беручи до уваги, що на момент перевірки позивач перебувала на спрощеній системі оподаткування і була платником єдиного податку другої групи, вона мала право здійснювати реалізацію виключно пива та столових вин.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 реалізувала банку слабоалкогольного енергетичного сильногазованого напою «Рево», об'ємом 0,5 л, міцністю 8,5 % об., виробництва ТОВ «Напої Плюс» по ціні 35,00 грн.

З урахуванням обмежень на реалізацію платниками єдиного податку другої групи алкогольних напоїв, суд вважає, що контролюючий орган дійшов обґрунтованих висновків про порушення позивачем вимог статті 15 Закону № 481/95-ВР в частині, що стосується реалізації алкогольного напою за відсутності відповідної ліцензії.

Висновки суду про наявність підстав для застосування до платників єдиного податку першої-третьої групи штрафних санкцій за реалізацію алкогольних напоїв (крім пива та столових вин), у тому числі у випадку наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, відповідає правовому висновку Верховного Суду у постанові від 07.09.2018 у справі №814/53/17.

VII. Оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Суд відхиляє зауваження позивача з приводу відсутності в Акті перевірки опису конкретного місця, де було виявлено стверджувану банку слабоалкогольного напою, як на підставу для висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Суд зазначає, що приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, є місцем торгівлі у розумінні Закону № 481/95-ВР, у зв'язку з чим зберігання в ньому алкогольних напоїв, у тому числі у технічних чи підсобних приміщення, ліцензія на реалізацію яких у суб'єкта господарювання відсутня, не дозволяється.

Доводи позивача, що вказана банка алкогольного напою не була призначена для продажу і очікувала на повернення постачальнику, як така, що була доставлена до приміщення магазину помилково, є необґрунтованими.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б давали можливість ідентифікувати постачальника, який, як стверджує позивач, помилково поставив йому зазначену банку алкогольного напою, або ж доказів того, що позивач вчиняв дії, направлені на повернення зазначеної банки як такої, що була доставлена помилково.

Суд враховує, що позивач, яка була присутня під час перевірки, будь-яких пояснень в Акті перевірки стосовно обставин перевірки, місця виявлення товарів, права реалізовувати які вона не мала, а також відомостей, що стосуються призначення банки слабоалкогольного напою, не зазначила. У зв'язку з чим у суду існують обґрунтовані сумніви у тому, що відповідні обставини існували на момент проведення перевірки.

Зауваження позивача про відсутність розрахункового документа про реалізацію зазначеної банки алкогольного напою не спростовують факт її зберігання та/або продажу. При цьому суд зауважує, що відпуск товарів без проведення розрахунків через зареєстрований у встановленому законом порядку РРО є окремим складом правопорушення.

Суд відхиляє посилання позивача на невідповідність форми і змісту наказу ГУ ДФС у Київській області, яким була ініційована перевірка магазину, з огляду на відсутність у ньому викладу обставин, що слугували фактичною підставою для її призначення.

Суд зазначає, що наказ на перевірку є формою прийняття уповноваженою особою контролюючого органу рішення про проведення перевірки, який має містити певні реквізити, у тому числі посилання на підставу для проведення перевірки.

Разом з цим, наказ на перевірку не є способом доведення до відома суб'єкта господарювання про наявність та зміст інформації про обставини провадження суб'єктом господарювання господарської діяльності, якою володіє контролюючий орган, і яка слугувала фактичними приводом для перевірки.

Суб'єкт господарювання, який вважає, що заходи контролю, у тому числі у формі фактичної перевірки, здійснюються до нього за відсутності визначених у законі підстав, має захищати свої порушенні права шляхом недопуску посадових осіб до перевірки з одночасним зверненням до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування наказу на перевірку.

VIII. Висновок суду

Матеріалами справи підтверджується факт продажу позивачем банки слабоалкогольного енергетичного сильно газованого напою «Рево», об'ємом 0,5 л, міцністю 8,5 % об., виробництва ТОВ «Напої Плюс» по ціні 35,00 грн., у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність у її діях складу правопорушення, відповідальність за яке передбачене абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

За викладених обставин суд не вбачає підстав для визначення протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2018 №0008274001.

IX. Розподіл судових витрат

Беручи до уваги висновок суду про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати, пов'язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення суду - 22.01.2019.

Суддя Леонтович А.М.