Рішення № 79307756, 15.01.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року о 10 год. 55 хв.Справа № 280/4519/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Новікової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ширшова А.А.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – Михайлюченка, В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа – підприємець ОСОБА_2, звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення від 08.05.2018 №0006351407.

Ухвалою суду від 02.11.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 20.11.2018.

Ухвалою суду від 20.11.2018 підготовче судове засідання відкладено на 05.12.2018.

В підготовчому засіданні 05.12.2018 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а підготовче засідання відкладено на 15.01.2019.

15.01.2019 судом закрито підготовче провадження та за згодою сторін розпочато розгляд справи по суті в цей же день.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом протиправно та необґрунтовано було прийнято оскаржуване податкове повідомлення – рішення, яким до позивача було застосовано штрафні санкції за порушення положень п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Зазначає, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення – рішення стало те, що на думку контролюючого органу позивачем несвоєчасно роздрукований Z-звіт за 16.09.2017 (17.09.2017 о 08:06), що свідчить про несвоєчасність оприбуткування готівки за 16.09.2017 в розмірі 3722,21 грн. Разом з тим, на думку позивача, несвоєчасне роздрукування фіскального звітного чеку є порушенням вимог п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що по своїй юридичній природі є адміністративним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність встановлена ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому, позивач погоджується з тим, що продавцем її магазину Z-звіт було роздруковано не своєчасно, що слугувало накладення на позивача штрафу, відповідно до ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який був сплачений позивачем в добровільному порядку.

В свою чергу, позивач вважає безпідставними твердження контролюючого органу про не оприбуткування позивачем готівки, оскільки всі грошові кошти, які надійшли 16.09.2017 були належним чином оприбутковані у книзі обліку розрахункових операцій, як те передбачено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті, а роздрукування Z-звіту наступного дня не свідчить про не оприбуткування готівки.

Зазначає, що в книзі розрахункових операцій передбачено місце для вклеювання Z- звітів, чек вклеєний, у відповідне місце розділу І «Фіскальні звітні чеки» КОРО для 16.09.2017, запис зроблено з арифметичною помилкою, але зроблено на суму 3706,59 грн., Z-звіт роздрукований пізніше, але роздрукований та вклеєний, що свідчить про відсутність факту повного не оприбуткування готівки на суму 3722,21 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що за результатами проведеної перевірки ФОП ОСОБА_2 встановлено порушення п.2.6 гл.2 Постанови правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме встановлено не оприбуткування готівкових коштів в Книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) в день їх надходження в сумі 3722,21 грн. Зазначає, що в розділі ІІ КОРО за Z-звітом №103 від 17.09.2017 вчинено запис про оприбуткування готівки за 16.09.2018 на суму виторгу 3722,21 грн. В свою чергу, Z-звіт №103 від 17.09.2017 роздруковано не 16.09.2018, а на наступний день – 17.09.2018.

Також, відповідач вказав на те, що твердження позивача про те, що готівка була належним чином оприбуткована у встановлені строки не відповідає дійсності та не ґрунтується на приписах чинного законодавства України, відповідно до яких оприбуткування готівки є сукупністю дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО, відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій та відображення отриманої готівки в книзі обліку доходів та витрат. В свою чергу невиконання будь-якої з зазначених дій є порушенням порядку оприбуткування готівки. Вважає, що контролюючим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення – рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену у письмових запереченнях та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 19 березня 2018 року співробітниками ГУ ДФС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку магазину розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, буд.12В, якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_2, за результатами якої складено Акт перевірки №0147/08/01/14/НОМЕР_1 від 28.03.2018.

За результатами проведеної фактичної перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

Не погодившись з висновками Акту перевірки позивачем до контролюючого органу подано письмові заперечення від 21.04.2018 №21/04/18-1, які залишенні без задоволення відповідно до відповіді контролюючого органу від 05.05.2018 №2977/14/08-01-14-07-13.

08 травня 2018 року контролюючим органом, на підставі висновків Акту перевірки №0147/08/01/14/НОМЕР_1 від 28.03.2018, прийнято податкове повідомлення – рішення №0006351407, яким до позивача, за порушення п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, застосовано штрафні санкції в розмірі 18611,05 грн.

Вважаючи протиправним прийняте контролюючим органом податкове повідомлення – рішення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час судового розгляду адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення був висновок контролюючого органу про несвоєчасність оприбуткування позивачем готівки отриманої 16.09.2017 в розмірі 3722,21 грн.

Такий висновок контролюючого органу ґрунтується на тому, що позивачем Z-звіт за 16.09.2017 був фактично роздрукований 17.09.2017, а не 16.09.2017 як того вимагає чинне законодавство України.

Позивач, в свою чергу не спростовував факт роздруківки Z-звіту за 16.09.2017 на наступний день, проте, на думку позивача зазначена обставина не свідчить про не оприбуткування готівки, а лише свідчить про порушення правил користування РРО, за що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону №265 КОРО - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Суд зазначає, що постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою (далі – Положення №637, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

В пункті 1.2 глави 1 Положення №637, зазначено, що під оприбуткуванням готівки розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (пункт 2.2 глави 2 Положення №637).

Згідно з пунктом 7.15 глави 7 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги - РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 згаданого Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Абзацом третім статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 (далі – Указ №436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу №436/95).

Аналогічна правова позиція вже неодноразово була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11 грудня 2012 року (справа №21-400а12), від 04 листопада 2015 року (справа №825/554/15-а), а також Верховним Судом у постанові від 31 липня 2018 року (справа №813/2229/17), від 17.12.2018 (справа №810/3811/17).

Тобто, оприбуткування готівки здійснюється шляхом внесення записів до КОРО на підставі фіскального звітного чеку РРО, який друкується по закінченню кожної робочої зміни.

Як встановлено з наданої до матеріалів справи копії книги обліку розрахункових операцій на РРО №3000325168Р/1, Z-звіт за 16.09.2017 на суму 3722,21 грн. був роздрукований платником податків 17.09.2017, тобто не у день одержання готівкових коштів (а.с.86).

При цьому, суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що готівка була оприбуткована шляхом внесення запису до КОРО саме 16.09.2017, оскільки по-перше зазначена обставина не спростовує факту наявності порушення, а по-друге в КОРО зазначено, що запис за 16.09.2017 здійснюється на підставі Z-звіту №103, проте, у разі якщо Z-звіт 16.09.2017 не друкувався, то відповідно 16.09.2017 записи до КОРО не могли бути внесені на підставі ще не роздрукованого Z-звіту.

Позивачем зазначену обставину спростовано не було, Z-звіт за 16.09.2017 до матеріалів адміністративної справи надано не було, що свідчить про підтвердження твердження контролюючого органу про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених абзацом третім статті 1 Указу №436/95.

Щодо твердження позивача про притягнення її до відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП, суд зазначає, що відповідальність передбачена зазначеною нормою та абзацом третім статті 1 Указу №436/95, мають різне правове підґрунтя та застосовуються за різні правопорушення, у першому випадку за порушення правил користування РРО, а в другому за не оприбуткування готівкових коштів у день їх надходження, а відтак накладення на позивача стягнення за ч.1 ст.155-1 КУпАП не може бути підставою для скасування спірного податкового повідомлення – рішення.

Стосовно посилань позивача на наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення – рішення з підстав того, що на скаргу позивача подану в порядку адміністративного оскарження на податкове повідомлення – рішення від 08.05.2018 №0006351407, ДФС України не було надано відповідь, суд зазначає, що предметом розгляду даної справи не є дії/бездіяльність ДФС України щодо розгляду скарги позивача в порядку адміністративного оскарження.

В даному випадку розглядається правомірність дій ГУ ДФС у Запорізькій області станом на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення – рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

При розгляді справи встановлено, що відповідач під час прийняття оскаржуваного рішення діяв обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин, які мають значення під час прийняття рішення, що зумовлює висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (69104, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено та підписано 21.01.2019.

Суддя І.В. Новікова