Рішення № 79307942, 21.01.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2019 року № 810/5072/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом гр. ОСОБА_1 до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення від 14.09.2018 та зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою ,-

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про відмову в наданні земельної ділянки № 1088- XХІХ-VII від 14.09.2018 ;

- зобов’язати Пухівську сільську раду Броварського району Київської області надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 20 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Пухівка по вул. Набережній, згідно з викопіюваннями доданими до заяв від 12.04.2017.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем порушено вимоги ст. 118 ЗК України.

Представником відповідача надано суду відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити, оскільки підставою для прийняття оскаржуваного рішення був негативний висновок постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та екології.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача надав суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені для учасників бойових дій частиною 14 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до посвідчення серії АБ № 583474 від 31.10.2000 р.

Позивач звернувся до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області із заявою від 12.04.2017 про виділення йому у приватну власність як учаснику бойових дій земельної ділянки під житлове будівництво площею 0,2 га.

Пухівською сільською радою Броварського району Київської області прийнято рішення № 595—XV—VII від 25.05.2017 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у селі Пухівка по вул. Набережна, оскільки вказана на картографічному матеріалі земельна ділянка згідно Генерального плану села зарезервована для громадського центру.

Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2017 у справі № 361/3397/17 вказане рішення Пухівської сільської ради визнано незаконним та скасовано, а також зобов’язано відповідача розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 12.04.2017 про виділення йому у приватну власність земельної ділянки.

На виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2017 у справі № 361/3397/17 Пухівською сільською радою на черговому пленарному засіданні повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 12.04.2017 № 79 про виділення йому у приватну власність земельної ділянки та прийнято рішення № 888-ХХІ- VІІ від 21.12.2017 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2000 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у селі Пухівка вул. Набережна, оскільки за даними Генерального плану села Пухівка Броварського району Київської області дана земельна ділянка відноситься до земель, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування та земель загального користування населених пунктів.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 у справі № 810/680/18 рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області № 888-ХХІ-VІІ від 21.12.2017 визнано протиправним та скасовано. Зобов'язано Пухівську сільську раду Броварського району Київської області повторно розглянути питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою, врахувавши при розгляді зазначеного питання висновки суду, викладені у цьому рішенні.

Пухівською сільською радою Броварського району Київської області втретє розглянуто питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийнято рішення "Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_1" від 14.09.2018 № 1088- XXIX-VII.

Як слідує з оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття слугував негативний висновок постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та екології та посилання на ст. 12, 116, п. 7 ст. 118 ЗК України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п. б ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Нормою ч. 7 ст. 118 ЗК України визначено виключні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га., у зв’язку з негативним висновком постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та екології.

Суд зазначає, що висновок постійної депутатської комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів, соціального розвитку села та екології не може бути підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки таку підставу не визначено ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Крім того, посилання в оскаржуваному рішенні на ст. 12, 116, п. 7 ст. 118 ЗК України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не є належним мотивуванням рішення, оскільки чітко не зазначено, яка саме підстава зазначена у п. 7 ст. 118 ЗК України стала підставою для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч.1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 72, ч. 3 ст. 77 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають учасники справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного, саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідачем не надано суду жодних доказів щодо правомірності, законності та обґрунтованості прийнятого рішення від 14.09.2018 № 1088- XXIX-VII.

Не доведено відповідачем і того факту, що зазначена позивачем на графічному матеріалі земельна ділянка зарезервована для громадського центру села Пухівка чи місце її розташування не відповідає генеральному плану населеного пункту.

Отже, суд дійшов висновку, що рішення Пухівського сільської ради Броварського району Київської області від 14.09.2018 № 1088- XXIX-VII про відмову у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Пухівка по вул. Набережній не ґрунтується на вимогах закону та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним і скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч. 3 ст. 245 КАС України).

Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд вважає, що вимога позивача про зобов’язання Пухівську сільську раду Броварського району Київської області надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Пухівка по вул. Набережній є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З метою захисту прав позивача суд вважає доцільним зобов’язати відповідача не пізніше тридцяти днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили надати суду звіт про виконання цього судового рішення.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 194, 205, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 14.09.2018 № 1088- XХІХ-VII «Про відмову у наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_1».

Зобов’язати Пухівську сільську раду Броварського району Київської області надати гр. ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0, 20 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в с. Пухівка по вул. Набережній, згідно з викопіюваннями доданими до заяв від 12.04.2017.

Зобов’язати Пухівську сільську раду Броварського району Київської області не пізніше тридцяти днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили надати суду звіт про виконання судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.